Ухвала

від 09.10.2012 по справі 2а/2370/1328/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/1328/12 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "Еконія" до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2012 р. позов задоволено. Визнано недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №132/0000252301 від 12.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»по податку на додану вартість в розмірі 435726 грн.

Визнано недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №131/0000272301 від 12.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»по податку на прибуток підприємств в розмірі 2464 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»сплачений судовий збір в сумі 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. згідно ордера № 832320021 від 03.05.2012 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст . 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія»зареєстроване юридичною особою 26.09.2007 року, свідоцтво № 640461, ідентифікаційний код 35233190 та є платником податку на додану вартість.

На підставі направлень від 10.02.2012 року № 71, 72, 74, 75, 78 виданих Золотоніською ОДПІ, згідно ст. 20 , пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 , ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2012 року проведена планова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30.03.2012 року № 97/2200/35233190 та встановлені прушення:

- вимог ст. 203 , ст. 215 , ст. 216 , ст. 228 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»(код 36155407), ТОВ «Ольтенія Білд»(код 36546782), ТОВ «ГМФ»(код 34486030), ТОВ «Валетон-Опт», (код 37756891), ТОВ «Гласс - Компані ЛТД» (код 34404326), ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_3); - пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 154.2, ст. 154 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2464 грн., у тому числі за III квартал 2011 року на суму 13 грн. та за IV квартал 2011 року на суму 2451 грн.; а також перевіркою встановлено застосування пільги не за призначенням на загальну суму 134655 грн., в тому числі за З квартал 2011 року на суму 926 грн., та за 4 квартал 2011 року на суму 133729 грн.; - п. 198.1, 198.6 ст. 198 , п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10, п. 201, 11 ст. 201 Податкового Кодексу України , в результаті чого ТОВ ПІІ «Еконія»занижено суму податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету в сумі 405469 грн. в тому числі 284444 грн. за березень 2011 року, 2157 грн. за серпень 2011 року, 450 грн. за вересень 2011 року, 1083 грн. за жовтень 2011 року, 667 грн. за листопад 2011 року, 116668 грн. за грудень 2011 року; - ст. 119 Податкового кодексу України , в результаті чого товариством подано форму № 1 ДФ за 1-4 квартали 2011 року з недостовірними відомостями.

На підставі встановленого порушення Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби було винесено податкові повідомлення-рішення від 12.04.2012 року № 132/0000252301 та № 132/0000272301 та зроблено висновок, що правочини укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_1., ТОВ «Валетон-Опт», ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Гласс -Компані ЛТД», ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»та ТОВ «ГМФ»є нікчемними, без реального здійснення господарських операцій.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Валетон-Опт», ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Гласс -Компані ЛТД», ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»та ТОВ «ГМФ»укладено договори постачання товарів, надання консультаційних послуг, надання маркетингових послуг, постачання продукції.

Виконання зазначених договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, товарно-транспортними накладними, оплатою, виписками по рахунку позивача та використанням продукції (товарів, робіт, послуг) у господарській діяльності позивача.

Отже, колегія погоджується з судом першої інстанції, що умови укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Валетон-Опт», ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Гласс -Компані ЛТД», ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»та ТОВ «ГМФ»договорів постачання товарів, надання консультаційних послуг, надання маркетингових послуг, постачання продукції - виконані, про що свідчать первинні документи, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу , а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так, суд вірно зазначив, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України , недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України , правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, взаємовідносини позивача з контрагентами мають реальний характер та підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними.

Позивач та його контрагенти (ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Валетон-Опт», ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Гласс -Компані ЛТД», ТОВ «Винзавод «Південні Вікна»та ТОВ «ГМФ») є суб'єктами господарювання України, що набули правоздатності та внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були платниками податку на додану вартість під час здійснення господарських операцій з позивачем.

Так, у відповідності до п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України , реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що доводи відповідача про нікчемність вищезазначених договорів укладених між позивачем та його контрагентами є необгрунтованими. На думку суду, Акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України - як ознак нікчемності спірних правочинів.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2012 р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.