Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7291/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Смішлива Т.В.,
при секретарі: Попові М.Г.,
за участю:
представника позивача: Гамаза Г.О.(дов. №01-07/04-05/04/2 від 03.01.2012),
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства будівельного управління «Молодіжного житлового комплексу» Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році,-
ВСТАНОВИВ:
21 вересня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 № 875-ХІІ, п. 8 Постанови КМУ від 03.05.95 № 314 "Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. При цьому, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
У порушення зазначеної норми Закону відповідач не працевлаштував необхідну кількість інвалідів у 2011 році. Так, у 2011 році на підприємстві відповідача замість одного інваліда за нормативом не працювало жодного інваліда, що підтверджується розрахунком суми позовної заяви за 2011 рік.
Сума розрахованих адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів за 2011 рік склала 3666,67 грн. Вказану санкцію відповідач повинен був самостійно сплатити до 15 квітня 2012 року, наступного за звітним, однак, не зробив цього.
На суму несплачених санкцій нарахована пеня у розмірі 114,61 грн.
Позивач просив суд стягнути з відповідача несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2011 році у розмірі 3666,67 грн. та пеню за прострочення терміну сплати санкції у розмірі 114,61 грн., а всього у сумі 3781,28 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.(а.с. 17, 20, 28).
Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Дочірнє підприємство будівельного управління «Молодіжного житлового комплексу» Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікод» (далі - ДП БУ «МЖК» ТОВ «Рікод») є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 20.11.2002, ідентифікаційний код 32279190. (а.с. 24-26)
Відповідачем 17.02.2012 подано до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік форми № 10-ПІ, відповідно до якої ДП БУ «МЖК» ТОВ «Рікод» має середньооблікову кількість штатних працівників у кількості 24 осіб. Інваліди продовж 2011 року на підприємстві не працевлаштовувались. Середньорічна заробітна плата штатного працівника склала 3667,00 грн. У вказаному звіті відповідачем також самостійно визначено суму адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у розмірі 3667,67 грн. (а.с. 10).
Відповідно до розрахунку ціни позову позивачем нараховано також пеню за несвоєчасну сплату санкції за період з 18.04.2012 по 21.09.2012 у розмірі 114,61 грн. (а.с. 5)
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Обов'язок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок), затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007 № 70.
Як вбачається з листа Луганського міського центру зайнятості № 1/07-2247 від 18.05.2011 Дочірнє підприємство будівельного управління «Молодіжного житлового комплексу» Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікод» у 2011 році звіти про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів не подавало. (а.с. 7-9).
Відповідно до ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
За змістом норм чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, створення підприємством місць та умов праці для інвалідів з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без здійснення підприємством усіх існуючих заходів для працевлаштування інвалідів, визначених у Законі № 875-ХІІ.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України). Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством певні заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.
Судом неодноразово вживались заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи та, у випадку невизнання позову, пропонувалось надати суду заперечення та докази на їх підтвердження, однак, відповідач заперечення проти позову та докази, які б спростовували позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не надав.
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем не вжиті всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства будівельного управління «Молодіжного житлового комплексу» Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікод»про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства будівельного управління «Молодіжного житлового комплексу»Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікод»на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію у сумі 3667,67 грн. (три тисячі шістсот шістдесят сім грн. 67 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 114,61 грн. (сто чотирнадцять грн. 61 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяТ.В. Смішлива
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2012 |
Оприлюднено | 23.10.2012 |
Номер документу | 26492512 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Т.В. Смішлива
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні