Постанова

від 13.09.2012 по справі 5950/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 вересня 2012 р. № 2-а- 5950/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Пузовікової К.І.

за участю:

представника позивача -Старостіної О.Ю.

представника відповідача - Гядяцької Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Резинодеталь" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РизиноДеталь", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове - повідомлення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000571530 від 26.04.2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не згоден з висновками, викладеними в акті ДПІ у Московському районі м. Харкова від 05.03.2012 року № 645/15-215/23001195 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, вважає їх такими, що зроблені безпідставно, а винесене на їх підставі податкове повідомлення - рішення від 26.04.2012 року №0000571530 підлягає скасуванню. У акті перевірки ДПІ зазначає, що ТОВ "РизиноДеталь" порушено п. 198. 6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України та завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2012 року на 21.517, 0 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації з ПДВ за січень 2012 року на 19.047, 0 грн.

Позивач стверджує, що здійснюючи господарську діяльність, дотримується всіх вимог чинного законодавства України. Укладені ним правочини - дійсні, виконані сторонами у повному обсязі, без претензій та зауважень один до одного, ні ким не оскаржувані та у судовому порядку не визнані не дійсними. Виконання умов договорів підтверджується належно складеними первинними документами. Судження ДПІ у акті перевірки щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ, яке надане ТОВ «Промспец консалтинг», код 37091549, у зв'язку з чим ТОВ «Промспец консалтинг» не мало права виписувати на адресу позивача податкові накладні, позивач вважає безпідставними та незаконними, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. у справі 2а-14157/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року, скасовано Рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «Промспец консалтинг». За таких підстав, ТОВ «Промспец консалтинг» на момент вчинення господарських операцій з ТОВ "РизиноДеталь", тобто на січень 2012 року, мало право згідно п.201.8 ст.208 Податкового кодексу України на складання податкових накладних. В свою чергу, позивач мав право включити до складу податкового кредиту виписані ТОВ «Промспец консалтинг» в перевіреному періоді та вказані у акті камеральної перевірки податкові накладні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби, позов не визнав. Правом надати письмові заперечення на позов не скористався.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків перевірки, викладених в акті від 05.03.2012 року № 645/15-215/23001195, та відповідно правомірність та обґрунтованість прийнятого ДПІ податкового повідомлення - рішення №0000571530 від 26.04.2012 року.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РизиноДеталь", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 23001195, місцезнаходження: вул. Гвардійців - Широнінців, буд.40, кв.155, м.Харків, 61123 (а.с.18, 21-23).

З 20.02.1995 року за №1455 підприємство узято на облік в органах державної податкової служби, на час видачі довідки від 26.03.2009 року перебуває на обліку у ДПІ в Московському районі м. Харкова, правонаступником, якої є ДПІ в Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та з 31.07.2008 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість (т.1,а.с.19-20).

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, державним податковим ревізором -інспектором Джабаровою Галиною Василівною відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Московському районі м. Харкова на підставі пункту 200.10 стаття 200 розділу V Податкового кодексу України в порядку 76 розділу ІІ Податкового колексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року ТОВ "РизиноДеталь".

Результати вказаної перевірки оформлені актом камеральної перевірки від 05.03.2012 №645/15-215/23001195 (а.с.38-39).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому акті перевірки, встановлено порушення позивачем ТОВ "РизиноДеталь" п.198.6 ст.198, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ та завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2012 року на 21517,0 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за січень 2012 року на 19047,0 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, 26.04.2012 року відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000571530, яким ТОВ "РизиноДеталь" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 28570,50 грн., з яких 19047 грн. - основний платіж, 9523,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.6).

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ "РизиноДеталь" звернулось з даним позовом до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від 05.03.2012 №645/15-215/23001195 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач - ТОВ "РизиноДеталь", мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ «Промспец консалтинг» код 37091549.

Так, на підставі договору від 17.01.2011 року №27, укладеного між ТОВ «Промспец консалтинг»-(продавець) та ТОВ "РизиноДеталь"-(покупець) та додаткових угод від 30.12.2011 року, від 15.08.2011 року продавець зобовязується передати у власність товарно-матеріальні цінності: сировину та арматуру для виготовлення подушок двигуна трактора Т-150; деталі використовуючи в нафтопереробній промисловості; запчастини до сільськогосподарської техніки (а.с.157-161).

Фактичне виконання умов вказаного договору підтверджується виписаними ТОВ «Промспец консалтинг» на адресу позивача податковими накладними: від 20.01.2012 року №65 на суму з ПДВ 51369,12 грн., від 12.01.2012 року №48 на суму з ПДВ 18964,64 грн., від 11.01.2012 року №41 на суму з ПДВ 7900,00 грн., від 05.01.2011 року №19 на суму з ПДВ 13754,77 грн., від 04.01.2012 року №10 на суму з ПДВ10053,70 грн., від 04.01.2012 року №13 на суму з ПДВ 17820,00 грн. від 03.01.2012 року №5 на суму з ПДВ 9240,00 грн., видатковими накладними від 20.01.2012 року №151 на суму з ПДВ 51369,12 грн., від 12.01.2012 року №31 на суму з ПДВ 18964,64 грн., від 11.01.2012 року №24 на суму з ПДВ 7900,00 грн., від 05.01.2012 року №16 на суму з ПДВ 13754,77 грн., від 04.01.2012 року №5 на суму з ПДВ 17820,00 грн., від 03.01.2012 року №3 на суму з ПДВ 9240,00 грн., від 04.01.2012 року №8 на суму з ПДВ 10053,70 грн. (а.с.162-178).

Транспортування товару здійснювалося на підставі договору від 01.10.2011 року №1 про надання транспортних послуг (а.с.105) на автомобілі ІЖ зі складу ТОВ «Промспец консалтинг» до складу ТОВ "РизиноДеталь", який належить останньому на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2012 року №1/11 (а.с.35-37).

З метою отримання економічного ефекту придбаний позивачем товар в подальшому був реалізований ТОВ НПО «Вертикаль», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 на підставі договорів від 07.09.2011 року №07/09-1114В, від 20.01.2012 року №7, від 20.01.2012 року №8, від 03.10.2011 року №10, від 01.10.2011 року №15 (а.с.81-94).

Свідченням подальшої реалізації позивачем товару підтверджується податковими накладними від 31.01.2012 року №5, від 20.01.2012 року №10, від 20.01.2012 року №9, від 09.01.2012 року №7, від 12.01.2012 року №12, від 05.01.2012 року №11, від 04.01.2012 року №8, від 04.01.2012 року №6, від 03.01.2012 року №1, видатковими накладними від 20.01.2012 року №10, від 20.01.2012 року №9, від 12.01.2012 року №12, від 09.01.2012 року №7, від 05.01.2012 року №11, від 04.01.2012 року №8, від 04.01.2012 року №6, накладними від 31.01.2012 року №5, від 11.01.2012 року №2, від 03.01.2012 року №1 (а.с.95-116).

Транспортування реалізованого товару здійснювалося за рахунок покупців.

Розрахунки по зазначеним договорам проводилась в безготівковій формі, про що свідчать виписки по рахунку (а.с.117-155).

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на зазначені вище правочини, суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Як вбачається з акту перевірки, єдиною підставою для висновку щодо неправомірності віднесення сум до податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ «Промспец консалтинг» податкових накладних слугувало рішення податкової інспекції від 14.10.2011 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Промспец консалтинг» від 03.08.2010 року №100295733 та виключення даного підприємства з Реєстру.

Однак, вказані посилання відповідача в акті перевірки, суд не бере до уваги, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-14157/11/2070 від 17.11.2011 року визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "РизиноДеталь", зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "РизиноДеталь" як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість (т.1.а.с. ).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року згадану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 залишено без змін.

Отже, вказані судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.6.2 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно до абз.3,4 п.3 Інформаційного листа Вищого Адміністративного Суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010 р., у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Отже, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків, і тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Суд також відзначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 201.1. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Оскільки, ТОВ " РизиноДеталь" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення позивачем наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав. Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "РизиноДеталь", позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Резинодеталь" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове - повідомлення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000571530 від 26.04.2012 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 18 вересня 2012 року.

Суддя Панченко О.В.