Ухвала

від 09.10.2012 по справі 2а/0503/1200/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ониско Р.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 року справа №2а/0503/1200/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

Секретар судового засідання Братченко О.В.

За участі представника позивача Іванушкіна І.С. (на підставі довіреності)

Відповідача ОСОБА_5 (особисто)

Представника відповідача ОСОБА_6 (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2012 р. у справі № 2а/0503/1200/2012 (головуючий І інстанції Ониско Р.В.) за позовом Артемівської міської ради Донецької області до ОСОБА_5 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2012 року задоволені позовні вимоги Артемівської міської ради Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про венсення змін до договору оренди земельної ділянки, а саме внесено зміни до Договору оренди земеьної ділянки територіальної громади м. Артемівська від 01.06.2009 року, зареєстрованого у Артемівському міському відділі Донецької Регіональної філії Державного підприємтсва «Центр Державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.07.2009 року за № 040914700099, а сааме: п.9 Договору викладено в наступній редакції: «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, згідно розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною цього договору, та вноситься рівними частинами щомісячно. Розмір річної орендної плати складає 27 055,30 гривень, розмір місячної орендної плати складає 2 254,61 грн.»

Не погодившись з постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2012 року, відповідач у справі подав апеляційну скаргу в якій зазначив на порушення судом норм матеріального і процессуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку правомірності розрахунку розміру річної орендної плати та розміру місячної орендної плати, а саме розрахунок повинен залежати не від типу будівлі, а від цільового використання земельної ділянки.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

06 лютого 2012 року Артемівська міська рада звернулась з адміністративним позовом до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01 червня 2009 року.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 08 лютого 2012 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі посилаючись на те, що вказану справу необхідно розглядати в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року скасовано ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 08 лютого 2012 року та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки територіальної громади м. Артемівська від 01.06.2009 року зареєстрованого у Артемівському міському відділі Донецької Регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.07.2009 року за № 040914700099, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 надана в оренду терміном на 5 років, земельна ділянка комунальної власності територіальної громади м. Артемівська, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер № 1410300000:00:016:0313). Згідно п.9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, згідно розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною Договору, та вноситься рівними частинами щомісячно. Розмір за договором річної орендної плати складає 8515,77 гривень, місячної орендної плати 709,65.Розмір станом на 01.02.2012 року річної орендної плати складає 9018,20 грн. місячної орендної плати 751,52 грн. з урахуванням коефіцієнта індексації 1,059.

Згідно п.35 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку. Листом від 25.08.2011 року за № 01-1882/9 Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради запропонувало відповідачу у визначений законодавством строк підписати та зареєструвати додаткову угоду до Договору. Відповідач відмовився під підписання додаткової угоди та внесення змін до договору оренди, на підставі чого позивач був змушений звернутися з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався тим, що справа, яка розглядається є адміністративною. Проте цей висновок обґрунтованим визнати не можна з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 140, частини першої статті 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 80 ЗК встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (частини перша, друга статті 83 ЗК).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У пунктах "а", "б", "в", "г" і "к" статті 12 ЗК передбачено, що до повноважень селищної ради належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Предметом розгляду даної справи є право міської ради вносити зміни в діючий договір оренди земельної ділянки, тобто вносити зміни в договірні відносини між суб'єктами господарювання. При здійсненні повноважень власника землі позивач у справі є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права користування землею. У цьому випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин (фізична особа-підприємець) іншому (міська рада), яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.

Відповідно до вимог ст. 12 ГПК, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

В рішенні Конституційного Суду України від 01.04.2010 року № 10-рп/2010 зазначено, що положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного Кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень. Вищезазначене ще раз вказує на те, що під час виконання договірних відносин міська рада виступає як суб'єкт господарювання, а не як суб'єкт владних повноважень.

Аналогічний висновок містить постанова Верховного суду України від 14 лютого 2012 року (справа № 21-1041а10).

Відповідно до вимог ст. 161 ч.2 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовну заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 157 ч.1 п.1 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги зі скасуванням судового рішення та закриттям провадження у справі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2012 року у справі № 2а/0503/1200/2012 задовольнити частково.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2012 року у справі № 2а/0503/1200/2012 скасувати.

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом Артемівської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки.

Роз'яснити позивачу право звертатися за розглядом вказаного спору в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 12 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Васильєва І.А.

Судді Яманко В.Г.

Казначеєв Е.Г.