Рішення

від 10.10.2012 по справі 5011-58/10441-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/10441-2012 10.10.12

За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» ДоТовариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ІСТ» Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Аспект Групп» про стягнення 33723,14грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача -Приходько Л.В., пред. за дов. № 57 від 07.03.2012р.

Від відповідача -Макаревич С.П., пред. за дов. № 30/04/10 від 30.04.2010р.

Від третьої особи -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ІСТ»про стягнення 33723,14грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року порушено провадження у справі № 501158/10441-2012, розгляд справи призначено на 10.09.2012 року.

06.09.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

10.09.2012 року представники сторін у судове засідання з'явились.

10.09.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

10.09.2012 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду документи по справі.

Представник позивача надав суду документи для огляду.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, судом оголошено перерву до 17.09.2012 на 16:10.

17.09.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення ТОВ «Аспект-Групп»як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

17.09.2012 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

Представник позивача надав суду усні пояснення стосовно податкової накладної.

Представник відповідача надав суду усні пояснення щодо поданого клопотання про залучення ТОВ «Аспект-Групп»як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача. В усних поясненнях представник відповідача подане клопотання про залучення ТОВ «Аспект-Групп»як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав суду усні пояснення щодо поданого клопотання про залучення ТОВ «Аспект-Групп»як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача. В усних поясненнях представник відповідача проти клопотання про залучення ТОВ «Аспект-Групп»як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача заперечив.

Клопотання про залучення ТОВ «Аспект-Групп»як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача буде розглянуто судом на наступному судовому засіданні.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, судом оголошено перерву до 19.09.2012 на 11:30.

19.09.2012 року представник позивача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

19.09.2012 року представник відповідача у судове засідання з'явився.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті справи.

19.09.2012 року у судовому засіданні представник відповідача надав заяву про продовження строку розгляду справи.

Заяву про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

Клопотання про залучення ТОВ «Аспект-Групп»як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, судом задоволено.

В зв'язку з неявкою позивача, необхідністю залучення третьої особи та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2012 року заяву про продовження строку розгляду справи судом задоволено, в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2012 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Аспект-Групп», розгляд справи відкладено на 10.10.2012 року.

20.09.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи по справі.

10.09.2012 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

10.10.2012 року представник третьої особи у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

10.10.2012 року у судовому засіданні представник позивача передав представнику відповідача оригінал рахунку-фактури № 1356 від 14.10.2011р., Акт № 1356 про надання послуг згідно договору, податкову накладну. Представник відповідача у судовому засіданні отримав зазначені документи.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти заявлених позовних вимог заперечив.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.10.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс»(далі -позивач/перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ІСТ»(далі -відповідач/експедитор) було укладено Договір-Доручення № 0049-М про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (далі -договір) за умовами якого позивач зобов'язується в якості перевізника доставити довірений йому вантаж до пункту призначення, а відповідач зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п.п.1 п.2.1. Договору, за дорученням перевізника, експедитор здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та зарубіжних країн.

Відповідно до п.2.3. Договору, конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в заявці.

Відповідно до матеріалів справи, на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом за міжнародним маршрутом: Бельгія -Україна (Дніпропетровськ), автомобіль д.н.з. АА 7623 СЕ, ставка фрахту -32550,00грн.

Відповідно до відмітки у графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вантаж було доставлено за призначенням та одержано Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект-Групп».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за договором в частині перевезення вантажу за маршрутом Бельгія -Україна (Дніпропетровськ).

На підставі виконаного зобов'язання, у відповідності до умов договору позивач направив на адресу відповідача рахунок № 1356, CMR № 857625, Акт виконаних робіт № 1356, Податкову накладну № 72.

Відповідно до п.3.2.4. Договору, відповідач/експедитор зобов'язаний своєчасно, в строки, обумовлені в кожному окремому випадку (Заявка № 22/02 від 30.09.2011 року на транспортування вантажу в міжнародному сполученні), проводити розрахунок з позивачем/перевізником.

Відповідно до п.4.5. оплата послуг перевізника проводиться експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених документів передбачених даним пунктом.

У зв'язку з неоплатою відповідачем вартості отриманих послуг, позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 12 березня 2012 року, яку відповідач отримав 19 березня 2012 року. Проте, всупереч вимог ст.ст. 7, 8 ГПК України, відповіді на отриману претензію відповідач не надав, суму основного боргу у розмірі 32550,00грн. не сплатив.

У своєму відзиві на позовну заяву від 06.09.2012 року, свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, відповідно до п.4.4. Договору: оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригінала CMR з печатками про отримання вантажу, оригіналу рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт. Відповідач зазначає, що передбачених п.4.4. Договору документів він не отримував, саме тому відповідачем не була здійснена оплата за перевезення вантажу за маршрутом: Бельгія - Україна (Дніпропетровськ).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.4 договору, порядок та строк оплати обумовлюється в разовій заявці, яка спрямовується перевізнику перед перевезенням. Підставою для оплати являється рахунок перевізника за виконане перевезення та екземпляр CMR з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу.

Свої зобов'язання з оплати наданих послуг з перевезення вантажу відповідач в обумовлений строк не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 32550,00грн.

Твердження відповідача про те, що відповідач не отримував рахунку № 1356, CMR № 857625, Акт виконаних робіт № 1356, Податкову накладну № 72 спростовуються наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 32550,00грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочення платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.3. Договору, в разі прострочення платежу винна в простроченні сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

За перерахунком суду, розмір пені є вірним, тому з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі, заявленому позивачем.

Таким чином суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 32550, 00 грн. та пеню у розмірі 1173,14 грн.

Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ІСТ»(03036, м. Київ, пр-т Повітрофлотський 92А, код ЄДРПОУ 14353682) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, код ЄДРПОУ 31055416) суму боргу у розмірі 32550,00грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят гривень нуль копійок), пені 1173,14 (одна тисяча сто сімдесят три гривні чотирнадцять копійок), судовий збір 1609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 15.10.2012 року

Суддя О.Є. Блажівська