Ухвала

від 16.10.2012 по справі 2а/1270/6134/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року справа №2а/1270/6134/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Попова В.В., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 р. у справі № 2а/1270/6134/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Стаханов Луганської області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій № 138 від 05.04.2012 року та № 139 від 05.04.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 05.04.2012 року УПФУ в м. Стаханов Луганської області було складено акт №26 про вчинення правопорушення щодо факту несвоєчасного подання індивідуальних відомостей що використовуються у системі персоніфікованого обліку.

На підставі акту відповідачем 03.02.2012 року винесені рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку №60 на суму 17965,84грн та №61 на суму 253,11грн.

Зазначені рішення були скасовані ГУ ПФУ в Луганській області в зв'язку з неправильним оформленням матеріалів щодо застосування фінансових санкцій.

Повторно 05.04.2012 року відповідачем були винесені рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку № 138 на суму 17965,84 грн. та № 139 на суму 253,11грн.

Позивач зазначає, що прийнятті рішення були прийняті на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який на момент прийняття зазначених рішень втратив чинність.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 р. позовні вимоги задоволені. Скасовано рішення начальника Управління пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області № 138 та 139 від 05 квітня 2012 року про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.02.2012 року відповідачем складено акт № 26 про несвоєчасне подання документів СПОВ за період з 01.01.2005 року по 31.12.2012 року (а.с.36-37).

На підставі акту № 26 відповідачем 03.02.2012 року винесені рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку № 60 на суму 17965,84грн. (а.с.41) та № 61 на суму 253,11 грн. (а.с.42).

Рішенням Головного управління ПФУ в Луганській області №2550/09-10 від 26.03.2012 року про результати розгляду скарги вирішено скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення про застосування фінансових санкцій від 03.02.2012 №№ 60, 61 скасовані , начальнику Управління вказано винести нові рішення (а.с.43).

Рішенням УПФУ в м. Стаханові Луганської області від 05.04.2012 року № 138 на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до відповідача застосовано фінансові санкції за несвоєчасне подання відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2005 рік у розмірі 17965,84 грн. (а.с.45).

Рішенням УПФУ в м. Стаханові Луганської області від 05.04.2012 року № 139 на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до відповідача застосовано фінансові санкції за несвоєчасне подання відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2006 рік у розмірі 253,11 грн. (а.с.46).

Відповідно до приписів статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (в редакції від 01 липня 2010 року) страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції від 01 липня 2010 року) передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З набрання чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 01 січня 2011 року положення п.5 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" втратили чинність.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Разом з тим, вказані положення не визначають засади відповідальності страхувальників стосовно неподання звітностей до територіального органу Пенсійного фонду з приводу обчислення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами. Конституційний Суд України Рішенням від 30.05 2001 р. № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті38 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (п.1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ними безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності та відповідальність за такі діяння.

Відповідно до частини четвертої статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, відповідачем на момент прийняття зазначених рішень застосована неіснуюча норма закону, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 статті 198, п.1 ч.1 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 р. у справі № 2а/1270/6134/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 р. у справі № 2а/1270/6134/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.П. Лях

М.М. Яковенко

В.В. Попов