Постанова

від 17.10.2012 по справі 2а/0570/11053/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11053/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі Симонові Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Арагон»

до Державної податкової інспекції у Київському р-ні м. Донецька Донецької

області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000102204 від

27.07.2012 року

за участі представника позивача - Воротиленка О.С.

представника відповідача - Пальцун С.О.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Арагон» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000102204 від 27.07.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Арагон» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період 01.10.2011 року по 31.10.2011 року по взаємовідносинах із ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» були встановлені порушення п. 185.1 ст. 185, ч. б п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України. За результатами перевірки складений акт 1307/22-4/32757071 від 09.07.2012 року. На підставі цього акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.07.2012 року № 0000102201, яким були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 647,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 411,75 грн.

Позивач не згоден з вказаним податковим повідомленням-рішенням в повному обсязі. Посилаючись на Податковий кодекс України та інші нормативно-правові акти вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір між ним та ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» має ознаки нікчемності.

У позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Крім того, в наявності маються видаткові накладні, акти приймання-передачі та інші документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з вказаною особою. Також позивач зазначає, що у нього наявні документи, які підтверджують використання у господарській діяльності отриманої вугільної продукції - її збагачення та подальшу реалізацію. Також вказує на наявність документів, на підставі яких ним використовується земельна ділянка, під'їзні колії та обладнання для збагачення вугілля.

Тому позивач вважає, що податковим органом безпідставно визначені безтоварними спірні операції, неправомірно донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у запереченнях (а.с.150-151). Зазначає, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ПП «Арагон» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період 01.10.2011 року по 31.10.2011 року по взаємовідносинах із ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» були встановлені порушення: п. 185.1 ст. 185, ч. б п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податкове зобов'язання за жовтень 2011 року у сумі 215028,00 грн., п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень 2011 року у сумі 220675,00 грн. та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижений податок на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 5647,00 грн.

Позивач включив до податкового кредиту з ПДВ вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» за нікчемним правочином. Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що від ДПІ в м. Первомайську було отримано акт від 23.02.2012р. № 15/23/35480532 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» щодо підтвердження господарських відносин із платником ПП «Арагон». У ньому було встановлено відсутність складських приміщень, транспортних засобів, товарів, персоналу, інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій. Також невиїзною документальною перевіркою ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Гарбол», та подальшої реалізації ТМЦ, робіт (послуг) отриманих від ТОВ «Гарбол», висновки якої викладені в акті Первомайської ОДПІ Луганської області ДПС від 13.04.2012 року №19/22/35480532, встановлено, що директор та засновник ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» - ОСОБА_4 не має відношення до господарської діяльності підприємства, на підприємстві працює одна особа, відсутні основні фонди та з жовтня 2010 року підприємство не подає податкової звітності. Крім того, відповідно до висновку ГВПМ Алчевської ОДПІ ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» має ознаки фіктивності. Також у позивача, в порушення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 відсутні товарно-транспортні накладні.

Виходячи з наведеного відповідач вважає, що позивачем неправомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді при здійсненні нікчемного правочину, оскільки первинні документи, отримані від ПП «ЛПМ-Консалтинг» не можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій. За таких обставин вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах, у зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне підприємство «Арагон» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 27.01.2004 року, код ЄДРПОУ 32757071.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Арагон» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період 01.10.2011 року по 31.10.2011 року по взаємовідносинах із ТОВ «ЛПМ-Консалтинг».

За результатами перевірки складений акт 1307/22-4/32757071 від 09.07.2012 року, (надалі - Акт перевірки).

У зазначеному акті було відображено, що на порушення п. 185.1 ст. 185, ч. б п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» за нікчемним правочином.

У акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, правочин здійснений ПП «Арагон» з ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» не спричинив реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемним. На підставі вищезазначеного, позивачем також зроблено висновок, що в подальшому товар отриманий від ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» не міг бути реалізований позивачем ТОВ «Естер» та ТОВ «ЛК Бону`с», в силу його відсутності.

Так, в ході проведення даної перевірки згідно проведеного аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, отриманих відповідей за результатами зустрічних перевірок, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та /або податкового кредиту по податку на додану вартість підприємства ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» та його контрагентів встановлено наступне:

· від ДПІ в м. Первомайську було отримано акт від 23.02.2012р. № 15/23/35480532 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» щодо підтвердження господарських відносин із платником ПП «Арагон». У ньому було встановлено відсутність складських приміщень, транспортних засобів, товарів, персоналу для перевезення та навантаження вугілля, інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій;

· від Первомайської ОДПІ Луганської області ДПС було отримано акт від 13.04.2012 року №19/22/35480532 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Гарбол», та подальшої реалізації ТМЦ, робіт (послуг) отриманих від ТОВ «Гарбол». Згідно з ним було встановлено, що відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочині укладені між ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» та ТОВ «Гарбол» є нікчемними. У акті зазначено, що згідно письмових пояснень директора та засновника ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» - ОСОБА_4, він не має відношення до господарської діяльності підприємства. Крім того, на підприємстві працює одна особа, відсутні основні фонди та з жовтня 2010 року підприємство не подає податкової звітності;

· відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.12.2011 року №11329/23-5/36259115 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гарбол» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року» було встановлено, що відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочині укладені ТОВ «Гарбол» є нікчемними. У акті встановлено відсутність складських приміщень, транспортних засобів, основних фондів, на підприємстві працює одна особа, остання податкова звітність надана за жовтень 2011 року;

· позивачем до перевірки на надано товарно-транспортних накладних, які б підтверджували фактичне перевезення вугілля, сертифікатів якості на нього, необхідність наявності яких передбачена договором з ТОВ «ЛПМ-Консалтинг».

Виходячи з наведеного відповідач у Акті перевірки зазначив, що господарські операції з цим контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень на іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення такої діяльності.

Тому за твердженням відповідача згідно з п. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України договір за участі позивача є нікчемним. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З наведених підстав відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту за жовтень 2011 року у сумі 220675,00 грн. та заниження податку на додану варітьсь за жовтень 2011 року на суму 5647,00 грн.

На підставі Акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, підпунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000102204 від 27.07.2012 року, яким були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5647,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1411,75 грн.

Позивач оскаржив у апеляційному порядку зазначене вище рішення, надавши до ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецькій області Державної податкової служби скаргу. Рішенням ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецькій області Державної податкової служби від 19.07.2011 року №7434/10/22-4 податкове повідомлення-рішення №0000102204 від 27.07.2012 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню виходячи з наступних встановлених обставин.

Як вбачається з декларації позивача з ПДВ за жовтень 2011 року та додатку 5 до неї, позивачем до складу податкового кредиту включений ПДВ у сумі 220675,00 грн., який сформований за господарськими операціями з ТОВ «ЛПМ-Консалтинг».

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції між зазначеними у документах особами не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тому суд за допомогою належних та допустимих доказів має перевірити відповідність змісту господарської операції, що відображена у первинних документах, фактичним обставинам справи. При цьому суд має враховувати можливості конкретної особи до вчинення тих дій, які становлять фактичний зміст такої господарської операції. Наявність при цьому належним чином оформлених первинних документів не є беззаперечним доказом такої можливості.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛПМ-Консалтинг» (продавець) був укладений договір №01091 від 01.09.2011р. (надалі -Договір) про купівлю-продаж вугілля у обсязі, по цінам та якості визначених даним договором.

Пунктом 2 Договору встановлено, що прийом вугілля здійснюється на підставі фактичного стану якості та кількості, встановлених Покупцем та повинна підтверджуватися відповідними актами прийому.

Пункт 3 зазначеного Договору передбачене постачання вагонними або автомобільними нормами. Завантаження в вагони або автомобілі та відправка їх здійснюється Продавцем самостійно. Продавець надає Покупцю відповідні супровідні документи:

- товарні накладні;

- акти прийому-передачі вугілля;

- податкові накладні;

- посвідчення якості;

- листи власності на партії вугілля.

Сторонами не приймаються знижки та доплати у разі погіршення (поліпшення) фактичної якості постачаємого вугілля по відношенню із якістю, встановленим Прейскурантом та діючим Договором (пункт 4).

Згідно специфікації від 05.10.2011 року товар постачається автомобільним транспортом Покупця.

На підтвердження виконання даного договору позивач надав копії наступних документів:

- видаткові накладні № К-00000036 від 07.10.2011р. на суму 407400,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 67900,00грн.; №К-00000037 від 16.10.2011р. на суму 458325,00 грн., у тому числі ПДВ 76387,50 грн., №К-00000038 від 18.10.2011р. на суму 458325,00 грн., у тому числі ПДВ 76387,50 грн.

- податкові накладні №123 від 07.10.2011р. на суму 407400,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 67900,00грн.; №126 від 16.10.2011р. на суму 458325,00 грн., у тому числі ПДВ 76387,50 грн., №127 від 18.10.2011р. на суму 458325,00 грн., у тому числі ПДВ 76387,50 грн., №129 від 31.10.2011р. на суму 69740,58 грн., у тому числі ПДВ 11623,43 грн.

- рахунки-фактури № К-00000036 від 07.10.2011р. на суму 407400,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 67900,00грн.; №К-00000037 від 16.10.2011р. на суму 458325,00 грн., у тому числі ПДВ 76387,50 грн., №К-00000038 від 18.10.2011р. на суму 458325,00 грн., у тому числі ПДВ 76387,50 грн., №К-00000039 від 31.10.2011р. на суму 69740,58 грн., у тому числі ПДВ 11623,43 грн.

- акти прийому - передачі від 07.10.2011р., від 16.10.2011р., від 18.10.2011р.

- картки рахунку № 631 за жовтень 2011 року.

На підтвердження використання у господарській діяльності вказаного товару позивачем були надані наступні документи: договір купівлі-продажу від 23.11.2009 року №23/11/1, податкова накладна від 12.20.2011 року № 8, податкова накладна від 22.10.2011року № 14, рахунок-фактура від 22.10.2011 року № А-22/10/1, видаткова накладна від 22.10.2011 року № А-22/10/1, акт приймання-передачі від 22.10.2011 року, посвідчення якості № 23, накладна від 22.10.2011 року, договір постачання від 30.08.2011 року № 8-30/08/11-У, специфікація від 01.10.2011 року, договір на тимчасове резервування земельної ділянки від 08.12.2010 року № 3, акт прийому - передачі від 08.12.2010 року, договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізницею послуг, договір на визначення якості показників вугілля від 07.10.2010 року №35/2010, рахунок-фактури від 08.10.2011 року, акт прийому передачі від 08.10.2011 року, посвідчення якості № 18, накладна від 08.10.2011 року, акт експертизи № О-1915/2 від 12.10.2011 року, рахунок-фактури від 17.10.2011 року № А/17/10/1, видаткова накладна від 17.10.2011 року № А-17/10/1, акт прийому передачі від 17.10.2011 року, накладна від 17.10.2011 року, посвідчення якості № 19, акт експертизи від 21.10.2011 року № О-1964, акт експертизи від 21.10.2011 року № О-1975/3, акт експертизи від 25.10.2011 року № О-2003/2, рахунок-фактури від 19.10.2011 року № А-19/10/1, видаткова накладна від 19.10.2011 року №А-19/10/1, акт прийому-передачі від 19.10.2011 року, накладна від 19.10.2011 року, посвідчення якості № 20, акт експертизи від 23.10.2011 року № О-1983/4, рахунок-фактури від 31.10.2011 року № А-31/10/1, видаткова накладна від 31.10.2011 року № А-31/10/1, акт прийому-передачі від 31.10.2011 року, накладна від 31.10.2011 року, посвідчення якості №25, акт експертизи від 03.11.2011 року № О-2067/13, податкова накладна від 31.1.02011 року №17, податкова накладна від 08.10.2011 року № 5, податкова накладна від 17.10.2011 року №10, податкова накладна від 19.10.2011 року № 13, (а.с.73-120), посвідчення якості № 18, 19, 20, 23, 25, (а.с. 228-232).

У той самий час, в матеріалах справи містяться: акт ДПІ в м. Первомайську від 23.02.2012р. № 15/23/35480532 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» щодо підтвердження господарських відносин із платником ПП «Арагон»., акт Первомайської ОДПІ Луганської області ДПС від 13.04.2012 року №19/22/35480532 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Гарбол», та подальшої реалізації ТМЦ, робіт (послуг) отриманих від ТОВ «Гарбол».

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Зважаючи на це акт перевірки може розглядатися як письмовий доказ в адміністративній справі.

З аналізу даних актів перевірок вбачаються обставини, які викликають сумніви у можливості здійснення господарських операцій з постачання вугілля ТОВ «ЛПМ-Консалтинг». Зважаючи на це, предметом доказування у даній справі є реальність господарської операції з придбання позивачем спірного товару.

При дослідженні обставин, які входять в предмет доказування у даній справі судом встановлене наступне.

1. Неможливість підтвердження транспортування спірного товару. Як вже зазначалося, згідно зі специфікацією до Договору, вугілля постачається автотранспортом продавця.

У той самий час матеріали справи не містять товарно-транспортних накладних з позначками про виконання робіт з розвантаження автомобілів.

Відповідно до пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

З наведеного слідує, що незалежно від умов оплати перевезення у вантажоодержувача має залишатися один примірних товарно-транспортної накладної.

Обов'язок зберігання первинних документів у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером визначений п. 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704).

Частиною 4 статті 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. З урахуванням цього належним доказом перевезення товарів автомобільним транспортом є зокрема товарно-транспортні накладні. За відсутності цих доказів суд позбавлений можливості упевнитися у реальності транспортування спірного вугілля.

2. Неможливість підтвердження розвантаження спірного товару. У письмових поясненнях від 10.10.2012 (а.с. 200) позивач зазначає про розвантаження та навантаження автомобілів, у яких надходило вугілля силами ТОВ «ЛПМ-Консалтинг».

Дані обставини не можуть бути підтверджені, оскільки товарно-транспорті накладні із зазначенням у них операцій з розвантаження відсутні. Крім того, на користь висновку про неможливість здійснення ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» робіт з розвантаження свідчить підтверджена актами перевірок відсутність у штаті підприємства достатньої кількості працівників та відсутність основних фондів (у разі наявності у власності навантажувачів вугілля, їх амортизація мала бути відображена у деклараціях з податку на прибуток).

Також слід зазначити про відсутність договору, на підставі якого ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» надавало позивачеві послуги з навантаження вугілля при його подальшій реалізації.

3. Відсутність доказів проведення аналізу якості спірного вугілля. Як вже зазначалося, у переліку документів, які мав надати ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» позивачеві відповідно до п. 3.4 Договору наявне посвідчення якості.

У письмових поясненнях від 10.10.2012 позивач підтверджує їх відсутність з посиланням на відсутність у потреби у них. З цього приводу суд зауважує, що за правилами ст.ст. 3, 6 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору. У даному випадку за згодою позивача у договорі визначена обов'язковість одержання продавцем посвідчення якості та надання його покупцеві. Відповідно до ст.. 526 того самого кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відсутність посвідчень якості підтверджує протиправне нездійснення аналізу якості вугілля, що у свою чергу не може свідчити на користь реальності спірних господарських відносин.

4. Відсутність можливості усунення сумнівів у безтоварності спірних операцій шляхом перевірки ТОВ «ЛПМ-Консалтинг».

Як вже зазначалося директор та засновник даного підприємства на теперішній час - ОСОБА_4 повідомив про свою непричетність до господарської діяльності ТОВ «ЛПМ-Консалтинг». Звітність підприємством не подається з 2010 року.

Саме ОСОБА_4 зазначений як керівник підприємства у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 233, 234), а тому з урахуванням приписів ст.. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» саме ця особа може діяти на теперішній час від імені ТОВ «ЛПМ-Консалтинг». Наведені пояснення керівника ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» позбавляють можливості на теперішній час пересвідчитися у джерелах отримання спірного вугілля та обставинах його реалізації позивачеві.

5. Неможливість пересвідчитися у використанні у господарській діяльності позивача саме спірного вугілля.

Як зазначене у позовній заяві, пояснив представник позивача у судовому засіданні та письмових поясненнях від 10.10.2012, придбане у ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» вугілля марки «А» було перероблене з використанням грохоту ГІЛ 42-0,3 на земельній ділянці, що використовується ним згідно з договором на тимчасове резервування земельної ділянки, у вугілля марки АК та АШ, яке подальшому продано ТОВ «Естер» та ТОВ «ЛК Бону`с».

5.1. На підтвердження права використання земельної ділянки позивачем наданий договір №3 від 08.12.2010р. з Шахтарською міською радою на тимчасове резервування земельної ділянки (а.с. 84-85).

Відповідно до п. 1 цього договору земельна ділянка буде використовуватися після одержання документів на неї. Пунктом 24 того самого договору передбачене, що позивач зобов'язаний не використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі, одержання документів, що посвідчують право на неї та їх реєстрації.

На вимогу суду позивачем наданий договір оренди земельної ділянки від 06.02.2012р., План (схема) меж земельної ділянки (а.с. 209-213). З них вбачається, що документи, які посвідчують право позивача на користування земельною ділянкою зареєстровані 22.03.2012р. у відділі Держкомзему України у м. Шахтраську. До цього часу законних підстав для використання земельної ділянки у позивача не було, а отже позивач не мав можливості розмістити обладнання з перероблення спірного вугілля.

5.2. Як наведене у письмових поясненнях позивача від 10.10.2012 спірне вугілля було перероблене з використанням грохоту ГІЛ 42-0,3, яке належить ТОВ «ЛПМ-Консалтинг». На підтвердження цього надав договір оренди цього грохоту від 02.09.2011.

Втім, як вбачається з письмових доказів, якими є акти перевірок податковими органами ТОВ «ЛПМ-Консалтинг», останнє не декларувало основних фондів. З урахуванням висновків про відсутність права використовувати земельну ділянку, на якій це обладнання може бути встановлене, наведене ставить під сумнів його фактичне використання позивачем.

5.3. Як вбачається зі специфікації до Договору на жовтень 2011, ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» мало постачати позивачеві вугілля марки «А» (а.с. 57). У той самий час з видаткових накладних та посвідчень якості вбачається, що позивач здійснював продаж ТОВ «Естер» та ТОВ «ЛК Бону`с» вугілля марки АК (50-100) та АШ (0-6).

У письмових поясненнях від 10.10.2012 позивач зазначає про здійснення збагачення цього вугілля, внаслідок якого отримані ці марки кам'яного вугілля. У той самий час у поясненнях на ім'я начальника ВПМ ДПІ у Київському р-ні м. Донецька керівник позивача Кігель Р.В. зазначав, що збагачення придбаного від вугілля ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» вугілля не здійснювалося. Отже позивач надає суперечливі пояснення у цій частині.

З наданої позивачем картки рахунку 631 за контрагентом ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» за жовтень 2011 року (а.с. 203) вбачається, що позивачем одержане вугілля марки «А», яке збагачено до марок АШ, АК, АО та АКО.

Таке відповідає ДСТУ 19242-73, яким встановлена класифікація вугілля за розміром шматків - у лапках зазначається фракція у міліметрах. Зокрема вугілля у ряду марок АШ (0-6) та АК (50-100) має проміжні марки АС (06-13), АМ (13-25), АО (25-50).

Втім, позивачем не надано доказів подальшої реалізації чи іншого використання у господарській діяльності інших марок вугілля, які мали бути одержані ним у разі перероблення вугілля марки А та значаться одержаними за даними бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

На підставі зібраних у справі доказів судом не встановлена фактична участь ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» у здійсненні господарських операцій з постачання товару на користь позивача: неможливо документально підтвердити проведення аналізу якості вугілля, його транспортування, розвантаження.

При цьому матеріали справи не підтверджують можливість та фактичне його перероблення у інші марки вугілля, подальший продаж вугілля, одержаного від перероблення придбаного у ТОВ «ЛПМ-Консалтинг» вугілля.

Як вже зазначалось раніше, відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» основою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатися в час здійснення господарської операції, але якщо не можливо, по після її закінчення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За відсутності факту господарських операцій складені за їх результатами документи не можуть вважатися первинними. З огляду на наведене, документи, на підставі яких позивач визначав об'єкти оподаткування ПДВ, не можуть вважатися первинними та враховуватися у податковому обліку позивача.

Наведене обумовлює висновок про правомірність нарахування позивачеві за спірними повідомленнями-рішеннями податку на додану вартість у сумі 5 647 грн. Відтак позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0000102204 від 27.07.2012 року задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову приватного підприємства «Арагон» до державної податкової інспекції у Київському р-ні м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000102204 від 27.07.2012 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 17 жовтня 2012р. Постанова складена у повному обсязі 22 жовтня 2012р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.