Рішення

від 03.07.2012 по справі 5011-72/5864-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/5864-2012 03.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс інвест"

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА"

про стягнення 9 882,25 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Лозинський І.Я., Кошовський О.А.

від відповідача: Котеленець М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорс інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА" про стягнення 9 500,00 грн. основного боргу, 215,92 грн. процентів річних та 166,33 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг за договором про обслуговування зберігачем операцій емітента при дематеріалізації випуску цінних паперів (далі -ЦП) № ДМ 01-10 від 05.08.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.05.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив, пояснюючи, що позивач має намір отримати кошти за послуги, які останнім не надавалися.

У судовому засіданні 24.05.2012 р. та 14.06.2012 р. судом оголошувалась перерва відповідно до 14.06.2012 р. та до 03.07.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним вимоги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хорс інвест" та Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА" укладено договір про обслуговування зберігачем операцій емітента при дематеріалізації випуску цінних паперів № ДМ 01-10, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується надавати послуги по обслуговуванню емісії цінних паперів щодо випуску ЦП, що дематеріалізуються, а саме: - відкриття рахунків в цінних паперах власникам, які були зареєстрованими особами в реєстрі власників іменних цінних паперів на дату припинення ведення реєстру; - зарахування відповідної кількості ЦП на рахунки депонентів; - зберігання належних депонентам ЦП; - до укладення договору з власником -внесення змін до реквізитів власника цінних паперів; - обслуговування інших операцій за цими рахунками, в т.ч. отримання доходів за ЦП відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата послуг позивача здійснюється за діючими тарифами на послуги позивача для емітентів, які є невід'ємною частиною цього договору або за домовленістю сторін та/або додатковими угодами до цього договору.

Згідно п. 3.5. оплата вартості послуг позивача здійснюється відповідачем щомісячно протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання рахунку-акту, але не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.7. договору сторони погодили, що нарахування оплати за обслуговування операцій відповідача щодо дематеріалізованих ним цінних паперів, здійснюється щомісячно в останній робочий день місяця поточного місяця.

У п. 3.8. договору відповідач, через свого уповноваженого представника, отримує два примірники акту-рахунку у позивача або завчасно повідомляє (листом) інший спосіб отримання/надсилання. Не отримання відповідачем акту-рахунку не є причиною для несплати послуг позивача.

Згідно п. 7.1. договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту переукладення всіх договорів про відкриття рахунків між власниками цінних паперів відповідача та позивачем. Зміни та доповнення до цього договору, а також його розірвання проводяться шляхом підписання сторонами додаткових договорів.

Судом встановлено, що позивачем було надано послуг за період з вересня 2010 р. по квітень 2012 р. на загальну суму 11 327,00 грн., що підтверджується виставленими актами рахунками.

Однак, в порушення умов договору, відповідач розрахувався за надані послуги частково в розмірі 1 827,00 грн. та заборгував 9 500,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором про обслуговування зберігачем операцій емітента при дематеріалізації випуску цінних паперів № ДМ 01-10 від 05.08.2010 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 9 500,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 215,92 грн. процентів річних та 166,33 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про обслуговування зберігачем операцій емітента при дематеріалізації випуску цінних паперів № ДМ 01-10 від 05.08.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору надав послуг на загальну суму 11 327,00 грн. за період з вересня 2010 р. по квітень 2012 р.

Однак станом на час вирішення спору відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 1 827,00 грн., в результаті чого в нього виникла заборгованість в розмірі 9500,00 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання зобов'язань у строки, встановлені договором про обслуговування зберігачем операцій емітента при дематеріалізації випуску цінних № ДМ 01-10 від 05.08.2010 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про обслуговування зберігачем операцій емітента при дематеріалізації випуску цінних паперів № ДМ 01-10 від 05.08.2010 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 12 378,76 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 215,92 грн. процентів річних та 166,33 грн. інфляційних втрат, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не погоджується з розрахунком позивача суми 3 % річних та інфляційних втрат за період з 01.11.2010 р. по 01.03.2012 р., оскільки позивачем не вірно визначено момент початку прострочки виконання відповідачем грошового зобов'язання. За розрахунком суду, сума 3 % річних становить 121,37 грн. та інфляційних втрат, що підлягає задоволенню становить 91,00 грн., що розраховані з моменту виникнення заборгованості, з 17.11.2010 р. по 01.03.2012 р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс інвест" підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс інвест" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА" (03037, м. Київ, просп. Червонозоряний, буд. 52, код 21265671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс інвест" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 28, код 37025350) 9 500 (дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 121 (сто двадцять одну) грн. 37 коп. процентів річних, 91 (дев'яносто одну) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 1581 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят одну) грн. 83 коп. судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 07.07.2012 р.

СуддяБондарчук В.В.