Постанова

від 08.10.2012 по справі 8642/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8642/12/2070       Харківський окружний адміністративний суд 61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  Харків    08 жовтня 2012 р.                                                                                 № 2-а- 8642/12/2070   Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді -   Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження  в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБІК "Євробуд-202" про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі – ДПІ у Київському районі м. Харкова) звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБІК "Євробуд-202" (далі – ТОВ "ПБІК "Євробуд-202"), в якому просить суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 48 854 грн. 50 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за ТОВ "ПБІК "Євробуд-202" на час звернення до суду мається податковий борг у загальному розмірі 48854,5 грн., який виник на підставі несплати у встановлений строк суми податного зобов'язання, яка була визначена податковими повідомленнями-рішеннями № 0000101800/1 від 19.01.2009 року, №0000221800/2 від 21.05.2009 року та  по квартальній декларації №162938 від 27.01.2011 року, з урахуванням нарахованої пені. В зв'язку з тим, що підприємством у добровільному порядку суму податкового зобов'язання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду. Представник позивача у судове засідання призначене на 08.11.2012 року не прибув, проте звернувся до суду із відповідною заявою про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, підстав неявки не повідомив, заперечень на позов не надав. Згідно ч.8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України  (далі - КАС України), вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ТОВ "ПБІК "Євробуд-202" направлено копію ухвали про відкриття провадження, інформацію про процесуальні права  і обов'язки осіб, які беруть участь у справі та судову повістку. У відповідності до запису співробітників поштового відділення, поштові конверти було повернуто із зазначенням підстав –за закінченням терміну зберігання. Згідно із ч.2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що не з'явлення відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами. Згідно приписів ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи наведені процесуальні приписи, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів у порядку письмового провадження. Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого. Як вбачається з матеріалі справи,  ТОВ "ПБІК "Євробуд-202" перебуває на обліку у ДПІ у Київському районі м. Харкова як платник податків з 15.05.2002 року за № 117 У позовній заяві контролюючий орган вказує, що за ТОВ "ПБІК "Євробуд-202" мається заборгованість до бюджету з податку на додану вартість, яка складається з наступного: - 9166,67 грн. (основний платіж) та 4583,50 грн. (штрафні (фінансові) санкції) визначені на підставі  податкового повідомлення - рішення № 0000101800/1 від 19.01.2009 року (№ 0000101800/0 від 23.12.2008 року); - 23405,00 грн. (основний платіж) та 11702,50 грн. (штрафні (фінансові) санкції) визначені на підставі податкового повідомлення - рішення №0000221800/2 від 21.05.2009 року (№0000221800/0 від 19.02.2009 року); - 150 грн. нараховано ПДВ по квартальній декларації №162938 від 27.01.2011 року; - 16,48 грн. – пеня. З урахуванням переплати у розмірі 19,65 грн. та часткової сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 150 грн., загальний борг перед бюджетом з податку на додану вартість, на думку контролюючого органу складає 48 854 грн. 50 коп. В зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку суму податкового зобов'язання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то позивач звернувся до суду  із позовом про стягнення суми боргу у примусовому порядку. Перевіряючи правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення суми боргу у примусовому порядку, суд дійшов висновку про наступне. При вирішенні справи суд бере до уваги, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення,  яким  відповідно до закону  надано  право  стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України “Про систему оподаткування” втратили чинність. Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків неподання податкової звітності виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України “Про систему оподаткування”, які були чинними на момент виникнення даних правовідносин. Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування”від 18.02.1997 р., № 77/97-ВР платники податків, зборів (обов'язкових платежів) зобов'язанні сплачувати належні суми податків та зборів у встановлені законом терміни і це зобов'язання припиняється їх сплатою. Згідно з п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Згідно п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Щодо висновків контролюючого органу про наявність у позивача суми податкового боргу у загальному розмірі 35107,5 грн. ( у т.ч. основний платіж  23405,00 грн.  та 11702,50 грн. штрафні (фінансові) санкції), яка була визначена на підставі податкового повідомлення - рішення №0000221800/2 від 21.05.2009 року (№0000221800/0 від 19.02.2009 року), суд зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів  справи, співробітниками ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ “ПБІК Євробуд-2002” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “Компані Стріт”, за липень, серпень, вересень 2008 року, за результатами якої складено Акт  № 808/18-010/31942356 від 10.02.2009 року. На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення –рішення від 19.02.2009р. № 0000221800/0, яким з посиланням на встановлене порушення п.п.7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст.7  Закону України “Про податок на додану вартість” здійснено донарахування ТОВ “ПБІК Євробуд-2002” податку на додану вартість на загальну суму 35107,50 грн. Відповідач, не погодившись із вище зазначеним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в адміністративному порядку до ДПІ у Київському  районі міста Харкова, ДПА у Харківській області. За наслідками адміністративного узгодження скарги відповідача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без змін, в зв'язку з чим, ДПІ у Київському  районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення –рішення від 10.04.2009р. № 0000221800/1, від 21.05.2009р. № 0000221800/2 з ідентичним первинному розміром донарахованого податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій. Не погодившись з висновками податкового органу, відповідач оскаржив податкове повідомлення-рішення у судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2009 року по справі №2а-40822/09/2070 адміністративний позов було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова № 0000221800/0 від 19.02.2009 р., № 0000221800/1 від 10.04.2009 р., № 0000221800/2 від 21.05.2009 р. про визначення податкового зобов'язання ТОВ “ПБІК Євробуд-2002”з податку на додану вартість в сумі 23405,00 грн. за основним платежем та 11702,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010 року апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі міста Харкова було задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2009 року по справі №2а-40822/09/2070 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог – відмовлено. Також суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 13750,17 грн. (у т.ч. основний платіж  9166,67 грн. та 4583,50 грн. штрафні (фінансові) санкції), яка була визначена позивачу на підставі податкового повідомлення - рішення № 0000101800/0 від 23.12.2008 року, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів  справи, співробітниками ДПІ в Київському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість за травень-червень 2008 року ТОВ “ПБІК Євробуд 2002” в розрізі контрагентів, за результатами якої складено Акт від 05.12.2008 року № 6558/18-004/31942356. На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення –рішення від 23.12.2008 року № 0000101800/0, яким з посиланням на встановлене порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7  Закону України “Про податок на додану вартість” здійснено донарахування ТОВ “ПБІК Євробуд-2002” податку на додану вартість на загальну суму 14353,00 грн. (в т.ч. за основним платежем –9568,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –4785,00 грн.) Позивач скористався правом подання скарги в процедурі адміністративного оскарження і за результатами розгляду первинної скарги відповідачем було прийняте рішення від 14.01.09 р. про залишення скарги платника податків без задоволення та винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000101800/1 від 19.01.09 р. Не погодившись з висновками податкового органу, відповідач оскаржив податкове повідомлення-рішення у судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2009 року по справі № 2-а-31665/09/2070 адміністративний позов було задоволено. Скасовано податкові повідомлення –рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 23.12.2008 року № 0000101800/0, від 19.01.2009 року № 0000101800/1. Постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2009 року апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова було задоволено частково.  Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2009 року по справі № 2-а-31665/09/2070 скасовано в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Київському районі м. Харкова № 0000101800/0 від 23.12.08 року про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 9166,67 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 4583,5 грн. і в цій частині прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову. Суд зазначає, що із змісту вище зазначених судових рішень зазначено, що підставою для скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Київському районі м. Харкова від 19.01.2009 року № 0000101800/1 слугувало те, що оскільки рішенням ДПІ в Київському районі м. Харкова від 14.01.09 р. скаргу платника податків було залишено без задоволення, то контролюючим органом всупереч приписам ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було прийняте нове податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання по ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших  справ, у яких беруть  участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення. Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Виходячи з вище зазначених норм закону, суд дійшов висновку, що сума грошового визначена на підставі податкових повідомлень - рішень №0000221800/2 від 21.05.2009 року (№0000221800/0 від 19.02.2009 року, № 0000221800/1 від 10.04.2009р.) у розмірі 35107,5 грн. ( у т.ч. основний платіж  23405,00 грн.  та 11702,50 грн. штрафні (фінансові) санкції) та № 0000101800/0 від 23.12.08 року у розмірі 13750,17 грн. (у т.ч. основний платіж  9166,67 грн. та 4583,50 грн. штрафні (фінансові) санкції) є узгодженою. На підставі п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами”у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вищезазначеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У зв'язку з несплатою вищевказаної суми податкового зобов'язання у встановлені Законом строки, контролюючим органом в порядку ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сформовано першу податкову вимогу № 1/272 від 30.03.2010 року, яка була направлена на адресу боржника, та отримана останнім 06.04.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. 07.05.2010 року позивачем було сформовано та направлено на адресу відповідача другу податкову вимогу №2/384. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення податкового органу із вимогами про примусове стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 35107,5 грн., яка була визначена на підставі податкового повідомлення-рішення 0000221800/2 від 21.05.2009 року (№0000221800/0 від 19.02.2009 року, № 0000221800/1 від 10.04.2009р.). Також, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом 19.02.2011 року нараховано відповідачу суму ПДВ на підставі квартальної декларації №162938 від 27.01.2011 року у розмірі 150 грн. Суд зазначає, що з 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати земельного податку  платниками податку визначений Податкового кодексу України (далі – ПК України) Положеннями п.11 ст.56 Кодексу встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків. Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено визначену у квартальній декларації №162938 від 27.01.2011 року суму ПДВ у розмірі 150 грн., в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про правомірне звернення податкового органу із вимогами про її стягнення у судовому порядку. Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, все майно платника податків перебуває у податкові заставі. Виходячи з п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство. Пунктом 95.1 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. У п.95.2 вище зазначеної статті Кодексу встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом, з урахуванням переплати у розмірі 19,65 грн. та часткової сплати суми податкового зобов'язання у розмірі 150 грн., складає 48 854 грн. 50 коп. Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача. Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160–163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБІК "Євробуд-202" про стягнення податкового боргу. Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБІК "Євробуд-202" (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 32, код ЄДРПОУ 31942356) до Державного бюджету України (Одержувач: УДКСУ у Київському районі м. Харкова, код. ЄДРПОУ одержувача 37999675, банк одержувача: ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31117029700004 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суму податкового боргу у розмірі 48 854 (сорок вісім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн.. 50 коп. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.     Суддя                                                                                      Горшкова О.О.