Рішення

від 16.10.2012 по справі 5013/1122/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2012 р.Справа № 5013/1122/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1122/12

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ясенівська", с. Ясенове Олександрівського району Кіровоградської області

до відповідача: Олександрівської районної санітарно-епідемічної станції Кіровоградської області, смт. Олександрівка Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, смт. Олександрівка Кіровоградської області

про стягнення 43 926,58 грн.

Представники :

від позивача - Мамалат М.С., довіреність № 16 від 18.09.12 р.;

від відповідача - Чорний І.В., довіреність № 1400/02 від 10.10.12 р.;

від третьої особи - участі не брали.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ясенівська" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Олександрівської районної санітарно-епідемічної станції Кіровоградської області на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 43 926,58 грн., з яких: 29 004,10 грн. - реальні збитки, 14 922,48 грн. - упущена вигода.

У судовому засіданні 16.10.12 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Згідно письмових та усних пояснень, наданих в ході судового розгляду справи, відповідач вважає розмір реальних збитків, пред'явлений до стягнення позивачем, завищеним, а позовну вимогу про стягнення упущеної вигоди в сумі 14 922,48 грн. не визнає (а.с. 53-54).

Третя особа участі в судових засіданнях не брала, будь-які заяви або клопотання до суду не подала, однак є такою, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про отримання третьою особою ухвал господарського суду у даній справі (а.с. 28, 50, 75).

Розглянувши наявні матеріали справи, подані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

03.10.11 р. близько 20 год. 45 хв. водій автомобіля "ВАЗ 2110" реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Олександрійській районній санітарно-епідемічній станції Кіровоградської області, ОСОБА_1, рухаючись в населеному пункті смт. Олександрівка Кіровоградської області по вул. Леніна зі швидкістю біля 90 кілометрів на годину, при виникненні перешкоди для руху своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного об'їзду перешкоди, не впорався з керуванням автомобіля, в результаті чого допустив наїзд на стоячий на проїзній частині причіп СЗАП 8551-02 , транзитний номер НОМЕР_5 (реєстраційний номер НОМЕР_2), що був з'єднаний з автомобілем "КАМАЗ-5320" транзитний номер НОМЕР_4 (реєстраційний номер НОМЕР_3) та який належить на праві власності сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" (далі - СТОВ "Агрофірма Ясенівська").

Даний факт підтверджується вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області у справі № 1117/403/12 (1/1117/20/12) від 05.06.12 р. (а.с. 9-11), відповідно до резолютивної частини якого ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортним засобом на протязі 3 років.

З матеріалів даної справи, а саме зі звіту 062-11 від 15.11.11 р. про експертну оцінку КТЗ марки СЗАП 8551-02 державний номерний знак т1ТК7808 вбачається, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди причеп СЗАП 8551-02 здобув пошкодження аварійного характеру; під час огляду та органометричного дослідження транспортного засобу було встановлено, що причеп має пошкодження задньої лівої частини рами та підвіски з деформацією та ушкодженнями наступних складників: задок причепу зі зміщенням вліво та переломом рами, бампер причепу, ліхтарі задній лівий та правий, лонжерон рами правий - перелом, лонжерон рами лівий перлом, поперечина рами задня, розкоси рами задній лівий та правий, кронштейн лівого заднього зовнішнього колеса - розрив, диск правового внутрішнього колеса, рама отримала перекіс з переломом задньої частини на довжині 132 см після видимого місця перелому; тому, в залежності від об'єму, характеру та можливості, автомобіль підлягає відновлювальному ремонту з заміною пошкоджених елементів на оригінальні та повноцінні (а.с. 19-20).

Право власності СТОВ "Агрофірма Ясенівська" на причеп СЗАП 8551-02 підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 21-22).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Стаття 1187 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про відшкодування шкоди", а саме п. 2 визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Положеннями ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками :

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи наявність вини водія автомобіля ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, господарський суд вважає, що відшкодовувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки має особа, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом на момент скоєння ДТП.

Оскільки на момент скоєння ДТП, автомобіль ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходився у власності Олександрівської районної санітарно-епідемічної станції Кіровоградської області, що підтверджується копією витягу з книги наказів (а.с. 39-40) та не заперечується відповідачем, саме ця особа має відповідати за шкоду, завдану даним джерелом підвищеної небезпеки.

При цьому, господарський суд виходить з того, що майнова шкода може бути відшкодована за наявності чотирьох елементів правопорушення: шкоди, неправомірності дій, вини та причинного зв'язку між неправомірністю дій особи та завданою шкодою.

Господарський суд вважає, що позивачу заподіяні реальні збитки, а саме у вигляді витрат, необхідних для відновленого ремонту автомобіля позивача після ДТП.

Згідно Звіту № 062-11 про експертну оцінку автомобіля від 15.11.2011 р. (далі - Звіт), вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ марки СЗАП 8551-02 державний номерний знак т1ТК7808, станом на 15.10.2011 р., складає 29 004,10 грн. (а.с. 12-20, 91-128).

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у вигляді реальних збитків в сумі 29 004,10 грн.

Щодо пред'явленої до стягнення з відповідача суми упущеної вигоди в розмірі 14 922,48 грн., то в цій частині слід зазначити наступне.

В обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 14922,48 грн., позивачем надано до суду копію договору переробки цукрового буряку № ПТ-0000024 від 10.09.11 р., укладеного між публічним акціонерним товариством "2-й ім. Петровського цукровий завод" та СТОВ "Агрофірма Ясенівська", відповідно до якого позивач у даній справі зобов'язався поставити на цукроприймальний пункт заводу весь вирощений цукровий буряк врожаю 2011 року з площі 200 га, який відповідає вимогам чинного стандарту ДСТУ в кількості 10 000 тон і в строки, обумовлені сторонами, а завод зобов'язується прийняти поставлений буряк та здійснити його переробку, а також Додаток та Додаткову угоду до договору (а.с. 61-66, 83).

Як вбачається з пояснень представника позивача, наданих у судових засіданнях, з метою виконання СТОВ "Агрофірма Ясенівська" своїх зобов'язань за договором № ПТ-0000024 від 10.09.11 р., враховуючи пошкоджений в ДТП транспортний засіб, підприємство змушене було 04.10.11 р. укласти договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 04/10 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (а.с. 80-81).

Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.11.11 р., фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було надано, а СТОВ "Агрофірма Ясенівська" прийнято послуги по перевезенню цукрового буряку по маршруту Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Голикове - ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод", кількість- 3354,6 т., ціна - 28,00 грн., загальна вартість робіт - 93 928,80 грн. (а.с. 82).

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив факт повного виконання позивачем взятих на себе за договором № ПТ-0000024 від 10.09.11 р. зобов'язань перед публічним акціонерним товариством "2-й ім. Петровського цукровий завод".

Отже, господарським судом встановлено, що позивачем свої зобов'язання за договором переробки цукрового буряку № ПТ-0000024 від 10.09.11 р. перед публічним акціонерним товариством "2-й ім. Петровського цукровий завод" повністю виконано у встановлені договором строки та обсязі.

При цьому позивач стверджує, що позивачу заподіяно збитки в сумі 14 922,48 грн. у вигляді упущеної вигоди. Позивачем надано до суду розрахунок суми можливого втраченого доходу (упущеної вигоди) та відповідні до нього пояснення (а.с. 35-36, 67).

Як зазначає позивач у позові, розрахунок суми можливого втраченого доходу здійснено у відповідності до Методики обчислення вартості машино-дня та збитків від простою машин", затверджену постановою КМ України № 855 від 12.07.2004 р., на підставі подорожних листів від 03.10.11 р. та від 15.10.11 р., виданих позивачем (а.с. 23-24).

За доводами та відповідним розрахунком позивача, сума втраченого можливого доходу позивача за період з 04.10.2011 р. по 14.10.2011 р. в результаті простою вантажного автомобіля КАМАЗ 45143 012 15 становить 14 922, 48 грн. (а.с. 35).

Однак, господарський суд звертає увагу на те, що Методика, відповідно до якої позивачем розраховувалась сума упущеної вигоди, не підлягає застосуванню до даного виду правовідносин, враховуючи наступне.

Методика обчислення вартості машино-дня та збитків від простою машин, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. N 885 (далі - Методика), розроблена у відповідності до ст. 15 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин".

Дана Методика визначає порядок обчислення вартості машино-дня та збитків від простою машин, включаючи упущену вигоду.

Однак, Закон України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" регулює відносини між покупцями сільськогосподарських машин та їх виробниками, продавцями, виконавцями робіт і послуг з технічного сервісу, встановлює права та обов'язки покупців, визначає механізм реалізації державного захисту покупців, обов'язки та відповідальність виробників, продавців, виконавців робіт, послуг.

А отже, посилання позивача в позові на зазначену вище Методику та застосування її при здійсненні останнім розрахунку упущеної вигоди, є помилковим.

Також, господарський суд звертає увагу на те, що позивач вказуючи на простій вантажного автомобіля на штрафному майданчику 9 днів, стверджує, що за вказаний період, кількість перевезеного позивачем цукрового буряку становила б - 1006,380 т на загальну суму 21 456,12 грн., з якої позивач просить стягнути 14 922,48 грн., без врахування заробітної плати водія та вартості необхідного для того дизельного пального.

Однак, як встановив суд, позивач свої зобов'язання з перевезення цукрового буряка на цукровий завод (ПАТ "2-й Петровського цукровий завод") виконав повністю.

Крім того, господарський суд звертає увагу також на те, що позивач суму упущеної вигоди, яку він просить стягнути з відповідача - 14 922,48 грн., ототожнює із збитками, які спричинені позивачу у зв'язку зі сплатою останнім частини вартості фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, за наданні останнім послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Як стверджує позивач, ці витрати він поніс реально, оскільки сплатив грошові кошти в сумі 93 928,80 грн., які не мав би сплачувати, якби його право не було порушено а результаті ДТП. При цьому, належного доказу сплати вказаної позивачем суми, суду позивачем не надано.

Господарський суд дійшов висновку про те, що понесені витрати, на які посилається позивач, не належать до збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки останні є доходами, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Витрати позивача щодо сплати вартості за отриманні ним послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом належать до фактичних витрат позивача, а отже є реальними збитками, однак правовою підставою пред'явленої вимоги позивача в цій частині є саме стягнення з відповідача упущеної вигоди.

Із заявою про зміну підстав пред'явленого позову позивач, у відповідності до ст. 22 ГПК України, у даній справі до суду не звертався.

Отже, позивач, в супереч вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не довів наявності у нього збитків, саме у вигляді упущеної вигоди.

З огляду на викладене, вимога позивач про стягнення з відповідача 14 922,48 грн. упущеної вигоди є безпідставною, а тому такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача реальних збитків в сумі 29 004,10 грн.; в іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо завищення позивачем суми реальних збитків товариства, оскільки, всупереч ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження своїх тверджень, так само як і власного розрахунку завданої позивачу матеріальної шкоди. Як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, дане твердження є лише його припущенням.

У судовому засіданні 16.10.12 р. представником відповідача заявлено письмове клопотання про призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди. На вирішення судового експерта відповідач пропонує поставити наступні питання:

- які пошкодження виявлені у причепа після дорожньо-транспортної пригоди;

- який розмір матеріальної шкоди, завданий причепу СЗАП 8551-02 в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 89).

Заявлене клопотання відповідач мотивує тим, що при здійсненні експертної оцінки транспортного засобу марки СЗАП 8551-02, державний номерний знак НОМЕР_5, проведеної з метою визначення вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку, заподіяного власникові транспортного засобу, був відсутній представник Олександрівської районної санітарно-епідемічної станції Кіровоградської області.

Господарський суд відмовляє в задоволенні заявленого клопотання, враховуючи наступне.

Експертна оцінка по визначенню вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку, заподіяного власникові транспортного засобу марки СЗАП 8551-02, виконана інженером - механіком ОСОБА_6 (має вищу технічну освіту, оцінювач з правом проведення оцінки об'єктів у матеріальній формі за напрямом оцінки 1.3. "Оцінка дорожніх транспортних засобів" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності 9931/10 від 01.09.10 р., виданий ФДМУ, дійсний до 01.09.13 р., свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 1518 від 06.08.04 р., посвідчення про підвищення кваліфікації МФ № 4890-ПК від 17.10.09 р., видане ФДМУ та УКШ, дійсне 2 роки); стаж роботи по даному виду діяльності з 01.07.86 р. (а.с. 124-128), викладена у відповідному письмовому звіті містить відповідача на питання:

- яка вартість відновлювального ремонту КТЗ марки СЗАП 8551-02 державний номерний знак НОМЕР_5 в результаті його пошкодження ?

- який матеріальний збиток завдано власнику КТЗ марки СЗАП 8551-02 державний номерний знак НОМЕР_5 в результаті його пошкодження ?

- яка велична втрати товарної вартості (ВТВ) після відновлення автомобіля ?

Господарський суд вважає недоцільним поставлення на вирішення судового експерта фактично того ж кола питань, відповіді на які вже надано у експертній оцінці, що здійснена компетентною особою.

До того ж відповідачем не наведено суду норму закону чи підзаконного нормативно-правового акту, яка б визначала обов'язкову присутність при здійсненні експертної оцінки транспортного засобу представника особи, що заподіяла збитки.

Крім того, господарський суд вважає, що відсутність представника відповідача при здійсненні експертної оцінки транспортного засобу не свідчить про неправильність чи невідповідність чинному законодавству наданого у справі суб'єктом оціночної діяльності Звіту.

Не підлягає також задоволенню клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, з огляду на те, що вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2012 р. у справі № 1117/12 станом на день винесення даного рішення набрав чинності, що підтвердив і сам представник відповідача у судовому засіданні. Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача Чорний І.В., зі слів виконуючого обов'язки головного лікаря Олександрівської санепідемстанції Верболоз Т.В. йому відомо, що апеляційний суд залишив вказаний вирок без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи вимоги Закону України "Про судовий збір", витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.10.12 р. оголошувалась перерва до 16.10.12 р. та у судовому засіданні 16.10.12 р. до 16 год. цього ж дня.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 77, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Олександрівської районної санітарно-епідемічної станції Кіровоградської області (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Некрасова, 1, код ЄДРПОУ 02007727, рахунки в фінансових установах не відомі) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ясенівська" (27325, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ясенове, вул. Гагаріна, 18, код ЄДРПОУ 30798692, рахунки в фінансових установах не відомі) матеріальну шкоду в розмірі 29 004,10 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Олександрівської районної санітарно-епідемічної станції Кіровоградської області (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Некрасова, 1, код ЄДРПОУ 02007727, рахунки в фінансових установах не відомі) до Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області МФО 823016 рахунок № 31211206783002, ідентифікаційний код 38037409, код бюджетної класифікації: 22030001"Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050") судовий збір в сумі 1 062,27 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити третій особі у справі за адресою: 27300, смт. Олександрівка, пров. Шевченко, буд. 12.

Повне рішення складено 22.10.2012 року.

Суддя Л. С. Коротченко