Рішення

від 22.10.2012 по справі 5006/19/80/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.12 р. Справа № 5006/19/80/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Перекрестній О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецстрой», м. Донецьк

про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №33/КВ-08 від 21.08.2008р. в сумі 71 185,03 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Філіпських С.І. за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

22.10.2012р. з 10.40 год. по 10.50 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецстрой», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №33/КВ-08 від 21.08.2008р. в сумі 71 185,03 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №33/КВ-08 від 21.08.2008р., у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

Ухвалою суду від 19.09.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/80/2012.

В судовому засіданні 22.10.2012р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АА№368322, станом на 30.07.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Востокспецстрой» зареєстровано за адресою: 84609, м. Горлівка Донецької області, вул. Політехнічна, 42Б. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги надіслання ухвал по справі №5006/19/80/2012 на вищевказану адресу відповідача, суд робить висновок про належне виконання обов'язку повідомити його про час та місце розгляду справи.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Востокспецстрой» (далі - позичальник) укладений кредитний договір на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №33/КВ-08 (далі - кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування - еквівалент 400 000,00 грн., що змінюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до цього договору (до 15 числа кожного місяця періоду вересень 2009р.-січень 2011р. ліміт кредитної лінії має зменшуватись на 22 222,22 грн., а до 28.01.2011р. - на 22 222,26 грн.); валюти кредиту - українська гривня, долар США, євро, строк кредитної лінії - з 21.08.2008р. по 28.01.2011р. включно;, процентна ставка у гривнях - 22% річних, у доларах США - 15% річних, у євро - 14% річних; мета використання коштів - поповнення обігових коштів.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору, видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами у будь-якій з валют кредиту, передбачених п.1.1 цього договору, у сумі, що не перевищує невикористаний ліміт кредитування.

За умовами п.п.4.1, 4.4 кредитного договору, повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки у валютах фактичної заборгованості за кредитом, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до цього договору), сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця включно.

У випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування кредитом та/або комісій позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення (п.8.1 кредитний договір).

Згідно з п.10.1, кредитний договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє по дату повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором (п.10.1).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору кредитної лінії на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №33/КВ-08 від 21.08.2008р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

02 липня 2010р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» був укладений договір про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості, виходячи зі змісту п.3.1 якого в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, ТОВ «Укрпромбанк» цим передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги до ТОВ «Востокспецстрой» за кредитними та забезпечувальними договорами, перелік яких наведений в додатку №1 до цього договору, в тому числі - за кредитним договором №33/КВ-08 від 21.08.2008р., внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитором (стає новим кредитором) зазначених зобов'язаннях.

Згідно з п.3.3 договору про передачу активів від 02.07.2010р., ПАТ «Дельта Банк» переходять у власність (відступаються) права вимоги за вищевказаними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Передача прав вимоги за договорами, зазначеними в п.3.1 цього договору, здійснюється в дату, зазначену в п.5.1 цього договору, та підтверджується підписанням сторонами актів прийому-передачі прав вимоги (п.3.4 договору).

На виконання приписів наведеної положення договору, 13.07.2010р. між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрпромбанк» укладений акт-приймання передачв кредитних договорів (в тому числі - за кредитним договором №33/КВ-08 від 21.08.2008р.), договорів застави (іпотеки), поруки, з підписанням якого ПАТ «Дельта Банк» набуло правовий статус кредитора у вищевказаному кредитному зобов'язанні.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим новий кредитор - позивач звернувся до нього з претензією №05.1-868 від 11.07.2011р., в якій вимагав сплатити заборгованість за кредитним договором №33/КВ-08 від 21.08.2008р. та попередив про можливе звернення її стягнення на майно, передане в заставу в якості забезпечення виконання кредитного договору. Надіслана на юридичну адресу позичальника вищевказана претензія повернута банку органом зв'язку у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Повторна претензія банку №02.1-1707 від 08.12.2011р., надіслана на юридичну адресу позичальника, також залишена останнім без відповіді та задоволення, доказів протилежного під час вирішення спору не надано.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, станом на 21.06.2012р. у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 40 000,00 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 26 357,06 грн. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №5006/19/80/2012 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №33/КВ-08 від 21.08.2008р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 40 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 26 357,06 грн., є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Позивачем на підставі п.10.1 кредитного договору нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 3 050,73 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 777,24 грн.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, виходячи з приписів наведеної норми, законодавець пов'язує початок шестимісячного строку нарахування пені з настанням прострочки виконання грошового зобов'язання.

Судом проаналізовано наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що позивачем не дотримано вищевказані приписи ст.232 ГК України, зокрема, невірно визначено початкову дату нарахування пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, що призвело до неправомірного нарахування пені поза межами законодавчо встановленого шестимісячного періоду. Водночас, наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом здійснений за підсумком, що збільшується, відтак включає всю попередню відсоткову заборгованість без урахування максимально можливого шестимісячного періоду нарахування пені, що порушує зазначені вище приписи ч.6 ст.232 ГК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 3 050,73 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 777,24 грн. не ґрунтуються на чинному законодавстві, ому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.1, 4, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецстрой», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №33/КВ-08 від 21.08.2008р. в сумі 71 185,03 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецстрой» (84609, м. Горлівка Донецької області, вул. Політехнічна, 42Б, ЄДРПОУ 34383703) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б, ЄДРПОУ 34047020) за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №33/КВ-08 від 21.08.2008р. заборгованість за кредитом в сумі 40 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 26 357,06 грн., судовий збір в сумі 1 500,34 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 22.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 23.10.2012р.

Суддя Демідова П.В.