Рішення

від 15.10.2012 по справі 2005-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.2012Справа №5002-33/2005-2012

за позовом Прокуратури АР Крим

(вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, АР Крим, 95015)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна»

(вул. Соханя, 3, м. Ялта, 98635)

товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД»

(вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022)

про розірвання договору

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Коноваленко Артем Васильович, посвідчення № 12143, Прокуратура АР Крим;

Від відповідачів: Березнева Світлана Іванівна, представник, довіреність № 187 від 27.12.11, ТОВ фірма «Консоль ЛТД»;

не з'явився, ТОВ «Техком-Україна»;

Суть спору: Прокуратура АР Крим звернулася до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» та просить суд розірвати договір № 618, укладений 04 травня 2006 року між сторонами, а також додаткову угоду №1 від 04 травня 2006 року, додаткову угоду № 2 від 02 лютого 2007 року, додаток № 2 від 23 січня 2007 року, додаток № 2/1 від 06 лютого 2007 року, додаток № 3 від 14 лютого 2007 року, додаток № 3/1 від 04 травня 2006 року та додаткову угоду № 4 від 26 серпня 2011 року.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором про пайову участь у будівництві житла № 618 від 04 травня 2006 року, у зв'язку з чим не була досягнута мета, задля якої він укладався.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 18 червня 2012 року по даній справі в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Консоль ЛТД» (а.с. 1-2).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 23 серпня 2012 року по даній справі в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості іншого відповідача товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Консоль ЛТД» (а.с. 100-101).

Прокурор у судовому засіданні 15 жовтня 2012 року надав суду клопотання, у якому просив усунути технічні помилки, допущені в прохальній частині позову, виклавши її в наступній редакції: «Розірвати договір № 618, укладений 04 травня 2006 року між прокуратурою АР Крим та товариством з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна», а також додаткову угоду №1 від 27 січня 2007 року, додаткову угоду № 2 від 02 лютого 2007 року, додаток № 2 від 23 січня 2007 року, додаток № 2/1 від 06 лютого 2007 року, додаток № 3 від 14 лютого 2007 року, додаток № 3/1 від 18 серпня 2008 року та додаткову угоду № 4 від 26 серпня 2011 року» (а.с. 114).

Суд задовольнив клопотання прокурора.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна», явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14075116 від 18 червня 2012 року (а.с. 34-36), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією переліку згрупованих поштових відправлень рекомендованої кореспонденції (оборотна сторона а.с. 1, 49, 79, 87, 101, 112).

Крім того, суд листом від 12 липня 2012 року також направив копію позовної заяви на адресу засновника юридичної особи (а.с. 50), який повернувся на адресу суду із відміткою про неможливість вручення судової кореспонденції «у зв'язку із закінченням строку зберігання».

При цьому, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, повернулось із відміткою про неможливість вручення судової кореспонденції «у зв'язку із тим, що адресат за зазначеною адресою не значиться».

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Зважаючи на вказані обставини, суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а також з огляду на сплив строку розгляду даної справи, визнав за можливе розглянути її за відсутності нез'явившегося представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», позовні вимоги прокурора підтримав, про що зазначив у відзиві на позов (а.с. 107).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача та прокурору роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні прокурору та представнику відповідача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням прокурора та представника відповідача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд -

встановив:

04 травня 2006 року між прокуратурою АР Крим (сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» (сторона 2) був укладений договір на пайову участь у будівництві житла № 618 ( а.с. 7-10).

Відповідно до пункту 1.2 договору об'єктом будівництва є дванадцятиповерховий житловий будинок, загальною жилою орієнтовною площею7200 кв.м..

Відповідно до пункту 2.1 договору на умовах, визначених даним договором, сторони беруть участь у забудові земельної ділянки шляхом спорудження об'єкту будівництва.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 договору строк будівництва визначатиметься графіком, який буде складено і підписано сторонами на протязі 30 календарних днів після розробки і затвердження проектно - кошторисної документації на будівництво об'єкту чи його частини. Проектно - кошторисна документація розробляється та затверджується протягом шести місяців, з дати підписання даного договору та становитиме додаток № 1 до даного договору як невід'ємна його частина з дати її затвердження.

Пунктом 3.1 договору визначено, що інвестування будівництва за даним договором проводиться у наступному порядку: сторона - 1 приймає участь в інвестуванні будівництва об'єкту шляхом надання для забудови земельної ділянки, отриманої у встановленому законом порядку. Сторона - 2 приймає участь в інвестуванні будівництва об'єкту шляхом здійснення комплексу заходів з правового, технічного та організаційного забезпечення будівництва, внесення грошових коштів та інших вкладів (інвестицій).

Інвестиційна вартість об'єкту, який буде побудовано, зазначається проектно - кошторисною документацією та іншими підтвердженими документально витратами, що є невід'ємною частиною даного договору ( пункт 3.3 договору).

В пункті 4.1 сторони визначили, що розподіл приміщень в об'єкті будівництва відбуватиметься таким чином: стороні 1 належатиме 15 % від загальної площі житлових приміщень об'єкту будівництва. Стороні 2 належатиме остатня частка від загальної площі об'єкту будівництва. У випадку зростання, зменшення кількості метрів квадратних загальної площі об'єкті за стороною - 1 залишається 15 % від загальної площі житлових приміщень та здійснюється уточнення кількості метрів квадратних об'єкту будівництва сторін.

Розподіл між сторонами житлових квартир та інших площ об'єкту будівництва (кількість квартир, тип, поверхи, а також кількість кімнат та загальна і житлова площа кожної квартири) підлягає уточненню та визначається планом розподілу площ об'єкту будівництва, що є додатком № 2 до цього договору, після затвердження ескізного проекту ( пункт 4.2 договору).

Пунктом 4.4 договору сторони визначили, що за згодою сторін можливо змінення порядку виділення частки приміщень стороні -1, що оформляється додатковою угодою між сторонами, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 5.1 сторони зобов'язуються провести розподіл площ на умовах, визначених даним договором.

Згідно з пунктом 6.1 даний договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання його сторонами.

Всі зміни і доповнення до цього договору, додатки, додаткові угоди є невід'ємними частинами цього договору і мають обов'язкову юридичну силу для сторін, якщо вони укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін ( пункт 9.1 договору).

23 січня 2007 року сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою змінено об'єкт договору на тринадцятиповерховий житловий будинок, загальною житловою орієнтовною площею 9000 кв.м. та встановлено, що розроблена та затверджена проектно - кошторисна документація є додатком № 1 до даного договору та є його невід'ємною частиною з моменту початку її розробки, яка буде затверджена у встановленому законодавством України порядку. А також змінено умови відповідальності сторін у випадку дострокового розірвання договору, а саме прокуратура АР Крим зобов'язується компенсувати стороні - 2 всі понесені нею збитки, які підтверджені документально у трикратному розмірі з урахуванням інфляції, протягом одного календарного місяця з моменту одержання претензії про розірвання (а.с. 11).

Згідно з додатковою угодою № 2 від 23 січня 2007 року сторони визначили частку прокуратури АР Крим у об'єкті будівництва в розмірі 1 458.3 кв.м. із зазначенням квартир та площ, які будуть передані у власність після введення в експлуатацію вищевказаного житлового будинку багатофункціонального призначення ( а.с. 13).

В подальшому, додатковою угодою № 2 від 02 лютого 2007 року та № 2/1 від 06 лютого 2007 року змінено план розподілу площ об'єкту будівництва із зазначенням частки прокуратури АР Крим в розмірі 1469. 7 кв.м. та визначенням квартир та площ (а.с. 12, 14).

14 лютого 2007 року між сторонами за вищевказаним договором та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль -ТГД» (сторона 3) укладено додаткову угоду № 3 до договору № 618 від 04 травня 2006 року, згідно з якою сторони 1 та 2 домовились про участь ТОВ фірми «Консоль ЛТД» (сторони - 3) у договорі (а.с. 15).

Відповідно до пункту 2 та 5 цієї угоди сторона - 1 передає стороні - 3 свої майнові права на отримання частки у вигляді 15 % квартир в об'єкті будівництва, після того як буде отримано стороною - 2 дозвіл Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю на виконання будівельних робіт об'єкту договору та сторона - 3 отримує право відчужувати площі, які входять в частку сторони - 3 в об'єкті будівництва.

Крім того, відповідно до пункту 9 цієї додаткової угоди сторона - 3 зобов'язується передати у власність прокуратури АР Крим квартири згідно переліку.

Згідно з додатком № 3/1 від 18 серпня 2008 року до договору № 618 від 04 травня 2006 року пункт 9 зазначеної додаткової угоди викладено в новій редакції в частині переліку квартир (а.с. 18-19).

Додатковою угодою № 4 від 26 серпня 2011 року сторони дійшли згоди про те, що сторона -3 відмовляється від права вимоги на отримання вищезазначеної частки у об'єкті будівництва і таке право вимоги переходить до сторони - 2 (а.с. 20-22).

При цьому сторона - 3 зобов'язана виконати свої обов'язки щодо передачі стороні - 1 ще двох квартир, а сторона - 2 в якості компенсації за вже отримані стороною - 1 квартири зобов'язується передати стороні - 3 права на квартири в об'єкті будівництва згідно переліку, які будуть побудовані у 2013 році.

Відповідно до пункту 3 зазначеної додаткової угоди, сторони визначили, що сторона - 2 зобов'язується передати у власність стороні-1 в якості майнової компенсації частки сторони-1 за цим договором квартири (первинний або вторинний ринок) у Ялті, орієнтовною площею 247.41 кв.м. та у м. Сімферополі (первинний або вторинний ринок), орієнтовною площею 1036.07 кв.м., згідно графіку, який є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди і договору № 618 від 04 травня 2006 року.

Придбання квартир у м. Сімферополі та м. Ялти стороною-2 для сторони-1 здійснюється на підставі відповідного рішення Комісії по обліку та розподілу житлової площі прокуратури АР Крим за її пропозиціями.

Сторона-2 упродовж 2 тижнів передає стороні-1 квартири зазначені у Графіку після надходження пропозиції Комісії по обліку та розподілу житлової площі прокуратури АР Крим.

Засідання Комісії по обліку та розподілу житлової площі прокуратури АРК відбулось 27 вересня 2011 року і 30 вересня 2011 року на адресу директора товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» направлено листа № 11/1-2937вих-11, яким повідомлено про затвердження Комісією по обліку та розподілу житлової площі прокуратури придбання квартир у м. Сімферополі з вимогою повідомити у встановлений строк про проведену роботу (а.с. 30).

Однак, за твердженням прокурора, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна», взяті на себе зобов'язання не виконав, та у власність квартири, згідно графіку не передав.

Невиконання відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна», своїх зобов'язань за договором з'явилося підставою для звернення прокурора до господарського суду з позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором про сумісну діяльність, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням та розірванням, повинні регулюватися положеннями глави 77 Цивільного кодексу України, а також загальними положеннями Господарського кодексу, які регулюють порядок розірвання господарських договорів.

Відповідно до частини 1 статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно з частиною 2 статті 1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Як вже зазначалось, 04 травня 2006 року між прокуратурою АР Крим (сторона - 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» (сторона - 2) був укладений договір на пайову участь у будівництві житла № 618 ( а.с. 7-10).

Відповідно до пункту 1.2 договору об'єктом будівництва є дванадцятиповерховий житловий будинок, загальною жилою орієнтовною площею 7200 кв.м..

Згідно з додатком № 3/1 від 18 серпня 2008 року до договору № 618 від 04 травня 2006 року Сторона-2 упродовж 2 тижнів передає стороні-1 квартири зазначені у Графіку після надходження пропозиції Комісії по обліку та розподілу житлової площі прокуратури АР Крим.

Засідання Комісії по обліку та розподілу житлової площі прокуратури АРК відбулось 27 вересня 2011 року і 30 вересня 2011 року на адресу директора товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» направлено листа № 11/1-2937вих-11, яким повідомлено про затвердження Комісією по обліку та розподілу житлової площі прокуратури придбання квартир у м. Сімферополі з вимогою повідомити у встановлений строк про проведену роботу (а.с. 30).

Однак, за твердженням прокурора, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна», взяті на себе зобов'язання не виконав, та у власність квартири згідно із встановленим графіком не передав.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами статті 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання, взяти на себе відповідачами перед позивачем, зокрема, в частині передачі квартир виконані не були.

Представник відповідача, ТОВ фірми «Консоль ЛТД», пояснив, що не мав можливості виконати свою частину зобов'язань через порушення своїх ТОВ «Техком-Україна».

З листа прокурора АР Крим № 11-4422вих.12 вбачається, що станом на 15 жовтня 2012 року обов'язки відповідачами за договором № 618 в частини передання квартир не виконані (а.с. 115), а отже, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо істотного порушення договору, у зв'язку з чим вимоги прокурора про розірвання договору та додатків до нього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, враховуючи невиконання умов договору з вини товариства з обмеженою відповідальністю «Техком - Україна» та його ухилення від виконання вимог суду, викладених в ухвалах, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього оплату судового збору одноособово.

В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 22 жовтня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Розірвати договір № 618, укладений 04 травня 2006 року між прокуратурою АР Крим та товариством з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна», а також додаткову угоду №1 від 23 січня 2007 року, додаткову угоду № 2 від 02 лютого 2007 року, додаток № 2 від 23 січня 2007 року, додаток № 2/1 від 06 лютого 2007 року, додаток № 3 від 14 лютого 2007 року, додаток № 3/1 від 18 серпня 2008 року та додаткову угоду № 4 від 26 серпня 2011 року.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» (вул. Соханя, 3, м. Ялта, 98635, ідентифікаційний код 32836598) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 1073.00 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська