Рішення

від 09.10.2012 по справі 18/1540/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2012 р. Справа №18/1540/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрод-7Я", м.Полтава

про стягнення 503 975, 53 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Зайцев М.М., дов. від 23.12.11 р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 457 у сумі 503 975, 53 грн. з них 450 170, 82 грн. основного боргу, 6950, 88 грн. - пені, 22 105, 4 - 3% річних та 24 748, 43 грн. інфляційних нарахувань.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала, що направлялася відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулася до суду з відміткою пошти про закінчення строку зберігання.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач значиться в реєстрі за адресою, що вказана позивачем у позові.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

11.09.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», Лізингодавець, (надалі по тексту ТОВ «Євро Лізинг», Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агропрод-7Я», Лізинговодержувач (надалі по тексту ТОВ «Агропрод-7Я», Відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 457 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу (далі - лізинг) транспортний засіб (далі - ТЗ) у відповідності із замовленням на транспортний засіб.

Відповідно до п. 5.1 Договору за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках. Якщо вартість ТЗ до моменту передачі Лізингоодержувачу змінюється внаслідок зміни курсу обміну тієї валюти, за яку Лізингодавець одержав ТЗ (або у відповідності до курсу якої змінюється ціна Постачальника ТЗ), та валюти, яка використовується в Договорі, то Лізингодавець має право на внесення змін в порядок сплати та розмір лізингових платежів. Нарахування лізингових платежів здійснюється в останній день місяця за який нараховуються платежі згідно актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.2 Договору лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ, комісію Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ, технічне та сервісне обслуговування, інші витрати Лізингодавця, що є безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору.

Пункт 5.5 Договору визначає, що Лізингоотримувач не має права затримувати лізингові платежі, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які можуть здатися форс-мажорними для Лізингоодержувача.

Оплата вартості послуг Лізингодавця здійснюється в українських гривнях(п.5.8 Договору). Кожний наступний платіж здійснюється у наступному порядку: сума яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ сплачується у сумі , зазначеній у Плані лізингу; комісія Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ кожен місяць розраховується за наступною формулою:

КЛПМ=КЛПЛ+(ЛППЛ*КоефКВ-ЛППЛ), де

КЛПМ -комісіяЛізингодавця за поточний місяць;

КЛПЛ -комісіяЛізингодавця за відповідний місяць згідно плану лізингу;

ЛППЛ -лізинговий платіж за відповідний місяць згідно плану лізингу;

КоефКВ-коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховується наступним чинним: курс валюти на момент оплати/курс валюти, зазначений у плані лізингу.

Відповідно до умов Договору Позивачем на підставі Замовлення на транспортний засіб № 457/001 від 11.09.2007 року було передано Відповідачу транспортний засіб - Напівпричіп-цистерна (масловіз), шасі № У9999983070А99352, реєстраційний номер АА 3858 ХТ. Факт передачі транспортного засобу підтверджується Актом прийому-передачі транспортного засобу № 457/001 від 21.09.2007р., підписаним Позивачем та Відповідачем.

Крім того, на підставі Замовлення на транспортний засіб № 457/002 від 05.02.2008р. Позивачем було передано Відповідачу транспортний засіб - LandCruiser 200, шасі №JTMHV05J804002836, реєстраційний номер АА 1112 НА. Факт передачі транспортного засобу підтверджується Актом прийому-передачі транспортного засобу № 457/002 19.02.2008р., підписаним Позивачем та Відповідачем.

11.09.2007 р. та 08.02.2008 р. сторонами було підписано Додатки № 3 до Договору - план лізингу № 457/001 (Напівпричіп-цистерна (маслсовіз)), план лізингу № 457/002 (LandCruiser 200), якими було визначено умови оплати, строки та порядок розрахунку лізингових платежів, що є невід'ємною частиною Договору

В подальшому сторонами були погоджені та підписані зміни до плану лізингу № 457/001 від 21.09.2007р., зміни до плану лізингу № 457/001 від 27.10.2008р., зміни до плану лізингу № 457/002 від 18.02.2008р., зміни до плану лізингу № 457/002 від 27.10.2008р.

Згідно пояснень позивача, відповідач оплату лізингових платежів у передбачені планами лізингу строки за період з квітня 2010 року по листопад 2011 року не здійснював, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за зазначений період. Станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів за вказаний період складає 450 170,82грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 806 даного Кодексу України передбачає, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" встановлює, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання відповідачем транспортних засобів згідно актів приймання - передачі транспортних засобів. Відповідні акти підписані представниками сторін та засвідчені печатками. Оригінали актів оглянуті судом у засіданні, копії залучені до матеріалів справи.

Також, матеріалами справи підтверджується погодження сторонами в планах лізингу № 457/001 (Напівпричіп-цистерна (масловіз)) та № 457/002 (LandCruiser 200) від 11.09.2007р. та 08.02.2008р. відповідно, а в подальшому змінах до планів лізингу № 457/001 від 21.09.2007р., № 457/001 від 27.10.2008р., № 457/002 від 18.02.2008р., № 457/002 від 27.10.2008р., розміру та кількості лізингових платежів, які повинні сплачуватись відповідачем.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. п. 5.7 Договору Лізингодавець має право змінити розмір лізингового платежу пропорційно або на одну й ту ж суму, якщо ціни, тарифи, платежі, податки, нормативи страхування ТЗ, що входять до складу Лізингового платежу і пов'язані з виконанням даного Договору, змінюються внаслідок дій органів державної влади, тобто з незалежних від Лізингодавця причин. Розмір Лізингового платежу, належного до сплати за цим Договором, коригується Лішнгодавцем на дату, коли такі зміни набули чинності. В такому випадку Лізингодавець зобов'язаний надати Лізингоодержувачу розрахунок такого збільшення та, на вимогу Лізингоодержувача, підтверджуючі документи. Аналогічне положення викладено в п. 8.3 Договору.

п. 5.8 Договору та планами лізингу і змінами до планів лізингу сторони погодили умови оплати та порядок розрахунку щомісячних лізингових платежів, встановивши залежність комісії лізингодавця від зміни курсу валюти, зазначеної в плані лізингу. Відповідно до планів лізингу та змін до них кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за цим Договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку Лізингодавцем. В планах лізингу валюта визначена - долари США.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача саме зазначеним чином і здійснювався позивачем розрахунок щомісячних лізингових платежів, однак в зв'язку з тим, що в планах лізингу та змінах до них розмір платежів було розраховано за курсом 1 долар США -5,05 грн., а фактично курс долара на дату виставлення рахунків збільшувався, то відповідна і сума до сплати зазначена в рахунках відрізнялась від вказаної в плані лізингу.

За таких обставин суд не вбачає самостійного збільшення позивачем розміру лізингових платежів відповідно до п. 5.7,8.3 Договору.

Заборгованість відповідача за користування транспортним засобом, що є предметом Договору та Додатків до нього в розмірі 450 170,82 грн. підтверджена матеріалами справи і відповідачем не оплачена, доказів зворотнього суду не представлено. Розрахунок суми боргу в цій частині наданий до матеріалів справи повністю відповідає умовам Договору та Додатків до нього і визнається судом обґрунтованим.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення зобов'язань за Договором також підтверджується Рішенням Господарського суду м. Києва по справі №28/15522.07.10 за позовом овариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-7Я» простягнення 503 975,53 грн. Згідно зазначеного рішення судом встановлено факт виконання позивачем своїх зобов'язань та порушення відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу від 11.09.07 р. № 457, стягнуто суму заборгованості за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зважаючи на викладене та враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів за спірний період), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 450 170, 82 грн. за користування транспортними засобами, що є предметом Договору № 457 від 11.09.2007 року та Додатків до нього у відношенні заборгованості, яка виникла за період з квітня 2010 року по листопад 2011 року, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.16.1 Договору при порушенні Лізингоотримувачем зобов'язання по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, Лізингоотримувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки заборгованості.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають повному задоволенню в розмірі 6 950,88грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем його грошового зобов'язання, стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції є правомірними, втрати від інфляції в розмірі 24 748,43 грн., а відсотки річних в розмірі 22 105,4 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-7Я»(Код ЄДРПОУ 34189958, 36000, м. Полтава, вул. Червоноармійська, 3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг" (код ЄДРПОУ 32774741, 03062, Україна, м. Київ, пр. Перемоги, 67) 450 170,82 грн. основного боргу, 6 950,88грн. пені, 22 105,4 грн. 3% річних, 24 748,43 грн. втрат від інфляції, а також 10 079,51 судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.А. Киричук

Повний текст рішення складено