Рішення

від 18.10.2012 по справі 5026/1171/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року Справа № 18/5026/1171/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,

секретар судового засідання -Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача -Сучило А.О. -представник за довіреністю,

від відповідача -Уманець Д.В. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного сервісного підприємства "Ньютон", м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична контора"

"Тополь", м. Черкаси

про стягнення 24 650 грн. 30 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року приватне сервісне підприємство "Ньютон" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична контора" "Тополь" про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 04776 від 18 серпня 2011 року в розмірі 23 857 грн. 25 коп., в тому числі: 22 215 грн. 74 коп. основний борг та 1 641 грн. 51 коп. пеня.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07 серпня 2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04 вересня 2012 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Позивачем неодноразово змінювався розмір позовних вимог.

Так, до початку судового засідання від позивача надійшла заява від 16 жовтня 2012 року про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій позивач просив суд стягнути 24 748 грн. 42 коп., в тому числі: 19 724 грн. 05 коп. основного боргу та 5 024 грн. 37 коп. пені.

Водночас, в судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення розміру суми основного боргу на 98 грн. 12 коп. та просив суд стягнути з відповідача 19 625 грн. 93 коп. основного боргу та 5 024 грн. 37 коп. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява про зменшення розміру позовних вимог узгоджується з приписами ст. 22 ГПК України, в зв'язку з чим, судом розглядається позов приватного сервісного підприємства "Ньютон" з урахуванням зазначеної вище заяви.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням зменшеного їх розміру) підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково.

В судовому засіданні, яке відбулося 18 жовтня 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1171/2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 18 серпня 2011 року між приватним сервісним підприємством "Ньютон" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична контора" "Тополь" (покупець) було укладено договір поставки за №04776.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити пиво, безалкогольні напої, мінеральну воду, алкогольні та слабоалкогольні напої й інші продукти харчування, іменовані в договорі як продукція, у кількості, погодженій сторонами за заявкою, що передається покупцем диспетчерам або торговим представникам постачальника.

Ціна, вартість і розгорнутий асортимент продукції, види тари вказуються в товарно -транспортних накладних (надалі -ТТН), які є невід'ємною частиною даного договору. ТТН виписуються на підставі заявки покупця (п. 1.2. договору).

Позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав повністю та поставив відповідачу продукцію, що підтверджується копіями видаткових накладних: №196119 від 26 травня 2012 року; №200947 від 30 травня 2012 року; №200949 від 30 травня 2012 року; №200953 від 30 травня 2012 року; №207643 від 02 червня 2012 року; №207645 від 02 червня 2012 року; №212222 від 06 червня 2012 року; №219137 від 09 червня 2012 року; №219145 від 09 червня 2012 року; №219147 від 09 червня 2012 року; №219727 від 11 червня 2012 року; №224264 від 13 червня 2012 року; №224267 від 13 червня 2012 року; №224278 від 13 червня 2012 року; №224283 від 13 червня 2012 року; №224285 від 13 червня 2012 року; №231732 від 16 червня 2012 року; №231734 від 16 червня 2012 року; №231738 від 16 червня 2012 року; №231739 від 16 червня 2012 року; №231740 від 16 червня 2012 року; №231741 від 16 червня 2012 року; №237083 від 20 червня 2012 року; №237084 від 20 червня 2012 року; №237085 від 20 червня 2012 року (а.с. 11- 30).

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки у вищенаведених видаткових накладних.

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково.

Крім того, відповідачем було частково повернуто товар, що підтверджується накладними на повернення №219145 від 09 червня 2012 року, №224278 від 13 червня 2012 року, №Ба-000131 від 31 липня 2012 року, №Ба-000138, №Ба-000145, №Ба-000149 від 02 серпня 2012 року.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 19 625 грн. 93 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки № 04776 від 18 серпня 2011 року.

Розмір заборгованості відповідачем не заперечується, про що сторонами підписано та засвідчено печатками акт взаємних розрахунків станом на 25 вересня 2012 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 6.2. договору поставки термін остаточного розрахунку за відвантажену покупцеві продукцію 7 днів з моменту одержання продукції.

Отже, з урахуванням 6.2. договору поставки відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар згідно:

- видаткової накладної №196119 від 26 травня 2012 року до 02 червня 2012 року;

- видаткових накладних №200947, №200949, №200953 від 30 травня 2012 року до 06 червня 2012 року;

- видаткових накладних №207643, №207645 від 02 червня 2012 року до 06 червня 2012 року;

- видаткової накладної №212222 від 06 червня 2012 року до 13 червня 2012 року;

- видаткових накладних №219137, №219145, №219147 від 09 червня 2012 року до 16 червня 2012 року;

- видаткової накладної №219727 від 11 червня 2012 року до 18 червня 2012 року;

- видаткових накладних №224264, №224267, №224278, №224283 №224285 від 13 червня 2012 року до 20 червня 2012 року;

- видаткових накладних №231732, №231734, №231738, №231739, №231740, №231741 від 16 червня 2012 року до 23 червня 2012 року;

- видаткових накладних №237083, №237084, №237085 від 20 червня 2012 року до 27 червня 2012 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 19 625 грн. 93 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 7.3. договору поставки передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного товару, а саме: пеня у розмірі 0,2% від розміру боргу за кожний день прострочення, без обмеження строком позовної давності.

Позивачем на підставі п. 7.3. договору поставки заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5 024 грн. 37 коп. пені (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Особливості застосування пені за несвоєчасне виконання саме грошового зобов'язання встановлено спеціальним Законом.

Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені всупереч положенням вищенаведеного спеціального Закону.

Розмір пені нарахований з урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" складає 1 029 грн. 70 коп.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача підлягає стягненню 1 029 грн. 70 коп. пені, в решті стягнення пені в розмірі 3 994 грн. 67 коп. слід відмовити у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1 609 грн. 50 коп. (мінімальний розмір встановлений Законом України "Про судовий збір"), то наслідки передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону не застосовуються.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична контора" "Тополь", вул. Громова, 34/4, м. Черкаси, ідентифікаційний код 36262594 на користь приватного сервісного підприємства "Ньютон", вул. Смілянська,131, м. Черкаси, ідентифікаційний код 24354040 - 19 625 грн. 93 коп. -основного боргу, 1 029 грн. 70 коп. пені та 1 348 грн. 76 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3. В решті вимог -в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 23 жовтня 2012 року.

Суддя А.В.Васянович