Постанова

від 18.10.2012 по справі 2а-9860/12/0170/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2012 р. Справа №2а-9860/12/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря Павленко Н.О., представників сторін:

представник позивача - не з'явився;

представник відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмежено відповідальністю «РЕГІНА - ПРО»

про стягнення заборгованості у сумі 299 958,24 грн.

Суть спору: Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмежено відповідальністю «РЕГІНА - ПРО» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 299 958,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК Державної податкової служби було надано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2012 р. № 9005943817 - звітна (Декларація 1), та податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2012 № 9015401026 - уточнююча (Декларація 2).

На підставі наданих Декларації 1 та Декларації 2 Відповідачем узгоджено зобов'язання з орендної плати на 2012 рік у розмірі 1 182 810 ,02 грн.

Пунктом 287.3 ст. 287 ПКУ передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.09.12р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду.

Позивач та відповідач у судове засідання 27.09.2012р. не з'явилися, позивачем до суду надано клопотання від 27.09.2012 р. про розгляд справи за відсутністю представника Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК Державної податкової служби за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позивач та відповідач у судове засідання, що відбулось 18.10.2012р., не з'явились, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів, керуючись ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція АРК Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень.

Тобто, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради 23.11.2001р. зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГІНА - ПРО».

Згідно довідки Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК Державної податкової служби № 235 від 06.08.2012р. відповідач взятий на податковий облік як платник податків з 07.12.2004 р. за № 1675.

Судом встановлено, що відповідачем подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2012рік № 9005943817, та уточнюючу декларацію № 9015401026 відповідно до якої сума податкового зобов'язання Товариства з обмежено відповідальністю «РЕГІНА - ПРО» за квітень - травень 2012 р. склала 299 958,24 грн.

Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК Державної податкової служби було вжито заходів щодо стягнення податкового боргу з відповідача згідно ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010р №2755-VI, а саме виставлена вимога № 515 від 29.12.2011р., корінець якої є в матеріалах справи. Зазначена вимога була отримана особисто відповідачем 11.01.2012р, що підтверджується відповідною позначкою на корінцю.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно ч.2. ст.116 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З урахуванням того, що Податковий кодекс України почав діяти з 01.01.2011року, плата за землю починаючи з 01.01.11р нараховується у відповідності до розділу XIII "Плата за землю" цього кодексу, який встановлює аналогічні положення.

Так, ст.269 ПК України встановлює, що платниками податку є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.

У статті 270 ПК України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 285.1 ст. 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пункт 285.2 ст.285 ПК України встановлює, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 ПК України) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до ч.1 п. 287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Частиною 2 п. 287.1 ст. 287 ПК України передбачено, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 287.7.ст.287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

У відповідності до п.288.1. ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 288.2 ст. 288 ПК України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Пунктом 288.3 ст. 288 ПК України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Пункт 288.7. ст.288 ПК України встановлює, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 299958,24 грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Постанову складено 18.10.2012р.

Керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «РЕГІНА - ПРО» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.Адміральська, буд.6, ЄДРПОУ 33281956) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, заборгованість з орендної плати за землю в сумі 299 958,24 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.