Постанова

від 02.10.2012 по справі 6810/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2012 р. № 2-а- 6810/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Лисяк О.В.

представника відповідача - Казимир Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватної фірми "Пальма 94" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватна фірма "Пальма 94", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому уточнивши позовні вимоги просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 07.05.2012 року №0000151504, від 07.05.2012 року № 0000161504, від 07.06.2012 року №0000221504, від 07.06.2012 року №0000231504.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується з неправомірними діями відповідача та вважає податкові повідомлення - рішення протиправними та такими що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши представників сторін. дослідивши матеріали справи. проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріали справи, що Приватна фірма "Пальма 94", код ЄДРПОУ- 22647021, місцезнаходження: 61166, Харківська обл., м. Харків, вул. Новгородська, буд. 87 (далі по тексту - Позивач), є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 28323375 від 09.09.2005р., виданого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова індивідуальний податковий номер - 226470220303.

Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість Афанасьєвим В.В. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2012р. Позивача.

За результатами перевірки було складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 1052/15-4/22647021 від 10.04.2012р.

Відповідно до висновку Акта перевірки Відповідачем встановлено порушення п.4.6.7 порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228, не відображено в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ за лютий 2012р. суму З 756 487грн., що призвело до збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі з 738 219грн., що призвело до збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі Акту перевірки № 1052/15-4/22647021 від 10.04.2012р. відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення форми «В4» №0000151504 від 07 травня 2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3738219грн., та форми «Р» №0000161504 від 07 травня 2012 року, яким нарахована сума грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 18268грн. та сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4567грн.

Працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі - Відповідач) проведено ще одну камеральну перевірку податкової звітності Позивача з податку на додану вартість за березень 2012р.

За результатами перевірки було складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №1557/15-4/22647021 від 18.05.2012р.

На підставі Акту перевірки №1557/15-4/22647021 від 18.05.2012р. відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення форми «В4» №0000221504 від 07 червня 2012 року, та форми «Р» №0000231504 від 07 червня 2012 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

Правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість унормовані приписами Податкового кодексу України, а саме: згідно з п. 200.1. ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п 200.2. ст.200 ІЖУ).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст.200 ПКУ).

Безпосередньо п. 200.4. ст.200 ПКУ встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює

сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до Наказу ДПА України від 25.01.2011 року за №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»: 4.6.6. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).»

Відповідно до п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, заява про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Посилання податкового органу в акті перевірки на порушення позивачем норми 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, суд вважає безпідставними з огляду на наступне:

Аналізуючи положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що поняття "бюджетне відшкодування з ПДВ" та "від'ємне значення з ПДВ" не є тотожними.

Поширення на правовідносини з приводу заповнення строки 24 податкової декларації з ПДВ щодо врахування від'ємного значення податку на додану вартість строку давності, визначеного п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, є неможливим з урахуванням норми п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, за змістом якої бюджетне відшкодування розуміється як відшкодування бюджетного від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями визначеними у розділі V цього кодексу та п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст.14, якими передбачено, що надмірно сплачені кошти, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк яких настав на таку дату.

Оскільки за приписами п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України відносно суми від'ємного значення з ПДВ платником податків не може бути заявлено вимогу про повернення з бюджету грошових зобов'язань і вказана норма не містить обмеження у часі, по минуванню якого платник податків втрачає право відображати в податковому обліку з ПДВ суму від'ємного значення, то суд, керуючись положеннями п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України не знаходить правових підстав для поширення на правововідносини з приводу формування від'ємного значення з ПДВ строку давності у 1095 днів.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим -мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Судовим розглядом встановлено, що судження суб'єкта владних повноважень про завищення ТОВ Фірма "Пальма 94" від'ємного значення з ПДВ вмотивовано виключно посиланням на п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Між тим, даних про те, що позивач у спірних правовідносинах подавав до ДПІ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, чи заяву про повернення суми бюджетного відшкодування до суду не надано.

За таких підстав суд дійшов висновку про те, що відповідач помилково застосував до спірних правовідносин приписи п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України. Порушень у застосуванні позивачем ст.200 Податкового кодексу України ДПІ виявлено не було.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Разом з тим, в ході розгляду справи доказів правомірності, законності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень - рішень відповідачем до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватної фірми "Пальма 94" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити .

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 07.05.2012 року №0000151504, від 07.05.2012 року № 0000161504, від 07.06.2012 року №0000221504, від 07.06.2012 року №0000231504.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми "Пальма 94" (код ЄДРПОУ 22647021) сплачений судовий збір у розмірі 2188.00 (дві тисячі сто вісімдесят вісім грн.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 08 жовтня 2012 року.

Суддя Єгупенко В.В.