Постанова

від 20.08.2012 по справі 2а/2370/2228/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

20 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/2228/2012

16 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Бабич А.М.,

при секретарі -Сидорець І.С.,

за участю сторін:

представників позивача -Онученка Д.С. (за довіреністю), Мороза Д.С. (за статутом),

представника відповідача -Батаргіної Ю.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Смілянський завод металевих виробів»до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2012 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось приватне акціонерне товариство «Смілянський завод металевих виробів», в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 21.03.2012 № 0000582301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 11397,00 грн. за основним платежем та 2849,25 грн. - за штрафними фінансовими санкціями, а також податкове повідомлення-рішення форми «В4»від 21.03.2012 № 0000572301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3594,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі акту перевірки від 06.03.2012 № 2/22/22808429, є необґрунтованими та винесеними всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки здійснення позивачем господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами, договорами виконання підрядних робіт, актами прийняття виконаних робіт, платіжними дорученнями.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, обґрунтовуючи це тим, що контрагент позивача не мав матеріальних засобів, трудових ресурсів, основних фондів для виконання поставки товарів; невідповідністю бухгалтерських документів обставинам, на які посилається позивач, порушенням правила першої події для виписування окремих податкових накладних; порушенням оформлення документів первинної бухгалтерської звітності, що унеможливлює встановлення осіб, які приймали безпосередню участь у виконанні господарських операцій, що підтверджує недійсність документів та нереальність операцій.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців приватне акціонерне товариство «Смілянський завод металевих виробів»зареєстроване як юридична особа 03.04.1996 (ідентифікаційний код 22808429), є платником ПДВ з 01.07.1997, що підтверджується відповідним (свідоцтвом № 200046744.

З матеріалів справи суд встановив, що 06.03.2012 головним державним податковим ревізором-інспектором А.А. Мовчаном на підставі наказу Смілянської ОДПІ Черкаської області від 02.03.2012 № 222 була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських правовідносин з ДП «ТБС»за період з 01.08.2011 до 31.10.2011. За результатами вказаної перевірки був складений акт від 06.03.2012 № 2/22/22808429 (далі -акт перевірки), яким встановлено порушення вимог п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 11397 грн. 00 коп., у тому числі за серпень 2011 року в сумі 7302 грн. 00 коп., за вересень 2011 року в сумі 4095 грн. 00 коп., та зменшене від'ємне значення декларації з ПДВ всього у сумі 3594 грн. 00 коп., в тому числі за жовтень 2011 року в сумі 3954 грн. 00 коп.

Акт перевірки було підписано позивачем без заперечень (а.с.21).

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 21.03.2012 № 0000582301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в сумі 11397 грн. 00 коп. за основним платежем та 2849 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення форми «В4»: від 21.03.2012 № 0000572301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 3594 грн. 00 коп.

Вищевказані порушення відносяться до укладеного 14.07.2011 між ВАТ «Смілянський завод металевих виробів( станом на час вирішення цього спору перетворено на приватне акціонерне товариство) (далі -позивач) та дочірнім підприємством «ТБС»договору №6 купівлі-продажу товару (далі -договір).

Позивач відніс до даних декларації з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 до 31.10.2011 вартість ТМЦ, які були придбані у дочірнього підприємства «ТБС»(далі -ДП «ТБС»). Позивач сформував податковий кредит відповідно до податкових накладних, які були отримані вказаного контрагента в розмірі 14991 грн. 00 коп. (податкові накладні від 15.08.2011 № 59, від 29.08.2011 № 69, від 07.09.2011 №25, від 27.09.2011 №75, від 21.10.2011 №136).

Відповідач визнав безтоварними операції позивача з ДП «ТБС», фактичне здійснення яких позивач обґрунтовує наступними видатковими накладними: від 15.08.2011 №18/08, від 29.08.2011 №16/08, від 07.09.2011 №04/09, від 27.09.2011 №25/09, від 18.10.2011 № 18/10 (далі -видаткові накладні) (а.с.30-38).

Для вирішення спору суд виходив з наступного.

Предметом договору купівлі-продажу товару № 6, укладеним між позивачем та ДП «ТБС», є поставка позивачу обрізного пиломатеріалу вищого сорту з тополі, осини, вільхи, липи. Вартість товару включала вартість транспортних послуг з доставки товару до складу покупця (адресу складу вказує покупець) (пункти 1.1, 2.1.1, 2.1.7 Договору)

Під час дослідження письмових доказів у справі суд звернув увагу на те, що вищевказані видаткові та податкові накладні у найменуванні товару, що передається, містить лише вказівку на те, що передається брус визначеного розміру, проте інформацію про вид дерева не містить. Видаткові накладні не містять розшифрування підписів осіб, які передавали та отримували товар, а підпис керівника ДП «ТБС»Кляуса С.В. у договорі візуально не схожий з підписами у цих видаткових накладних. Згідно з журналом виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (далі -ТМЦ) позивача у вказаний період довіреності на отримання товару від ДП «ТБС»не виписувалися.

Крім того, форма вищевказаних видаткових накладних передбачає графу підстави (номер договору, наряду тощо), через кого (ініціали, прізвище, номер та дата видачі довіреності) отримується товар, які не заповнені та не прокреслені.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704) (далі -Положення) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до пункту 2.11 Положення вільні рядки в первинних документах підлягають обов'язковому прокреслюванню. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. (пункт 2.16 Положення)

Вищевказані порушення порядку заповнення первинних бухгалтерських документів унеможливлює встановлення факту складання цих накладних на товар та відповідно формування податкового кредиту згідно з договором № 6.

Суд звернув увагу на те, що, не зважаючи на витребування судом, жодних доказів обліку отриманого товару на складі позивача, перевірки кількості та якості товару за накладними від ДП «ТБС», доказів транспортування позивач не надав.

У 2011 році серед основних видів діяльності позивач не мав діяльності оброблення деревини, тощо. Крім того, штатний розпис позивача не містив посад осіб, які би могли за професійним рівнем перевірити якість (вид) товару з дерева, обробити його для використання у господарської діяльності позивача.

Оплату товару від ДП «ТБС»позивач обґрунтовував наступними платіжними дорученнями:

від 17.08.2011 №245 з призначенням платежу «за брус відповідно до рахунку-фактури №15/08»на суму 27829,44 грн.

від 29.08.2011 №167 з призначенням платежу «за брус відповідно до рахунку-фактури №16/08»на суму 15984,00 грн.

від 07.09.2011 №261 з призначенням платежу «за брус відповідно до рахунку-фактури №5/09»на суму 14823,00 грн.

від 27.09.2011 №199 з призначенням платежу «за брус відповідно до рахунку-фактури №25/09»на суму 9748,08 грн.

від 21.10.2011 №305 з призначенням платежу «за брус відповідно до рахунку-фактури №18/10»на суму 11566,62 грн.

від 25.10.2011 №307 з призначенням платежу «за брус відповідно до рахунку-фактури №18/10»на суму 5000,00 грн.

від 28.10.2011 №135 з призначенням платежу «за брус відповідно до рахунку-фактури №18/10»на суму 5000,00 грн.

Вищезазначені рахунки-фактури як на момент перевірки, так і на час судового розгляду справи суду не надано. При цьому суд звернув увагу на те, що відповідно до пункту 5.2 Договору покупець зобов'язується після приймання товару на складі продавця або при отриманні товару на складі покупця, що відбудеться раніше, оплатити повну вартість кожної автомобільної партії товару відповідно до накладних, протягом 1 банківського дня. Таким чином, системне тлумачення норми договору та платіжних доручень в контексті із даними видаткових накладних та фактом відсутності рахунків-фактур, на які мають посилання платіжні документи та податкові накладні, не дозволяє зробити висновок про повну сплату товару за накладними.

Суд також встановив, що податкова накладна від 21.10.2011 №136 виписана з порушенням правила першої події та не відповідає кількості та вартості товару даним видаткових накладних за розглядуваний період.

Згідно з даними податкової звітності ДП «ТБС»за серпень та жовтень 2011 року не задекларувало господарські відносини з позивачем, що підтверджується тим, що сума ПДВ у поданих ним деклараціях відповідає сумі ПДВ у додатку №5 до цих декларацій, що не містить серед контрагентів ВАТ «Смілянський завод металевих виробів»(код ЄДРПОУ 22808429). Отже це є доказом того, що операції не включені у податкове зобов'язання, тобто не оподатковувалося, що у свою чергу є доказом того, що реально операції за видатковими накладними серпня-жовтня 2011 року між ДП «ТБС»та позивачем не відбувалися.

Згідно з пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в редакції від 08.07.2011 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, позивач не довів неправомірності висновків акту перевірки, який ним підписаний без заперечень. Суд вважає доведеними відповідачем законність винесених податкових повідомлень-рішень, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159 -163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Смілянський завод металевих виробів»до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 21.03.2012 № 0000582301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 11397,00 грн. за основним платежем та 2849,25 за штрафними фінансовими санкціями, а також податкового повідомлення-рішення форми «В4»від 21.03.2012 № 0000572301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3594,00 грн. -відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання складеної у повному обсязі постанови у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Копію постанови направити сторонам у справі.

Суддя А.М. Бабич