Постанова

від 19.10.2012 по справі 8407/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 жовтня 2012 р. № 2-а- 8407/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - Гайдукова В.М.,

представника відповідача - Тетянчука Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Альтрон" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до адміністративного суду про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2012 р. № 0005772305, яким Позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 352 717,00 грн. за основним платежем та 434 536,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0005762305 від 04.07.2012 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 115 819,00 грн. за основним платежем та 557 909,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, нарахованих на підставі Акту Державної податкової інспекції у Дзержинському району м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за результатами позапланової документальної виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Альтрон» від 14.06.2012 року № 2030/2204/31633037, яку проводив відповідач відносно перевірки господарських взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Росаріо», код 37323055, протягом грудня 2010 р. за договором від 26.11.2010 р. № 26/11-10, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євросонік», код 37240875, протягом жовтня 2010 р. за договором від 15.09.2010 р. № 1509/10, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Майвін», код ЄДРПОУ 36423962, протягом листопада 2011 року за договором від 19.08.2011 р. № 1908. Фактичною підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій було не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Майвін» у зв'язку із фактичним не знаходженням цього підприємства за юридичною адресою: м.Київ, вул.Мечнікова, б.14/1 а також у зв'язку із відсутністю у ТОВ «Росаріо» та ТОВ «Євросонік» майна, трудових, виробничо-складських приміщення та іншого майна, які економічно були б необхідні для здійснення господарських операцій.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що господарську діяльність він здійснює відповідно до п.9 ст.9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» виключно в межах Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації (у подальшому - СТЗ), затверджених Наказом СБУ від 31.01.2011 N 35, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.02.2011 р. за N 225/18963. Також пояснив, що для провадження зазначеної ліцензійної господарської діяльності позивач, відповідно до вимог п.п.3.2.2 п.3.2 ст.3 Наказу СБУ від 31.01.2011 N 35, має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, яка пов'язана з державною таємницею. Основними замовниками та споживачами кінцевих програмних продуктів (у подальшому - СТЗ) позивача є: оператори телекомунікацій, які згідно до вимог ч.4 ст.39 ЗУ «Про телекомунікації» зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів та здійснювати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу та розвідувальні органи, правоохоронні організації, як вітчизняні, так і міжнародні, які проводять оперативно-розшукову, розвідувальну або контррозвідувальну діяльність, відповідно постанови КМУ від 27.10.2001 р. № 1450 та Наказу СБУ від 31.01.2011 N 35.

Представник позивача пояснив, що господарські правовідносини з ТОВ «Майвін», з ТОВ «Росаріо», з ТОВ «Євросонік» у зазначені періоди були укладені ним на субпідрядних умовах в межах генеральних договорів з генеральними замовниками, а саме: Державною податковою службою України, з Дочірнім підприємством зі 100 % іноземними інвестиціями «Еріксон», з Комітетом державної безпеки Республіки Беларусь, зі Службою зовнішньої розвідки України, з ЗАТ «Українські радіосистеми», з ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна». В межах виконання зобов»язань за зазначеними генеральними замовленнями для цієї мети позивачем були укладені відповідні угоди з виконавцями: ТОВ «Майвін», ТОВ «Росаріо», ТОВ «Євросонік» на розробку програмного забезпечення, відповідно до яких останні розробили для позивача передбачене спірними договорами програмне забезпечення (програмні продукти), надали дозволи (виключні ліцензії) на їх використання та виняткові майнові авторські права на програмне забезпечення на визначених договорами умовах. Розроблені виконавцями програмні забезпечення у подальшому після проведення процедур інсталяції та інтеграції увійшли до складу кінцевих програмних продуктів та були реалізовані зазначеним замовникам. Також пояснив, що спірні угоди з ТОВ «Майвін», з ТОВ «Росаріо», з ТОВ «Євросонік» за своїм правовим змістом одночасно є як договорами про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, у розумінні ст.ст.1112 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» так і договорами про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, у розумінні ст.1113 Цивільного кодексу України. Свої зобов'язання за договорами виконавці виконали належним чином, розробили для позивача програмне забезпечення, надали дозволи (виключні ліцензії) на їх використання та виняткові майнові авторські права. Виконані роботи (надані послуги) позивачем повністю оплачені, на момент податкової перевірки ніякої заборгованості перед виконавцями не існувало, всі господарські стосунки документально підтверджені первинними документами. Також пояснив, що ТОВ «Майвін», ТОВ «Росаріо», ТОВ «Євросонік» є юридичними особами з дня їх державної реєстрації, станом на час господарських стосунків відомості про них були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статус відомостей щодо них в Єдиному реєстрі був підтвердженим щодо кожного з них, підприємства були взяті на облік в органах державної податкової служби, кожен з них мав статус платника податку на додану вартість, видані виконавцями податкові накладні містять всі, передбачені чинним законодавством України обов»язкові реквізити та вірно відображені позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних перевіряємих періодів, відповідно до податкових декларацій з розшифровками до них податкові зобов»язання у повному обсязі позивачем задекларовані, свідоцтва платників ПДВ нікому з виконавців програмного забезпечення на час господарських відносин з позивачем анульованим не було, статутні та реєстраційні документи недійсними також не визнавалися. Вважає, що всі без виключення господарські операції з ТОВ «Майвін», з ТОВ «Росаріо», з ТОВ «Євросонік» підтверджені документально, є реальними, такими що мають конкретну ділову мету та тягнуть для сторін юридичні наслідки. Відповідач в акті перевірки не навів доказів того, що ТОВ «Майвін», ТОВ «Росаріо», ТОВ «Євросонік» не були спроможними виконати свої зобов»язання за наведеними договорами з розробки та передачі прав на програмне забезпечення. Вважає, що чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності місцезнаходження установчим та реєстраційним документам іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості та перевіряти наявність у нього основних засобів та наявність власних (штатних) працівників. Вважає, що платник податків може використовувати у підприємницькій (господарській) діяльності не тільки власні, а й орендовані основні засоби, в діяльності може використовуватися не тільки праця штатних працівників, а можуть й залучатися сторонні особи, в т.ч. організації за господарськими угодами та громадяни за цивільно-правовими договорами підряду. Також вважає, що відповідач не зазначив в акті жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо на момент господарських взаємовідносин про порушення з боку ТОВ «Майвін», ТОВ «Росаріо» та ТОВ «Євросонік» податкового законодавства або що діяльність останніх спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою для себе. Вважає, що чинним податковим та іншим законодавством України на платника податків не покладено обов»язків відповідати за дії або бездіяльність свого контрагента у зв'язку із тим, що юридична відповідальність має виключно індивідуальний характер. Вважає, що не знаходженням контрагента за юридичною адресою, відсутністю у нього майна, трудових, виробничо-складських приміщення та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, недекларування, несплата податків та таке інше не можуть бути доказами неможливості виконання цими контрагентами зобов'язань за господарськими договорами, а за таких обставин вважає, що з його боку не було ніякого порушення податкового законодавства, а тому останні не можуть впливати на право позивача, як платника податків, по віднесенню до складу валових витрат та податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг).

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх законними та обґрунтованими, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтвердив, що спеціалістами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі наказу № 766 від 08.06.2012 р. та направлень від 08.06.2012 р. № 858 та № 859 дійсно було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Альтрон», код ЄДРПОУ 31633037, з питань перевірки господарських взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Росаріо», код 37323055 протягом грудня 2010 р, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євросонік», код 37240875, протягом жовтня 2010 р., з Товариством з обмеженою відповідальністю «Майвін», код ЄДРПОУ 36423962, протягом листопада 2011 року. Пояснив, що перевіркою не було встановлено факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Майвін» у зв»язку із фактичним не знаходженням цього підприємства за юридичною адресою: м.Київ, вул.Мечнікова, б.14/1; та у зв»язку із відсутністю у ТОВ «Росаріо» та ТОВ «Євросонік» майна, трудових, виробничо-складських приміщення та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. За таких обставин, відповідач вважає, що господарські стосунки позивача з ТОВ «Майвін» та з ТОВ «Росаріо» і ТОВ «Євросонік» є фіктивними та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому нікчемними.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Альтрон», код ЄДРПОУ 31633037, має статус юридичної особи, зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.09.2001 р. за № 1 480 120 0000 006810, юридична адреса: 61002, Харківська обл., м. Харків, Київський район, вул.Костомарівська,6. Зазначена обставина підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. На облік в органах державної податкової служби підприємство взято 11.09.2001 р. за № 13066. Також з 14.09.2001 р. підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість. Зазначена обставина підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200036506 (Форма № 2-ПДВ), індивідуальний податковий номер 316330320309. Видами діяльності підприємства є: 62.01 Комп»ютерне програмування; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп»ютерних систем, 62.02 Консультування з питань інформатизації; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук; 26.20 Виробництво комп»ятерів і периферійного устаткуання та інші. Відповідно до Витягу статус відомостей про юридичну особу підтверджено.

Судом встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність відповідно до п.9 ст.9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, затверджених Наказом СБУ від 31.01.2011 N 35, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.02.2011 р. за N 225/18963. Встановлено, що на час розгляду справи у суді позивач має ліцензію від 30.07.2012 р. № 26/2/1-6221 (станом на час господарських стосунків з контрагентами діяла ліцензія від 18.08.2008 р. № 69). Крім того, п.п.3.2.2 п.3.2 ст.3 Наказу передбачено, що для провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення та торгівлі СТЗ суб'єкт господарювання зобов'язаний мати відповідний спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. Судом встановлено, що станом на час розгляду справи у суді позивач має спеціальний дозвіл від 03.03.2012 р. № ХАЗ-2012-1819 (станом на час господарських стосунків з контрагентами діяв спеціальний дозвіл від 17.11.2009 р. № ХАЗ-2009-1463).

Судом встановлено, що на підставі наказу № 766 від 08.06.2012 року та направлень від 08.06.2012 р. № 858 та № 859 спеціалістами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Альтрон», код ЄДРПОУ 31633037, (далі - Позивач) з питань перевірки господарських взаємовідносин Позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Росаріо», код 37323055, протягом грудня 2010 р, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євросонік», код 37240875, протягом жовтня 2010 р., з Товариством з обмеженою відповідальністю «Майвін», код ЄДРПОУ 36423962, протягом листопада 2011 року. З метою реалізації функціональних повноважень, передбачених ст.20 ПК України, відповідачем було надіслано платнику податків відповідного запиту (листа) від 18.05.2012 р. № 6275/10/22-423 про надання необхідних документів та відомостей щодо предмету перевірки, на виконання якого позивачем було надано відповідачу необхідні документи. Наведена обставина підтверджується листом від 05.06.2012 р. за вих. № 287.

За результатами перевірки відповідачем відносно позивача було складено Акт від 14.06.2012 року № 2030/2204/31633037. Перевіркою було зафіксовані наступні порушення:

- порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.1.32 ст.1, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, встановлено завищення валових витрат за IV квартал 2010 р., за IV квартал 2011 р. на 5 579 095,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за IV квартал 2010 р., за IV квартал 2011 р. на суму 1 352 717,00 грн.;

- порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, підприємством завищено податковий кредит на суму 1 115 819,00 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2010 р. завищена сума податкового кредиту на 186 796,00 грн., грудень 2010 р. завищена сума податкового кредиту на 508 463,00 грн., листопад 2011 р. завищена сума податкового кредиту на 420 560,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняті наступні податкові повідомлення рішення: № 0005772305 від 04.07.2012 р., яким позивачу було збільшені податкові зобов»язання з податку на прибуток в сумі 1 352 717,00 грн. за основним платежем та 434 536,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0005762305 від 04.07.2012 р., яким збільшені податкові зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 1 115 819,00 грн. за основним платежем та 557 909,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначені податкові повідомлення рішення позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалися .

Судом встановлено, що у період листопада 2011 р. позивач мав господарські стосунки з ТОВ «Майвін», код ЄДРПОУ 36423962. Відповідно до договору від 19.08.2011 р. № 1908 ТОВ та додатків до нього «Майвін» (виконавець) прийняв на себе зобов»язання розробити для замовника програмне забезпечення (надалі - ПЗ) і видати йому дозвіл на право його використання (ліцензію) на умовах, визначених цим договором, а замовник (позивач) зобов»язаний виплатити виконавцеві за це відповідну винагороду. Факт розробки програмного забезпечення та надання дозволів на право його використання підтверджується підписаними у двосторонньому порядку Актами здачі-прийняття робіт: № 08/11-1 від 08.11.2011 р. на 540 720,00 грн., в т.ч. ПДВ - 90 120,00 грн., № 14/11-1 від 14.11.2011 р. на 504 672,00 грн., в т.ч. ПДВ - 84 112,00 грн., № 18/11-1 від 18.11.2011 р. на 468 624,00 грн., в т.ч. ПДВ - 78 104,00 грн., № 22/11-1 від 22.11.2011 р. на 540 720,00 грн., в т.ч. ПДВ - 90 120,00 грн., № 24/11-1 від 24.11.2011 р. на 468 624,00 грн., в т.ч. ПДВ - 78 104,00 грн., всього відповідно до актів здачі-прийняття робіт було заактовано на 2 523 360,00 грн., в т.ч. ПДВ - 420 560,00 грн. Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями та іншими документами № 2848 від 06.12.2011 р. на суму 77 070,00 грн., № 2870 від 09.12.2011 р. на суму 63 084,00 грн., № 2925 від 20.12.2011 р. на суму 540 720,00 грн., № 101 від 24.02.2012 р. на суму 504 672,00 грн., додатковою угодою № 1 до договору від 19.08.2011 р. № 1908 та актом приймання-передачі до неї від 01.03.2012 р. на суму 1 337 814,00 грн., всього документально підтверджено розрахунків на 2 523 360,00 грн. Таким чином, судом встановлено, що договір від 19.08.2011 р. № 1908 на момент податкової перевірки був виконаним сторонами у повному обсязі, заборгованості перед ТОВ «Майвін» не існувало, т.я. остаточні фінансові операції були здійснені сторонами 01.03.2012 р. Встановлено, що податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «Майвін» знайшли своє документальне відображення в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Так, згідно Розділі II Реєстру «Отримані податкові накладні» податкову накладну № 110801 від 08.11.2011 р. відображено в позиції № 20 реєстру за листопад 2011 р., податкову накладну № 111402 від 14.11.2011 р. відображено в позиції № 31 реєстру за листопад 2011 р., податкову накладну № 111801 від 18.11.2011 р. відображено в позиції № 1 реєстру за грудень 2011 р., податкову накладну № 112204 від 22.11.2011 р. відображено в позиції № 2 реєстру за грудень 2011 р., податкову накладну № 112402 від 24.11.2011 р. відображено в позиції № 3 реєстру за грудень 2011 р.

Судом також досліджено подальшу реалізацію програмного забезпечення, який розроблявся ТОВ «Майвін» у складі кінцевого програмного продукту. З системного аналізу документів вбачається, що придбане у ТОВ «Майвін» програмне забезпечення після проходження технічних процедур інсталяції та інтеграції у складі кінцевого програмного продукту було реалізовано Державній податковій службі України відповідно до Договору № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. За цим договором ДПС було поставлене кінцевий програмний продукт - 70 од. «Віддаленого терміналу суб»єкту перехвату». Встановлено, що отриманий ДПС за Договором № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. кінцевий програмний продукт є спеціальним технічним засобом відповідно до Постанови КМУ від 27.10.2001 р. № 1450 «Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв»язку, інших засобів негласного отримання інформації» та Наказу Служби безпеки України від 31.01.2011 N 35, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.02.2011 р. за N 225/18963. Враховано, що Договору № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. присвоєний гриф «Таємно». Було досліджено, що укладання договору з ДПС України № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. було проведено у відповідності з вимогами Закону України «Про здійснення державних закупівель» та обумовлено необхідністю ефективного виконання державних функцій та завдань органами податкової міліції, яка за законом є державним правоохоронним органом, уповноваженим державою здійснювати оперативно-розшукову діяльність та входить до складу Державної податкової служби України. Факт отримання ДПС за Договором № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. від позивача кінцевого програмного продукту підтверджується Актом здачі-приймання та витратною накладною від 28.11.2011 р. за № 11/281. Документально підтверджено, що отримання кінцевого програмного продукту було здійснено уповноваженою на те посадовою особою органу ДПС за довіреністю № 160 від 24.11.2011 р. З зазначених акту та видаткової накладної вбачається, що загальна вартість кінцевого програмного продукту за Договором № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. складає 6 151 009,20 грн., в т.ч. ПДВ - 1 025 168,20 грн. По факту відвантаження отримувачу (ДПС України) кінцевого програмного продукту позивачем було видано податкову накладну від 28.11.2011 р. № 22. Таким чином, у позивача у листопаді 2011 р. згідно п.187.1 ст.187 ПКУ повинні бути виникнути податкові зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 1 025 168,20 грн. Факт декларування позивачем податкових зобов»язань з ПДВ за листопад 2011 р. 1 025 168,20 грн. документально підтверджується розшифровкою до податкових зобов»язань та податкового кредиту (яка є додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 р.) в розрізі контрагентів. З Розділу I розшифровки «Податкові зобов»язання» вбачається, що фактично податкові зобов»язання за Договором № ALT-03/040-2011 від 02.11.2011 р. позивачем віднесено до категорії «Інші», т.я. орган ДПС не має індивідуального податкового номеру та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, судом встановлено, що 26.11.2010 р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Росаріо» (виконавець) було укладено договір № 26/11-10, відповідно до якого та додатків до нього виконавець за завданням замовника зобов»язується розробити й передати (поступитися) замовникові всі винятково майнові авторські права на ПЗ на певних даним договором умовах, а Замовник зобов»язується виплатити виконавцеві винагороду. Факт виконання робіт за договором підтверджуються Актом здачі-прийняття робіт № 122704 від 27.12.2010 р. на суму 1 872 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 312 000,17 грн. та податковою накладною № 122704 від 27.12.2010 р.. Передача прав на виростання програмного забезпечення підтверджується окремим договором від 02.12.2010 р. № 212/10 та актами приймання-передачі до нього: № 122402 від 10.01.2011 г. на 326 778,00 грн., в т.ч. ПДВ - 54 463,00 грн., № 123002/1 від 10.01.2011 р. та № 123002/2 від 04.03.2011 р. на 330 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 55 000,00 грн., № 123001 від 10.01.2011 р. на 522 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 87 000,00 грн., всього заактовано за актами на розробку та передачу прав на програмне забезпечення на 3 050 778,00 грн., в т.ч. ПДВ - 508 463,00 грн. Судом встановлено, що виконані роботи з розробки програмного забезпечення та вартість дозволу на використання останнього (ліцензії) замовником оплачені у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1917 від 24.12.2010 р. на суму 326 778,00 грн., № 1949 від 30.12.2010 р. на суму 330 000,00 грн., № 1945 від 30.12.2010 р. на суму 522 000,00 грн., № 2077 від 17.02.2011 р. на суму 561 600,00 грн., № 2210 від 18.04.2011 р. на суму 78600,00 грн., № 2264 від 20.05.2011 р. на суму 220 000,00 грн., № 2278 від 30.05.2011 р. на суму 225 000,00 грн., № 2334 від 17.06.2011 р. на суму 250 000,00 грн., № 2344 від 21.06.2011 р. на суму 207 000,00 грн., № 2421 від 12.07.2011 р. на суму 329 800,00 грн., всього документально підтверджено на 3 050 778,00 грн. Таким чином, судом встановлено, що на момент податкової перевірки заборгованість була відсутня, договір між сторонами був виконаний у повному обсязі. Податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «Росаріо» знайшли своє відображення в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних у Розділі II Реєстру «Отримані податкові накладні». Так, податкову накладну № 122402 від 24.12.2010 р. відображено в позиції № 50 реєстру за грудень 2010 р., податкову накладну № 122704 від 27.12.2010 р. відображено в позиції № 57 реєстру за грудень 2010 р., податкову накладну № 123001 від 30.12.2010 р. відображено в позиції № 61 реєстру за грудень 2010 р., податкову накладну № 123002 від 30.12.2010 р. відображено в позиції № 62 реєстру за грудень 2010 р.

Також судом було досліджено подальшу реалізацію програмного забезпечення, яке розроблялося ТОВ «Росаріо» за договором від 26.11.2010 р. № 26/11-10. З системного аналізу первинних документів встановлено, що отримане від ТОВ «Росаріо» програмне забезпечення після інсталяції та інтеграції увійшло до складу кінцевого програмного продукту за Угодою про придбання послуг по впровадженню Emplementation Services Purchase Agreement № Read-2009:203070 від 23.11.2009 р., укладеною позивачем з Дочірнім підприємством зі 100 % іноземними інвестиціями «Еріксон» (ІПН 216623426651), відповідно до якої та Додаткової угоди № 1 позивач, як виконавець, прийняв на себе зобов»язання розробити для замовника відповідно до Технічного завдання програмне забезпечення для використання шлюза мережевого комплекту (максимальна кількість мережевих елементів (MSC, HLR) - 150) та поставити його цьому замовникові згідно із Специфікацію-замовленням № 2. Необхідність укладання зазначеної Угоди № Read-2009:203070 від 23.11.2009 р. обумовлена вимогами ч.4 ст.39 ЗУ «Про телекомунікації», якою передбачено, що оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів та здійснювати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу відповідні роботи. Як вбачається з матеріалів справи замовник за Угодою № Read-2009:203070 від 23.11.2009 р. відноситься до категорії операторів комунікацій. За фактом оплати на користь замовника було видано податкову накладну від 11.10.2010 р. № 10113. Факт виконання передбачених Специфікацію-замовленням № 2 робіт підтверджується Актом здачі-приймання від 14.01.2011 р. № 01/141, відповідно до якого замовникові було передано передбачене Угодою № Read-2009:203070 від 23.11.2009 р. інстальоване та інтегроване програмне забезпечення на загальну суму 1 326 457,52 грн. По факту відвантаження на користь цього замовника кінцевого програмного продукту останньому було видано податкову накладну від 14.01.2011 р. за № 4. За таких обставин, у Позивача у жовтні 2010 р. та січні 2011 р. згідно п.187.1 ст.187 ПКУ повинні були виникнути податкові зобов»язання з податку на додану вартість на суми 172 439,17 грн. та 145 670,36 грн. відповідно. Факт декларування позивачем податкових зобов»язань з ПДВ за жовтень 2010 р. та січень 2011 р. зазначених сум податку документально підтверджується розшифровками (додатками 5) до податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2010 р. та січень 2011 р. згідно Розділу I Податкові зобов»язання податкових декларацій. Таким чином, наведені господарські операції позивача були реальними та документально підтвердженими, мали конкретну ділову мету та підтверджують сплату податків.

З системного аналізу наданих документів судом встановлено, що придбане від ТОВ «Росаріо» програмне забезпечення увійшло до складу іншого кінцевого програмного продукту за Договором № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р., укладеного позивачем з Комітетом державної безпеки Республіки Беларусь на поставку обладнання та програмного забезпечення. Відповідно до цього договору позивач, відповідно до Технічного завдання повинен був поставити до КДБ РБ передбачене специфікаціями до договору обладнання, у подальшому виконав роботи по його монтажу, інтеграції програмного забезпечення, пуско-налагодженні, проведенню приймально-здавальних випробувань. Крім того, відповідно до п.5.9 Договору № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р. замовнику у складі обладнання повинно бути передано право користування програмним забезпеченням в обсязі виключних прав на його використання та експлуатацію (виключну ліцензію). З»ясовано, що на поставку спеціального програмного забезпечення до КДБ РБ за Договором № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р. позивачу Державною службою експортного контролю України 15.02.2011 р. було видано разовий дозвіл № 27422400 (строк дії дозволу до 03.02.2012 р.). Видача дозволу Державною службою експортного контролю України регламентована п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. № 86, якою затверджений Порядок здійснення держаного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання. До товарів подвійного використання відповідно до п.2 від ПКМУ 28.01.2004 р. № 86 належать: товари, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, ракетної зброї, ядерної зброї, бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї. Отримання ліцензій на використання спеціального програмного забезпечення було здійснено уповноваженою на те посадовою особою від КДБ РБ за Актом приймання-передачі від 15.03.2011 р. на 299 722,25 дол.США на підставі до довіреності № 115 від 15.03.2011 р. Необхідне замовнику за Договором № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р. обладнання було отримано ним за двома актами приймання-передачі від 11.04.2011 р. на 145 165,62 дол.США уповноваженою на те посадовою особою від КДБ РБ на підставі довіреності № 183 від 11.04.2011 р. Судом досліджено, що виконання монтажних робіт, послуг та робіт з інтеграції, послуг та робіт по проведенню попередніх випробувань, проведення приймально-здавальних випробуваннь, проведення навчання з експлуатації підтверджується Актом від 13.08.2012 р. на суму 26 260,80 дол.США, на проведення яких Державною службою експортного контролю України також було надано ПРАТ «Альтрон» іншого разового дозволу № 27780200 від 26.06.2012 р. (термін дії дозволу до 08.05.2013 р.). Судом надано належну правову оцінку зазначеним господарським операціям. Так, операція по поставці цьому замовникові обладнання за Договором № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р. є операцією по поставці товарів згідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України, а операція з передачі йому прав на програмне забезпечення, як на об»єкта права інтелектуальної власності, є операцією з поставки послуг згідно п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ. Відповідно до п.185.1 ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Згідно п.186.1 ст.186 ПКУ місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання. Як було зазначено вище, з акту від 11.04.2011 р. вбачається, що відвантаження обладнання було здійснене з території Республіки Беларусь зі складу ТОВ «Мобільний сервіс». У зв'язку із фактичним місцезнаходженням обладнання в момент його постачання на території Республіки Беларусь, зазначена операція з постачання обладнання за Договором № ALT-03/047-2010 від 10.11.2010 р. до КДБ РБ не є об»єктом оподаткування податком на додану вартість, у розумінні п.186.1 ст.186 ПКУ.

Відповідно до п.186.3 ст.186 ПКУ місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами в також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, правовою підставою для нарахування позивачу податкових зобов»язань є відсутність у його контрагента - ТОВ «Росаріо» майна, трудових, виробничо-складських приміщення та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Наведена обставина підтверджується актом від 20.05.2011 р. № 408/7/23-1/37323055 позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Росаріо», яку проводила Бориспільська об»днана державна податкова інспекція Київської області на підставі наказу від 13.05.2011 р. № 395. Як було встановлено судом, Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 р. по справі № 2а-4406/11/1070 зазначений наказ Бориспільської ОДПІ Київської області від 13.05.2011 р. № 395, які пов»язані з проведенням позапланової документальної невиїзної податкової перевірки ТОВ «Росаріо», на підставі якої складено акт перевірки від 20.05.2011 р. № 408/7/23-1/37323055, визнані протиправними. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін. Таким чином, наведене вище рішення суду набрало законної сили. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, які встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, у зв»язку із протиправністю висновків Бориспільської об»днаної державної податкової інспекції Київської області щодо ТОВ «Росаріо», у відповідача відсутні й правові підстави для визнання нікчемними господарських операцій за Договором за договором від 26.11.2010 р. № 26/11-10, укладеним між ТОВ «Росаріо» та ПРАТ «Альтрон» та як наслідок не було правових підстав для нарахування позивачу податкових зобов»язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та фінансових (штрафних) санкцій в цій частині.

Крім того, адміністративним судом досліджено рішення іншого суду - господарського суду Київської області від 31.08.2012 р. (суддя Горбасенко П.В.) по праві № 17/068-12, яким встановлено, що господарські стосунки позивача з ТОВ «Росаріо», код 37323055, за спірним договором від 26.11.2010 р. № 26/11 у період грудня 2010 р. були реальними та такими, що підтверджуються первинними документами згідно ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704. Цим судом також не встановлено посягання жодної із сторін цього договору на суспільні, економічні та соціальні інтереси держави. Судом було встановлено, що договір від 26.11.2010 р. № 26/11 був вчинений у письмовій формі, в ньому було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов, на момент господарських стосунків сторони не були припиненими, мали статус платників податку на додану вартість, договір був виконаний. Таким чином, судовим рішенням встановлено, що договір від 26.11.2010 р. № 26/11 був реальнім, а не фіктивним (нікчемним правочином), таким що тягне для сторін юридичні наслідки. Рішення господарського суду Київської області від 31.08.2012 р. по праві № 17/068-12 набрало законної сили. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Враховуючи викладене, керуючись ст.69, ст.70, ч.1 ст.72 КАС України, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу податкових зобов»язань з податку на додану вартість та податку на прибуток і штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, адміністративним судом встановлено, що 15.09.2010 р. між позивачем (замовником) та ТОВ «Євросонік» (виконавцем) було укладено договір № 1509/10, відповідно до якого та додатків до нього виконавець за завданням замовника зобов»язаний був надати замовникові дозвіл на використання програмного забезпечення (виключну ліцензію) на визначених даним договором умовах, а замовник зобов»язується виплатити виконавцеві винагороду. Факт виконання зобов»язань за договором підтверджується підписаними у двосторонньому порядку Актами здачі-прийняття робіт: № 10013 від 01.10.2010 р. на 170 394,00 грн., в т.ч. ПДВ - 28 399,00 грн., № 10112 від 11.10.2010 р. на 233 502,00 грн., в т.ч. ПДВ - 38 917,00 грн., № 10121 від 12.10.2010 р. на 66 300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11 050,00 грн. № 10278 від 27.10.2010 р. на 650 580,00 грн., в т.ч. ПДВ - 108 430,00 грн., всього заактовано та надано дозволів на використання програмного забезпечення на загальну суму 1 120 776,00 грн., в т.ч. ПДВ - 186 796,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що надані виконавцем дозволи на використання програмного забезпечення замовником оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1915 від 24.12.2010 р. на суму 66300,00 грн., № 2076 від 17.02.2011 р. на суму 170 394,00 грн., № 2075 від 17.02.2011 р. на суму 233 502,00 грн., № 2167 від 31.03.2011 р. на суму 250 580,00 грн., № 2214 від 21.04.2011 р. на суму 285 000,00 грн., № 2263 від 20.05.2011 р. на суму 115 000,00 грн., всього документально підтверджено розрахунків на 1 120 776,00 грн. Таким чином, на момент податкової перевірки позивача зобов»язання за договором від 15.09.2010 р. № 1509/10 сторони виконали у повному обсязі. Податкові накладні, які отримані позивачем від ТОВ «Євросонік» знайшли своє документальне відображення в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних у Розділі II Реєстру «Отримані податкові накладні»: податкову накладну № 10013 від 01.10.2010 р. відображено в позиції № 9 реєстру за жовтень 2010 р., податкову накладну № 10112 від 11.10.2010 р. відображено в позиції № 23 реєстру за жовтень 2010 р., податкову накладну № 10121 від 12.10.2010 р. відображено в позиції № 25 реєстру за жовтень 2010 р., податкову накладну № 10278 від 27.10.2010 р. відображено в позиції № 47 реєстру за жовтень 2010 р.

Також судом досліджено, подальшу реалізацію програмної продукції ТОВ «Євросонік» за договором від 15.09.2010 р. № 1509/10. З системного аналізу первинних документів вбачається, що придбане від контрагента програмне забезпечення після його інсталяції та інтеграції увійшло до складу кінцевого програмного продукту - спеціального автоматизованого робочого місця для оброблення аудіо інформації, який поставив позивач Службі зовнішньої розвідки України відповідно до Державних контрактів (Договори про закупівлю товарів за державні кошти) від 22.10.2010 р. № 422/10, № 423/10, № 424/10) та Специфікацій до них. Встановлено, що спеціальне автоматизоване робоче місце для оброблення аудіо інформації є спеціальним технічним засобом відповідно до Постанови КМУ від 27.10.2001 р. № 1450 «Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв»язку, інших засобів негласного отримання інформації» та Наказу Служби безпеки України від 31.01.2011 N 35, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.02.2011 р. за N 225/18963. Укладання зазначених вище Державних контрактів було проведено у відповідності до вимог ЗУ «Про здійснення державних закупівель» та обумовлено необхідністю ефективного виконання державних функцій та завдань Службою зовнішньої розвідки України, яка є спеціальним державним органом, уповноваженим за законом здійснювати оперативно-розшукові заходи. Факт поставки замовникові кінцевого програмного продукту підтверджується видатковими накладними від 25.10.2010 р. № 10/251, № 10/252, № 10/253 на 121 008,00 грн. та довіреностями замовника від 25.10.2010 р. № 1295, № 1296, № 1297 на отримання ТМЦ до них. По факту поставки замовникові програмного продукту було видано податкові накладні від 25.10.2010 р. № 10259, № 10258, № 102510. За таких обставин, у Позивача у жовтні 2010 р. на підставі п.187.1 ст.187 ПКУ повинні виникнути податкові зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 20 168,00 грн. Факт декларування позивачем 20 168,00 грн. податкових зобов»язань за жовтень 2010 р. підтверджується розшифровкою податкових зобов»язань та податкового кредиту (додаток 5) до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 р. в розрізі контрагентів. Відповідно до Розділу I розшифровки «Податкові зобов»язання» фактично податкові зобов»язання за зазначеними Державними контрактами віднесені до категорії «Інші», оскільки СЗР України не має індивідуального податкового номеру та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. З зазначених операцій вбачаються ділова мета та сплата позивачем податків.

З системного аналізу первинних документів вбачається, що придбане від контрагента програмне забезпечення після його інсталяції та інтеграції використовувалося на телекомунікаційних мережах ЗАТ «Українські радіосистеми» відповідно до Договору від 25.09.2008 р. № 003913/08/А/019, який укладений між позивачем, СБУ та ЗАТ «Українські радіосистеми» (надалі - замовник, ІПН231511826563). З»ясовано, що позивач виконав для замовника роботи з встановлення на телекомунікаційних мережах замовника технічних засобів, необхідних для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, забезпечив їх функціонування та захист від несанкціонованого доступу. Необхідність укладання Договору від 25.09.2008 р. № 003913/08/А/019 обумовлена вимогами зазначеної ч.4 ст.39 ЗУ «Про телекомунікації», якою передбачено, що оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів та здійснювати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу відповідні роботи. Встановлено, що ЗАТ «Українські радіосистеми» за Договором від 25.09.2008 р. № 003913/08/А/019 відноситься до категорії операторів комунікацій. Згідно п.13.6 Договору виконавець мав право залучати до виконання цього договору субпідрядників. За таких підстав, судом встановлено, що саме в межах цього Договору від 25.09.2008 р. № 003913/08/А/019 позивачем було залучено ТОВ «Євросонік» до придбання у нього дозволів на його використання (ліцензії). Факт виконання для замовника передбачених Договором від 25.09.2008 р. № 003913/08/А/019 робіт підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2010 р. № 10/11 на суму 189 196,54 грн. По факту поставки кінцевого програмного продукту замовникові було видано податкову накладну від 01.10.20.2010 р. № 10013. За таких обставин, у Позивача у жовтні 2010 р. згідно п.187.1 ст.187 ПКУ повинні виникнути податкові зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 31 532,76 грн. Факт декларування позивачем 31 532,76 грн. податкових зобов»язань за жовтень 2010 р. підтверджується розшифровкою податкових зобов»язань та податкового кредиту (додаток 5) до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 р. в розрізі контрагентів відповідно до Розділу I розшифровки «Податкові зобов»язання».

Крім того, з системного аналізу первинних документів вбачається, що придбане від контрагента програмне забезпечення після його інсталяції використовувалося для розробки програмного забезпечення для ТОВ «Нокіа Сіменс Нетворкс Україна» (ІПН 348321826585) відповідно до Договору № LI-02/10 від 13.12.2010 р. та Специфікації до нього (Додатку № 1). Встановлено, що необхідність укладання Договору № LI-02/10 від 13.12.2010 р. обумовлена вимогами ч.4 ст.39 ЗУ «Про телекомунікації». З»ясовано, що замовник за Договором № LI-02/10 від 13.12.2010 р. відноситься до категорії операторів комунікацій. Факт виконання для замовника робіт підтверджується актом приймання-передачі від 23.12.2010 р. № 12/231 на суму 1 468 515,60 грн. По факту поставки робіт замовникові було видано податкову накладну від 23.12.20.2010 р. № 12231. За таких обставин, у позивача у грудні 2010 р. згідно п.187.1 ст.187 ПКУ виникли податкові зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 244 752,60 грн. Факт декларування позивачем 244 752,60 грн. податкових зобов»язань за грудень 2010 р. підтверджується розшифровкою податкових зобов»язань та податкового кредиту (додаток 5) до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 р. в розрізі контрагентів відповідно до Розділу I розшифровки «Податкові зобов»язання».

Таким чином, наведені господарські операції позивача були реальними, документально підтвердженими, документально підтверджують сплату податків та наявність конкретної ділової мети. Судом встановлено, що у відповідача під час податкової перевірки не було жодних питань до позивача в частині подальшої реалізації програмної продукції ТОВ «Євросонік».

Судом встановлено, що ТОВ «Майвін» є юридичною особою з моменту державної реєстрації, код 36423962, юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова,14/1, видами діяльності контрагента є розробка програмного забезпечення. На момент виписування податкових накладних підприємство було зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 200001326, видане 15.09.2011 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер 364239626557, яке було чинним та не було анульованим, його установчі та реєстраційні документи відповідно до чинного законодавства недійсними також не визнавалися.

Судом встановлено, що ТОВ «Росаріо» також є юридичною особою з моменту державної реєстрації, код 37323055, юридична адреса: Київська область, м.Бориспіль, вул.Київський шлях,45, офіс 16. На момент виписування податкових накладних підприємство було зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100313667, яке видане Бориспільською ОДПІ 10.12.2010 р., індивідуальний податковий номер 373230510281, яке було чинним та не було анульованим, його установчі та реєстраційні документи відповідно до чинного законодавства недійсними також не визнавалися. Видами діяльності контрагента є: 72.10.0 консультування з питань інформатизації.

Також встановлено, що ТОВ «Євросонік» є юридичною особою з моменту державної реєстрації, код 37240875, юридична адреса: м.Київ, вул.Мечнікова,2-Б. На момент виписування податкових накладних підприємство було зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100299095, яке видане ДПІ у Печерському районі м.Києва 25.08.2010 р., індивідуальний податковий номер 372408726551, яке було чинним та не було анульованим, його установчі та реєстраційні документи відповідно до чинного законодавства недійсними також не визнавалися.

Згідно з п. 1 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. № 755-ІV (зі змінами та доповненнями), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч. 2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд погоджується із тим, що чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності місцезнаходження установчим та реєстраційним документам іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості та перевіряти наявність у нього основних засобів та наявність власних (штатних) працівників. \

Суд погоджується із тим, що відповідно Глав 58, 61 Цивільного кодексу України платник податків може використовувати у підприємницькій (господарській) діяльності не тільки власні основні засоби, а й орендовані, в діяльності може використовуватися не тільки праця штатних працівників, а й залучатися сторонні особи, в т.ч. організації за господарськими угодами та громадяни за цивільно-правовими договорами підряду.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Таким чином, не знаходженням контрагента платника податків за своєю юридичною адресою або відсутністю у нього майна, трудових, виробничо-складських приміщення та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій не можуть бути доказами неможливості виконання цими контрагентами зобов»язань за господарськими договорами та не відповідають вимогам, передбаченим ч.4 ст.70 КАС України вимогам щодо належності та допустимості доказів. Тому, посилання відповідача на листи ДПІ у Печерському районі м.Києва від 27.02.2012 р. № 4696/7/23-611 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Майвін», на акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Росаріо» Бориспільської ОДПІ від 20.05.2011 р. № 408/7/23-1/37323055,акт перевірки ТОВ «Євросонік» від 08.12.2011 р. № 1587/23-6/37240875 суд не приймає до уваги.

Відповідачем не наведено доказів того, що ТОВ «Майвін», ТОВ «Росаріо», ТОВ «Євросонік» не були спроможними виконати свої зобов»язання за наведеними господарськими договорами з розробки та передачі прав (дозволів) на програмне забезпечення.

Крім того, суд погоджується з тим, що чинним законодавством України не покладено на платника податків обов»язків відповідати за дії або бездіяльність свого контрагента у зв»язку із тим, що юридична відповідальність має виключно індивідуальний характер.

Господарські правовідносини між ПРАТ «Альтрон» та ТОВ «Майвін», ТОВ «Росаріо» та ТОВ «Євросонік» документально підтверджуються первинними документами згідно вимог ЗУ від 16.07.1999 р. № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, є реальними.

Видані ТОВ «Майвін», ТОВ «Росаріо», ТОВ «Євросонік» податкові накладні містять всі, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), реквізити та відповідають вимогам наказу ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1401/18696. Таким чином, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Євросонік» є підтвердженим.

Крім того, відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р. зазначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що

порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК є:

- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. З акту податкової перевірки не вбачається доказів вини сторін договорів щодо їх наміру порушити публічний порядок, в актах відсутнє посилання на вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Судом не встановлено посягання жодної із сторін договорів на суспільні, економічні та соціальні основи держави. Відповідно до ст.1 ЦК України норми цивільного законодавства, на яке посилається відповідач, не застосовуються до податкових відносин.

Згідно зі ст. 215 ЦК України, що кореспондуються з положеннями ст. 207 ГК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зазначена норма Цивільного кодексу має узагальнюючий характер та відсилає до інших нормативних актів. Відповідач, в акті перевірки не наводить прямих норм закону, на підставі яких зазначені в акті господарські договори з ТОВ «Майвін», ТОВ «Росаріо», ТОВ «Євросонік» є нікчемними, крім загальних норм Цивільного кодексу України, яким передбачено, що норми Цивільного кодексу не застосовуються до податкових відносин.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Альтрон" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0005772305 від 04.07.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0005762305 від 04.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Альтрон" (код ЄДРПОУ 31633037) судові витрати в розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок сорок шість гривень).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 24.10.2012 року.

Суддя Кухар М.Д.