Постанова

від 22.08.2012 по справі 2270/4892/12

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/4892/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В. В. при секретарі Коновчук Т.В. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехенергокомплект" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехенергокомплект» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ «Укртехенергокомплект» 19 квітня 2012 року отримало Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укртехенергокомплект» (код ЄДРПОУ 35940017) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТВК «Град» (код ЄДРПОУ 37165086) за травень 2011 року. 27 квітня 2012 року позивач отримав оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 року №0002581600/1536. Позивач не погоджується з із висновками Акта та винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає, що ТОВ «Укртехенергокомплект» не вчиняв порушень податкового законодавства при фактичному здійсненні господарських операцій із контрагентом (постачальникам), який на думку перевіряючого є ризикованим (фіктивним) і не займався реальною господарською діяльністю. Висновки з цього приводу носять характер припущень і не мають достовірних та беззаперечних доказів здійснення ТОВ «Укртехенергокомплект» разом з контрагентом протиправної діяльності, спрямованої на документальне забезпечення фіктивних правочинів чи порушення публічного порядку. Висновки про безтоварність операцій ґрунтувались на припущеннях, а не об'єктивно і достовірно встановлених обставинах.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задоволити з наведених у позовній заяві мотивів.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає позовні вимоги необґрунтованими, а висновки акту та винесене податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому правомірними. Зазначає, що операції ТОВ «Укртехенергокомплект» з ТОВ «ТВК «Град» не мали реального товарного характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками. Між підприємствами здійснювались операції без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Просиль в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехенергокомплект», ідентифікаційний код 35940017, зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 22.05.2008 року, що підтверджується Витягом АЄ №863215 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, взятий на податковий облік ДПІ у м. Хмельницькому.

На підставі наказу №1285 від 03.04.2012 року, направлень за №№001774, 001775 від 03.04.2012 року, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехенергокомплект» (код ЄДРПОУ 35940017) з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТВК «Град» (код ЄДРПОУ 37165086) за травень 2011 року.

В ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах ТОВ «Укртехенергокомплект» із контрагентом ТОВ «ТВК «Град» не мали реального товарного характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.

Наявність у ТОВ «Укртехенергокомплект» документів, які відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УЇ із змінами та доповненнями, є необхідними для формування податкового кредиту - податкових накладних, виданих ТОВ «ТВК «Град» не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних неможливо ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно документів, використаних при перевірці встановлено, що підприємство провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 2637/15-2/35940017 від 17.04.2012 року.

Згідно вищевказаного акту відповідачем встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200, п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, ТОВ «Укртехенергокомплект» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками травня 2011р. на 133642 грн.

27.04.2012 року відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002581600/1536.

Суд встановив, що ТОВ «Укртехенергокомплект» уклав Договір № 51 від 05.04.2011 року з ТОВ «ТВК «Град», відповідно до якого ТОВ «ТВК «Град» поставило на адресу ТОВ «Укртехенергокомплект» продукцію відповідно до Специфікацій до даного Договору.

Відповідно до умов укладеного Договору № 51 від 05.04.2011 року ТОВ «ТВК «Град» поставило на адресу ТОВ «Укртехенергокомплект» продукцію на загальну суму 810 852, 00 грн. в т.ч. ПДВ 133 642, 00 грн.

На виконання умов Договору ТОВ «ТВК «Град» оформило для ТОВ «Укртехенергокомплект» податкові накладні № 142 від 16.05.2011 року; № 142 від 16.05.2011 року; № 155 від 17.05.2011 року; № 156 від 17.05.2011 року; № 236 від 25.05.2011 року; № 255 від 26.05.2011 року.

Дані податкові накладні оформлені у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2 755-VI, отже ТОВ «Укртехенергокомплект» мало право включати суму ПДВ, сплачену по таких накладних, до складу податкового кредиту звітного періоду у відповідності до положень до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. М 2755-УІ.

Посилання ДПІ у м. Хмельницькому на порушення ТОВ «Укртехенергокомплект» п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, не відповідає чинному законодавству, оскільки, як зазначає дана стаття не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Оскільки у працівників ДПІ у м. Хмельницькому не має жодних претензій щодо оформлення податкових накладних, які були виписані ТОВ «ТВК «Град» на адресу ТОВ «Укртехенергокомплект», то, відповідно дані податкові декларації є чинними та такими, що дають право на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, Податковий Кодекс України не передбачає інших підстав для включення сум до складу податкового кредиту крім сум, які зазначені в податковій накладній виданої контрагентом.

Дані факти підтверджуються: декларацією з податку на додану вартість за травень 2011р.; договором № 51 від 05.04.2011 р. з відповідними специфікаціями до нього; реєстром отриманих податкових накладних за травень 2011р.; податковими накладними за травень 2011р.; видатковими накладними 2011р.; банківськими виписками за травень 2011р.

ТОВ «Укртехенергокомплект» отримував товарно-матеріальні цінності від ТОВ «ТВК «Град» відповідно до доручень № 027 від 25.05.2011 року, № 028 від 26.05.2011року та № 014 від 06.05.2011 року.

Дані операції були проведені по даних регістрів бухгалтерського обліку, а саме по рахунку № 631 «Контрагенти», де зазначені операції з ТОВ «ТВК «Град», а саме надходження товарів та проведення оплати за них.

Пункт 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Порядком складання декларації про прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 08.07.1997р. № 214 та наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання від 29.01.2003р. №42, передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку і дані, приведені в податковій декларації повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку, тому участь інформаційно-консультаційних послуг в організації ведення виробництвом є документально підтвердженою лише при наявності самих результатів робіт.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватися відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання робіт конкретні результати проведених робіт.

Міністерство фінансів України листом від 29.05.2009 р. N 31-34000-10-16/14618 на запит щодо первинних документів зазначило:

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. N 88, встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і мають містити визначені обов'язкові реквізити.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, в даному випадку порушення приписів Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту у ТОВ «Укртехенергокомплект» не було.

Пунктом 198.2 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частин 4-5 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пленум Верховного Суду України у Постанові №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що відповідно до ст.215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст.219, ч. 1 ст.220, ч.1 ст.224, тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах встановлених законом (ч.2 ст. 222 ч.2 ст.223, ч.1 ст.225 ЦК України, тощо). Тобто, суд вважає, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Частинами 2-3 ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

ДПІ у м. Хмельницькому не надано доказів порушення позивачем при укладанні/виконанні правочину (правочинів) конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору, як і не доведено вини позивача та наявності умислу при укладенні угод, також судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідність змісту договору, укладеного між позивачем та його контрагентами вимогам цивільного законодавства.

Крім того, в матеріалах справи містяться податкові та видаткові накладні, специфікації, банківські виписки, картка рахунку, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, товарно-транспортні накладні, довіреності які підтверджують те, що позивач здійснював господарські операції з контрагентом, які не суперечить актам цивільного законодавства.

ДПІ у м. Хмельницькому не надано доказів, які б підтверджували, що дані правочини не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Окрім цього, суд звертає увагу на той факт, що відсутність матеріально-технічної бази у контрагента не є безумовним доказом фіктивності господарських.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0002581600/1536 від 27.04.2012 року Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2012 року

Суддя /підпис/В. В. Матущак "Згідно з оригіналом" Суддя В. В. Матущак