Рішення
від 23.10.2012 по справі 4/5007/916/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області



10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" жовтня 2012 р. Справа № 4/5007/916/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кімак З. К. - провідний юрисконсульт, дов. № 89/16 від 10.01.2012р.

від відповідача: Галіцький Г. І. - директор ТОВ "Полісся - Енерго", наказ № 1 від 20.12.1999 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" (м. Житомир)

про стягнення 3717,84 грн.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2012 р. продовжено строк вирішення спору по справі № 4/5007/916/12 на п"ятнадцять днів.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 3717,84 грн. боргу за використану теплову енергію згідно з договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води № 28 від 07.06.2010 р.

Представником позивача в засіданні суду надано уточнення до позовної заяви № 3721/16 від 23.10.2012 р. разом з доданими документами, у якому вказано, що письмовий договір на послуги з теплопостачання між позивачем та відповідачем був укладений 07.06.2010 р., однак фактично відповідач користувався послугами з теплопостачання з 22.10.2009 р. по 08.04.2010 р. та частково у добровільному порядку їх сплатив; тому борг у сумі 718,17 грн. виник внаслідок невиконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 28 від 07.06.2010 р., а 2999,37 грн. боргу виникло за спожиті послуги з теплопостачання за період з 22.10.2009 р. по 01.02.2010 р.

Представник відповідача в засіданні суду заперечив проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву № 20 від 02.10.2012 р., який надійшов до суду 03.10.2012 р. та надав платіжне доручення № 65 від 23.10.2012 р. про сплату КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради за опалення згідно з рахунком. № 1437 від 22.10.2012 р. за квітень 2012 р. на суму 717,52 грн.. Крім того, надано банківську виписку по ТОВ "Полісся-Енерго" за період з жовтня 2009 р. по січень 2012 р. та виписку за особовим рахунком за 23.10.2009 р., у якій вказано про оплату за опалення згідно з платіжною вимогою - дорученням № 1437 від 24.10.2009 р. на суму 592,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2010 р. між КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (далі - позивач) та ТОВ "Полісся - Енерго" (далі - відповідач) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води № 28 ( далі - договір ) (а. с. 10 - 13), відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання своєчасно надавати споживачеві (відповідачеві) відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а відповідач (споживач) зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, зокрема, розрахунки по цьому договору проводяться до 10 числа місяця наступного за розрахунковим; послуги оплачуються безготівково на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.2 договору); пунктом 3.6 договору сторони визначили, що не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці; не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору.

На виконання умов зазначеного договору, позивач надав відповідачеві передбачені договором послуги з теплопостачання, на оплату яких виставив рахунки, копії яких містяться в матеріалах справи (а. с.14 - 31).

Проте, відповідач зобов'язання щодо своєчасної оплати за використану теплову енергію виконав частково, в результаті чого станом на день звернення з позовом до суду виник борг у сумі 3717,84 грн.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на те, що 01.02.2009 р. між ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" та відповідачем укладено договір на постачання № 1793 (а. с. 50 - 52 ) на 1 рік, тобто до 01.02.2010 р.; за умовам вказаного договору, дострокового розірвання договору з ініціативи постачальника не передбачено; листа від нього про відмову від договору або його перегляд відповідач не отримував; 11.11.2009 р. відповідач отримав листа № 300/6 від КП «Житомиртеплокомуненерго» з 2 примірниками договорів про постачання теплової енергії датованими 01.10.2009 р. з пропозицією підписати зазначені договори (а. с. 53); не погоджуючись з пропозицією позивача щодо безпідставного підняття тарифів на теплоенергію на 52,22% та у зв'язку з наявністю діючого договору із ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» відповідач листом від 15.12.2009 р. № 156 звернувся до позивача (а. с. 54, 55); у відповідь позивач листом від 25.12.2009 р., вих. № 838/16 повідомив про необхідність укладання договору (а. с. 64); відповідач листом від 06.01.2010 р. № 02/10 (а. с. 65) звернув увагу позивача на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 668 від 01.10.2009 р. функції по теплозабезпеченню м. Житомира були передані КП «Житомиртеплокомуненерго». Однак, позивач не являється правонаступником ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго», яке на момент виникнення КП «Житомиртеплокомуненерго» не було ліквідовано і відповідно до підписаних договорів продовжувало виконувати свої функції. Крім того, офіційного листа від ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» щодо розірвання договору відповідачем отримано не було, а так як ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» не ліквідовано, а позивач не є його правонаступником, то відповідач на той час вважав договір № 1793 від 01.02.2009 чинним і діючим до 01.02.2010 р.; з 01.02.2010 р. відповідач виявив готовність до підписання договору з позивачем на умовах і по тарифах, затверджених виконавчим комітетом Житомирської міської ради № 158 від 12.03.2009 р.; додатково вказано, що незважаючи на відсутність договору, укладеного з 01.02.2010 р. та враховуючи той факт, що договір № 1793 від 01.02.2009 р. закінчив дію 01.02.2010 р., відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків сплачується оплата за послуги з постачання теплової енергії; вказано, що відповідач не має заборгованості перед позивачем за послуги з постачання теплової енергії, у зв'язку з вчасною оплатою за надані послуги, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а. с. 56 - 61).

Позивачем пояснено, що письмовий договір на послуги з теплопостачання між позивачем та відповідачем був укладений 07.06.2010 р., однак фактично відповідач користувався послугами з теплопостачання з 22.10.2009 р. по 08.04.2010 р. та частково у добровільному порядку їх сплатив, тому частина боргу у сумі 718,17 грн. виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 28 від 07.06.2010 р., а решта суми боргу у розмірі 2999,37 грн. виникла за спожиті послуги з теплопостачання за період з 22.10.2009 р. по 01.02.2010 р.; на адресу відповідача неодноразово направлялись претензії (а. с. 68, 69, 96) та рахунки з вимогами на сплату боргу, однак оплату за надані послуги з теплопостачання відповідач не здійснив. В листі № 09/10 від 30.06.2010 р. (а. с. 72) відповідач не заперечив факт отримання послуг з теплопостачання за період з жовтня 2009 р. по лютий 2010 р., а навпаки підтвердив. Але, на його думку, рахунки за вказаний період має надати Житомирське орендне підприємство теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго». Однак, відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 668 від 01.10.2009 р. (а. с. 88) виробником та виконавцем послуг з теплозабезпечення споживачів міста Житомира визнано позивача, який утворений рішенням Житомирської міської ради № 331 від 01.08.2007 р. та зареєстрований в ЄДРПОУ 21.08.2007 р.; згідно з розпорядженням Житомирського міського голови № 534 від 14.10.2009 р. (а. с. 87), опалювальний період 2009-2010 років у місті Житомирі розпочато з 15.10.2009 р.. Безпосередньо відповідачу послуга з теплопостачання надавалась з 22.10.2009 р. (дата підключення будинків від ЦО по дільниці № 3) по 08.04.2010 р. (розпорядження міського голови № 155 від 08.04.2010 р. «Про закінчення опалювального періоду 2009-2010 років у м. Житомирі).

На заперечення відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах; учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відповідно до пунктів 1, 5 ч. 3 ст. 20 вказаного Закону споживач зобов"язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а згідно з пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 21 цього ж Закону виконавець зобов"язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 р. № 2633-IV одним із основних обов'язків споживача теплової енергії, зокрема, є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; ч. 6 ст. 19 цього Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем протягом 2009-2010 років надавались послуги по централізованому опаленню у приміщення відповідача, яке знаходиться за адресою: м Житомир, вул. Східна, буд. 71, а відповідач отримував вказані послуги та частково в добровільному порядку їх сплачував. Крім того, в засіданні суду представник відповідача не заперечив проти отримання протягом 2009-2010 років послуг по централізованому опаленню у вказаному приміщенні.

Після порушення провадження у справі, 23.10.2012 р. відповідачем погашено борг в сумі 717,52 грн., про що свідчить платіжне доручення № 65 від 23.10.2012 р. про сплату позивачу за опалення згідно з рахунком № 1437 від 22.10.2012 р. за квітень 2012 року ( а. с. 102 ).

Як вбачається уточнення позивача до позовної заяви № 3721/16 від 23.10.2012 р. (а. с. 80 - 82), позивачем зазначено частину боргу у сумі 718,17 грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 28 від 07.06.2010 р.

Однак, судом встановлено, що позивачем помилково вказано суму 718,17 грн., оскільки згідно з виставленим до оплати рахунком № 1437 з надання послуг з теплопостачання та ГВП від 30.04.2012 р. за квітень 2012 р. сума боргу станом на 01.04.2012 р. становить 717,52 грн.

Тому, позов в частині стягнення основного боргу у розмірі 00,95 грн. заявлено безпідставно.

Решта суми боргу у розмірі 2999,37 грн. виникла за спожиті послуги з теплопостачання за період з 22.10.2009 р. по 01.02.2010 р., про що свідчать відповідні акти на надання послуг з теплопостачання та ГВП № 1437 від 30.11.2009 р. та від 31.12.2009 р. на загальну суму 2099,56 грн. (а. с. 32. 33 ); рахунок № 1437 з надання послуг з теплопостачання та ГВП від 30.01.2010 р. за січень 2010 р. на суму 899,81 грн. (а.с.31).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві,) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати боргу суду в повному обсязі не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені відповідно до чинного законодавства та підлягають задоволенню частково в сумі 2999,37 грн..

В частині стягнення суми боргу в розмірі 717,52 грн. провадження у справі слід припинити, на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

В частині стягнення суми боргу в розмірі 00,95 грн. відмовити за безпідставністю її заявлення.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявленим вимогам, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, ч.1 п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Енерго" ( 10012, м. Житомир, вул. Східна, 71, ідентифікаційний код 30672955 )

на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ідентифікаційний код 35343771 ):

- 2999,37 грн. основного боргу;

- 1609,10 грн. судового збору.

3. В частині стягнення суми боргу в розмірі 717,52 грн. провадження у справі припинити, на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

4. В частині стягнення суми боргу в розмірі 00,95 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Лозинська І.В.

Повне рішення складено: 25.10.2012 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

Дата ухвалення рішення23.10.2012
Оприлюднено29.10.2012

Судовий реєстр по справі —4/5007/916/12

Рішення від 23.10.2012

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Лозинська І.В.

Ухвала від 10.08.2012

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Лозинська І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні