Ухвала

від 16.10.2012 по справі 2-а/1570/1732/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р.Справа № 2-а/1570/1732/11

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П. при секретаріКапустинській А.М.

за участю сторін: ДПІТрусов А.С. (довіреність) ДПСБеспалько А.О. (довіреність) ТОВ „Екс-Промт"Чорний О.В. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та державної податкової адміністрації в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Екс-Промт" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та державної податкової адміністрації в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0011362301/0 та № 0011372301/0 від 28.12.2010 року, -

встановиЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Екс-Промт", звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та державної податкової адміністрації в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0011362301/0 та № 0011372301/0 від 28.12.2010 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 0011362301/0 та № 0011372301/0 від 28.12.2010 року.

Відповідачі не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Крім того, сторони посилаються на те, що при розгляді даної справі судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягає, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ЕКС-ПРОМТ»(код 32184429), зареєстроване 23.09.2002 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси.

Як зазначено в акті перевірки та встановлено матеріалами справи, документальна невиїзна перевірка ТОВ «ЕКС-ПРОМТ»проведена ДПА в Одеській області, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «АВАНТА-МІВ»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року (а.с. 17-32).

При проведені перевірки перевіряючими встановлено, що в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року ПП «АВАНТА-МІВ»були поставлені товарно-матеріальні цінності (деталі) для ТОВ «ЕКС-ПРОМТ» на загальну суму 107704,80 грн., у тому числі ПДВ 17950,80 гри., про що були виписані видаткові та податкові накладні: № 38 від 29.02.2008 року на суму 19680,00 грн.; № 54 від 26.03.2008 року на суму 45724,80 грн., № 93 від 27.05.2008 року на суму 42300,00 грн.,(а.с. 21). Отримання зазначених товаро-матеріальних цінностей (деталей) отриманих від ПП «АВАНТА-МІВ»були відображені в бухгалтерському обліку. Транспортування товарів проводилося на орендованному транспорті та отримання товарів здійснювалось на підставі довіреностей підприємства. Товар використовувався безпосередньо на об'єктах виконання робіт на території замовника робіт. Розрахунки між ТОВ «ЕКС-ПРОМТ»та ПП «АВАНТА-МІВ»за поставлені товаро-матеріальні цінності (деталі) проводилися у безготівковій формі згідно рахунків виписаних ПП «АВАНТА-МІВ»для ТОВ «ЕКС-ПРОМТ»на загальну суму 107704,80 грн., у тому числі ПДВ 17950,80 грн., (а.с. 22).

В висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЕКС-ПРОМТ»:

п.п. 5.3.9 п. 5.3 та п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 22439 грн., у тому числі по періодах: за 1 квартал 2008 року в сумі 13626 грн., за 2 кварталі 2008 року в сумі 8813 грн.;

п.п. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 17950,80 грн., в тому числі по періодах: за лютий місяць 2008 року в сумі 3280,00 гри.; за березень місяць 2008 року в сумі 7620,80 грн.; за травень місяць 2008 року в сумі 7050,00 грн.

Висновки державної податкової адміністрації в Одеській області, в акті перевірки стосовно порушення позивачем: п.п. 5.3.9 п. 5.3 та п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ґрунтуються на тому, що 22.07.2009 року прокуратурою Приморського району м. Одеси відносно директора ПП «АВАНТА-МІВ»ОСОБА_8, порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченного ст. 205 ч. 2 КК України, та в ході розслідування встановлено, що ОСОБА_8, створено підприємство з метою прикриття незаконної діяльності інших юридичних осіб. ОСОБА_8, як директор підприємства, не підписувала бухгалтерські документи, не складала і не підписувала податкову звітність, грошові кошти в банківських установах не знімала, фінансово-господарську діяльність підприємства не здійснювала.

На спростування висновків відповідачів та на підтвердження придбання у ПП «АВАНТА-МІВ»запчастин (деталей) позивачем до суду надані рахунки: № 38 від 27.02.2008 року, № 93 від 23.05.2008 року, № 54 від 20.03.2008 року; видаткові накладні № 38 від 29.02.2008 року, № 93 від 27.05.2008 року, № 54 від 26.03.2008 року; податкові накладні № 38 від 29.02.2008 року, № 93 від 27.05.2008 року, № 54 від 26.03.2008 року (а.с. 110-119). На підтвердження використання придбаних у ПП «АВАНТА-МІВ»запчастин (деталей) у господарській діяльності ТОВ «ЕКС-ПРОМТ»до суду надано представником позивача: договір підряду № Р-061 від 19.09.2007 року укладений позивачем з ТОВ «ІМРТ»на проведення ремонту металоконструкцій портального крану «Ганц»(а.с. 89-92); договір підряду № Р-003 від 19.02.2008 року укладений позивачем з ТОВ «ПП ОСОБА_9.»на проведення ремонту тріщин рами автокрану (а.с. 95-96); договір підряду № Р-014 від 02.04.2008 року укладений позивачем з ПП «УКРТРАНСКОНТЕЙНЕР»на проведення ремонту елементів рульового управління авто контейнеровозів (а.с. 99-100), додаткова угода до договору підряду укладеного з ПП «УКРТРАНСКОНТЕЙНЕР»№ Р-040 від 09.07.2007 року на виконання додаткових робіт по виготовленню та встановленню додаткових деталей на авто контейнеровоз та технічне завдання (а.с. 101-103); акт здачі-прийняття виконаних робіт до договорів: № Р-061 від 19.09.2007 року (а.с. 93), № Р-003 від 19.02.2008 року (а.с. 97), № Р-014 від 02.04.2008 року (а.с. 106-107), № Р-040 від 09.07.2007 року (а.с. 108); акти списання матеріалів у виробництві від 31.03.2008 року (а.с. 94); від 31.03.2008 року (а.с. 98); від 30.06.2008 року (а.с. 104-105). З зазначених документів вбачається, що придбані в ПП «АВАНТА-МІВ»запчасти (деталі) використовувалися ТОВ «ЕКС-ПРОМТ»в виконанні підрядних робіт в ТОВ «ІМРТ», ТОВ «ПП ОСОБА_9.», ПП «УКРТРАНСКОНТЕЙНЕР». А документи від ПП «АВАНТА-МІВ»підписані ОСОБА_8, та завірені печаткою підприємства (а.с. 110-119). Кошти за придбані деталі у ПП «АВАНТА-МІВ»перераховані позивачем на рахунок ПП «АВАНТА-МІВ»що підтверджено реєстром документів по рахунку (а.с. 109).

31.12.2010 року, ДПІ у Київському районі відносно ТОВ «ЕКС-ПРОМТ»прийняті податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки № 377/35-0112/2301/32184429від 28.12.2010 року: №0011363301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання позивачу по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 33658,50 грн., (за основним платежем - 11219,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22439,00 грн.), (а.с.33) та №0011372301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість у розмірі 26926,20 грн. (за основним платежем - 8975,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17950,80 грн.), (а.с. 34).

Посилання апелянтів на нікчемність усних угод укладених позивачем з ПП «АВАНТА-МІВ», на кримінальну справу порушену прокуратурою Приморського району м. Одеси стосовно директора ПП «АВАНТА-МІВ»ОСОБА_8, за ч.2 ст.205 КК України - фіктивне підприємництво, та на пояснення ОСОБА_8, в якості обвинуваченної, як на підставу обгрунтованного прийняття податкових повідомлень-рішень 31.12.2010 року відносно позивача, судом до уваги не приймаються та суд їх вважає безпідставними, оскільки дані твердження не підтверджені належними та допустимими доказами, та спростовуються матеріалами справи. Так,

Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами п. 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо), наказ чинний при проведенні перевірки в ТОВ «ЕКС-ПРОМТ».

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (ч.4 ст. 72 КАС України).

13 січня 2010 року Приморським районим судом м. Одеси розглянута кримінальна справа відносно директора ПП «АВАНТА-МІВ», ОСОБА_8, (а.с. 35-37) остання визнана винною в скоєні злочину передбаченного ст. 367 ч. 2 КК України - службова недбалість. Як вбачається з вироку суду ОСОБА_8, згідно наказу № 1 від 11.01.2008 року є директором ПП «АВАНТА-МІВ», однак не належно виконувала свої службові обов'язки, що виразилися в неподачі до ДПІ звітності по ПДВ від ПП «АВАНТА-МІВ»з листопада 2008 року при наявності надходжень та при списані грошових коштів по рахункам підприємства. На розрахункові рахунки ПП «АВАНТА-МІВ»були отримані від контрагентів кошти в розмірі 1482836,68 грн., в тому числі ПДВ, які ОСОБА_8 не були віднесені до суми податків.

Отже, вирок Приморського районного суду від 13.01.2010 року відносно ОСОБА_8, за ст. 367 ч. 2 КК України - директора ПП «АВАНТА-МІВ»контрагента ТОВ «ЕКС-ПРОМТ»по даній справі, спростовує твердження відповідачів щодо фіктивного підприємництва ПП «АВАНТА-МІВ»., оскільки ОСОБА_8, засуджена за службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою директором ПП «АВАНТА-МІВ»службових обов'язків, а не за фіктивне підприємництво.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Приписами п.п. 5.2.1. п. 5.2. та п.п. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як визначено в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пп. 7.5.1. п. 7.5, ч. З пп. 7.2.3. та пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Зі змісту пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вище зазначеного Закону слідує, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Зважаючи на вищевказані вимоги чинного законодавства України та встановлені фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати пов'язані з оплатою вартості придбаних у ПП «АВАНТА-МІВ»товарів (деталей). Також суд вважає правомірним віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ сум даного податку, сплачених у зв'язку з придбанням зазначених товарів , (деталей) у ПП «АВАНТА-МІВ» та на підставі податкових накладних, які ним видані.

Посилання відповідачів щодо вчинення позивачем правочинів з ПП «АВАНТА-МІВ»без мети реального настання правових наслідків, а вочевидь з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків внаслідок завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, судом до уваги не приймаються, як не підтверджені належними та допустимими доказами, та зазначені обставини є лише припущеннями відповідачів.

При розгляді справи судом встановлено, що ДПА в Одеській області за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «ЕКС-ПРОМТ»28.12.2010 року складено акт перевірки № 377/35-0112/32184429 (а.с. 17), проте як вбачається з податкових повідомлень-рішень винесених ДПІ у Київському районі м. Одеси відносно позивача № 0011362301/0 та № 0011372301/0, від 31.12.2010 року, підставою для прийняття зазначених рішень є акт перевірки № 377/35-0112/2301/32184429. Акт перевірки позивача з № 377/35-0112/2301/32184429 до суду відповідачами не наданий.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Екс-Промт" про скасування податкових повідомлень-рішень № 0011362301/0 та № 0011372301/0 від 28.12.2010 року належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та державної податкової адміністрації в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року по справі № 2-а/1570/1732/11, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Екс-Промт" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та державної податкової адміністрації в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0011362301/0 та № 0011372301/0 від 28.12.2010 року, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі -17 жовтня 2012 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль