Постанова

від 11.10.2012 по справі 17752/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

11 жовтня 2012 р. №2а-17752/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представників позивача - Швеця С.С., Подкопаева А.В.,

представників відповідача - Гнатченко О.О., Золотко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Агропромислова компанія "Колос України" до Державної податкової інспекції в Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати:

- податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Зміївському районі від 25 жовтня 2011 року №0000442310 про сплату штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1067337,50 грн. (за основним платежем 839939,00 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 173398,50 грн.);

- податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Зміївському районі від 25 жовтня 2011 року №0000432310 про сплату штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1725862,25 грн. (за основним платежем 1481985,00 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 243877,25 грн.);

- податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Зміївському районі від 25 жовтня 2011 року №0000472310 про сплату штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1080,74 грн. (за основним платежем 1077,74 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 3,00 грн.);

- податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ у Зміївському районі від 25 жовтня 2011 року №0050791701 про сплату штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4505,21 грн. (за основним платежем 3604,17 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 901,04 грн.).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача -ДПІ у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби - у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, вказавши на його необґрунтованість та безпідставність.

В поданих на адресу суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 та п.77.4 ст.77 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, та відповідно до плану-графіка ДПІ у Зміївському районі була проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2011р. закритого акціонерного товариства "Агропромислова компанія "Колос України" (код ЄДРПОУ 31834778), за результатами якої складено акт перевірки №1245/23/31834778 від 03.10.2011 року (т.1 а.с. 39 - 137).

Перевіркою ЗАТ АПК "Колос України" встановлено наступні порушення:

1) пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.5, пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року (зі змінами та доповненнями) та пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1481985 грн., в т.ч. за 2 квартал 2009р. на суму 5138 грн., за 3 квартал 2009р. на суму 279950 грн., за 4 квартал 2009р. на суму 176219 грн., за 1 квартал 2010р. на суму 5417 грн., за 2 квартал 2010р. на суму 40250 грн., за 3 квартал 2010р. на суму 39250 грн., за 4 квартал 2010р. на суму 429281 грн., за 1 квартал 2011р. на суму 459721 грн., за 2 квартал 2011р. на суму 46759 грн.;

2) пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 893939 грн., у тому числі за квітень 2009р. в сумі 31094 грн., за травень 2009р. в сумі 32283 грн., за липень 2009р. в сумі 25942 грн., за серпень 2009р. в сумі 14000 грн., за вересень 2009р. в сумі 35000 грн., за жовтень 2009р. в сумі 39584 грн., за листопад 2009р. в сумі 19000 грн., за грудень 2009р. в сумі 76550 грн., за січень 2010р. в сумі 33000 грн., за лютий 2010р. в сумі 38500 грн., за березень 2010р. в сумі 31500 грн., за квітень 2010р. в сумі 31700 грн., за травень 2010р. в сумі 9400 грн., за вересень 2010р. в сумі 58396 грн., за жовтень 2010р. в сумі 110874 грн., за листопад 2010р. в сумі 63864 грн., за грудень 2010р. в сумі 42903 грн., за січень 2011р. в сумі 15000 грн., за лютий 2011р. в сумі 88925 грн., за травень 2011р. в сумі 26103 грн., за червень 2011р. в сумі 70321грн.;

3) п.240.2 ст.240, п.241.1, п.241.2 ст.241, пп.242.1.4 п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено екологічний податок за перевіряємий період на суму 1077,74 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 524,18 грн., за 2 квартал 553,56 грн.;

4) порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003р. №2035, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 3604,17 грн., в тому числі за 2011р. на суму 3604,17 грн.

Головою правління ЗАТ "АПК "Колос України" до акту перевірки у встановлений термін було надано письмове заперечення від 13.10.2011р. №101 (вхідний ДПІ №3098/10 від 14.10.2011р.). ДПІ у Зміївському районі розглянуто заперечення та направлено відповідь №3118/10/23-075 від 20.10.2011р.

На підставі встановлених в акті перевірки №1245/23/31834778 від 03.10.2011р. порушень ДПІ у Зміївському районі винесено податкові повідомлення -рішення:

- №0000442310 від 25 жовтня 2011 року про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1067337,50 грн., в тому числі за основним платежем 839939,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 173398,50 грн. (т.1 а.с.11 -12);

- №0000432310 від 25 жовтня 2011 року про збільшення зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1725862,25 грн., в тому числі за основним платежем 1481985,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 243877,25 грн. (т.1 а.с. 17 -18);

- №0000472310 від 25 жовтня 2011 року про збільшення зобов'язання за платежем -надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб'єктами господарювання, на загальну суму 1080,74 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1077,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3,00 грн. (т.1 а.с. 15 -16);

- №0050791701 від 25 жовтня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем -податок з доходів найманих працівників, на загальну суму 4505,21 грн., в тому числі за основним платежем 3604,17 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -901,04 грн. (т.1 а.с. 13 -14).

Керуючись визначеним статтею 56 Податкового кодексу України правом на оскарження рішень контролюючих органів, позивач в адміністративному порядку звернувся із скаргою про скасування винесених податкових повідомлень-рішень до Державної податкової служби у Харківській області.

Рішенням Державної податкової служби у Харківській області №23054/7/25-103 від 15.12.2011 року, залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі від 25 жовтня 2011 року №0000432310, №0000442310 та №0000472310, а скарги ЗАТ "АПК "Колос України" №115 та №105 від 02 листопада 2011 року (вх. ДПА у Харківській області від 02 листопада 2011 року №5670/10, від 04 листопада 2011 року №5715/10) в цій частині без задоволення; скасовано податкове повідомлення-рішення №0050791701 від 25.10.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з найманих працівників та задоволено скарги №105 та № 115 від 02.11.2011р. в цій частині; збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку (штрафні санкції) у повідомленні-рішенні №0000472310 від 25 жовтня 2011 року.

В частині порушень позивачем вимог пп.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року (зі змінами та доповненнями) по взаємовідносинам з ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія", внаслідок чого платником завищено валові витрати на суму 3032346 грн., суд виходить із наступних обставин.

Перевіркою встановлено, що ЗАТ "АПК "Колос України" мало взаємовідносини з підприємством ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" (код ЄДРПОУ 35770336), за договорами з яким були продані наступні товари (роботи, послуги), а саме: виконання робіт по побутовому обслуговуванню; надання послуг з благоустрою та прибирання території; постачання питної води; придбання вживаного одягу; придбання зерна. Станом на 30.06.2011 року по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ЗАТ "АПК "Колос України" має кредиторську заборгованість перед ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" на суму 4464711,90 грн.

На підтвердження факту реального виконання сторонами зобов'язань за господарськими операціями, позивачем на адресу суду надано копії первинних документів, які підтверджують фінансово-господарські відносини між ЗАТ "АПК "Колос України" та ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія", а саме: акти приймання-передачі виконаних робіт №РК-0000020 від 02.04.2009р., №РК-0000021 від 30.04.2009р., №РК-0000022 від 30.04.2009р., №РК-0000023 від 30.04.2009р., № РК-0000026 від 29.05.2009р., № РК-0000027 від 29.05.2009р., №РК-0000028 від 29.05.2009р., №РК-0000029 від 29.05.2009р., №РК-0000030 від 29.05.2009р., №РК-0000034 від 31.07.2009р., №РК-0000035 від 31.07.2009р., №РК-0000037 від 31.08.2009р., №РК-0000038 від 31.08.2009р., №РК-0000041 від 30.09.2009р., №РК-0000042 від 30.09.2009р., №РК-0000043 від 30.09.2009р., №РК-0000044 від 30.09.2009р., №РК-0000045 від 30.09.2009р., №РК-0000046 від 30.10.2009р., №РК-0000047 від 30.10.2009р., №РК-0000048 від 30.10.2009р., №РК-0000049 від 30.10.2009р., №РК-0000050 від 30.10.2009р., №РК-0000051 від 30.10.2009р., №РК-0000052 від 30.10.2009р., №РК-0000053 від 30.11.2009р., №РК-0000054 від 30.11.2009р., №РК-0000055 від 30.11.2009р., №РК-0000056 від 30.11.2009р., №РК-0000057 від 30.12.2009р., №РК-0000058 від 30.12.2009р., №РК-0000059 від 30.12.2009р., №РК-0000060 від 30.12.2009р., №РК-0000061 від 30.12.2009р., №РК-0000062 від 30.12.2009р., №РК-0000063 від 30.12.2009р., №РК-0000065 від 30.12.2009р., №ОУ-0000001 від 29.01.2010р., №ОУ-0000002 від 29.01.2010р., №ОУ-0000003 від 29.01.2010р., №ОУ-0000004 від 29.01.2010р., №ОУ-0000005 від 29.01.2010р., №ОУ-0000006 від 29.01.2010р., №ОУ-0000008 від 26.02.2010р., №ОУ-0000009 від 26.02.2010р., №ОУ-0000010 від 26.02.2010р., №ОУ-0000011 від 26.02.2010р., №ОУ-0000012 від 26.02.2010р., №ОУ-0000013 від 26.02.2010р., №ОУ-0000014 від 26.02.2010р., №ОУ-0000015 від 31.03.2010р., №ОУ-0000016 від 31.03.2010р., №ОУ-0000017 від 31.03.2010р., №ОУ-0000018 від 31.03.2010р., №ОУ-0000019 від 31.03.2010р., №ОУ-0000020 від 31.03.2010р., №ОУ-0000021 від 30.04.2010р., №ОУ-0000022 від 30.04.2010р., №ОУ-0000023 від 30.04.2010р., №ОУ-0000024 від 30.04.2010р., №ОУ-0000025 від 30.04.2010р., №ОУ-0000026 від 28.05.2010р., №ОУ-0000027 та №ОУ-0000028 від 28.05.2010р., №ОУ-0000043 від 04.11.2010р., №ОУ-0000044 від 15.11.2010р., №ОУ-0000045 від 24.11.2010р., №ОУ-0000054 від 31.12.2010р. (т.1 а.с.203 -250, т.2 а.с. 1 -13, 15 -16, 23 -26).

На підтвердження факту поставки товарів від ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" на адресу ЗАТ "АПК "Колос України" були видані наступні видаткові накладні: №РН-0000002 від 28.05.2010р., №РН-0000006 від 30.09.2010р., №РН-0000007 від 13.10.2010р., №РН-0000008 від 18.10.2010р., №РН-0000009 від 29.10.2010р., №РН-0000012 від 30.11.2010р., №РН-0000016 від 24.12.2010р., №РН-0000003 від 31.01.2011р., №РН-0000004 від 28.02.2011р., №РН-0000007 від 28.02.2011р., №РН-0000008 від 28.02.2011р., №РН-0000009 від 28.02.2011р., №РН-0000010 від 28.02.2011р., №РН-0000011 від 28.02.2011р., №РН-0000012 від 28.02.2011р., №РН-0000013 від 28.02.2011р., №РК-0000021 від 31.05.2011р., №РК-0000022 від 30.06.2011р. (т.2 а.с. 14, 17 -22, 27 -36).

В акті перевірки №1245/23/31834778 від 03.10.2011 року податковим органом зазначається про відсутність у ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, податковий орган вбачає проведення даним підприємством транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

У зв'язку з викладеним відповідач дійшов висновку про відсутність реального здійснення операцій з придбання послуг побутового обслуговування та послуг з благоустрою та прибирання території у ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" та порушення позивачем п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено валові витрати на суму 3032346,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд зазначає, що складені ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та видаткові накладні, які складались за фактом проведеної поставки товарів, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., тобто містять такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат по операціях з ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" належним чином документально підтверджені та були здійсненні для провадження господарської діяльності позивача.

Згідно п.п.11.2.1. п.11.2 ст.11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи вищенаведені вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем правомірно по даті першої з подій віднесено до складу валових витрат понесені витрати з придбання у ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" товарів (робіт, послуг).

Суд враховує, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку ЗАТ "АПК "Колос України" правомірно включено до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія", у зв'язку з чим висновки акту перевірки №1245/23/31834778 від 03.10.2011р. про порушення позивачем вимог пп.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є необґрунтованими та безпідставними.

Також суд вважає неправомірними висновки викладені на стор. 34 акту перевірки №1245/23/31834778 від 03.10.2011р. щодо порушення ЗАТ "АПК "Колос України" вимог п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого завищено валові витрати по рядку 05.2 декларацій "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" на суму 628917 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 628917 грн.

Щодо встановлених порушень п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ЗАТ "АПК "Колос України" завищено податковий кредит декларацій з податку на додану вартість на суму 893 939 грн., суд дійшов наступних висновків.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2009 по 30.06.2011 року встановлено його завищення всього у сумі 952 360,00 грн.

В перевіреному періоді ЗАТ "АПК "Колос України" мало взаємовідносини з ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія". На підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виписаних видаткових накладних придбано товарів, робіт (послуг) у ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" на суму без ПДВ - 4872299,92 грн., в тому числі ПДВ - 974459,98 грн. За фактом проведеної поставки товарів (виконанням робіт, наданням послуг) ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" були виписані на адресу ЗАТ "АПК "Колос України" відповідні податкові накладні.

Також, в квітні 2011 року ЗАТ "АПК "Колос України" здійснено попередню оплату на користь ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" в сумі всього 1252000,00 грн., в т.ч. ПДВ 208666,67 грн., згідно платіжних доручень №1925 від 29.04.2011р. на суму 225000,00 грн., №1924 від 29.04.2011р. на суму 237000,00 гри., №1922 від 29.04.2011р. на суму 250000,0 грн., №1923 від 29.04.2011р. на суму 270000,0 грн., №1921 від 29.04.2011р. на суму 270000,00 грн., на підставі чого від ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" отримано відповідні податкові накладні.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість до набуття чинності Податкового кодексу України регулювалися положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З 01 січня 2011 року порядок формування податкового кредиту регулюється нормами Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями).

Згідно вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення у платника податку права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Положеннями п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ЗАТ "АПК "Колос України" дотримані вимоги чинного законодавства та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія".

Таким чином, ЗАТ "АПК "Колос України" виконані умови формування податкового кредиту, на момент складання податкових накладних, Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна інвестиційна компанія" було зареєстроване платником ПДВ та мало право на складання податкових накладних.

Відповідно до правової позиції викладеної в листі Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Із наданих позивачем до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія" мали реальний характер та підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних у відповідача не було.

Таким чином, відповідач не довів належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договір укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна інвестиційна компанія", податковим органом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Суд враховує, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Також суд враховує, що в матеріалах справи наявний висновок судово-економічної експертизи №12827 від 12.04.2012 року, відповідно до якого в обсязі наданих документів та в межах компетенції судового експерта-економіста, виключно виходячи з умов наведених в листі слідчого №3527/10/09-08 від 15.03.2012р. (без урахування у складі податкового кредиту документів по придбанню послуг, робіт у ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія") висновки акту перевірки ДПІ у Зміївському районі Харківської області №1245/23/31834778 від 03.10.2011р.:

- підтверджуються у частині донарахування з податку на прибуток за період 2 кв. 2009р. -1 кв. 2011р. в розмірі 378074,30 грн. В іншій частині -донарахування податку на прибуток в розмірі 453944,70 грн. (щодо операцій зі списання кредиторської заборгованості по контрагентам: ТОВ "ДС Холдінг", ТОВ "Старвід плюс") -не підтверджуються наданим на дослідження документами, та не надається за можливе підтвердити в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 649966 грн. (щодо операцій зі списання кредиторської заборгованості по контрагентам: ТОВ "Коломакторг", ТОВ "Старвід Інвест", підприємством "А плюс В" ХО СОМУ, та з придбання ТМЦ у ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія") з підстав наведених в дослідницькій частині;

- підтверджуються у частині донарахування податку на додану вартість (в межах акту перевірки) за період з 01.04.2009 по 30.06.2011р. в розмірі 893939 грн.

- у частині донарахування податку з доходів фізичних осіб за період 2011р. в розмірі 604,17 грн., підтвердити не надається за можливе, оскільки вказане передбачає проведення податкової перевірки з відповідним документальним та нормативним обґрунтуванням фактів порушень, що згідно до ст. 41 Податкового кодексу України -що не входить до компетенції експерта-економіста;

- у частині донарахування екологічного податку за період 1- 2 кв. 2011р. на суму 1077,74 грн. (в т.ч. за І квартал 2011 року на суму 524,18 грн., за 2 квартал 2011 року 553,56 грн.) -підтвердити не надається за можливе з підстав зазначених в дослідницькій частині.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається із мотивувальної частини висновку судово-економічної експертизи №12827 від 12.04.2012 року, при визначенні обґрунтованості здійснених донарахувань з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія", судовим експертом не було враховано документи по придбанню послуг, робіт у даного підприємства, з огляду на лист слідчого ПМ №3527/10/09-08 від 15.03.2012р. (про що зазначено на стор. 22 - 23, 30 висновку експерта).

Разом з цим суд враховує, що невизнання слідчим у листі №3527/10/09-08 від 15.03.2012р. окремих письмових доказів (якими є - акти виконаних робіт (наданих послуг), видаткові накладні на поставку товарів та податкові накладні), не може бути визнано судом обґрунтованим при розгляді даної справи, з огляду на встановлені обставини реального здійснення фінансово-господарських відносин між ЗАТ "АПК "Колос України" та ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія".

В іншій частині висновки судово-економічної експертизи №12827 від 12.04.2012 року, який розцінюється судом по даній справі як інший письмовий доказ, є обґрунтованими та правомірними.

Посилання податкового органу в акті перевірки №1245/23/31834778 від 03.10.2011р. (стор. 62 акту) на нікчемність правочину, укладеного у травні 2010 року між ЗАТ "АПК "Колос України" та ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія", в раніше складеному акті №1555/23/31834778 від 04.11.2010р., суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

На підставі акту перевірки №1555/23/31834778 від 04.11.2010р. податковим органом винесено податкове повідомлення -рішення №0000882310/0 від 25.11.2010р., яке Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року по справі №2а-7497/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року - скасовано.

Таким чином, викладені фахівцями ДПІ у Зміївському районі у акті перевірки №1555/23/31834778 від 04.11.2010р. відомості та висновки не підтверджують відсутності факту реального вчинення господарських операцій між ЗАТ "АПК "Колос України" та ТОВ "Регіональна інвестиційна компанія", у зв'язку з чим, наведені у даному акті перевірки обставини господарської діяльності позивача не приймаються судом до уваги при розгляді даної справи.

Враховуючи викладені обставини, винесення податковим органом повідомлення -рішення №0000442310 від 25 жовтня 2011 року про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1067337,50 грн., в тому числі за основним платежем 839939,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 173398,50 грн. є неправомірним, у зв'язку з чим вказане рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню у судовому порядку.

В частині встановлених порушень позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами і доповненнями), пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено валові доходи за перевірений період всього на суму 1680697,00 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що заниження податку на прибуток в цій частині відбулось за рахунок не включення до складу валового доходу сум кредиторської заборгованості за отримані товари (роботи, послуги), по якій минув строк позовної давності.

Станом на 01.04.2009 року по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ЗАТ "АПК "Колос України" значилась кредиторська заборгованість перед:

- ТОВ "Коломакторг" (код ЄДРПОУ 35328931) на суму 147000 грн., яка виникла у грудні 2008 року, що підтверджується попереднім актом виїзної планової перевірки №1106/23/31834778 від 27.08.2009р. На протязі перевіряємого періоду ЗАТ "АПК "Колос України" не розрахувалося з підприємством ТОВ "Коломакторг" та станом на 30.06.2011 року кредиторська заборгованість становить 147000 грн. Станом на час розгляду справи судом встановлено, що по підприємству ТОВ "Коломакторг" скасовано державну реєстрацію 24.12.2009р. запис №14621170007000129 та юридичну особу знято з обліку у Ново-Водолажській МДПІ №7832 від 21.12.2009 року;

- ТОВ "Старвід Інвест" (код ЄДРПОУ 33369012) кредиторська заборгованість перед підприємством виникла у січні 2008 року, що підтверджується попереднім актом виїзної планової перевірки №1106/23/31834778 від 27.08.2009 року. На протязі перевіряємого періоду ЗАТ "АПК "Колос України" не розрахувалося з підприємством ТОВ "Старвід Інвест" та станом на 30.06.2011 року кредиторська заборгованість становила 339971,10 грн.

- підприємство "А плюс В" ХО СОИУ (код ЄДРПОУ 32869471) кредиторська заборгованість виникла у квітні та травні 2008 року, що підтверджується попереднім актом виїзної планової перевірки №1106/23/31834778 від 27.08.2009 року. На протязі перевіряємого періоду ЗАТ "АПК "Колос України" не розрахувалося з підприємством "А плюс В" ХО СОИУ та станом на 30.06.2011 року кредиторська заборгованість становить 203301,20 грн. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, даний час проводиться ліквідаційна процедура підприємства "А плюс В" ХО СОИУ, стан юридичної особи -"в стані припинення підприємницької діяльності".

Попереднім актом виїзної планової перевірки №1106/23/31834778 від 27.08.2009 року поновлено кредиторську заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по наступним підприємствам:

- ТОВ "ДС Холдінг" (код ЄДРПОУ 32869754) на суму 610800 грн. (договір від 31.12.2006р.);

- ТОВ "Старвід плюс" (код ЄДРПОУ 31126607) на суму 379624,78 грн. (договір від 31.12.2006р.).

Як встановлено судом, в 3 кварталі 2009 року ЗАТ "АПК "Колос України" здійснено погашення кредиторської заборгованості у вексельній формі на суму 990424,78 грн.

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено та не спростовано позивачем, що строк позовної давності на стягнення заборгованості перед ТОВ "Старвід Інвест", ТОВ "Коломакторг", ТОВ "ДС Холдінг", ТОВ "Старвід плюс" та підприємством "А плюс В" ХО СОИУ вже минув.

Разом з цим, відповідно до акту приймання -передачі векселя серія АА №1542133 від 03.01.2011р., ЗАТ "АПК "Колос України" передано, а ТОВ "Старвід Інвест" прийнято в забезпечення зобов'язань за договором №ДТ-70 від 01.01.2008р. та договору №ДТ-04-2/13 від 09.01.2008р. простий вексель на суму 339971,10 грн. (т.3 а.с.42).

Згідно акту приймання -передачі векселя серія АА №1542131 від 02.07.2009р., ЗАТ "АПК "Колос України" передано, а ТОВ "Старвід плюс" прийнято в забезпечення зобов'язань за договором №01 від 01.01.2006р. простий вексель на суму 379624,78 грн. (т.3 а.с.46).

Згідно акту приймання -передачі векселя серія АА №1542132 від 02.07.2009р., ЗАТ "АПК "Колос України" передано, а ТОВ "ДС Холдінг" прийнято в забезпечення зобов'язань за договором №01/7 від 01.07.2006р. простий вексель на суму 610800,00 грн. (т.3 а.с.49).

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" №2374-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями), видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Суд зазначає, що здійснення суб'єктом господарювання оплати вартості товарів (робі, послуг) шляхом видачі (передачі) векселів в силу норм ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" спричиняє припинення грошових зобов'язань щодо платежу за договором та виникнення грошових зобов'язань щодо платежу за векселем.

Таким чином, зобов'язання щодо погашення заборгованості за укладеними договорами між позивачем та ТОВ "Старвід Інвест", ТОВ "Старвід плюс" та ТОВ "ДС Холдінг" є припиненими, у зв'язку з чим суми кредиторської заборгованості позивача не можуть вважатись безнадійною сумою боргу в розумінні вимог п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Разом з цим, ЗАТ "АПК "Колос України" не надано доказів погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ "Коломакторг" (код ЄДРПОУ 35328931) на суму 147000 грн., а також перед Підприємством "А плюс В" ХО СОИУ в розмірі 203301 грн.

Як вбачається із викладених в акті перевірки відомостей, по ТОВ "Коломакторг" (код ЄДРПОУ 35328931) кредиторська заборгованість на суму 147000 грн. виникла у грудні 2008 року. По підприємству ТОВ "Коломакторг" скасовано державну реєстрацію 24.12.2009р. запис №14621170007000129.

Суд враховує положення п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами і доповненнями), які кореспондуються із вимогами пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, якими визначено, що "безнадійна заборгованість" -це заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак, зокрема: а) заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

Відповідно до вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами і доповненнями), пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Враховуючи той факт, що 24.12.2009 року скасовано державну реєстрацію ТОВ "Коломакторг" (код ЄДРПОУ 35328931), в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем неправомірно не включено до складу валового доходу у 4 кварталі 2009 року безнадійну кредиторську заборгованість перед вказаною юридичною особою на суму 147000 грн.

Внаслідок заниження ЗАТ "АПК "Колос України" валових доходів за 4 квартал 2009 року, сума заниження податкового зобов'язання складає 147000 грн. х 25% (ставка податку у 4 кварталі 2009р.) = 36750 грн. (сума несплаченого податку на прибуток). Застосована податковим органом штрафна (фінансова) санкція становить 25 % (згідно розрахунку до повідомлення -рішення, т 1. а.с.18), тому сума штрафних санкцій становить - 36750 грн. (сума податку) х 25 % = 9187,50 грн.

Також у позивача існувала кредиторська заборгованість перед підприємством "А плюс В" ХО СОИУ (код ЄДРПОУ 32869471) на суму 203301,20 грн., яка виникла у квітні та травні 2008 року, що підтверджується попереднім актом виїзної планової перевірки №1106/23/31834778 від 27.08.2009 року.

Відповідно до вимог статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч.1 статті 257 ЦК України).

Тобто, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишається нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, вона підпадає під визначення "безнадійна заборгованості" та підлягає включенню до складу валових доходів платника у відповідному податковому періоді, на підставі вимог пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України .

Таким чином, ЗАТ "АПК "Колос України" в порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України, не включено в 2 кварталі 2011 року до складу доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування податком да прибуток, суму безнадійної кредиторської заборгованості перед підприємством "А плюс В" ХО СОИУ в розмірі 203301 грн., в результаті чого занижено дохід в 2 кварталі 2011 року на суму 203301 грн.

Внаслідок заниження ЗАТ "АПК "Колос України" валових доходів за 2 квартал 2011 року, сума заниження податкового зобов'язання складає 203301 грн. х 23% (ставка податку у 2 кварталі 2011р.) = 46759,23 грн. (сума несплаченого податку на прибуток). Застосована податковим органом штрафна (фінансова) санкція становить 1 гривня (згідно розрахунку до повідомлення -рішення, т1. а.с.18).

Таким чином, за податковим повідомленням - рішенням №0000432310 від 25 жовтня 2011 року ДПІ у Зміївському районі правомірно визначено платнику податків грошове зобов'язання за основним платежем на суму 83509,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 9188,50 грн., тобто на загальну суму 92697,23 грн.

В частині встановлених в акті перевірки №1245/23/31834778 від 03.10.2011 року порушень вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що виразилось у неправомірному віднесенні до складу валових витрат вартості товарів, які отримано від постачальників: ТОВ "ДС Холдінг", ТОВ "Коломакторг", ТОВ "Старвід плюс" та ТОВ "Старвід Інвест", суд виходить із наступних обставин.

В акті перевірки зазначено також про невключення ЗАТ "АПК "Колос України" до складу валового доходу компенсації вартості товарів, які отримано від постачальників: ТОВ "ДС Холдінг", ТОВ "Коломакторг", ТОВ "Старвід плюс" та ТОВ "Старвід Інвест", та відсутність підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За змістом підпункту 1.22.1 п.1.22 ст.1, п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28 грудня 1994р. (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у податковому періоді, на який припадає закінчення строку позовної давності, до валових доходів повинні включатися суми кредиторської заборгованості, щодо якої закінчився строк позовної давності. Що стосується обов'язку позивача зменшити валові витрати, на чому наполягає відповідач, то чинне законодавство України не містить застережень щодо обов'язку платника податку за наведених обставин здійснювати будь-яке коригування у бік зменшення валових витрат.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 жовтня 2011р. у справі №21-201а11.

Таким чином, висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого завищено валові витрати всього на суму 1231163 грн., в тому числі за 3 квартал 2009 року у сумі 509000 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 122500 гри., за 1 квартал 2011 року у сумі 599663 грн., є неправомірними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладені обставини, винесене ДПІ у Зміївському районі податкове повідомлення -рішення №0000432310 від 25 жовтня 2011 року є неправомірним та необґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню у судовому порядку в частині визначення платнику податків зобов'язання на загальну суму 1633164,52 грн., а саме: за основним платежем у розмірі 1398475,77 грн., за штрафними фінансовими санкціями 234688,75 грн.

Щодо позовних вимог позивача про скасування податкового повідомлення -рішення №0000472310 від 25 жовтня 2011 року про збільшення зобов'язання за платежем -надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб'єктами господарювання, на загальну суму 1080,74 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що за 1 квартал 2011 року ЗАТ "АПК "Колос України" реалізовано бензину А-76 в кількості 13718 л., бензину А-95 в кількості 5200 л., бензину А-92 в кількості 2528 л, та дизпалива в кількості 6260 л.; за 2 квартал 2011 року ЗАТ "АПК "Колос України" реалізовано бензину А-76 в кількості 11156 л., бензину А-95 в кількості 323 л., бензину А92 В кількості 7506 л. та дизпалива в кількості 12564 л. (стор. 81 -85 акту перевірки).

В акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем п.240.2 ст.240, п.241.1, п.241.2 ст.241, пп.242.1.4 п.242.1 ст.242 Податкового Кодексу України №2756-VІ від 02.12.2010 року та заниження екологічного податку за перевіряємий період на суму 1077,74 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 524,18 гри., за 2 квартал на суму 553,56 грн.

Суд зазначає, що нормативне регулювання порядку сплати екологічного податку, починаючи з 01.01.2011 року регламентовані Податковим кодексом України, який відносно порядку адміністрування екологічного податку набрав чинності 01.01.2011 року.

Підпунктом 14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що екологічний податок - це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Згідно п.240.1 статті 240 Податкового кодексу України, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива (п.240.2 статті 240 Податкового кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, Податковим Кодексом України визначено такі обов'язкові умови віднесення особи до платників екологічного податку: здійснення особою викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти; розміщення, утворення та тимчасове зберігання відходів, в тому числі радіоактивних; здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Нормами статті 241 Податкового Кодексу України (в редакції, яка діяла до 01.10.2011 року) визначено, що податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

Згідно приписів п.241.2 статті 241 ПК України, до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).

Відповідно до підпункту 242.1.4 п.242.1 ст.242 Податкового Кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом та базою оподаткування були визначені обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами.

Виходячи із вказаних положень Податкового кодексу України, функції податкового агента покладаються:

- на суб'єктів, які придбають паливо у виробника та реалізують його напряму кінцевим споживачам (незалежно від кінцевого споживача - будь-то фізична чи юридична особа);

- на суб'єктів, які придбають паливо у виробника та реалізують його суб'єктам господарювання для подальшої роздрібного перепродажу. Фактично, екологічний податок щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення включений податковими агентами до ціни палива та сплачується власниками транспортних засобів при його придбанні. Виходячи з цього, екологічний податок є непрямим податком, який включається в ціну придбаного товару.

Таким чином, законодавцем передбачений наступний механізм стягнення екологічного податку: він повинен закладатися в ціну палива тільки на одному етапі руху товару в ланцюгу "виробник-оптовик-роздрібний торговець".

Якщо дотримуватися позиції, що обкладається податком кожний оптовий продаж палива, то порушується принцип недопустимості подвійного оподаткування, оскільки при кожному наступному продажі об'єкт оподаткування залишається тим самим - об'єм фактично використаного кінцевим споживачем палива.

Тобто, реальний платник екологічного податку, який безпосередньо забруднює атмосферу пересувними джерелами, буде багаторазово сплачувати податок в залежності від кількості разів перепродажу палива, що суперечить меті з якою вводився екологічний податок.

Аналіз положень Розділу VІІІ Податкового Кодексу України свідчить про те, що особа може бути визнана податковим агентом при здійсненні оптової торгівлі паливом виключно за умови встановлення факту реалізації пального покупцю, який здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними придбаного палива.

Як вбачається з акту перевірки, обставини використання контрагентами ЗАТ "АПК "Колос України" придбаного палива під час проведення перевірки не досліджувалися та не встановлювалися. Посадовими особами ДПІ було зроблено висновок про невиконання функцій податкового агента виключно на підставі того, що платник податків здійснював оптову торгівлю паливом.

Суд вважає, що такий підхід до тлумачення норм ст.ст. 240 - 242 Податкового Кодексу України протирічить поняттю екологічного податку, яке міститься в п.п.14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та чітко пов'язує обов'язок по його сплаті з фактичним утворенням викидів у атмосферне повітря забруднюючих речовин.

Враховуючи наведене, висновок ДПІ у Зміївському районі зроблено за результатами хибного аналізу норм розділу VІІІ Податкового Кодексу України без встановлення всіх обставин, які мають значення для вирішення питання про покладення на особу обов'язку виконання функцій податкового агента.

Суд також зазначає, що з 01.10.2011 року статтю 241 Податкового кодексу України викладено в новій редакції згідно із Законом України від 07.07.2011р. №3609-VI, якою перелік податкових агентів принципово змінено, а саме, до кола податкових агентів віднесено суб'єкти господарювання, які: - здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника; - здійснюють ввезення палива на митну територію України.

Відповідні зміни внесені і до ст.242 Податкового кодексу України щодо визначення об'єкту та бази оподаткування.

Вказане свідчить про зміну підходу законодавця до визначення кола осіб, що є податковими агентами по сплаті екологічного податку та часткове врегулювання існуючих протиріч.

Враховуючи викладені обставини, позивачем по справі не було порушено вимог п.240.2 ст.240, п.241.1, п.241.2 ст.241, пп.242.1.4 п.242.1 ст.242 Податкового Кодексу України, що свідчить про неправомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення -рішення №0000472310 від 25 жовтня 2011 року.

В частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення -рішення №0050791701 від 25 жовтня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем -податок з доходів найманих працівників, суд зазначає наступне.

Рішенням Державної податкової служби у Харківській області №23054/7/25-103 від 15.12.2011 року скасовано податкове повідомлення -рішення №0050791701 від 25.10.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з найманих працівників та задоволено скарги №105 та № 115 від 02.11.2011р. в цій частині.

Відповідно до п.п.60.1.2 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (п.60.3 ст.60 Податкового кодексу України).

Таким чином, з моменту винесення Державною податковою службою у Харківській області рішення №23054/7/25-103 від 15.12.2011 року, податкове повідомлення -рішення №0050791701 від 25 жовтня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем -податок з доходів найманих працівників є відкликаним, у зв'язку з чим не може бути повторно скасованим у судовому порядку. На підставі викладеного, адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Агропромислова компанія "Колос України" до Державної податкової інспекції в Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Зміївському районі №0000442310 від 25 жовтня 2011 року про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1067337,50 грн., в тому числі за основним платежем 839939,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 173398,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Зміївському районі №0000432310 від 25 жовтня 2011 року про збільшення зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму на загальну суму 1633164,52 грн., а саме: за основним платежем у розмірі 1398475,77 грн., за штрафними фінансовими санкціями 234688,75 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Зміївському районі №0000472310 від 25 жовтня 2011 року про збільшення зобов'язання за платежем - надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб'єктами господарювання, на загальну суму 1080,74 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1077,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Агропромислова компанія "Колос України" (код ЄДРПОУ 31834778, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, с.Хроли, вул. Червоноармійська, 21) витрати зі сплати судового збору у розмірі 21,17 грн. (двадцять одна гривня сімнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16.10.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.