Ухвала

від 03.10.2012 по справі 2а-13/10/2270

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 р. Справа № 24633/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Луцак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги прокуратури Хмельницької області, Хмельницької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Укртехпостач» до Хмельницької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про стягнення помилково сплаченого податку на додану вартість,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ВТК «Укртехпостач» 04.01.2010 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Хмельницької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, в якому просило стягнути з Державного бюджету України помилково сплаченого на митниці податку на додану вартість в сумі 703 811,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що для виконання Контракту №6-М ним в митному режимі «тимчасове вивезення» було вивезено два бурякозбиральні комбайни марки Holmer Terra Dos ТЗ на митну територію Молдови. При поверненні цих комбайнів на митну територію України, було помилково сплачено ПДВ в сумі 703811,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України сплачений на митниці податок на додану вартість при ввезенні на митну територію України раніше вивезених з митної території України бурякозбиральних комбайнів під зворотне ввезення відповідно до умов контракту №6-М на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгової компанії «Укртехпостач» (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 123, ідентифікаційний код 30788363) в сумі 703 811,00 гривень (сімсот три тисячі вісімсот одинадцять гривень) на розрахунковий рахунок №26000272609001 м. Хмельницький «Приватбанк», МФО 315405.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції прокуратура Хмельницької області, Хмельницька митниця, Головне управління Державного казначейства України у Хмельницькій області оскаржили його в апеляційному порядку. В апеляційних скаргах просять постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити з підстав неповного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору

Апелянти зазначають, що суд невірно пославшись на норми матеріального права (абз. 4 ст. 206 Митного кодексу України) прийшов до висновку, що бурякозбиральні комбайни підпадають під перелік товарів, які можуть тимчасово ввозитись на митну територію України ( тимчасово вивозитися за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення.

З набуттям чинності 22.09. 2004 року Закону України «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення» норми цієї Конвенції стали частиною національного законодавства.

Статтею 2 Глави II Додатка В. З та Додатком І до Додатку В.З до Конвенції передбачено вичерпаний перелік товарів, які користуються правом на тимчасове ввезення., в якому бурякозбиральні комбайни відсутні.

Враховуючи, що норми Конвенції мають перевагу над нормами Митного Кодексу України, а також те, що Кодекс не може надавати більше пільг, ніж передбачено Конвенцією, суду необхідно було застосовувати норми Конвенції.

Крім того, при ухваленні постанови судом залишено поза увагою вимоги підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється, зокрема, операції з ввезення на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) ( у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю - резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари ( майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із повернення товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Також суд безпідставно зазначив в постанові, що відповідно до Правил ввезення транспортних засобів на територію України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 31.05.04, при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування транспортні засоби, які було попередньо вивезено (переслано) громадянами-резидентами за митний кордон України в режимі тимчасового вивезення під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення, оскільки зазначені Правила стосуються фізичних осіб.

При апеляційному розгляді представник Хмельницької митниці, апеляційні скарги підтримав з зазначених в них підстав і доповнив, що ПДВ нараховано у зв»язку з подачею позивачем ВМД на ці комбайни .

Представники позивача вимоги апеляційних скарг заперечили, вважаючи прийняте рішення законним та обгрунтованим, позаяк ці комбайни ними не придбавалася, а були частиною виконання контракту.

Інщі учасники судового розгляду в судове засідання не з»явилися, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.4 ст.196 КАС України за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ВТК «Укртехпостач» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію зареєстроване 03.02.2000 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради за № 1673105000200021 і взятий на облік в ДПІ у м.Хмельницькому 07.02.2000 року за № 1667 ( перереєстровано 30.12.2005 року за № 221800001887.

Основними видами діяльності позивача є оптова торгівля сільськогосподарською технікою, іншими продуктами харчування, інші види оптової торгівлі; надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту; оренда сільськогосподарських машин та устаткування; роздрібна торгівля автомобілями.( а.с.19-20)

Згідно ст. 209 Митного кодексу України, звільнення від сплати податків під час переміщення товарів в режимі тимчасового ввезення (вивезення) регулюється виключно податковими законами України.

Статтею 5 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено об'єкти, базу, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, визначений вичерпний перелік операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, в п.5.17 названого Закону передбачено, що звільняються від оподаткування операції з тимчасового ввезення на митну територію України (а також з ввезення на митну територію України раніше вивезених з митної території України) товарів за переліком, визначеним ст. 206 Митного кодексу України.

Відповідно до абз. 4 ст.206 Митного кодексу України дозвіл на тимчасове ввезення на мигну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь - яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою - небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією.

Задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується судова колегія, суд першої інстанції вірно виходив з того, що ці комбайни є власністю позивача і при тимчасовому вивезенні для виконання контракту, самі не були предметом комерційної операції і право власності на них нікому іншому не переходило .

Так, відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 6-М від 21.11.2007 pоку, укладеного між позивачем та «MARR SUGAR MOLDOVA», позивач зобов'язався виконати роботи по збиранню цукрового буряка комбайнами марки Holmer Terrf Doss ТЗ реєстраційний № ЄР04328, заводський № 210606, номер двигуна НОМЕР_1 і реєстраційний № ЄР05476, заводський № 210506, номер двигуна НОМЕР_2 на площі 300 га по ціні 170 доларів США за 1га зібраної площі. ( п.1.1 контракту),

На його виконання п.2.4 контракту передбачено, що виконавець (позивач) зобов»язувався у митному режимі «тимчасове вивезення» вивезти вказані комбайни на митну територію Молдови.( а.с.6,7).

Після виконання робіт, при поверненні цих комбайнів на митну територію України позивачем в січні 2008 року сплачемо ПДВ в розмірі 70381 1.0 грн.

Фактична сплата позивачем податку на додану вартість підтверджується договором про надання послуг по декларуванню товарів № 14 від 31 серпня 2007 року, укладеним позивачем з ПП «Хмельницькзовнішсервіс»; актом про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку Хмельницької митниці станом на 29 грудня 2007 pоку, випискою банку від 8 січня 2008 року; платіжними дорученнями № 5680000 і № 5730000 від 4 січня 2008 pоку; копіями відповідей Хмельницької митниці від 1.04.2008 року і № 31.07.2008 року на звернення позивача; вантажними митними деклараціями № 400000001/8/000022 та № 400000001/8/000023, в яких в графі 47 відображено нарахування платежу код 028 за ставкою 20% в сумі 384826.81грн. та 318984.58грн. відповідно, в графі «сплата» 01 вантажних митних декларацій.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується відповідачами, що бурякозбиральні комбайни були вивезені позивачем за межі митної території України в митному режимі «тимчасове вивезення» (код 00 в графі 1 вантажних митних декларацій) з дозволу митних органів.

При поверненні комбайнів заповнені митним органом графи 47 і В вантажних митних декларацій № 400000001/8/000022 та № 400000001/8/000023, наданих позивачем, свідчать про фактичну сплату останнім ПДВ в загальному розмірі 703811.00 грн. помилково.

Колегія суддів погоджується з позицією позивача, щодо вимоги підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», на який посилаються відповідачі та апелянти і яким передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту, у тому числі, операції з ввезення на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) ( у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю - резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари ( майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із повернення товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Колегія зазначає, що норми вищевказаного п.п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не можуть застосовуватися до розглядуваної операції про повернення комбайнів, так як стосуються договорів, які не передбачають перехід права власності на товар, але , при цьому обов»язково, передбачають перехід інших речових прав: права користування, права володіння.

Згідно контракту вищевказані права користування чи володіння до контрагентів не переходили.

Слід також зазначити, що нормами п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, зокрема, що податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та п.8.1 ст.8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв»язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті).

Оскільки право власності на два комбайни ( а.с.14,15) при ввезені через митний кордон не переходило, вони не придбавались підприємством, не були предметом договору куплі-продажі з контрагентом - не резидентом, то висновок суду першої інстанції, що операція із зворотного ввезення позивачем комбайнів відповідно до умов контракту № 6-М. звільнена від оподаткування ПДВ є правильним..

За наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та задоволені судом першої інстанції правомірно.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційні скарги прокуратури Хмельницької області, Хмельницької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року у справі №2а-13/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 08.10.2012 року.