Рішення

від 16.10.2012 по справі 5016/1916/2012(4/59)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1916/2012(4/59)

Позивач Публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль»

вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54002

Відповідач Приватне підприємство «Шалгіс»

вул. Космонавтів, 56Б, кв. 14, м. Миколаїв, 54018

Суддя Т. М. Дубова

ПРИСУТНІ:

Від позивача - Кузьміна Б.М. довіреність № 09/42 від 28.03.2012 року

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ стягнення заборгованості в сумі 4 966,08 грн., з яких: 4 138,67 грн. -основний борг за теплову енергію, 521,47 грн. -інфляція, 305,94 грн. -3% річних.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 41-43)

Розглянувши матеріали справи, за наявними документами, відповідно до ст. 75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути заборгованість в сумі 4 966,08 грн., з яких: 4 138,67 грн. -основний борг за теплову енергію з березня по квітень 2010 року, 521,47 грн. -інфляція, 305,94 грн. -3% річних., посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором № 2992 від 01.10.2007 р., обґрунтовуючи свої вимоги ст. 526, ч. 3 ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

01.10.2007 р. сторони уклали договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2992, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для теплопостачання будинків по вул. Фрунзе, 84 (офіс ЖЕД № 8) та вул. Будьонного, 44 (офіс ЖЕД № 10), а відповідач зобов'язувався оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Пунктом 9.1, 9.4 передбачено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2008 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Оскільки, від сторін не надходило повідомлень про припинення договору, договір було пролонговано.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, відповідач за 20 днів до початку розрахункового періоду був зобов'язаний сплачувати позивачу вартість, зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

На виконання умов договору № 2992 від 01.10.2007 року, сторони склали та підписали акти прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді, які свідчить проте, що позивач передав, а відповідач прийняв теплову енергію в гарячій воді (а.с. 22-23).

На оплату спожитої теплоенергії відповідачу були вручені щомісячні рахунки за період з березня 2010 р. по квітень 2010 р. на загальну суму 4 138,67 грн. (а.с. 20-21).

Визначені акти та рахунки вручені відповідачу, що підтверджується реєстрами вручення остаточних рахунків та актів прийому-передачі теплової енергії за березень 2010 р. -квітень 2010 р.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за надану теплову енергію не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача станом на час звернення до суду з позовом склала 4 138,67 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нарахована інфляції в сумі 521,47 грн. за період з серпня 2010 р. по березень 2012 р., яка підлягає задоволенню частково в сумі 472,25 грн., на підставі перерахунку за допомогою програми «Законодавство», версії 2.8.6. та, приймаючи до уваги те, що позивачем не застосувались показники інфляції за липень -серпень 2011 року -98,7%, 99,6%.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошових зобов'язань позивачем нараховано також суму 305,94 грн. 3% річних за період з 12.03.2010 р. до 31.08.2012 р., які підлягають задоволенню повністю.

Визначені нарахування підтверджені розрахунками позивача (арк.спр.8-12), відповідачем не заперечені, тому позов підлягає задоволенню частково на підставі ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Ухвала суду від 21.09.2012 р., надіслана за юридичною адресою відповідача по вул. Космонавтів, 56 Б, кв. 14, м. Миколаїв, 54018, яка підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 36), повернулася з відміткою поштової установи про відсутність відповідача за визначеною адресою (адресат не проживає). В судовому засіданні за ініціативою суду було перевірено відомості про юридичну адресу відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за допомогою програми АРМ ЄДР-ІНФО (3.21.5.13652).

Між тим, згідно ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Норми ГПК України не передбачають розшук судом, або стороною по справі фактичного місця знаходження іншої сторони.

Відповідач відповідно до ст.ст. 19, 22 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців " змін до відомостей про юридичну особу не вніс, відзив та доказів погашення боргу станом на час розгляду справи не надав, наявність боргу не заперечив.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України , господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Шалгіс»(вул. Космонавтів, 56-Б, кв. 14, м. Миколаїв, код 23081509) на користь публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, код 30083966) заборгованість в сумі 4 916,86 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістнадцять грн. 86 коп.), з яких: 4 138,67 грн. (чотири тисячі сто тридцять вісім грн. 67 коп.) -основний борг за теплову енергію, 472,25 грн. (чотириста сімдесят дві грн. 25 коп.) -інфляція, 305,94 грн. (триста п'ять грн. 94 коп.) -3% річних. та судовий збір у сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.)

Наказ видати позивачу.

На суму 49,22 грн. (сорок дев'ять грн. 22 коп.) -інфляції у позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Рішення підписано та оформлено суддею згідно ст. 84 ГПК України 19.10.2012 р.

Суддя Т.М.Дубова