Постанова

від 24.09.2012 по справі 2а/0470/389/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/389/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 1 261, 94 грн., -

ВСТАНОВИВ :

04.01.2012 року Бабушкінський районний центр зайнятості м. Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 1 261, 94 грн.

Ухвалою суду від 06.01.2012 року дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 28.05.2012 року було відкрито провадження у справі та призначена справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення звірки даних за 4 квартал 2010 року було встановлено, що під час знаходження на обліку у Бабушкінському районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська ОСОБА_2 працювала в Комунальному підприємстві «Жилсервіс-3» з 17.12.2010 року по 28.02.2011 року. Отже, за вказаний період відповідачу нараховувались та виплачувались кошти як допомога по безробіттю у розмірі 1 261, 94 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська кошти, виплачені як допомога по безробіттю у розмірі 1 261, 94 грн.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

З адреси відповідача, вказаної відповідно даних позовної заяви, повернулись конверти із поштовим вкладенням.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши наявні в справі докази, дослідивши чинне законодавство, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2листопада 2006 року № 1543, Міністерство праці та соціальної політики України (Мінпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінпраці є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - соціального страхування), соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частиною 1 ст. 12 зазначеного Закону України передбачено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Судом встановлено, що 18.11.2010 року до Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: 49000, АДРЕСА_1, з питання працевлаштування.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року, незайняті громадяни, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі.

На підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» та Наказом ЦЗ № НТ 101125 від 25.11.2010 року відповідачу було надано статус безробітного, а також з 25.11.2010 року була призначена допомога по безробіттю відповідно до ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з 25.11.2010 року по 19.11.2011 року.

Так, під час реєстрації кожна особа ознайомлена із пам'яткою безробітного, відповідно до якої безробітній під час одержання допомоги по безробіттю зобов'язаний своєчасно подавати центру зайнятості відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Крім того, як зазначає позивач, відповідача було попереджено під особистий підпис, що у разі призначення матеріальних виплат на підставі документів, що містять неправдиві відомості з безробітного стягується виплачена сума з моменту встановлення правопорушення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Отже, судом встановлено, що згідно Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженим наказом від 12.07.2006 року за № 259/407, Державна податкова адміністрація надала відомості зі списку 2010-4 про отримання ОСОБА_2 доходу в 4 кварталі 2010 року.

На підставі звірки даних за 4 квартал 2010 року, що підтверджує факт працевлаштування ОСОБА_2, позивачем було встановлено, що під час знаходження на обліку остання працювала в Комунальному підприємстві «Жилсервіс-3» з 17.12.2010 року по 28.02.2011 року, що підтверджується трудовим договором за № 92 від 17.12.2010 року та актом перевірки № 96 від 19.09.2011 року.

Так, відповідно до п. 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Фонду України від 13.02.200 року № 7-1, у разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивачем було видано наказ № 120 від 23.09.2011 року про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та направлено претензію № 1446 від 26.09.2011 року рекомендованим листом, яка була отримана відповідачкою - 08.10.2011 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, що повернулось.

Відповідачем добровільно не було повернуто вказану суму заборгованості у розмірі - 1 261, 94 грн.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи вказана сума відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів сплати заборгованості під час судового розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 1 261, 94 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська (вул. Красна, 4а/2, м. Дніпропетровськ, 49029, р/р - 37173001011965 у банку УДКУ в Дніпропетровській області, МФО - 805012, ОКПО - 36842013) кошти, виплачені як допомога по безробіттю у розмірі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 94 коп. на поточний рахунок № 37173003000617, банк УДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровська, МФО - 805012, код - 03490909.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А. Ю. Рищенко