Постанова
від 10.10.2012 по справі 6341/12/2070
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 жовтня 2012 р. Справа № 2-а-6341/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Даншиної Г.О.,

представників відповідача - Гадяцької Т.О., Шепітько Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Ортікон" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне ремонтно-будівельне підприємство «Ортікон» (надалі за текстом - ПРБП "Ортікон", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001942302 від 16.11.2011 року, № 0001932302 від 16.11.2011 року.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце недотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, колегія суддів доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 501901, ПРБП "Ортікон", ЄДРПОУ 32759655, місцезнаходження 61144, м. Харків, вул. Ком. Уборевича, б. 30, кв. 81, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 1 480 120 0000 013689 та взято на облік платника податку на додану вартість 27.10.2006 року.

ПРБП "Ортікон", ЄДРПОУ 32759655, місцезнаходження 61144, м. Харків, вул. Ком. Уборевича, б. 30, кв. 81, має ліцензію на ведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, серія АВ № 591988 від 12.10.2011 року, строком дії з 12.10.2011 року по 12.10.2016 року, та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки № 078.10.63-45.21.4 від 15.02.2010 року строком дії з 15.02.2010 року по 15.02.2015 року.

Судом встановлено, що на підставі Наказу № 1625 від 16.09.2011 р., Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова проведена позапланова виїзна перевірка ПРБП «Ортікон»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Тех-агроремпоставка», ТОВ «Промтехноопт» за період з 01.01.2009 по 30.06.2011 року.

Перевірка проводилась у період з 19.09.2011 по 23.09.2011 року.

Результати перевірки оформлено актом №2799/23/32759655 від 30.09.2011 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 30.09.2011 року, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001942302 від 16.11.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 171 027, 00 грн., в тому числі 948 073 грн. за основним платежем та 222 954, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001932302 від 16.11.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 462 721, 00 грн., в тому числі 1 184 028, 00 грн. за основним платежем та 278 693, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно висновків акту перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 198.3 ст. 198 ПК України - занижено податок на додану вартість на загальну суму 9478073 грн., в тому числі за січень 2009 року в сумі 50917,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 62000,00 грн., за березень 2009 року в сумі 83696,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 137687,00 грн., за травень 2009 року в сумі 53500,00 грн., за червень 2009 року в сумі 45267,00 грн., за липень 2009 року в сумі 51408,00 грн., за серпень 2009 року в сумі 43000 грн., за вересень 2009 року в сумі 44166,00 грн., за жовтень 2009 року в сумі 38491,00 грн., за листопад 2009 року в сумі 40311 грн., за грудень 2009 року в сумі 26333,00 грн., за січень 2010 року в сумі 30917,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 41810,00 грн., за березень 2010 року в сумі 18658,00 грн., за квітень 2010 року в сумі 11167,00 грн., за травень 2010 року в сумі 30883,00 грн., за червень 2010 року в сумі 7533,00 грн., за липень 2010 року в сумі 8624,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 7750,00 грн., за вересень 2010 року в сумі 22868,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 10580,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 10011,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 14235,00 грн., за січень 2011 року в сумі 4057,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 8627,00 грн., за березень 2011 року в сумі 32929,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 10648,00 грн..

- п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України - заниження податку на прибуток на загальну суму 1184028 грн., в тому числі за І квартал 2009 року на загальну суму 245766,00 грн., за ІІ квартал 2009 року на загальну суму 295567,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року на загальну суму 173218,00 грн., за IV квартал 2009 року на загальну суму 131421,00 грн., за І квартал 2010 року на загальну суму 114231,00 грн., за ІІ квартал 2010 року на загальну суму 61978,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року на загальну суму 49053,00 грн., за IV квартал 2010 року на загальну суму 43532,00 грн., за І квартал 2011 року на загальну суму 57016,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на загальну суму 12246,00 грн..

Суд зазначає, що абз. 5 п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, окрім: розділу III цього Кодексу (податок на прибуток підприємств), який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Таким чином, суд констатує, що за перевіряємий період - з 01.01.2009 року по 01.01.2011 року у відношенні податку на додану вартість та за період з 01.01.2009 року по 01.04.2011 року стосовно податку на прибуток підприємств норми Податкового кодексу України не підлягають застосуванню.

Також судом встановлено, що з 19.09.2011р. по 23.09.2011р. Державною податковою інспекцію у Московському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку підприємства. Перевірка проводилась в приміщенні податкової інспекції.

Доказів надіслання наказу про проведення перевірки податковим органом на адресу платника податків не направлявся та не надавався, що є порушенням приписів ст. 78 ПК України.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки податковим органом досліджено наступні документи: реєстраційна справа (установчі та реєстраційні документи); декларації з ПДВ за період з 01.01.2009 по 30.06.2011 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за період з 01.01.2009 по 30.06.2011 року (додаток № 5); бази даних автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій з ПДВ за період з 01.01.2009 по 30.06.2011 року.

Первинні документи у ПРБП «Ортікон» не витребовувались та податковим органом під час проведення перевірки не досліджувались.

Єдиною фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація, відображена в актах перевірок контрагентів, що були надані ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Проте, актом перевірки підтверджено факт укладання між ПРБП «Ортікон» договорів з ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Тех-агроремпоставка»та ТОВ «Промтехноопт».

З акту перевірки не вбачається претензій податкового органу до правового статусу сторін цих договорів, як платників ПДВ, належності складання первинних документів, відсутності у сторін спірних правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду.

Згідно ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № N 436-ІV (з урахуванням змін та доповнень): підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Позивачем в підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат надано в повному обсязі первинні бухгалтерські та звітні документи, що стосуються відносин позивача з контрагентами які не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 44 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) не спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За матеріалами справи 01.10.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 28-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за жовтень 2009 року, податкова накладна № 1629 від 30.10.2009 року на суму 251000,00, з яких ПДВ - 41833,33 грн, складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 30.11.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 30-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за грудень 2009 року, податкова накладна № 2024 від 30.12.2009 року на суму 157999,50 грн., з яких ПДВ - 26333,25 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 29.01.2010 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 32-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за лютий 2010 року, податкові накладні № 141 від 29.01.2010 року на суму 24000,00 грн., з яких ПДВ - 4000,00 грн., № 166 від 26.02.2010 року на суму 178000,00 грн., з яких ПДВ - 29666,67 грн., складені ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст.86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 01.03.2010 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 33-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за березень 2010 року, податкова накладна № 269 від 30.03.2010 року на суму 93998,92 грн., з яких ПДВ - 15666,49 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 30.03.2010 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 34-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за квітень 2010 року, податкова накладна № 393 від 30.04.2010 року на суму 67000,00 грн., з яких ПДВ - 11166,67 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 31.05.2010 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 36-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за червень 2010 року, податкова накладна № 580 від 31.05.2010 року на суму 45200,00 грн., з яких ПДВ - 7533,33 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 01.07.2010 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 33-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за липень 2010 року, податкова накладна № 693 від 30.07.2010 року на суму 51743,00 грн., з яких ПДВ - 8623,83 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 30.07.2010 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 38-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за серпень 2010 року, податкова накладна № 850 від 30.08.2010 року на суму 46500,00 грн., з яких ПДВ - 7750,00 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 30.08.2010 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 39-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за вересень 2010 року, податкова накладна № 1116 від 30.09.2010 року на суму 137210,00 грн., з яких ПДВ - 22868,33 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 01.10.2010 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 40-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за жовтень 2010 року, податкова накладна № 1291 від 29.10.2010 року на суму 63480,00 грн., з яких ПДВ - 10580,00 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 01.03.2010 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 41-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за листопад 2010 року, податкова накладна № 1408 від 30.11.2010 року на суму 60068,00 грн., з яких ПДВ - 10011,33 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 29.12.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 31-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за січень 2010 року, податкова накладна № 57 від 29.01.2010 року на суму 185500,00 грн., з яких ПДВ - 30916,67 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст.86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 26.12.2008 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 19-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 приймання виконаних робіт за січень 2009 року, податкова накладна № 45 від 30.01.2009 року на суму 305500,00 грн., з яких ПДВ - 50916,67 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 29.01.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 20-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за лютий 2009 року, податкова накладна № 121 від 27.02.2009 року на суму 192000,00 грн., з яких ПДВ - 32000,00 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 30.01.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 1-ОЛ/Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю в напрямку: АТС-732 (вул. Кірова, 6)-пр. Гагаріна, 72-пр. Гагаріна, 173в.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 приймання виконаних робіт за лютий 2009 року, податкова накладна № 115 від 27.02.2009 року на суму 180000,00 грн., з яких ПДВ - 30000,00 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 02.03.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 21-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 приймання виконаних робіт за березень 2009 року, податкова накладна № 253 від 31.03.2009 року на суму 322566,39 грн., з яких ПДВ - 53761,06 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 31.03.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 22-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю по об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 приймання виконаних робіт за квітень 2009 року, акт № 2 приймання виконаних робіт за квітень 2009 року, акт № 3 приймання виконаних робіт за квітень 2009 року, податкові накладна № 369 від 22.04.2009 року на суму 95745,00 грн., з яких ПДВ - 15957,50 грн., № 377 від 23.04.2009 року на суму 95745,00 грн., з яких ПДВ - 15957,50 грн., № 387 від 24.04.2009 року на суму 95745,00 грн., з яких ПДВ - 15957,50 грн., № 400 від 27.04.2009 року на суму 63830,00 грн., з яких ПДВ - 10638,33 грн., № 453 від 30.04.2009 року на суму 179121,32 грн., з яких ПДВ - 29853,55 грн., № 454 від 30.04.2009 року на суму 115813,68 грн., з яких ПДВ - 19302,00 грн., складені ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст.86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 01.04.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 3-ОЛ/Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю в напрямку: АТС-700 (вул. Іванова, 7/9)-АТС-712 (вул. Краснооктябрьська, 14)-АТС-731 (23) (пер. Лопатинський, 9).

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 приймання виконаних робіт за квітень 2009 року, податкову накладну № 455 від 30.04.2009 року на суму 180120,54 грн., з яких ПДВ - 30020,09 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 30.04.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 4-ОЛ/Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю в напрямку: АТС-700 (вул. Іванова, 7/9) - вул. Мельникова, 8-вул. Чигирина, 11/13-АТС-732 (вул. Кірова, 6); АТС-731-АМТС.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 приймання виконаних робіт за травень 2009 року, податкову накладну № 618 від 28.05.2009 року на суму 182102,15 грн., з яких ПДВ - 30350,36 грн., складену ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 30.04.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 23-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 приймання виконаних робіт за травень 2009 року, податкові накладні № 619 від 29.05.2009 року на суму 134239,09 грн., з яких ПДВ - 22373,18 грн., № 620 від 29.05.2009 року на суму 4658,28 грн., з яких ПДВ - 776,38 грн., складені ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 29.05.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 24-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 приймання виконаних робіт за травень 2009 року, акт № 2 приймання виконаних робіт за травень 2009 року, податкові накладні № 828 від 30.06.2009 року на суму 33530,78 грн., з яких ПДВ - 5588,46 грн., № 835 від 30.06.2009 року на суму 56553,84 грн., з яких ПДВ - 9425,64 грн., складені ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 01.06.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 5-ОЛ/Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за червень 2009 року, податкова накладна № 814 від 30.06.2009 року на суму 181519,85 грн., з яких ПДВ - 30253,31 грн., складену ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 29.06.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 6-ОЛ/Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за червень 2009 року, податкова накладна № 1054 від 30.07.2009 року на суму 181747,32 грн., з яких ПДВ - 30291,22 грн., складену ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 01.06.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 25-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 приймання виконаних робіт за липень 2009 року, акт № 2 за липень 2009 року, податкові накладні № 1074 від 31.07.2009 року на суму 121005,25 грн., з яких ПДВ - 20167,54 грн., № 1072 від 31.07.2009 року на суму 5693,30 грн., з яких ПДВ - 948,88 грн., складені ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 31.06.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 7-ОЛ/Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за серпень 2009 року, податкові накладні № 1243 від 28.08.2009 року на суму 134627,35 грн., з яких ПДВ - 22437,89 грн., складену ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 30.10.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 9-ОЛ/Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з з будівництва оптичної лінії зв'язку у м. Харкові.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за листопад 2009 року, податкова накладна № 1787 від 27.11.2009 року на суму 181816,38 грн., з яких ПДВ - 20167,54 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 30.04.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 35-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з з будівництва оптичної лінії зв'язку у м. Харкові.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за травень 2010 року, податкова накладна № 475 від 31.05.2010 року на суму 132600,00 грн., з яких ПДВ - 22100,00 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 02.11.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 29-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з будівництва оптичної мережі у м. Харкові.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за листопад 2009 року, податкова накладна № 1795 від 30.11.2009 року на суму 40000,00 грн., з яких ПДВ - 6666,67 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 03.08.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 26-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з будівництва оптичної мережі у м. Харкові.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за листопад 2009 року, податкова накладна № 1265 від 31.08.2009 року на суму 123372,65 грн., з яких ПДВ - 20562,11 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 03.08.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 27-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з будівництва оптичної мережі у м. Харкові.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 приймання виконаних робіт за вересень 2009 року, акт № 2 приймання виконаних робіт за вересень 2009 року, податкові накладні № 1481 від 30.09.2009 року на суму 50059,73 грн., з яких ПДВ - 8343,29 грн., № 1475 від 30.09.2009 року на суму 33040,27 грн., з яких ПДВ - 5506,71 грн.,складені ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 31.08.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 8-ОЛ/Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з будівництва оптичної мережі у м. Харкові.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт приймання виконаних робіт за вересень 2009 року, податкова накладна № 1456 від 30.09.2009 року на суму 181897,49 грн., з яких ПДВ - 30316,25 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 06.12.2010 року між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" було укладено договір купівлі-продажу № 0001/12-10/КП, предметом якого є купівля-продаж будівельно-монтажних матеріалів.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: податкова накладна № 204 від 24.12.2010 року на суму 3551,24 грн., з яких ПДВ - 591,87 грн., складена ТОВ "Промтехноопт", накладна б/н від 24.12.2010 р. на отримання товарів.

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 03.12.2010 року між позивачем та ТОВ "Промбудмонтажінвест" було укладено договір № 001/ДС-ПСМИ, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю з об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р., податкова накладна № 190 від 30.12.2010 року на суму 81856,00 грн., з яких ПДВ - 13642,67 грн., складена ТОВ "Промбудмонтажінвест".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 03.12.2010 року між позивачем та ТОВ "Промбудмонтажінвест" було укладено договір № 2ПСМИ, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажута виміру опичного кабелю з обєкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 виконаних будівельних робіт за січень 2011 р., податкова накладна № 48 від 28.01.2011 року на суму 24341,00 грн., з яких ПДВ - 4056,83 грн., складена ТОВ "Промбудмонтажінвест".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 03.12.2010 року між позивачем та ТОВ "Промбудмонтажінвест" було укладено договір № 3ПСМИ, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю з об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р., податкова накладна № 97 від 28.02.2011 року на суму 51763,00 грн., з яких ПДВ - 8627,17 грн., складена ТОВ "Промбудмонтажінвест".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 31.03.2011 року між позивачем та ТОВ "Промбудмонтажінвест" було укладено договір № 5ПСМИ, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю з об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 виконаних будівельних робіт за квітень 2011 р., податкова накладна № 147 від 28.04.2011 року на суму 63890,00 грн., з яких ПДВ - 10648,33 грн., складена ТОВ "Промбудмонтажінвест".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 01.03.2011 року між позивачем та ТОВ "Промбудмонтажінвест" було укладено договір № 4ПСМИ, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю з об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 виконаних будівельних робіт за березень 2011 р., акт № 2 виконаних будівельних робіт за березень 2011 р., податкові накладні № 124 від 25.03.2011 року на суму 36000,00 грн., з яких ПДВ - 6000,00 грн., № 171 від 30.03.2011 р., на суму 139432,43 грн., з яких ПДВ - 23238,74 грн., № 170 від 30.03.2011 р. на суму 22141,57 грн., з яких ПДВ - 3690,26 грн., складені ТОВ "Промбудмонтажінвест".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 04.05.2011 року між позивачем та ТОВ "Промбудмонтажінвест" було укладено договір № 6ПСМИ, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю з об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт виконаних будівельних робіт за травень 2011 р., податкова накладна № 228 від 31.05.2011 р. на суму 51900,00 грн., з яких ПДВ - 8650,00 грн., складена ТОВ "Промбудмонтажінвест".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 30.05.2011 року між позивачем та ТОВ "Промбудмонтажінвест" було укладено договір № 7ПСМИ, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю з об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт № 1 виконаних будівельних робіт за червень 2011 р., податкова накладна № 295 від 30.06.2011 року на суму 41796,00 грн., з яких ПДВ - 6966,00 грн., складена ТОВ "Промбудмонтажінвест".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 29.10.2010 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 41-Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю з об'єкту: "Будівництво оптичної мережі в м. Харкові".

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: акт виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 р., податкова накладна № 1408 від 30.11.2010 року на суму 60068,00 грн., з яких ПДВ - 10011,33 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 27.02.2009 року між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договір № 2-ОЛ/Т, предметом якого є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю в напрямку пр. Гагаріна, 173в - вул. Харкіських дивізій, 20.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: податкова накладна № 254 від 31.03.2009 р. на суму 179609,58 грн., з яких ПДВ - 29934,93 грн., складена ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи 30.01.2010 року між позивачем та ТОВ "Тех-агроремпоставка" було укладено договір № 2/10/02, предметом якого є купівля-продаж товарно-матеріальних цінностей: будівельно-монтажні матеріали.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаним договором позивач подав до суду наступні документи: податкові накладні № 171 від 02.02.2010 р. на суму 48859,78 грн., з яких ПДВ - 8143,30 грн., № 426 від 01.03.2010 р. на суму 17951,71 грн., з яких ПДВ - 2991,95 грн., № 2084 від 26.05.2010 р. на суму 52696,56 грн., з яких ПДВ - 8782,76 грн., складені ОВ "Тех-агроремпоставка", накладні б/н від 26.05.2010 р., 02.02.2010 р., 01.03.2010 р..

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договори № 28-Т від 01.10.2009 р, 30-Т від 30.10.2009 р., 32-Т від 29.01.2010 р., № 33-Т від 01.03.2010 р., № 34-Т від 30.03.2010 р., № 35-Т від 30.04.2010 р., № 36-Т від 31.05.2010 р., № 37-Т від 01.07.2010 р., 38-Т від 30.07.2010 р., № 39-Т від 30.08.2010 р., 40-Т від 01.10.2010 р., предметом яких є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю.

Оглянувши вказані договори, суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаними договорами позивач подав до суду наступні документи: акти приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 р., за грудень 2009 р., за лютий 2010 р., за березень 2010 р., за квітень 2010 р., за травень 2010 р., за червень 2010 р., за липень 2010 р., за серпень 2010 р., за вересень 2010 р., за жовтень 2010 р.; податкові накладні № 1629 від 30.10.2009 р. на суму 251000,00 грн., з яких ПДВ - 41833,33 грн., № 2024 від 30.11.2009 р. на суму 157999,50 грн., з яких ПДВ - 26333,25 грн., № 57 від 29.01.2010 р. на суму 185500,00 грн., з яких ПДВ - 30916,67 грн., № 141 від 23.02.2010 р. на суму 24000,00 грн., з яких ПДВ - 4000,00 грн., № 269 від 30.03.2010 р. на суму 93998,92 грн., з яких ПДВ - 15666,49 грн., № 393 від 30.04.2010 р. на суму 67000,00 грн., з яких ПДВ - 11166,67 грн., № 475 від 31.05.2010 р. на суму 132600,00 грн., з яких ПДВ - 22100,00 грн., № 580 від 30.06.2010 р. на суму 45200,00 грн., з яких ПДВ - 7533,33 грн., № 693 від 30.07.2010 р. на суму 51743,00 грн., з яких ПДВ - 8623,83 грн., № 850 від 30.08.2010 р. на суму 46500,00 грн., з яких ПДВ - 7750,00 грн., № 1116 від 30.09.2010 р. на суму 137210,00 грн., з яких ПДВ - 22868,33 грн., № 1291 від 19.10.2010 р. на суму 63480,00 грн., з яких ПДВ - 10580,00 грн., складені ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочину.

За матеріалами справи між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договори № 3-ОЛ/Т від 01.04.2009 р., № 4-ОЛ/Т від 30.04.2009 р, № 23-Т від 30.04.2009 р., № 24-Т від 29.05.2009 р., № 5-ОЛ/Т від 01.06.2009 р., 6-ОЛ/Т від 29.06.2009 р., № 25-Т від 01.06.2009 р., № 7-ОЛ/Т від 31.07.2009 р., предметом яких є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю.

Оглянувши вказані договори, суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаними договорами позивач подав до суду наступні документи: акти приймання виконаних підрядних робіт № 1 за квітень 2009 р., № 1 за травень 2009 р., № 1 за травень 2009 р., № № 1, 2 за квітень 2009 р., за червень 2009 р., за липень 2009 р., №№ 1, 2 за липень 2009 р., за серпень 2009 р.; податкові накладні № 455 від 30.04.2009 р. на суму 180120,54 грн., з яких ПДВ - 30020,09 грн., № 618 від 28.06.2009 р. на суму 182102,15 грн., з яких ПДВ - 30350,36 грн., № 619 від 29.05.2009 р. на суму 134239,09 грн., з яких ПДВ - 22373,18 грн., № 620 від 29.05.2009 р. на суму 4658,28 грн., з яких ПДВ - 776,38 грн., № 828 від 30.06.2009 р. на суму 33530,78 грн., з яких ПДВ - 5588,46 грн., № 835 від 30.06.2009 р. на суму 56553,84 грн., з яких ПДВ - 9425,64 грн., № 814 від 30.06.2009 р. на суму 181519,85 грн., з яких ПДВ - 30253,31 грн., № 1054 від 30.07.2009 р. на суму 181747,32,00 грн., з яких ПДВ - 30291,22 грн., № 1074 від 31.07.2009 р. на суму 121005,25 грн., з яких ПДВ - 20167,54 грн., № 1072 від 31.07.2009 р. на суму 5693,30 грн., з яких ПДВ - 948,88 грн., № 1243 від 28.08.2009 р. на суму 134627,35 грн., з яких ПДВ - 22437,89 грн., складені ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочинів.

За матеріалами справи між позивачем та ТОВ "Техенергоресурс" було укладено договори № 26-Т від 03.08.2009 р., № 8-ОЛ/Т від 31.08.2009 р, № 27-Т від 01.09.2009 р., № 9-ОЛ/Т від 30.10.2009 р., № 29-Т від 02.11.2009 р., предметом яких є виконання робіт у відповідності до технічного завдання з прокладання, монтажу та виміру оптичного кабелю.

Оглянувши вказані договори, суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за вказаними договорами позивач подав до суду наступні документи: акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 р., за сересень 2009 р., №№ 1, 2 за вересень 2009 р., за листопад 2009 р., за листопад 2009 р., податкові накладні № 1265 від 31.08.2009 р. на суму 123372,65 грн., з яких ПДВ - 20562,11 грн., № 1456 від 30.09.2009 р. на суму 181897,49 грн., з яких ПДВ - 30316,25 грн., № 1475 від 30.09.2009 р. на суму 33040,27 грн., з яких ПДВ - 5506,71 грн., № 1481 від 30.09.2009 р. на суму 50059,73 грн., з яких ПДВ - 8343,29 грн., № 1787 від 21.11.2009 р. на суму 181816,38 грн., з яких ПДВ - 30302,73 грн., № 1725 від 31.11.2009 р. на суму 40000,00 грн., з яких ПДВ - 6666,67 грн., складені ТОВ "Техенергоресурс".

Оцінивши перелічені документи за правилами ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають недоліків, які б позбавляли їх статусу первинних, доказів про те, що перелічені документи не спричинили змін у складі та структурі активів і зобов'язань сторін спірного правочину відповідач до суду не подав, а відтак, перелічені документи визнаються судом належними на допустимими доказами реальності господарських операцій, тому суд знаходить помилковим твердження податкової установи про нікчемність спірного правочинів.

Суду надано лист ПАТ "Укрсоцбанк" від 25.06.2012 року за № 401.7-39/67-13180, з якого вбачається, що з поточного рахунку № 26008860794130 ПРБП "Ортікон" за період з 01.01.2009 р. по 14.04.2011 р. та з поточного рахунку № 26003000077907 ПРБП "Ортікон" за період з 15.04.2011 р. по 30.06.2011 р. перераховувались грошові кошти отримувачам: ВАТ "Техенергоресурс", ЄДРПОУ 34566973, п/р № 26007052536900, МФО 351005, п/р № 26009301000868, МФО 351631, п/р 26003010062241, МФО 321767; ТОВ "Промбуд-монтажінвест", ЄДРПОУ 36987611 п/р 26007010077641, МФО 321767; ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ЄДРПОУ 36457279 п/р 26005010062647, МФО 321767. Перерахування коштів з поточних рахунків № 26008860794130 та № 26003000077907 за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2011 р. на поточний рахунок № 26005010095681 ТОВ "Промтехноопт", ЄДРПОУ 37092055, МФО 321767 не здійснювалось.

Зазначений факт також підтверджується наданими суду банківськими виписками.

Крім того, вказані вище суми ПДВ задекларовано позивачем у відповідних податкових деклараціях з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів: за січень-грудень 2009 р., за січень-грудень 2010 року, за січень-червень 2011 року.

Отже, факт виконання ПРБП «Ортікон» зобов'язань по оплаті вартості отриманих товарів та послуг шляхом перерахування безготівкових грошових коштів підтверджено виписками банку.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" можна зробити висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи.

Наявні у підприємства документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків ПРБП «Ортікон», тобто, вибули з власності позивача.

Таким чином, документи, що були надані суду повністю підтверджують виконання зобов'язань між сторонами за укладеними між ними правочинами.

Суд зазначає, що складений податковим органом акт перевірки діяльності платника податків не має переваги перед іншими доказами по адміністративній справі, правовий статус даного документу не є тотожним правовому статусу судового рішення, акт перевірки містить не достовірно встановлені обставини, які не потребують доказування, а лише суб'єктивну оцінку податкового органу обставин фактичної дійсності, а відтак, викладені в акті судження підлягають доведенню в ході розгляду адміністративної справи у спосіб подання до суду відповідних доказів.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо проведення зустрічної звірки позивача по справі.

Втім, в ході розгляду справи податковим органом на підтвердження свого висновку про нікчемність правочину та нереальність проведених в межах такого правочину господарських операцій жодних інших доказів, окрім складених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова актів перевірки ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Тех-агроремпоставка»та ТОВ «Промтехноопт»до суду не подано, достовірності наявних у справі первинних документів не спростовано.

Оскільки складені податковим органом акти перевірок не є безумовним доказом вчинення платником податків нікчемного правочину або нереальності господарських операцій, а іншими доказами реальність господарських операцій між ПРБП "Ортікон" та ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Тех-агроремпоставка»та ТОВ «Промтехноопт» не була спростована податковим органом на момент винесення спірного рішення, то його судження про порушення позивачем ст. 7 Закону України "Про ПДВ" та ст. 198 Податкового кодексу України в даному випадку заниження податку на прибуток на загальну суму 1184028,00 грн., слід визнати недоведеним.

Суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ПРБП «Ортікон»та підприємства-контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак ПРБП «Ортікон»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Тех-агроремпоставка», ТОВ «Промтехноопт» - є окремими платниками податку на додану вартість в розумінні норм Податкового кодексу України. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим. Це, зокрема, підтверджується практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, приймаючи оскаржувані рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак вони підлягають скасуванню.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати суд розподіляє на підставі ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Ортікон" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (61121, м. Харків, вул. Світла, 5) від 16.11.2011 року №0001942302.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (61121, м. Харків, вул. Світла, 5) від 16.11.2011 року №0001932302.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Ортікон" (61144, м. Харків, вул. Ком. Уборевича, 30Б, кв. 81, код ЄДРПОУ 32759655) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15.10.2012 року.

Суддя Ю.О.Супрун

Дата ухвалення рішення10.10.2012
Оприлюднено26.10.2012

Судовий реєстр по справі —6341/12/2070

Ухвала від 13.09.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Супрун Ю.О.

Ухвала від 05.07.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Супрун Ю.О.

Ухвала від 19.06.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Супрун Ю.О.

Постанова від 10.10.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Супрун Ю.О.

Ухвала від 30.05.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Супрун Ю.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні