Рішення

від 18.10.2012 по справі 5006/24/47/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.12 р. Справа № 5006/24/47/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК АРТЕМИДА ЛТД», м. Макіївка, Донецька область, код ЄДРПОУ 37294433

до відповідача Приватного підприємства «Термінал Т-К», с. Ласточкіно, Ясинуватський район, Донецька область, код ЄДРПОУ 33284725

про стягнення 396 989,06 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Полянська Л.Ю. - за дов. № б/н від 15.03.2012 р.

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НК АРТЕМИДА ЛТД» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Термінал Т-К» про стягнення за договором поставки палива № А-00000042 від 02.09.2011р. боргу у сумі 396 989,06 грн., з яких: 308 526,60 грн. - основний борг, 38 % річних за користування товарним кредитом за період з 19.12.2011р. по 10.07.2012р. - 62 321,33 грн., пеня за період з 19.12.2011р. по 10.07.2012р. - 24 907,01 грн., індекс інфляції за період з 19.12.2011р. по 10.07.2012р. - 1 234,12 грн.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 188, 230, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 536, 610-612, 615, 625, 692, 694 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог позивач надав копію договору поставки палива №А-00000042 від 02.09.2011р.; копії видаткових та товарно-транспортних накладних; копії податкових накладних; копії рахунків-фактур; розрахунок суми заборгованості, пені, 38% річних та інфляції; статутні документи підприємства.(а.с.8-71)

Заявою від 14.08.2012р. вих.№ 14/08-12 позивач збільшив позовні вимоги в порядку ст. 22 ГПК України в частині збільшення періоду нарахування неустойки та просив суд стягнути з відповідача окрім суми основного боргу у розмірі 308 526,60 грн., збільшений розмір пені за період з 11.07.2012р. по 14.08.2012р. на суму 4 425,59 грн., що разом складає 29 332,60 грн.; збільшений розмір 38 % річних за період з 11.07.2012р. по 14.08.2012р. на суму 11 242,20 грн., що разом складає 73 563,53 грн. Ухвалою від 14.08.2012р. у справі N5006/24/47/2012 таку заяву прийнято судом. (а.с.87-97)

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням голови господарського суду від 27.08.2012р. у зв'язку з перебуванням судді Величко Н.В. у відпустці, справу № 5006/24/47/2012 передано на розгляд судді Боковій Ю.В.

Розпорядженням голови господарського суду від 17.09.2012р. у зв'язку з виходом з відпустки судді Величко Н.В., справу № 5006/24/47/2012 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Заявою від 10.09.2012р. вих.№ 10/09-12 позивач збільшив позовні вимоги в порядку ст. 22 ГПК України в частині збільшення періоду нарахування неустойки та просив суд стягнути з відповідача окрім суми основного боргу у розмірі 308 526,60 грн., збільшений розмір пені за період з 15.08.2012р. по 12.09.2012р. на суму 3 666,91 грн., що разом складає 32 999,51 грн.; збільшений розмір 38 % річних за період з 15.08.2012р. по 12.09.2012р. на суму 9 314,97 грн., загальний розмір 38% складає 82 878,50 грн. Ухвалою від 25.09.2012р. у справі N5006/24/47/2012 таку заяву прийнято судом. (а.с.101-107,113)

Заявою від 04.10.2012р. вих.№04/10-12 позивач збільшив позовні вимоги в частині збільшення періоду нарахування неустойки та просить суд стягнути з відповідача крім суми основного боргу у розмірі 308 526,60 грн., збільшений розмір пені за період з 07.06.2012р. по 10.07.2012р. на суму 4 299,14 грн. та з 12.09.2012р. по 18.10.2012р. в сумі 4 678,48 грн., загалом сума пені склала 41 977,13 грн.; збільшений розмір 38 % річних за період з 07.06.2012р. по 10.07.2012р. в сумі 10 921,00 грн. та з 12.09.2012р. по 18.10.2012р. в сумі 11 884,61 грн., загальний розмір 38% складає 105 684,11 грн.

Стосовно заяви позивача від 04.10.2012р. вих.№04/10-12 про збільшення позовних вимог суд зазначає, що ч. 4 ст. 22 ГПК України надає право позивачу збільшити розмір позовних вимог до прийняття рішення. Під збільшенням позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна заява, тобто збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позові. Позивач простить збільшити розмір пред'явлених до стягнення 38% річних та пені внаслідок збільшення періоду таких нарахувань, не змінюючи при цьому предмету позову, тому судом приймаються до розгляду збільшені вимоги позивача про стягнення з відповідача окрім суми основного боргу у розмірі 308 526,60 грн., 38% річних у розмірі 105 684,11 грн. та пені у розмірі 41 977,13 грн.

У судовому засіданні, що відбулось 18.10.2012р., позивач позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, додатково надав письмові пояснення №18/10-12 від 18.10.2012р. стосовно проведення відповідачем оплат за спірними накладними разом з відповідними виписками банку та гарантійним листом відповідача від 04.06.2012р. № 165/06-03 (а.с.122-128)

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті спору не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Господарський суд вважає, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для розгляду справи по суді, неявка представника відповідача не перешкоджає такому розгляду, тому спір вирішується за наявними доказами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

02.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «НК АРТЕМИДА ЛТД» (продавець) та Приватним підприємством «Термінал Т-К» (покупець) укладено договір № А-00000042 (а.с.8-10), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити бензин, дизпаливо у порядку та на умовах цього договору.

Пунктом 1.5 договору визначено, що поставка за цим договором здійснюється окремими партіями, на підставі заявок покупця. Заявка на поставку, має бути складена в письмовій формі та містити наступні відомості: дату складання та вихідний реєстраційний номер покупця, найменування та код ЄДРПОУ покупця, найменування товару, кількість товару, базис поставки, бажані строки поставки, підпис уповноваженої особи і печатка покупця.

Відповідно до п.4.1 договору сторони за цим договором здійснюють взаємні розрахунки, які складаються із вартості товару вказаній в товарній накладній, а також процентів за право користування товарним кредитом.

Згідно п.4.5 договору покупець прийняв зобов'язання сплатити товар шляхом перерахування на поточний рахунок продавця вартість поставлених товарів у строк 3 дні з моменту отримання товару.

При здійснені оплати після строку, вказаного в п. 4.5 договору така оплата вважається простроченою. При прострочці оплати по цьому договору з покупця стягуються за кожен день прострочки проценти за користування товарним кредитом в розмірі 38 % річних від суми поставленого товару з моменту прострочки платежу за кожен день до моменту повної оплати заборгованості (п.4.7 договору).

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (порушення строків оплати, встановлених п.4.5 договору) покупець оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу. (п.6.2.1 договору)

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012 р. Договір може бути продовжений за письмовою угодою сторін. (п.7.1, п.7.2 договору).

Як вбачається, позивач виконав свої зобов'язання за договором щодо постачання дизельного палива, що підтверджено видатковими накладними наявними в матеріалах справи за №А-0000000594 від 02.09.2011р. про передачу відповідачу 8732,00л. дизпалива на загальну суму 75531,80грн., за №А-000000899 від 23.09.2011р. - 17437,00л. на загальну суму 149 958,20грн., за №А-000000969 від 29.09.2011р.- 17820,00л. на загальну суму 154 143,00грн., за №А-0000001347 від 25.10.2011р.- 4821л. на загальну суму 41 074,92грн., за №А-00000001370 від 26.10.2011р. - 18190,00л. на суму 142 508,00грн., за №А-00000001510 від 04.11.2011р. - 8751,00л. на суму 80946,75грн., за №А-00000001584 від 09.11.2011р. - 17483,00л. на суму 159 095,30 грн., за №А-0000001648 від 15.11.2011р. - 8732,00л. на суму 81207,60грн.; за №0000001703 від 18.11.2011р. - 13 703,00л. на суму 126 752,75грн., за №А-0000001775 від 24.11.2011р. - 5510,00л. на суму 50 967,50грн., за №А-0000001786 від 28.11.2011р. - 17820,00л. на суму 163 944,00грн., за №А-00001894 від 05.12.2011р. - 17750,00л. на суму 163 300,00грн., за №А-0000001939 від 09.12.2011р. - 12979,00л. на суму 118 757,85грн., за №А-0000002026 від 15.12.2011р. - 12979,00л. на суму 181 108,90грн., за №А-000002126 від 23.12.2011р.-12665,00л. на суму 115 884,75грн., за №А-0000000055 від 06.01.2012р. - 13703,00л. на суму 122 641,85грн. Всього поставлено палива на загальну суму 2 019 801,97грн.

Відповідач здійснив часткову оплату отриманого пального у загальній сумі 1 711 275,37грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.125,127). Станом на момент звернення позивача до суду, заборгованість відповідача становила 308 526,60 грн. і станом на момент прийняття рішення відповідачем не погашена. Такі обставини відповідачем належними доказами не спростовано.

Предметом спору у цій справі є стягнення з ПП «Термінал Т-К» 308 526,60 грн. основного боргу, 38% річних за користування товарним кредитом - 105 684,11 грн., пені у розмірі 41 977,13 грн. та індексу інфляції - 1 234,12 грн.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статями 692, 694 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пукти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Отже, укладаючи договір поставки палива № А-00000042 від 02.09.2011р., сторони узгодили певний порядок здійснення розрахунку за поставлений товар та визначили цей порядок обов'язковим для виконання сторонами, про що свідчать печатки та підписи представників сторін на зазначеному договорі.

Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого йому товару в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору, у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача за поставлені нафтопродукти у розмірі, визначеному позивачем, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 308 526,60 грн., тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Позивач окрім суми основного боргу просить стягнути з відповідача нараховані 38% річних за кожною видатковою накладною у загальному розмірі 105 684,11 грн., пеню за кожною видатковою накладною у загальному розмірі 41 977,13 грн., індекс інфляції за кожною видатковою накладною у загальному розмірі 1 234,12 грн. згідно наданого розрахунку (а.с.58-62, 116-117)

Суд зазначає, що право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п'ятою статті 694 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 30.05.2011р. № 3-44 гс11

Як вбачається, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (порушення строків оплати, встановлених п.4.5 договору) покупець оплачує продавцю за кожен день прострочки проценти за користування товарним кредитом в розмірі 38% річних до моменту повної оплати заборгованості (п.4.7 договору) та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу (п.6.2.1 договору)

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 38 % річних за користування товарним кредитом, господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме, пеня у розмірі 41 977,13 грн. та 105 684,11 грн. - 38 % річних за користування товарним кредитом.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків, суд виходить з наступного.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права і інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, що підлягали сплаті кредитору у певний термін.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків, господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі - 1 234,12 грн.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем порядку розрахунків за договором, відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеної обставини, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р I Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НК АРТЕМИДА ЛТД» до Приватного підприємства «Термінал Т-К» про стягнення боргу у сумі 457 421,95 грн. за договором поставки палива №А-00000042 від 02.09.2011р., з яких: 308 526,60 грн. - основний борг, 38% річних у розмірі 105 684,11 грн., пеня у розмірі 41 977,13 грн., індекс інфляції - 1 234,12 грн., задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Термінал Т-К» (86050, Донецька область, Ясинуватський район, с. Ласточкине, вул. Совєтська, буд. 22, код ЄДРПОУ 33244725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК АРТЕМИДА ЛТД» (86114, Донецька область, м. Макіївка, вул.. Перемоги, буд. 1, код ЄДРПОУ 372954433, п/р 26000010141886 в ПАТ КБ «ВТБ Банк» м. Донецька, МФО 321767) основний борг у розмірі 308 526,60 грн., пеню у розмірі 41 977,13 грн., 105 684,11 грн. - 38 % річних за користування товарним кредитом, інфляційні збитки у розмірі 1 234,12 грн., судовий збір у розмірі 11 158,78 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2012р.

Суддя Величко Н.В.