Постанова

від 19.10.2012 по справі 2а/0470/11636/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/11636/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представника позивача - Бойчук С.С. представника відповідача - Дудар Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватне підприємство "Повірений" до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 06.09.2012 про передання справи за підсудністю надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Приватного підприємства «Повірений», в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

1. Витребувати від органу державного казначейства в Тернівському районі м. Кривого Рогу докази перерахування на рахунок відповідача частини сплаченого позивачем єдиного податку.

2. Витребувати від відповідача докази не зарахування відповідачем вказаних сум частини єдиного податку в рахунок сплати позивачем страхових внесків (рух коштів по особовому рахунку позивача)

3. Визнати протиправними та скасувати рішення відповідача (Вимога про сплату боргу № Ю 2590 від 02.12.2010, Вимога про сплату боргу № Ю 2590 від 01.02.2011 та Акт про знаття сум переплати від 30.11.2010).

4. Зобов'язати відповідача зарахувати суму 1043,16 грн. в рахунок сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування майбутні періодів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року адміністративну справу № 2а/0470/11636/12 було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що станом на 01.09.2010 року переплата страхових внесків підприємством складала 1048,94 грн. Проте всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем зазначену суму переплати в рахунок страхових внесків не зараховано та безпідставно сторновано суму переплати 368,05 грн., про що складено акт від 30.11.2010. Внаслідок таких дій відповідача утворилась недоїмка зі сплати ПП «Повірений» страхових внесків. За таких обставин винесені вимоги про сплату боргу № Ю 2590 від 02.12.2010 та № Ю 2590 від 01.02.2011, Акт про зняття сум переплати від 30.11.2010 позивач вважає незаконними, оскільки вони були прийняті в результаті необґрунтованих та незаконних дій посадових осіб УПФУ, а тому підлягають скасуванню як такі, що не відповідають первинним документам та суперечать чинному законодавству.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що дії УПФУ в Тернівському районі м. Кривого Рогу є правомірними, вимоги виставлена відповідно до вимог законодавства та включають у себе наявну у позивача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В судовому засіданні позивач відмовився від частини позовних вимог та просив суд задовольнити позов в частині визнання протиправними та скасувати рішення відповідача (Вимога про сплату боргу № Ю 2590 від 02.12.2010, Вимога про сплату боргу № Ю 2590 від 01.02.2011 та Акт про знаття сум переплати від 30.11.2010)., та зобов'язати відповідача зарахувати суму 1043,16 грн. в рахунок сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування майбутні періодів.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Повірений» (ідентифікаційний код 32264336) зареєстроване в Виконавчим комітетом Криворізької міської ради 20.01.2003.

Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Тернівському районі м. Кривого Рогу як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Підприємство є платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності у 2010 році, що підтверджується свідоцтвом № 236344/150 від 01.01.2010.

Позивач зазначає, відповідач підтверджує, що на підставі особового рахунку платника ПП «Повірений» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 на підприємстві були відсутні наймані працівники, нарахування страхових внесків не проводилось. Підприємство було сплачено єдиний податок, частина якого (42%) була перерахована органом Державного казначейства на рахунок УПФУ в Тернівському районі м. Дніпропетровська, зокрема: 13.05.2009 - 21,00 грн., 09.07.2009 - 27,85 грн., 08.10.2009 - 122,22 грн., 09.11.2009 - 196,98 грн. (загальна сума становить 368,05 грн.).

Посадовими особами УПФУ в Тернівському райні м. Кривого Рогу 30.11.2010 було складено Акт про зняття сум переплати, в якому зазначено, що станом на 01.01.2010 переплата становить 365,05 грн., а також сторновано суму переплати у розмірі 368,05 грн., яка не підлягає зарахуванню по страхових внесках.

Управлінням Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу винесено вимогу про сплату боргу № Ю 2590 від 02.12.2010, згідно з якою недоїмка зі страхових внесків ПП «Повірений» складає 662,00 грн. 01 лютого 2011 року УПФУ на адресу підприємства було направлено вимогу про сплату боргу № Ю 2590, відповідно до якої недоїмка підприємства зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 659,53 грн.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеними Актом від 30.11.2010, вимогами про сплату боргу № Ю 2590 від 02.12.2010 та № Ю 2590 від 01.02.2011 зазначає, що вимоги та акт були оскаржені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу, проте відповіді на зазначені скарги ПП «Повірений» не отримано.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 1 Указу «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.1998 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Згідно з п. 3 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

до Державного бюджету України - 20 відсотків;

до місцевого бюджету - 23 відсотки;

до Пенсійного фонду України - 42 відсотки.

Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 зазначеного вище Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини першої статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 цього ж нормативно-правового акта нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до статті 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», де, як і в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку, а тому страхувальники, в тому числі і ті, що обрали особливий спосіб оподаткування, зобов'язані нараховувати страхові внески та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.

Відповідачем доведено, позивачем не спростовано, що за період з 01.01.2010 по 31.08.2010 наймані працівники на підприємстві були відсутні, нарахування страхових внесків не проводилось. Відповідач також зазначає, що ПП «Повірений» до УПФУ було подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 9 місяць 2010 року (копія якого наявна в матеріалах справи), відповідно до якого позивачем самостійно нараховано страхові внески в сумі 332,00 грн., проте сплачено лише 1,00 грн.; розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 10 місяць 2010 року (копія якого мститься в матеріалах справи), згідно з яким позивачем самостійно нараховано страхові внески в сумі 332,00 грн., проте сплачено лише 1,00 грн.

Надаючи оцінку доводам ПП «Повірений» суд зауважує, що доводи позивача щодо протиправності дій УПФУ по винесенню Акту про зняття сум переплати від 30.11.2010 та вимог про сплату боргу № Ю 2590 від 02.12.2010 та № Ю 2590 від 01.02.2011 є необґрунтованими, оскільки відповідно до розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 9 та 10 місяці 2010 року підприємством самостійно обчислено страхові внески вересень та жовтень 2010 року в загальній сумі 664,00 грн., проте сплачено лише 2,00 грн.

При цьому суд зазначає, що УПФУ в Тернівському районі м. Кривого Рогу не мало законних підстав зарахувати суми частки єдиного податку в розмірі 368,05 грн., сплаченого ПП «Повірений» у 2009 році, оскільки пунктом 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 встановлено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходять за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Додатково судом встановлено, що згідно з листом Пенсійного фонду України від 21.12.2005 № 16515/03-30 у разі, якщо платник, який обрав спрощену систему оподаткування, не здійснює витрат на оплату праці найманих працівників або не здійснює нарахування страхових внесків у розмірі 32,3 %, то частина коштів від єдиного та фіксованого податків, що надходять до Пенсійного фонду, обліковується в окремих реєстрах по надходженню цих коштів і до карти особового рахунку платника в графу «зараховано внесків» не заноситься.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що Акт про зняття сум переплати від 30.11.2010, вимоги УПФУ в Тернівському районі м. Кривого Рогу про сплату боргу № Ю 2590 від 02.12.2010 та № Ю 2590 від 01.02.2011 є правомірними, та прийнятими відповідно до норм чинного законодавства.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд доходить висновку про те, що заявлений позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Повірений» до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу про скасування рішення відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2012 року

Суддя Н.В. Захарчук