Рішення

від 23.07.2012 по справі 5016/1071/2012(9/25)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2012 р. Справа № 5016/1071/2012(9/25)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр" / 56445, Миколаївська обл., Доманівський район, с.Прибужжя/

до відповідача: Приватного підприємства "Веселинівська автоколона-2" / 57001, Миколаївська обл., смт. Веселинове, вул. Радянська, 22, кімната 3/

про стягнення 134788,75 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Догарєва І.О. (довіреність від 01.06.2012р. № 5)

від відповідача: не з'явились

інші особи: Єренкевич І.Л.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 118021,31 грн. основного боргу, 10537,97 грн. інфляційних втрат та 6229,47 грн. 3% річних.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 01.01.09р. № 01/01/09 в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 15.06.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 05.07.12р. о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 05.07.12р. розгляд справи був відкладений на 23.07.12р. о 14 год. 30 хв. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на час розгляду даної справи відповідач не ліквідований та не знаходиться в стані припинення, місцезнаходженням відповідача є: 57001, Миколаївська обл., смт. Веселинове, вул. Радянська, 22, кімната 3.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду даної справи (повідомлення двічі направлялось за даними державної реєстрації), проте свого представника в судове засідання не направив, відзиву та жодних доказів суду не надав.

За цих підстав, згідно з ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.09р. між сторонами був укладений договір № 01/01/09 (далі -договір), за яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, вказаний у специфікації (додаток №1 до договору), а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити цей товар шляхом 100% передоплати.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у власність товар загальною вартістю 284575,31 грн., що підтверджується накладними, довіреностями та підписаними сторонами актами звірки взаєморозрахунків.

Проте відповідач, в порушення умов договору, розрахувався за отриманий товар частково, сплативши позивачу лише 169427,08 грн., що підтверджується банківськими виписками та іншими матеріалами справи.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 115148,23 грн., що жодним чином не спростовується відповідачем.

Спір у справі виник з причин того, що відповідач порушив власні зобов'язання за договором та частково оплатив отриманий від позивача товар.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 115148,23 грн., а отже позов позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає частковому задоволенню у вказаній сумі.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову позивача в частині стягнення з відповідача боргу за товар вартістю 2873,08 грн., на підтвердження передачі якого відповідачу позивач надав суду лише накладні з власним підписом та власною печаткою, тобто без підпису повноважної особи відповідача та без довіреності відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей.

За цих обставин, суд, керуючись ст. 33, 34 ГПК України, вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставину передачі відповідачу товару за накладними від 11.10.10р. №РН-000482, від 18.10.10р. № РН-000505 та від 25.10.10р. № РН-000535, а тому позов позивача в частині стягнення з відповідача 2873,08 грн. основного боргу не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цих підстав, враховуючи часткове задоволення позову позивача в частині заявленої до стягнення з відповідача суми основного боргу, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних також підлягають частковому задоволенню.

Належний до стягнення з відповідача розмір інфляційних нарахувань за підрахунком суду становить 10354,91 грн., розмір 3 процентів річних - 6087,47 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач жодним чином не спростував обставини, доведені суду позивачем.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Веселинівська автоколона-2»(57001, Миколаївська обл., смт. Веселинове, вул. Радянська, 22, кімната 3, код 35130837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр»(56445, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Прибужжя, код 31821994) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 125503 (сто двадцять п'ять тисяч п'ятсот три) грн. 14 коп., 3 проценти річних в сумі 6087 (шість тисяч вісімдесят сім) грн. 47 коп. та судовий збір в сумі 2631 (дві тисячі шістсот тридцять одну) грн. 82 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 24.07.2012р.

Суддя Д.О.Бездоля