Постанова

від 15.10.2012 по справі 10649/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 жовтня 2012 р. № 2-а- 10649/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Уваров В.М., представника відповідача- Ткаченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" до Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Будівельне управління ГУ МВС України в Харківській області» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000352223 від 05.07.2012 р., яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 149988,00 грн., в тому числі 99992,00 грн. - за основним платежем та 49996,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000362223 від 05.07.2012 р., яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 187485,00 грн., в тому числі 124990,00 грн. - за основним платежем та 62495,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями Дергачівської МДПІ Харківської області ДПС на підставі направлення від 14.06.2012 р. №127, наказу від 14.05. 2012р. № 190, виданого Дергачівською МДПІ Харківської області проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, яке мало відносини у ІV кварталі 2010р. з ТОВ «Профінтербудсервіс» код ЄДРПОУ 35275749 за період 01.04.2010р. по 31.01.2011р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.06.2012 №231/22-104/08564647 (а.с. 24-42).

Згідно висновку зазначеного акту встановлено порушення ст.203, ст. 215 , ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах з постачальниками та покупцями встановлює неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій позивача з ТОВ «Профінтербудсервіс» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;

порушення до п.5.1 ст.5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994р. "Про оподаткування прибутку підприємств"(із змінами та доповненнями): «валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, якими визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається за договірною вартістю товарів (послуг) і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. В зв'язку з цим, згідно висновків акту, в листопаді 2010 року позивачем безпідставно віднесено суми до складу податкового кредиту за нікчемними правочинами по виконанню будівельних робіт на суму 99992,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення: №0000352223 від 05.07.2012 р., яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 149988,00 грн., в тому числі 99992,00 грн. - за основним платежем та 49996,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000362223 від 05.07.2012 р., яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 187485,00 грн., в тому числі 124990,00 грн. - за основним платежем та 62495,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що при прийнятті зазначених податкових повідомлень-рішень, відповідач виходив з відомостей акту перевірки, згідно яких в ході проведення перевірки від ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова надійшов акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Профінтербудсервіс» (код ЄДРПОУ 35275749) від 09.03.2011р. № 401/23-35275749 з питання правильності визначення суми ПДВ за період з 01.04.2010 по 31.01.2011 року, яке мало взаємовідносини з позивачем у ІV кварталі 2010 року.

Також перевіркою встановлено, що підприємство для встановлення повної схеми фінансово-господарських відносин та повноти нарахування і сплати податкових зобов'язань на кожній ланці ланцюга проходження ТМЦ надало підтверджуючі документи не в повному обсязі, а саме: до перевірки не надано документи фінансово-господарської діяльності по операціях щодо виникнення валових витрат по операціях з придбання товарів, робіт та послуг головні книги, журнали-ордери «Розрахунки по податкам і платежам», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та первинних документів до них.

Аналізом податкової звітності з ПДВ ТОВ "Профінтербудсервіс", а саме: декларацій та уточнюючих розрахунків з додатками №5 (розділ «податковий кредит») до декларацій з ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів " наданих до ДПІ у Орджонікідзевському р-ні. м. Харкова за період 01.04.2008р. по 31.01.2011р. на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» відповідачем встановлено, що податковий кредит підприємства у зазначені періоди по ряд. 10.1 "придбання (виготовлення, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (робіт, послуг) та ОФ, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%" сформовано на загальну суму 15993706 грн.

Також податковими органами встановлено, що ТОВ «Профінтербудсервіс» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту.

Відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на до дану вартість» до складу податкового кредиту підприємства у жовтні 2010 року були включені податкові накладні отримані від ПП «Тевес-юніон» (код ЄДРПОУ 36520701) на суму ПДВ 2127300 грн. Підприємство ПП «Тевес Юніон» не надало податкову декларацію по ПДВ до ДПІ Печерського району м Києва, в результаті чого дана сума обліковується як розбіжність.

У грудні 2010 року до складу податкового кредиту включено податкові накладні, отримані від ПП "Тевес-юніон" на суму ПДВ 2000940 грн. Підприємство ПП «Тевес Юніон" не надало податкову декларацію по ПДВ до ДПІ Печерського району м Києва, в результаті чого дана сума обраховується як розбіжність. Також до складу податкового кредиту включені податкові накладні, отримані від ПП „Компанія Таурус" на суму ПДВ 1016119 грн. Підприємство ПП „Компанія Таурус" надало податкову декларацію по ПДВ до ДПІ Фрунзенському району м Харкова, але податкові зобов'язання не задекларувало, в результаті чого дана сума податковими органами обраховується як розбіжність.

У січні 2011 року до складу податкового кредиту включені податкові накладні, отримані від ПП „Тевес-юніон" на суму ПДВ 644083 грн. Підприємство ПП "Тевес Юніон" не надало податкову декларацію з ПДВ до ДПІ Печерського району м Києва, в результаті чого дана сума лічиться, як розбіжність.

Також до складу податкового кредиту включені податкові накладні, отримані від ТОВ „Техногруп" на суму ПДВ 665623 грн. Підприємство ТОВ „Техногруп" не надало податкову декларацію з ПДВ до ДПІ Київського районі м Харкова, в результаті чого дана сума лічиться, як розбіжність. Також до податкового кредиту були включені податкові накладні, отримані від ПП „Роккі" на суму ПДВ 1162672 грн. Підприємство ПП „Роккі" не надало податкову декларацію по ПДВ до ДПІ Дзержинському районі м Харкова, в результаті чого дана сума лічиться як розбіжність.

Таким чином відповідач прийшов до висновку, що позивач має ознаки відсутності реального здійснення операцій по виконанню будівельних робіт по ланцюгу постачання.

Отже, єдиним мотивом, на підставі якого відповідач дійшов такого висновку, є висновки актів перевірок, наданих іншими органами Державної податкової служби України з перевірки діяльності контрагентів позивача, згідно яких вчинені правочини є нікчемними у зв'язку з відсутністю можливості здійснювати реальну господарську діяльність та наявністю розбіжностей в розмірі податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту з ПДВ, задекларованими за одними і тими ж господарськими операціями.

Інших мотивів відповідачем в основу спірного рішення не покладено.

Проте суд з такими висновками не погоджується та зазначає, що позивачем було укладено договори підряду з ТОВ «Профінтербудсервіс»: №5 від 26.11.2010 р. (а.с. 103-104), згідно якого позивач (за договором - замовник) доручає, а ТОВ «Профінтербудсервіс» (за договором - підрядник) зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту ІТТ Чугуївського РВ ГУ МВС України в Харківській області відповідно до проектно-кошторисної документації; №6 від 29.10 2010 року (а.с. 111-112), згідно якого позивач (за договором - замовник) доручає, а ТОВ «Профінтербудсервіс» (за договором - підрядник) зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту ІТТ Чугуївського РВ ГУ МВС України в Харківській області відповідно до проектно-кошторисної документації

Згідно цих договорів всі роботи виконуються з матеріалів генпідрядника.

На виконання умов договору підряду виконані роботи, про що складено акти приймання виконаних підрядних робіт № 30/11 -29 за листопад 2010 року в загальній сумі 249973.00 грн. (а.с. 106-108), № 30/11- 30 за листопад 2010 року в загальній сумі 249987,00 грн. (а.с. 114-117).

За отриманий товар оплата здійснювалась згідно наступних документів: платіжне доручення №126 від 08.12.2010 в сумі 299984 грн. в тому числі ПДВ 20% 49997,33 грн.; платіжне доручення №124 від 07.12.2010 в сумі 299968,00 грн. в тому числі ПДВ 20% 49994,67грн. На момент складання акта перевірки заборгованість відсутня.

В зв'язку з зазначеними господарськими операціями ТОВ «Профінтербудсервіс» на адресу позивача виписано податкові накладні №11317 від 30.11.2010 р. на суму 299.968,00 грн. (у т.ч. ПДВ -49.994,67 грн.), №11327 від 30.11.2010 р. на суму 299.984,00 грн. (у т.ч. ПДВ -49.997,33 грн.)

Також роботи по капітальному ремонту ІТТ Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області виконувались і позивачем, про що свідчать прибуткові накладні, накладні на переміщення товарів, матеріальний звіт за листопад 2010 року, та акт виконаних робіт від 30.11.2010 року.

Наявність перелічених документів, договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних, а також їх належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Крім вказаних доказів про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

В зв'язку з наведеним суд зауважує, що доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції (робіт), яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

При цьому покупець (замовник)- платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Обставини нікчемності правочину або нереальності господарської операції в силу приписів не можуть бути підтверджені лише складеним податковим органом актом перевірки діяльності контрагента платника податків, оскільки ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, судження відповідача про нікчемність спірного правочину з посиланням лише на акт від 15.06.2012 №231/22-104/08564647 «Про результати невиїзної перевірки Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Будівельного управління ГУМВС України в Харківській області по взаємовідносинам з ТОВ " Профінтербудсервіс» за період 01.04.2010р. по 31.01.2011р., яке мало взаємовідносини у ІV кварталі 2010 року», враховуючи інші зібрані у справі докази, слід вважати недоведеним.

Крім того суд враховує, що згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2011 р. по справі 2а-2977/11/2070 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р. по справі 2а-2977/11/2070, судами визнано протиправним проведення перевірки ТОВ «Профінтербудсервіс», за результатами якої складено акт №401/23-35275749 від 09.03.2011 року.

Суд при вирішенні даної справи, в силу приписів ч.1 ст. 72 КАС України, враховує зазначені судові рішення.

В зв'язку із встановленими обставинами суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі дії та рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті (вчиненні), невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх обґрунтованих доказів в обґрунтування правомірності своєї правової позиції, на якій ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не довів правомірності своїх дій.

Разом з тим, стосовно позовних вимог щодо визнання нечинними оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що вони необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що такий спосіб захисту (вимога про визнання закону нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Будівельне управління ГУ МВС України в Харківській області» до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень,- задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000352223 від 05.07.2012 р. Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби;

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000362223 від 05.07.2012 р. Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Будівельне управління ГУ МВС України в Харківській області» (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Дзержинського,1, код 08564647) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 18 жовтня 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова