Постанова

від 10.10.2012 по справі 14/2069

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2012 № 14/2069

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Остапенка О.М.

Федорчука Р.В.

при секретарі

судового засідання: Бездолі Ю.О.

за участі представників

сторін:

позивача: Артеменко О.О. - дов. б/н від 24.04.2012 р.;

відповідача: Геращенко М.В. - дов. № 1 від 21.02.2011 р.;

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолайт» про перегляд Постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р. № 14/2069 (головуючий суддя - Чорна Л.В., судді: Рудченко С.Г., Калатай Н.Ф.) за нововиявленими обставинами

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ „Автолайт" звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до відповідача - ВАТ "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання "Райагропроммеханізація" про стягнення 10 000,00 грн. безпідставно набутого майна.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.11.2010 р. № 14/2069 (суддя Хабазня Ю.А.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано на тому, що відповідач згідно платіжних доручень від 19.02.2008 р. № 36, від 29.04.2008 р. № 122, від 30.04.2008 р. № 124, від 05.05.2008 р. № 125, від 16.05.2008 р. № 143, від 29.05.2008 р. № 155, від 29.07.2008 р. № 209, від 27.08.2008 р. № 249, від 27.08.2008 р. № 251, від 29.08.2008 р. № 265 отримав від позивача кошти у сумі 97 536,00 грн., які судом визнані безпідставно придбаним майном і на підставі ст. 1212 ЦК України мають бути повернуті позивачу.

З огляду на відсутність достатніх коштів по сплаті судового збору, позивач звернувся з позовом про стягнення часткової суми, а саме у розмірі 10 000 грн..

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р. № 14/2069 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Чорна Л.В., судді: Рудченко С.Г., Калатай Н.Ф.) апеляційну скаргу ВАТ "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання "Райагропроммеханізація" задоволено, оскаржуване Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2010 р. № 14/2069 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вищевказану Постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 17.12.2008 р. (з урахуванням Додаткової угоди від 19.12.2008 р.) між відповідачем, як первісним боржником та ТОВом "Автомобільна група "Авто-Рось", як новим боржником було укладено Договір про переведення боргу, за умовами якого (п. 1.1.) первісний боржник передав, а новий боржник прийняв та зобов'язався сплатити борг первісного боржника перед ТОВ "Автолайт" (кредитор), який виник на підставі надання у 2008 р. кредитором первісному боржнику поворотної фінансової допомоги на загальну суму 97 536,80 грн..

Тому, за висновком апеляційного суду, зобов'язання відповідача перед позивачем припинилось саме з моменту підписання Договору про переведення боргу, тобто - 17.12.2008р., в зв'язку з чим у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутого майна - 10 000,00 грн. було відмовлено як заявленої необґрунтовано.

25.06.2012 р. позивач - ТОВ „Автолайт" звернувся до КАГС із Заявою від 22.06.2012 р. №79/15 про перегляд Постанови КАГС від 31.05.2011 р. № 14/2069 за нововиявленими обставинами, згідно якої просить колегію суддів скасувати вказану Постанову апеляційного суду, Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2010 р. № 14/2069 залишити без змін.

Вказана Заява мотивована на тому, що Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.05.2012 р. № 2 у справі № 14/2082 Договір про переведення боргу від 17.12.2008 р. (з урахуванням Додаткової угоди від 19.12.2008 р.) укладеного між відповідачем та ТОВ "Автомобільна група "Авто-Рось" за згодою ТОВ «Автолайт» було визнано недійсним. Окрім того, за даною Ухвалою, місцевим господарським судом встановлено, що вказаний Договір про переведення боргу підписано не директором ТОВ «Автолайт» Грибенком І.А., а невідомою особою, та скріплено печаткою цього підприємства. Зі сторони ТОВа "Автомобільна група "Авто-Рось" Договір підписано його директором Горбенком Ю.І., який на той час не мав повноважень його підписувати.

Позивач стверджує, що обставини, які слугували для визнання Договору про переведення боргу від 17.12.2008р. недійсним, за своїм змістом є нововиявленими обставинами, і хоча вони існували на момент прийняття Постанови КАГС від 31.05.2011 р., але на момент апеляційного перегляду даної справи ці обставини не були та не могли бути відомі позивачу.

Ухвалою КАГС від 31.07.2012 р. № 14/2069 прийнято вищевказану Заяву ТОВ «Автолайт» та призначено її до розгляду.

У судовому засіданні від 10.10.2012 р. представник позивача свої вимоги за Заявою про перегляд Постанови КАГС від 31.05.2011 р. № 14/2069 за нововиявленими обставинами підтримав, наголосив про необхідність скасування вказаної Постанови апеляційної інстанції з підстав викладених у Заяві, Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2010 р. № 14/2069 просив залишити без змін.

Представник відповідача за наданим письмовим Відзивом від 25.09.2012р. а також усними поясненнями заперечив проти обставин, повідомлених позивачем, просив колегію суддів відмовити позивачу у задоволенні його вимог за Заявою про перегляд судового рішення апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, Постанову КАГС від 31.05.2011р. №14/2069 залишити в силі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи Заяви про перегляд Постанови КАГС від 31.05.2011 р. № 14/2069 за нововиявленими обставинами, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність задоволення Заяви ТОВ «Автолайт» та визнати у якості нововиявлених обставин - обставини, щодо визнання недійсним Договору про переведення боргу від 17.12.2008р., Постанову КАГС від 31.05.2011 р. № 14/2069 скасувати, Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2010 р. № 14/2069 залишити без змін з наступних підстав.

Як було встановлено під час судового розгляду справи в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, платіжними дорученнями від 19.02.2008 р. № 36, від 29.04.2008 р. № 122, від 30.04.2008 р. № 124, від 05.05.2008 р. № 125, від 16.05.2008 р. № 143, від 29.05.2008 р. № 155, від 29.07.2008 р. №209, від 27.08.2008 р. № 249, від 27.08.2008 р. №251, від 29.08.2008 р. № 265 відповідач отримав від позивача кошти на загальну суму 97 536,00 грн. (арк. с. 18-27).

24.06.2010 р. позивач направив на адресу відповідача Вимогу № 83/9 про повернення вказаних коштів в 7-ми денний термін в порядку визначеному ст. 530 ЦК України (арк. с. 28). Доказом отримання названої Вимоги відповідачем є оригінал поштового повідомлення, що залучене до матеріалів справи.

Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач просив стягнути з відповідача тільки 10 000 грн, як безпідставно отриманих коштів, посилаючись при цьому на тяжкий фінансовий стан та відсутність коштів на сплату державного мита.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, на підставі вищезазначеного Господарський суд Черкаської області дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнув з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн., як безпідставно набутого майна та судові витрати.

У 2011 р. переглядаючи дану справу в апеляційному порядку за скаргою відповідача - ВАТ "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання «Райагропроммеханізація», колегія суддів КАГС дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного Рішення суду першої інстанції від 16.11.2010 р. та відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В основу прийнятої Постанови від 31.05.2011 р. № 14/2069 колегією суддів було покладено той факт, що 17.12.2008 р. (з урахуванням Додаткової угоди від 19.12.2008 р.) між відповідачем, як первісним боржником та ТОВом "Автомобільна група "Авто-Рось", як новим боржником було укладено Договір про переведення боргу (арк. с. 64), за умовами якого (п. 1.1.) первісний боржник передав, а новий боржник прийняв та зобов'язався сплатити борг первісного боржника перед ТОВом "Автолайт" (кредитор), який виник на підставі надання у 2008 р. кредитором первісному боржнику поворотної фінансової допомоги на загальну суму 97 536,80 грн.. Новий боржник зобов'язався виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах, визначених чинним законодавством - п. 2.1. Договору. Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Отже, приймаючи Постанову про задоволення апеляційної скарги - ВАТа "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання «Райагропроммеханізація» та скасовуючи Рішення суду першої інстанції з прийняттям нового, яким у задоволенні позову було відмовлено, колегія суддів виходила з того, що саме з моменту підписання Договору про переведення боргу від 17.12.2008 р., зобов'язання відповідача перед позивачем припинилось, в зв'язку з чим позивач має право пред'явити вимогу по погашенню заборгованості лише до нового боржника - ТОВа "Автомобільна група "Авто-Рось" у встановленому законодавством порядку.

25.06.2012 р. позивач - ТОВ „Автолайт" звернувся до КАГС із Заявою від 22.06.2012 р. №79/15 про перегляд Постанови КАГС від 31.05.2011 р. № 14/2069 за нововиявленими обставинами, згідно якої просить колегію суддів скасувати вказану Постанову апеляційного суду, Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2010 р. № 14/2069 залишити без змін.

Вказана Заява мотивована на тому, що Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.05.2012 р. № 2 у справі № 14/2082 Договір про переведення боргу від 17.12.2008 р. (з урахуванням Додаткової угоди від 19.12.2008 р.) укладений між відповідачем та ТОВом "Автомобільна група "Авто-Рось" за згодою ТОВа «Автолайт» було визнано недійсним. Окрім того, за даною Ухвалою, місцевим господарським судом встановлено, що вказаний Договір про переведення боргу підписано не директором ТОВ «Автолайт» Грибенком І.А., а невідомою особою, та скріплено печаткою цього підприємства. Зі сторони ТОВ "Автомобільна група "Авто-Рось" Договір підписано його директором Горбенком Ю.І., який на той час не мав повноважень його підписувати.

Позивач стверджує, що оскільки покладений в основу прийнятого апеляційною інстанцією судового рішення про відмову у задоволенні позову Договір про переведення боргу визнано недійсним, то дана обставина за своїм змістом є нововияленою обставиною, яка хоча і існувала на момент прийняття Постанови КАГС від 31.05.2011 р. та про яку, позивачу на момент апеляційного перегляду даної справи не було та не могло бути відомо.

Відповідач заперечив проти вимог позивача, надавши письмовий Відзив від 25.09.2012р., за яким стверджує, що наведені вимоги позивача є безпідставними, оскільки ВАТ "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання "Райагропроммеханізація", без належної правової підстави від ТОВа "Автолайт" жодних грошових коштів не отримувало.

Відповідач наголосив, що з наявних в матеріалах справи банківських виписок та платіжних доручень, грошові кошти від позивача отримувались ВАТом "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання "Райагропроммеханізація" по Договорах поворотної фінансової допомоги. Факт відсутності примірників відповідних Договорів про надання поворотної фінансової допомоги, за думкою відповідача не доводить твердження позивача про те, що таких Договорів не існувало та грошові кошти отримувались ним безпідставно.

Серед іншого, у Відзиві від 25.09.2012р. зазначено і про те, що: «Відповідач по справі безперечно підтверджує отримання від Позивача всієї суми коштів по наявних у справі платіжних дорученнях як поворотної фінансової допомоги, що у відповідності до ст. 1046 ЦК України засвідчує укладення договору позики між сторонами, а наявні в справі платіжні доручення, на перерахування цих коштів, є належним підтвердженням цьому».

На заперечення відповідача представник позивача наголосив на наступному.

ТОВ «Автолайт» просило стягнути суму коштів, які отримані відповідачем безпідставно, а не стягнути суму боргу.

Відповідно до ст. 1.22.1. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв на момент надання коштів, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платникові податку у користування на певний термін відповідно до договорів, що не передбачають нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими коштами.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податку у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Позивач стверджує, що з наведених визначень слідує, що поворотна фінансова допомога є позикою.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку суму грошей або рівну кількість речей того самого роду та якості.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики має бути укладений у письмовій формі, якщо його сума не менш ніж у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного доходу, а у випадках, коли позикодавець є юридичною особою, - незалежно від суми.

При цьому позивач зазначив, що ТОВ «Автолайт» та ВАТ "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання "Райагропроммеханізація" є юридичними особами, а договір позики між вказаними товариствами у письмовій формі не укладався.

Таким чином, за оцінкою позивача, ВАТо "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання "Райагропроммеханізація" отримало кошти у сумі 10 000 грн. безпідставно.

У відповідь на доводи позивача, відповідачем підтверджено факт отримання суми коштів, зазначеної позивачем в повному обсязі, але не надано жодного доказу, що підтверджує законність отримання ним коштів.

Колегія суддів, при дослідженні матеріалів справи, ставила питання перед представником відповідача: - «Чому відповідач не надав суду першої інстанції Договори, зазначені у підставах платіжних доручень, за якими він отримував кошти від ТОВа «Автолайт», тобто Договори поворотної фінансової допомоги?». За відповіддю представника відповідача Договори поворотної фінансової допомоги не надавалися господарському суду з причин їх відсутності.

Колегія суддів погоджується з кваліфікацією заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 10 000 грн, як безпідставно отриманих відповідачем, оскільки Договорів поворотної фінансової допомоги не було надано як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що Заява Позивача про перегляд Постанови КАГС від 31.05.2011 № 14/2069 підлягає задоволенню, як заявлена обґрунтовано. Постанова КАГС від 31.05.2011 № 14/2069 підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами, Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2010р. № 14/2069 залишити без змін.

Судові витрати за апеляційним переглядом справи покласти на відповідача ВАТ "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання "Райагропроммеханізація".

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101 - 105, 112 - 114 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолайт» про перегляд Постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р.

№ 14/2069 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р.

№ 14/2069 скасувати.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2010р. № 14/2069 залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Корсунь-Шевченківське виробниче об'єднання "Райагропроммеханізація" (19401, Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Костомарова, 20, ідентифікаційний код 03766487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автолайт" (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7, ідентифікаційний код 33173439) судовий збір у розмірі 805 (вісімсот п'ять) грн., 00 коп.

Зобов'язати Господарський суд Черкаської області видати відповідний наказ.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 р.

№ 14/2069 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 р.

№ 14/2069 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 14/2069 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Остапенко О.М.

Федорчук Р.В.