Рішення

від 17.10.2012 по справі 5015/3241/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.12 Справа№ 5015/3241/12

За позовом: позивача 1:сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир", с. Кути, позивача 2:сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога", с. Переволочна, позивача 3:сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", с. Балучин, позивача 4:сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр", с. Чаниж, позивача 5:сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Побужанське", с. Побужани, позивача 6:сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вербляни", с. Вербляни, позивача 7:сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Івана Франка, с. Боложинів, позивача 8:сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Теребежівське", с. Теребежі, позивача 9:фермерського господарства "Соколівка", с. Соколівка, позивача 10:приватного підприємства "Агро-Прогрес", с. Задвір'я, позивача 11:сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", с. Куткір, до відповідача 1:товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство", с. Ожидів, до відповідача 2:ОСОБА_2, с. Ожидів, до відповідача 3:ОСОБА_3, с. Брахівка, до відповідача 4:ОСОБА_4, с. Ожидів, до відповідача 5:ОСОБА_5, с. Ожидів, до відповідача 6:ОСОБА_6, с. Йосипівна, до відповідача 7:ОСОБА_7, м. Львів, до відповідача 8:ОСОБА_8, с. Ясенівці, третя особа 1:Буська районна державна адміністрація, м. Буськ, третя особа 2:сільськогосподарське товариство х обмеженою відповідальністю "Зірка", с. Тур'я, третя особа 3:сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард", с. Андріївка, про: про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, визнання недійсними положень статуту, визнання права на частку у статутному капіталі, витребування частки. Суддя Т. Рим За участю представників: позивачів:Телішевський І.Д. -представник за довіреністю, відповідача 1:товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство", с. Ожидів, - ОСОБА_15 -договір про надання адвокатських послуг від 24.07.2012 р., відповідачів 2-8:не з'явився, відповідача 7:ОСОБА_11 -договір про надання правової допомоги №01-10/12 від 02.10.2012 р. третьої особи 1:не з'явився, третьої особи 2:не з'явився, третьої особи 3:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир", сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога", сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр", сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Побужанське", сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вербляни", сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Івана Франка, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Теребежівське", фермерського господарства "Соколівка", приватного підприємства "Агро-Прогрес", сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" до товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участю третьої особи Буської районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, визнання недійсними положень статуту, визнання права на частку у статутному капіталі. Ухвалою від 02.08.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.08.2012 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень обґрунтовуються наступним. 17.04.1995 р. було створено Буське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство. Засновниками цього підприємства стали позивачі. Згідно з протоколом №1 зборів засновників Буського міжгосподарського сортонасінницького підприємства від 22.02.2000 р., було вирішено реформувати підприємство у товариство з обмеженою відповідальністю. Проте здійснюючи реорганізацію, позивачів не було включено у склад засновників ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство". За таких обставин порушені права позивачів підлягають захисту.

Таким чином, оскільки засновниками Буського міжгосподарського сортонасінницького підприємства були господарства, правонаступниками яких стали позивачі та інші господарства, а внесками до статутного фонду була частина майна комбікормового заводу, яке належало позивачам у відповідних частках, а зборами уповноважених представників господарств -засновників було вирішено реформувати дане підприємство шляхом його перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю, саме вони є учасниками товариства з відповідним частками, ними визначеними.

Позивачі вказують, що оскільки частки в статутному фонді Буського міжгосподарського сортонасінницького підприємства, а відтак, і в статутному фонді ТзОВ "Буське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство" вибули з володіння позивачів поза їх волею, то вони мають право витребовувати їх з володіння добросовісних набувачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 За таких обставин, на їх думку, порушені права позивачів підлягають захисту шляхом визнання недійсними положень статуту ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" в частині визначення складу учасників, і відповідних рішень загальних зборів товариства в частині визначення учасників цього товариства та визнання права позивачів на відповідні частки в статутному капіталі товариства.

Позивачі зазначають, що оскільки частина засновників Буського міжгосподарського сортонасінницького підприємства, правонаступником якого є ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство", на даний час ліквідовані, то їх частки залишилися у власності товариства, а розміри часток позивачів відповідно мають становити: СТзОВ "Побужанське" -11,08 %, СТзОВ "Мир" - 12,07 %, ФГ "Соколівка" -9,72%, СТзОВ "ім. Івана Франка" -5,15%, СТзОВ "Каменяр" -3,07%, СТзОВ "Нива" -17,48%, ПП "Агро-Прогрес" -8,17%, СТзОВ "Колос" -17,37%, СТзОВ "Перемога" -7,18%, СТзОВ "Теребежівське" -6,72%, СТзОВ "Вербляни" -1,99%.

В судове засідання 17.10.2012 року представником позивачів подано клопотання про витребування у відповідача первинних бухгалтерських документів, актів прийому-передачі, передавальних балансів, свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, витребування в ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" інвентаризаційних справи та реєстраційних справ на всі будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1.

Зазначене клопотання суд відхилив за таких підстав. По-перше, в силу статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Отже, саме на сторони покладено обов'язок збирати та подавати відповідні докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. І лише у виняткових випадках, які передбачено, статтею 38 Господарського процесуального кодексу України суд може витребувати відповідні докази. Разом з тим, позивачем не обгурнтовано власного клопотання з урахуванням вимог, визначених нормою цієї статті. Зокрема, не обґрунтовано неможливості самостійного подання відповідних доказів, адже, як стверджують позивачі, ними вносилося майно до статного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство". Проте в судових засіданнях представник позивачів ствердив, що жодних документів з цього приводу у позивачів нема. По-друге, суд при вирішення клопотання враховує факт спливу строків вирішення спору.

Відповідач 1 проти позову заперечив у відзиві. Вважає позовні вимоги безпідставними з таких підстав. Позивачами не надано належних і допустимих доказів того, що вони виявили бажання стати засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство", та того, що їм було відмолено у прийнятті в число засновників товариства. Звертає увагу на реорганізацію засновників Буського міжгосподарського сорто-насінницького підприємства, у зв'язку з чим застосовується порядок вступу у товариство, передбачений статтею 55 Закону України "Про господарські товариства".

При цьому наголошує, що доказів формування саме позивачами статутного фонду Буського міжгосподарського сортонасінницького підприємства ними не представлено та не представлено доказів того, що станом на 22 лютого 2000 року (прийняття рішення про реформування Буського міжгосподарського сортонасінницького підприємства (протокола №1 зборів уповноважених представників господарств -засновників Буського міжгосподарського сортонасінницького підприємства від 22 лютого 2000 р.) ними статутний фонд Буського міжгосподарського сортонасінницького розподілено у відповідних частках, про визнання за позивачами яких в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю заявлено в позові.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство" також зазначає, що 28 березня 2000 року відбулись установчі збори товариства, на яких засновниками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вирішено створити ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності, сформувати статутний капітал в розмірі 20 000,00 грн., визначено розмір часток засновників, прийнято статут та обрано органи управління у відповідності з вимогами статей 58 та 60 Закону України "Про господарські товариства". ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" посилається на статті 3, 51 Закону України "Про господарські товариства" та наголошує, що саме засновники товариства визначають склад засновників, розмір статутного фонду товариства та частки кожного з засновників в статутному фонді та розмір їх вкладу, а тому, як вбачається, позивачі, не беручи участі в установчих зборах товариства, не затверджуючи статуту ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство", не були та не можуть бути засновниками товариства, а частка в статутному капіталі товариства відсутня.

ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" вказує, що жодних доказів формування позивачами статутного фонду як ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" так і Буського міжгосподарського сортонасінницького підприємства ними не представлено, а також не представлено належних та допустимих доказів того, що вони виявили бажання стати засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство", так і того, що їм було відмовлено у прийнятті в число засновників товариства.

ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" вказує, що оскільки позивачі не вчиняли вищевказаних дій, спрямованих на створення і реєстрацію ТОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство", відповідно вони не можуть бути засновниками товариства та набувати автоматично частки у статутному капіталі ТОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство", а також наголошують, що ними не доведено, які саме їх корпоративні права порушено оспорюваними положеннями установчих документів ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" та яким нормам закону вони суперечать.

ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" зазначає, що при аналізі конструкції заявленої позовної вимоги, а саме про витребування у відповідача ОСОБА_7 частки 99,9% в статутному фонді ТзОВ "Буське міжгосподарське сорто-насінницьке підприємство" та витребування у відповідача ОСОБА_8 частки 0,1% в статутному фонді ТзОВ "Буське міжгосподарське сорто-насінницьке підприємство" та визнання позивачів учасниками ТзОВ "Буське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство" та визнання за ним право на частку в статутному капіталі ТзОВ "Буське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство" в відповідних розмірах, то дана вимога фактично нівелює саму суть і принципи організації та створення господарських товариств, щодо добровільної ініціативи і участі в організації товариства його засновників, руйнує дотримання договірних умов, визначених установчими документами щодо можливості формування статутного фонду і відповідно набуття засновниками корпоративних прав у цьому товаристві.

Відповідач 1 наголошує, що протягом тривалого часу співвласники пайового фонду не заперечували факту належного володіння і користування даним майном його держателем -ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство". Такі дії пайовиків свідчать про їх вільне волевиявлення щодо реалізації правомочностей власника майна. Як убачається з матеріалів справи, позивачі не є учасниками ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство", відтак, не вправі оскаржувати дійсність окремих положень установчих документів господарського товариства в межах корпоративного спору. Не доведено, якими конкретно положеннями чинного законодавства суперечить оспорювані положення статуту відповідача, тому відсутні правові підстави та матеріальне право на оскарження установчих документів. Таким чином, позивачі та відповідачі є самостійними суб'єктами, між якими не існують та ніколи на існували корпоративні відносини. Що стосується внесення змін і доповнень до статуту, то ці питання не належать до компетенції суду і означало б втручання у внутрішню діяльність товариства. Отже позивачами обрано спосіб захисту, що не відповідає положенням статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

В судове засідання від 17.10.2012 р. представником відповідача 7 подано заяву про застосування позовної давності. У зв'язку з цим просить у задоволенні позову відмовити. Крім того, долучено до справи квитанції про внесення ОСОБА_7 коштів для формування статутного капіталу ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство".

Відповідачі 2, 3, 4, 5, 6, 8 в судові засідання не з'являлись, хоча були належно повідомлені про час та місце судового розгляду справи. Відзиву на позов не надали, жодних додаткових доказів не долучили. Відповідачам 2, 3, 4, 5, 6, 8 було надано час та усі можливості для висловлення власної позиції стосовно предмета спору та подавання додаткових доказів у справі. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідачів щодо заявлених позовних вимог за наявними у справі матеріалами (у відповідності до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Третьою особою 1 надано письмове пояснення по суті спору. У поясненні зазначає, що у зв'язку з поданням усіх, передбачених чинним на той момент законодавством, документів, райдержадміністрацією прийнято розпорядження "Про державну перереєстрацію Буського міжгосподарського сортонасінницького підприємства в ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" від 07.04.2000 р. №170 та затверджено статут ТзОВ "Буське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство". Відповідно до абзацу другого пункту 7 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності (регулювало ці відносини на той час, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. №740) відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несе власник (власники) або уповноважені ним (ними) органи, які подають документи для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Треті особи 2, 3 в судові засідання не з'являлись, додаткових пояснень та доказів не надали.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

17 квітня 1995 р. укладено договір про створення і діяльність Буського міжгосподарського сортонасінницького підприємства. Із договору вбачається, що засновниками підприємства є НААГ "Побужанський" із часткою 5,06% (правонаступник - с/г ТзОВ "Побужанське" , вбачається із статуту товариства), НААГ "Україна" із частною 4,6% (на даний час ліквідоване), НААГ "Дружба" із частою 3,29% (на даний час ліквідоване), НААГ "Нове життя" із частою 19,77 % (на даний час ліквідоване), НААГ "Мир" із часткою 5,51% (правонаступник с/г ТзОВ "Мир", у довідці з ЄДР зазначено, що перебуває у стані припинення підприємницької діяльності), НААГ "Зірка" із часткою 6,57% (правонаступник с/г ТзОВ "Зірка", у довідці з ЄДР зазначено, що перебуває у стані припинення підприємницької діяльності), НААГ "Сокіл" із часткою 4,44% (як убачається із матеріалів справи правонаступник ФГ "Соколівка"), НААГ ім. Івана Франка із часткою 2,35% (правонаступник с/г ТзОВ "ім. Івана Франка", вбачається із статуту товариства), НААГ "Каменяр" із часткою 1,40% (правонаступник с/г ТзОВ "Каменяр", вбачається із статуту товариства), НААГ "Авангард" із часткою 11,86% (правонаступник с/г ТзОВ "Авангард",), НААГ "Нива" із часткою 7,98% (правонаступник с/г ТзОВ "Нива"), НААГ "Прогрес" із часткою 3,73% (правонаступник ПП "Агро-Прогарес", вбачається із статуту товариства), НААГ "Колос" із часткою 7,93% (правонаступник с/г ТзОВ "Колос" у довідці з ЄДР зазначено, що перебуває у стані припинення підприємницької діяльності ) , НААГ "Перемога" із часткою 3,28% (правонаступник с/г ТзОВ "Перемога", вбачається із статуту товариства), НААГ "Світанок" із часткою 3,59% (на даний час ліквідоване), НААГ "Теребежівське" із часткою 3,07% (правонаступник с/г ТзОВ "Теребежівське"), НААГ "Вербляни" із часткою 0,91% (правонаступник с/г ТзОВ "Вербляни", вбачається із статуту товариства), НААГ "Чучмани" із часткою 0,85%, НААГ "Галичина" із часткою 3,75%.

Наказом №31 від 17.04.1995 р. Управління сільського господарства Буського райвиконкому було створено комісію по розподілу майна сортонасінницького підприємства від міжгосподарського комбікормового комбінату і надання йому статусу юридичної особи.

Розпорядженням голови Буської районної державної адміністрації №403 від 20.10.1995 р. проведено державну реєстрацію Буського міжгосподарського сортнасінницького підприємства (надалі -Буське МСНП). У зареєстрованому статуті Буського МСНП зазначено, що підприємство є добровільним об'єднанням господарств. Підприємство створюється рішенням загальних зборів уповноважених представників Народних Аграрних Акціонерних Господарств району на основі їх пайових внесків і здійснює свою діяльність згідно з делегованими йому функціями.

Як убачається із протоколу зборів уповноважених представників Буського МСНП від 22.02.2000 р., учасниками прийнято рішення реформувати Буське МСНП у ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство".

Із витягу з протоколу установчих зборів товариства з обмеженою відповідальністю вбачається, що зборами прийнято рішення створити ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство", затвердити установчу угоду, статут товариства та склад засновників.

Між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено установчу угоду про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю. Угода посвідчена 28.03.2000 р., приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу.

Розпорядженням голови Буської районної державної адміністрації №170 від 07.04.2000 р. перереєстровано Буське МСНП у ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство".

Із статуту ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство", затвердженого зборами учасників товариства та зареєстрованим 07.04.2000 р., вбачається, що статутний фонд складає 20 000,00 грн. Засновниками (учасниками) товариства є ОСОБА_2 (вклад -8 000,00 грн., частка 40%), ОСОБА_3 (вклад -3 000,00 грн., частка -15%), ОСОБА_4 (вклад -3 000,00 грн., частка -15%), ОСОБА_5 (вклад -3 000,00 грн., частка -15%), ОСОБА_6 (вклад -3 000,00 грн., частка -15%). Відділенням банку "Україна" у м. Буську Львівської області видано довідку від 28.03.2000 р. №12008 (том 2, а.с. 132) про вартість майнових паїв засновників ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" для формування статутного фонду. У цій довідці зазначено грошовий еквівалент майнового паю засновників -фізичних осіб.

ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" створене на засадах угоди громадян України шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку (пункт 1.1 Статуту). Товариство є правонаступником Буського МСНП (пункт 3.10 Статуту).

Зборами учасників ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" прийнято рішення про виключення ОСОБА_12 з числа учасників товариства та проведено перерозподіл часток учасників (протоколом №3 від зборів учасників товариства від 20.10.2011 р.). Зборами учасників ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" прийнято рішення про виключення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_13 з числа учасників товариства у зв'язку з продажем часток ОСОБА_7 та ОСОБА_8, проведено перерозподіл часток учасників (протоколом №6 від зборів учасників товариства від 15.11.2011 р.). Договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" долучено до матеріалів справи.

Як убачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємств, виданого 05.12.2011 р. державним реєстратором Буської районної державної адміністрації Львівської області, засновниками ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" є ОСОБА_14 (вклад 7 992 000,00 грн.) та ОСОБА_8 (вклад -8 000,00 грн.). Зміни внесено у відповідності з положеннями нової редакції статуту ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство", затвердженої загальними зборами учасників товариства (протокол №7 від 25.11.2011 р.).

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

У статуті Буського міжгосподарського сортнасінницького підприємства зазначено, що підприємство є добровільним об'єднанням господарств. Підприємство створюється рішенням загальних зборів уповноважених представників Народних Аграрних Акціонерних Господарств району на основі їх пайових внесків і здійснює свою діяльність згідно з делегованими йому функціями.

Відповідно до статті 5 Закону УРСР "Про власність" від 07.02.1991 № 697-XII об'єктом права власності господарського об'єднання підприємств і організацій (концерну, асоціації, галузевого, міжгалузевого регіонального об'єднання) є майно, добровільно передане йому підприємствами й організаціями , а також набуте в результаті господарської діяльності та на інших підставах, не заборонених законом. Власністю господарського об'єднання є також майно створених ним підприємств. Ці підприємства не мають права вийти зі складу об'єднання без його згоди. Майно, яке залишилося після припинення діяльності господарського об'єднання, розподіляється між підприємствами та організаціями, що входили до нього .

За змістом пункту 1 статті 5 Закону України "Про підприємства в Україні" та пункту 3 статті 6 Закону України "Про власність" підставою для створення підприємства є рішення власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або трудового колективу. Порядок створення підприємства та його реєстрації визначається Законами України "Про підприємства в Україні" та "Про підприємство", а щодо окремих категорій підприємств -також іншими законодавчими актами України. Зокрема, господарські товариства відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства" створюються на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності.

Як убачається із розпорядження голови Буської районної державної адміністрації від 07.04.2000 р. №170 Буське МСНП перереєстровано у ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство", яке є його правонаступником за правами та обов'язками.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про підприємництво", пунктів 20, 21 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. №740 у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб'єкт підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов'язаний подати документи для перереєстрації з підтвердженням опублікування інформації про зміни у друкованих засобах масової інформації. Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для його державної реєстрації. Орган державної реєстрації зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності надіслати до органу державної статистики та органу державної податкової служби копії реєстраційної картки з внесеними змінами, а до органів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування - інформаційне повідомлення. У разі перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, що визначається правонаступником підприємства, приватизованого як цілісний майновий комплекс, подається документ, який засвідчує право власності на зазначений об'єкт . У разі перереєстрації оригінали раніше виданого свідоцтва про державну реєстрацію та установчих документів повертаються до органу державної реєстрації.

Оскільки вчинення зазначених дій не охоплюється поняттям реорганізації підприємства, то здійснення заходів щодо перереєстрації останнього не тягне за собою правових наслідків у вигляді виключення його з державного реєстру України.

Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передавального або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину (пункт 4, 10 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств").

До моменту реєстрації статутних документів нових господарських товариств потрібно реформувати відносини власності на майно міжгосподарських підприємств, насамперед, визначити власників, розмежувати частки власності та юридично закріпити їх права власності. Тобто етап реформування міжгосподарських підприємств характеризується, головним чином, зміною спільної сумісної власності на спільну часткову.

Як відомо, корпоративні відносини складаються із взаємних прав та обов'язків учасників товариства. Визначення корпоративних прав міститься в частині 1 статті 167 Господарського кодексу України. Так, корпоративними правами визнаються права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Отже, зміст корпоративних прав становлять як немайнові (право участі), так і майнові права (право на участь у розподілі прибутку) учасника товариства.

Частиною 1 статті 140 Господарського кодексу України передбачено, що джерелами формування майна суб'єктів господарювання є грошові та матеріальні внески засновників. Згідно з частиною 1 статті 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. З огляду на це важливо наголосити, що корпоративні права здійснюються у зв'язку із майновою участю у статутному капіталі підприємницької юридичної особи. Права особи, частка якої визначається у статутному капіталі підприємницької організації, є корпоративними не лише тому, що належать такій особі, а тому, що їх здійснення пов'язане (обумовлюється) із участю у статутному капіталі.

Таким чином, оскільки корпоративними є права особи з визначеною часткою у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, то для встановлення позивачів учасниками ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" обов'язковим є з'ясування їх майнової участі у цьому товаристві (його статутному капіталі).

З цією метою суд ухвалою від 09.10.2012 року поставив на обговорення сторін можливість проведення судової економічної експертизи, яка б за результатами аналізу первинних документів могла дати відповіді на питання стосовно визначення часток позивачів у статутному фонді комбікормового заводу, у статутному фонді Буського МСНП, у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Буське сорто-насінницьке підприємство". З цією метою суд витребовував відповідну документацію у сторін, однак в судове засідання ними не було представлено жодних документів, які би могли бути предметом експертного дослідження.

Суду не надано жодних підтверджуючих документів (первинних документів бухгалтерського обліку основних засобів, актів приймання-передачі, передаточних або розподільних балансів, свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, технічні паспорти тощо), які б підтверджували право власності позивачів на майно, яке увійшло до статутного фонду ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство". В установчих документах ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" такі відомості відсутні.

Більше того, в судовому засіданні суду представником позивачів усно повідомлено, що об'єкти нерухомості по вулиці Залізничній, 1б в селі Ожидові Буського району були зареєстровані за відповідачем 1 на підставі рішення сільської ради.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для визнання позивачів учасниками та визнання за позивачами права на частки у статутному капіталі ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство". Додатково суд звертає увагу, що у зв'язку з ліквідацією частини сільськогосподарських підприємств, їхні частки не можуть автоматично переходити іншим учасникам без рішення зборів засновників.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними положень статуту, то суд враховує таке. Згадана позовна вимога є похідною від основного предмета корпоративного спору про визнання учасником товариства та визнання права на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" для визнання недійсними установчих документів товариства необхідна одночасна наявність таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Як убачається із матеріалів справи, позивач покликається на порушення його прав та законних інтересів в межах корпоративних відносин із ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство". Згідно з пунктом 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Враховуючи наведене, у суду немає підстав для ствердження факту виникнення між позивачами та ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" корпоративних відносин. За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними положень статуту суд відмовляє.

При вирішенні питання про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників), суд враховує пункт 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів". Зокрема, суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги, оскільки не встановлено виникнення та порушення корпоративних прав позивачів у ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство".

В силу наведеного суд також відмовляє у задоволенні вимог про витребування у відповідача ОСОБА_7 частки 99,9% в статутному капіталі ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство" та витребування у ОСОБА_8 частки 0,1% у статутному капіталі ТзОВ "Буське сорто-насінницьке підприємство".

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено доказами доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Заява про застосування позовної давності судом не розглядається з огляду на те, що судом встановлено безпідставність позовних вимог.

Судові витрати в силу статті 49 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачами.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 22.10.2012 р.

Суддя Рим Т.Я.