Рішення

від 24.10.2012 по справі 17/5005/7558/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.10.12р. Справа № 17/5005/7558/2012

За позовом Підприємства "S", м. Сімферополь, АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еніос", м. Дніпропетровськ

про стягнення 50 054,43 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Гульц С.В., довір. б/н від 02.10.12р.

Суть спору :

Підприємство "S" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому враховуючи остаточні уточнення позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еніос" (далі - відповідач) суму 49 712,00 грн. основного боргу, 1 263,17 грн. пені, 253,33 грн. 3% річних, а всього 51 228,50 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору б/н від 14.06.12р. а також загальну суму 561,02 грн. витрат понесених представником позивача на прибуття у судове засідання.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився. Про місце, час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, свідченням чого є документи долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, представником позивача до матеріалів справи долучено клопотання про витребування та залучення документів до матеріалів справи за вих. № 443 від 28.09.12р., за змістом якого позивач просить в підтвердження дійсності підписання працівником відповідача (Бондаренко О.М.) акту приймання-здачі виконаних робіт від 21.06.12р. витребувати наказ про приймання на роботу Бондаренко О.М., звіт відповідача за формою 1-ДФ за червень 2012 року, розшифровку ІПН працевлаштованих осіб із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові.

Відповідач позов визнає частково. У відзиві вмотивовує свої заперечення щодо заявленої позивачем до стягнення спірної суми пені посиланнями на те, що долучений до справи договір не містить жодних посилань на застосування відповідальності у вигляді сплати пені в зв'язку із порушенням оплати вартості виконаних робіт. Щодо решти позовних вимог відповідач проти їх задоволення не заперечує та підтверджує наявність заборгованості перед позивачем по спірному договору.

Суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника позивача, оскільки останній повідомлений про слухання спору належно, а в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

14.06.2012 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено договір б/н про виконання робіт по агрохімічному захисту рослин засобом ультрамалооб'ємного обприскування (далі - Договір), згідно з умовами якого виконавець зобов'язався виконати передбачені даною угодою роботи, а замовник, в свою чергу, прийняти та оплатити вартість таких робіт.

За умовами п. 3.4 Договору остаточний розрахунок провадиться відповідачем не пізніше 15 серпня 2012 року, а у відповідності до п. 3.1 Договору оплата за виконані роботи здійснюється замовником по фактично виконаному об'єму робіт, підтвердженому складеним представниками сторін актом приймання-здачі. Акт приймання-здачі зі сторони виконавця вправі оформлювати працівник, виконуючий агрохімічні роботи.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з огляду на наступне.

Проведений господарським судом аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем належним чином виконані свої Договірні зобов'язання на загальну суму 49 712,00 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується наявним в матеріалах справи двохстороннім актом здачі-прийняття виконаних робіт з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін у справі (а.с. 13).

Проте, замовником взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт не здійснено, у зв'язку із чим у останнього утворилась спірна сума основної заборгованості в розмірі 49 712,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за період з 16.08.12р. по 16.10.12р. суму 253,33 грн. 3% річних, розмір яких відображається у розрахунку позивача та задовольняється судом як обґрунтований та вірно розрахований.

Разом з тим, заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума 1 263,17 грн. пені задоволенню не підлягає за наступного.

Згідно ст. 547 ЦК України визначає, що форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання (зокрема у вигляді пені) повинна бути письмовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Натомість, проведений господарським судом детальний аналіз матеріалів справи відображає, що сторонами у справі не було узгоджено та передбачено таку відповідальність замовника, як сплата розміру пені за порушення строків оплати вартості виконаних робіт, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та в їх задоволені відмовляється за безпідставністю.

На час розгляду справи відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основної заборгованості та 3% річних, обставин наведених позивачем в обґрунтування цієї частини позовних вимог не спростував.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

В той же час, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми 561,02 грн. витрат понесених представником позивача на прибуття у судове засідання з огляду на те, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Клопотання позивача про витребування документів на підтвердження дійсності підписання працівником відповідача акту приймання-здачі виконаних робіт від 21.06.12р. задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем в судовому засідання було підтверджено факт підписання спірного акту його повноважною особою.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еніос" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, 11/3; ЄДРПОУ 36208720) на користь Підприємства "S" (95000, м. Сімферополь, АР Крим, вул. Київська, 163/43; ЄДРПОУ 20732573) суму 49 712,00 грн. (сорок дев'ять тисяч сімсот дванадцять грн. 00 коп.) основного боргу, 253,33 грн. (двісті п'ятдесят три грн. 33 коп.) 3% річних, 1 552,81 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дві грн. 81 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров