Ухвала

від 19.10.2012 по справі 2-а-7801/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-7801/10/1570

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О. судді -Домусчі С.Д. судді -Шеметенко Л.П. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ТОВ«Тополь»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тополь»до державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ«Тополь»звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси, та просило суд скасувати повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Одеси від 02.07.2010 року № 0003201502/0 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 77211,20 та штрафних санкцій в розмірі 5% від суми податку в розмірі 3860,56 грн., а всього 81071,76 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року у задоволенні позову було відмовлено .

Не погоджуючись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, у якій із посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року справа розглядається в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції було встановлено , що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тополь», ідентифікаційний номер 32793151, 02.02.2004 року зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1556120 0000 005183 та знаходиться на обліку платників податків у державній податковій інспекції Київського району міста Одеси за № 5208 від 09.02.2004 року

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 22464468 від 14 квітня 2006 року, виданого державною податковою інспекцією у Київському районі міста Одеси, ТОВ «Тополь»було зареєстроване платником ПДВ

01.04.2006 року між ЖБТ «Промінь»(замовник) та ТОВ «Тополь»(підрядник) був укладений договір підряду на будівництво. Предметом даного договору є те, що замовник надає, а підрядник приймає на себе генеральний підряд по будівництву 7 секцій 10-ти поверхового житлового будинку № 138-А з інженерними сітями та вбудованими приміщеннями по вулиці Вільямса, мкр. «В-Г»ж/р Южний в місті Одесі. (а.с.166-171). 01.01.2008 року між ЖБТ «Промінь»та ТОВ «Тополь»був укладений ще один договір підряду на будівництво за тим самим предметом, як і в договорі від 01.04.2006 року .

15 квітня 2010 року ТОВ «Тополь»звернулось до ДПІ у Київському районі міста Одеси з заявою про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. На підставі заяви позивача його реєстрацію, як платника податку на додану вартість ДПІ у Київському районі м. Одеси було анульовано .

02 липня 2010 року ТОВ «Тополь»було зареєстроване платником податку на додану вартість. Свідоцтво № 100291109 видане ДПІ у Київському районі міста Одеси. .

23 червня 2010 року заступником начальника відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Київському районі міста Одеси Ткачуком П.М. на підставі п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (далі Закон України № 509-ХІІ) та абзацу другого п. «в»п.п. 4.2.2 п. 4.2 зобов'язань (далі Закон України № 2181-ІІІ) було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку платника податку - ТОВ «Тополь», код ЄДРПОУ 32793151. Перевіркою встановлено, що 15.04.2010 року ТОВ «Тополь»анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість. 15.04.2010 року підприємством було надано до ДПІ у Київському районі міста Одеси декларацію з податку на прибуток № 18555 за 1 квартал 2010 року. Згідно додатку до декларації К1/1 у підприємства на момент анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість залишились товарні залишки на суму 386056 грн. В порушення п. 7.3 ст. 7 і абз. 17 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року підприємством не було проведено умовний продаж товарів за звичайними цінами та відповідно не збільшено суму своїх податкових зобов'язань у розмірі 77211,20 грн. У звязку з вищевикладеним, податкові зобов'язання ТОВ «Тополь»підлягають збільшенню на 77211,20 грн. За результатами перевірки складений акт від 23.06.2010 року № 3292/15-02/379-32793151. Акт підписаний 25.06.2010 року уповноваженою особою ТОВ «Тополь»з відміткою «з висновками акту не згоден». На акт на адресу відповідача були подані заперечення .

Актом було встановлено порушення підприємством п.7.3 ст.7 та абз.17 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР,внаслідок чого не було проведено умовний продаж товарів за звичайними цінами та збільшено суму податкових зобов'язань у розмірі 77211,20 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 3292/15-02/379-32793151, 02.07.2010 року ДПІ у Київському районі міста Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003201502/0, яким було визначено суму податкового зобовязання ТОВ «Тополь»у сумі 81071,76 грн., з них за основним платежем 77211,20 грн., за штрафними санкціями 3860,56 грн. Згідно корінця податкового повідомлення-рішення ТОВ «Тополь»отримало його 05.07.2010 року .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Тополь»звернулось до ДПІ у Київському районі міста Одеси зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 003201502/0 від 02.07.2010 року. За результатами розгляду скарги, ДПІ у Київському районі було прийнято рішення про залишення без змін вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, а скарги директора ТОВ «Тополь»без задоволення. Дане рішення було обґрунтоване тим, що до розгляду первинної скарги, не надано належним чином оформлених документів, які б свідчили про умовний продаж товарних залишків та основних фондів, що перебували в обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника ПДВ, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах таких товарів за звичайними цінами та відповідно до яких збільшено суму податкових зобовязань з ПДВ на 77211,20 грн.

16.06.2010 року директору ТОВ «Тополь»надійшов лист № 2, яким ЖБТ «Промінь»просить розірвати договір підряду від 01.01.2008 року та повернути будівельні матеріали, придбані за передплату

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України № 509-ХІІ встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно вимог абзацу другого п. «в»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Відповідно до п.п. «б»п.4.2.2. п.4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

На підставі п.п. 6.1 ст. 6 того ж Закону у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом першої інстанції було встановлено , що позивач окрім отримання плати за виконання будівельно-монтажних робіт, також отримував від ЖБТ «Промінь»гроші на придбання будівельних матеріалів та інвентарю за договорами підряду від 01.04.2006 року та 01.01.2008 року,згідно яких Замовник зобов'язується сплатити підряднику вартість виконаних робіт за попередні періоди роботи, а також вартість матеріалів, завезених підрядником на будівельний майданчик, але не використаних у будівництві на кінець цього періоду. Вартість цих матеріалів утримується при оплаті виконаних робіт у наступному місяці. Суми ПДВ, сплачені позивачем на рахунок його контрагентів під час придбання будівельних матеріалів та малоцінного інвентарю, які при анулюванні реєстрації позивача як платника ПДВ знаходились у нього на балансі, ТОВ «Тополь»було включено до податкових декларацій з ПДВ, як суму податкового кредиту у відповідності до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР.

Згідно ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанціїї, що за договорами підряду від 01.04.2006 року та 01.01.2008 року ЖБТ «Промінь»може бути тільки власником обєкта будівництва чи результатів такого будівництва, а не будівельних матеріалів, які закуповувались підрядником ТОВ «Промінь»та не були використані в будівництві, обовязок позивача щодо придбання на користь замовника будівельних матеріалів зідно умов вищезазначених договорів -відсутній .

Суд апеляційної інстанції вважає , податковим органом правомірно застосовані санкції за порушення п.7.3 ст.7 та абз.17 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, та погоджується із висновком суду 1-ої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановлені постанови правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Таким чином, апеляційний суд доходить до висновку, що немає підстави для скасування постанови суду та прийняття нового судового рішення, необхідно залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ої інстанції -без змін.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210,211,212, ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ТОВ«Тополь»залишити без задоволення , а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року -без змін

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя

Судді: