Рішення

від 11.10.2012 по справі 5023/4066/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4066/12 вх. № 4066/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю :

позивача - Звєрєва Н.І. за довіреністю № б/н від 06.09.2012 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Єврогласс-Суматра", с. Комунар

до ТОВ "Грінта", м. Харків

про стягнення 80474,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврогласс-Суматра" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінта" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь суми у розмірі 80474,04 грн., яка складається з суми заборгованості у розмірі 79590,87 грн. та суми пені у розмірі 883,17 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує, не виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості товару за договором поставки № 210311-01 від 21.03.2011 р.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 11.10.2012 р. за вх. № Д957/12, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 09.10.2012 р. за вх. № 16054, надав письмові пояснення з додатком, які господарським судом залучаються до матеріалів справи. В наданих письмових поясненнях представник позивача вказував, що під час дії договору № 210311-01 від 21.03.2011 р. та до цього часу сторонами була підписана лише одна специфікація, яка є в матеріалах справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Разом з цим суд зазначає, що згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою ТОВ "Грінта" станом на момент розгляду справи у суді є: 61098, м. Харків, вул. Єлізарова, 3, а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі була вручена відповідачу за вищезазначеною адресою 17.09.2012 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 016064/1, яке міститься в матеріалах справи.

Отже, у відповідності до вимог процесуального законодавства судом були вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

До того ж, в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

21.03.2012 р. між сторонами був укладений договір поставки № 210311-01 (надалі - договір), згідно з яким позивач зобов'язувався здійснювати поставку склопакетів, а відповідач зобов'язувався приймати поставлені склопакєти та вчасно здійснювати оплату за поставлені склопакети.

Так, на виконання умов договору позивачем було передано у власність відповідача склопакети на загальну суму 79614,31 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 3603/03307 від 12.06.2012 р., № 3523/03277 від 11.06.2012 р., № 3946/03806, 4103/03808 від 27.06.2012 р., № 3938/03731, 3865/03732 від 25.06.2012 р., № 3978/03658, 3944/03657 від 22.06.2012 р., № 3923/03620, 3721/03633 від 21.06.2012 р., № 3888/03560, 3866/03579 від 20.06.2012 р., № 3719/03506 від 18.06.2012 р., № 4493/04120, 4478/04119, 4359/04118 від 11.07.2012 р., № 4264/04074, 4358/04073 від 09.07.2012 р., № 4788/04423 від 19.07.2012р., 4714/04422, 4664/04421, 4385/04420 від 19,07.2012 р., 4674/04340 від 17.07.2012 р., № 4515/04248 від 13.07.2012 р., № 4529/04525, 4822/04527, 4713/04528 від 23.07.2012 р., № 4860/04534 від 24.07.2012 р., № 4932/04596 від 25.07.2012 р., № 4673/04645, 4999/04646, 4969/04647, 5051/04648 від 27.07.2012 р. Також, в підтвердження отримання товару відповідачем за договором в матеріалах справи містяться копії відповідних довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати склопакетів не виконав, чим порушив п.7.1. договору.

Згідно позову позивач вказує, що станом на 06.09.2012 р. заборгованість відповідача складає 79590,87 грн.

При цьому, суд зазначає, що доказів сплати вказаної суми відповідачем позивачу в матеріалах справи не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума заборгованості у розмірі 79590,87 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи умови п.8.5. договору щодо нарахування пені, господарський суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума пені у розмірі 883,17 грн.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1609,50 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 611, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінта" (61098, м. Харків, вул. Єлізарова, 3, код ЄДРПОУ 32674708, п/р 26007201315425 в АТ «ОТП Банк», м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогласс-Суматра» (62490, Харківська область, Харківський район, с. Комунар, вул. Безлюдівська, 2, код ЄДРПОУ 36875227, п/р 26004220635 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) суму заборгованості у розмірі 79590,87 грн., суму пені у розмірі 883,17 грн. та суму судового збору у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.10.2012 р.

Суддя Доленчук Д. О.