Постанова

від 12.10.2012 по справі 9884/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 жовтня 2012 р. № 2-а- 9884/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Шевцова Ю.В., представника відповідача- Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спаське" до Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спаське», з адміністративним позовом до відповідача - Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012р. № 0000222221 в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ «Спаське» в сумі 18442,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4610,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення позивачем порушень є помилковими, не доведеними належними доказами, наполягав на правильності обчислення податкового зобов'язання при відображенні у складі валових витрат сум орендної плати за землю, нарахованої протягом 2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в липні - серпні 2012 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 01.08.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 01.08.2012 року у зв'язку з ліквідацією.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1380/22-204/32950294 від 10.08.2012р. (а.с. 9-31).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Спаське» зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Харківської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 09.06.2004 року, номер запису 1 480 107 0021 000036, серія А01 № 422188. У перевіряємий період позивач являвся платником податку на прибуток та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем по податку на прибуток п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 (з урахуванням змін і доповнень), внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 19659,00 грн., в т.ч. у 4 кварталі 2009 року на суму 19659,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 10.08.2012 року № 1380/22-204/32950294, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 року № 0000222221 (а.с. 7) про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ «Спаське» в сумі 19659,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4914,75 грн. Відповідно до розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з податку на прибуток ТОВ «Спаське» в розрізі порушень та п. 3.1. «Податок на прибуток» розділу 3 акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 1217,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 304,25 грн., що позивачем не оскаржується.

Крім того, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 18442,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4610,50 грн. В цій частині рішення оскаржується.

Перевіривши висновки відповідача, покладені в обґрунтування оскаржуваного в даній справі рішення, судом встановлено, що підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток стало неправомірне, на думку відповідача, віднесення позивачем до складу валових витрат у 4 кварталі 2009 року задекларованої орендної плати на суму 73767 грн.

Проте суд з таким висновком не погоджується та зазначає, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Спеціальною нормою, а саме п.п. 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат віднесено суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування», (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991р. до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено плату за землю (земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Згідно абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., положення якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Однак, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок, або не подавати такий розрахунок, якщо уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податкові періоди для податку на прибуток встановлені: календарні квартал, півріччя, три квартали та рік.

Згідно п. 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. № 143, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», такий платник має право зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Відповідно до п. 1.5 зазначеного Порядку, податок на прибуток за квартал, півріччя, рік розраховуються за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наростаючим підсумком з початку року.

В даній справі судом встановлено, що 08.06.2005 р. між позивачем та Харківською міською радою укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті країни по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 10.06.2005р. за № 63136/05.

Згідно зазначеного договору позивач отримав в строкове оплатне користування земельну ділянку площею 6,4388 га по вул. Батумській, 2, в м. Харкові, для обслуговування нежитлових будівель. Згідно п. 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі та підлягає індексації.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, підставою для нарахування орендної плати, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають до відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Позивачем 23.01.2009 р. подано до ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності (вх. № 1017) за 2009 рік, згідно якої позивачем самостійно нараховано орендну плату в сумі 1026032,88 грн.

Правильність нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності відповідачем не оспорювалась. В пункті 3.5.9 акту перевірки № 1380/22-204/32950294 від 10.08.2012р. зазначено, що перевіркою повноти визначення земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.04.2009 року по 01.08.2012 року, в тому числі за договором оренди від 08.06.2005 року, зареєстрованим 10.06.205 року за № 63136/05, не встановлено його заниження або завищення.

02.02.2010 р. позивачем подано до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, в якій до складу валових витрат віднесено суму податків, зборів (обов'язкових платежів) в сумі 983335,00 грн. (ряд. 04.6).

Згідно додатку Р1 до рядка 04.6 декларації позивачем за 2009 рік віднесено до складу валових витрат плату за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки держаної і комунальної власності) в сумі 983233,00 грн. Виписками з банківського рахунку ТОВ «Спаське» № 26008036393500 в АКІБ «УкрСиббанк» підтверджується сплата до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в задекларованому обсязі.

Враховуючи, що декларація з податку на прибуток подається за податковий період наростаючим підсумком, в даному випадку звітним періодом з податку на прибуток є рік, показники підсумовуються з початку року, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат за 2009 рік задекларовану в першому кварталі 2009 року орендну плату за земельні ділянки держаної і комунальної власності в сумі 983233,00 грн., яку відображено в декларації з податку на прибуток за 2009 рік, яка містить уточнені показники по відношенню до попередніх податкових періодів (півріччя та три квартали 2009 року).

Крім того суд зазначає, що податковий орган визначаючи порушення п.п. 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та збільшуючи податкові зобов'язання з податку на прибуток не враховував нараховані та задекларовані позивачем податки, збори (обов'язкові платежі) в 1 кварталі 2009 року, так як цей період не входив до періоду, за який здійснювалась перевірка та складено акт від 10.08.2012р. № 1380/22-204/32950294.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

В зв'язку із встановленими обставинами суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та перевіривши податкове повідомлення - рішення відповідача в частині, що оскаржується, з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи стосовно збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 18442,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4610,50 грн..

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх обґрунтованих доказів в обґрунтування правомірності своєї правової позиції, на якій ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не довів правомірності своїх дій.

З огляду на викладене, вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2012р. № 0000222221 в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ «Спаське» в сумі 18442,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4610,50 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спаське» до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000222221 в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ «Спаське» в сумі 18442,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4610,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спаське» (61017, м. Харків, вул. Котлова, 216, код - 32950294) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано17 жовтня 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова