Рішення

від 21.06.2012 по справі 5011-72/6014-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/6014-2012 21.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасади України"

про стягнення 70 798,17 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Гречко Д.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасади України" про стягнення 70 798,17 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув надмірно сплачені кошти згідно договору підряду №20-08/10 від 26.08.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.05.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

06.06.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про забезпечення позову, та просив забезпечити позов шляхом заборони внесення державним реєстратором до ЄДР запису про припинення юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасади-України»та заборони в органі державної податкової служби зняття з обліку платника податків -Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасади-України».

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що нещодавно позивачу стало відомо, що 27.12.2011 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи-відповідача.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак, відповідач, не навів обґрунтованих доводів наявності факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення повноважного представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Проте, суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, однак відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому ухвали Господарського суду міста Києва від 11.05.2012 р., від 23.05.2012р. та від 06.06.2012 р. направлялися на зазначеній в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу (станом на 22.05.2012р.), а саме: 03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 21.06.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фасади України»укладено договір підряду №20-08/10, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язався доручити, прийняти та оплатити роботи за даним договором, а відповідач зобов'язався виконати і здати позивачу в обумовлені в даному договорі сторонами строки роботи, по влаштуванню фасаду будівлі майнового комплексу літ. «А»за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 3 із матеріалів відповідача.

Відповідно до розділу 2 договору, загальна вартість робіт встановлюється в розмірі 2 190 490,00 грн. Загальна вартість робіт складається із сукупності вартості всіх підписаних актів виконаних робіт.

Згідно п. 3.1. договору позивач здійснює платежі рівними частинами по 150 000,00 грн. в тиждень не пізніше п'ятниці протягом 14 -ти тижнів.

Відповідно до п. 5.1.1. договору відповідач зобов'язаний виконати передбачені договором роботи з належною якістю, в установлені строки, у відповідності з робочою документацією, діючими в Україні будівельними нормами і правилами та нести за них відповідальність.

25.05.2011 р. між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №20-08/10 від 26.08.2010 р., згідно п. 1.3. якого загальна вартість робіт по договору підряду №20-08/10 від 26.08.2010 р., з урахуванням положень додаткових угод №1 від 23.03.2011 р., №2 від 04.05.2011 р. до договору підряду №20-08/10 від 26.08.2010 р., складає 2 132 381,00 грн.

Судом встановлено, що між сторонами було підписано актів виконаних робіт на суму 2 132 381,83 грн., а саме: акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р. від 31.12.2010 р. на суму 1 202 160,00 грн., акт №2 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011 р. від 31.03.2011 р. на суму 602 820,00 грн., акт №3 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2011 р. від 10.08.2011 р. на суму 162 690,03 грн., акт №4 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2011 р. від 10.08.2011 р. на суму 164 711,80 грн.

Однак позивачем було здійснено проплат на загальну суму 2 203 180,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, в результаті чого було надмірно сплачено 70 798,17 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 70 798,17 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду №20-08/10 від 26.08.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1, ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував відповідачеві кошти на виконання умов договору підряду №20-08/10 від 26.08.2010 р. в розмірі 2 203 180,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, а відповідач виконав робіт на загальну суму 2 132 381,83 грн., що підтверджується підписаними актами приймання виконаних підрядних робіт, а відтак - позивачем було надмірно сплачено 70 798,17 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.05.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлено заяву № 64 від 03.05.2012 р. про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 70 798,17 грн., що підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком № 2124 від 04.05.2012 р.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів в місті Києві, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів»відповідач вважається таким, що отримав претензію 08.05.2012 р. (враховуючи вихідні дні).

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання на 15.05.2012 р.

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Оскільки сторони погодили загальну вартість робіт за договором підряду №20-08/10 від 26.08.2010 р. з урахуванням додаткової угоду №3 від 25.05.2011 р. до договору №20-08/10 від 26.08.2010 р. та були виконанні роботи на вказану суму, суд приходить до висновку, що надмірно сплачені кошти в розмірі 70 798,17 грн. були отриманні відповідачем безпідставно, в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання щодо повернення надмірно сплачених коштів в розмірі 70 798,17 грн. за договором підряду № 20-08/10 від 26.08.2010 р. Доказів повернення позивачеві перерахованих коштів відповідач також суду не надав. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 70 798,17 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасади України" (03134, м. Київ, вул. Булгакова, буд. 16, код ЄДРПОУ 35506749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" (01029, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 9-А, кв. 19, код ЄДРПОУ 21606540) 70 798 (сімдесят тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 17 коп. та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 25.06.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.