Рішення

від 05.09.2012 по справі 5006/11/106/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.09.12 р. Справа № 5006/11/106/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М., при секретарі судового засідання Макогон Я.С., розглянув справу за позовом, Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, в особі Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління, м. Донецьк, ЄДРПОУ 26019959,

до відповідача Державного закладу Міністерства охорони здоров'я України «Санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці», м. Донецьк, ЄДРПОУ 01112149,

про стягнення 141 012,67 грн.,

Представники:

Від позивача: Черников О.Л.- за довіреністю,

Від відповідача: Вороніна О.С.- за довіреністю,

В засіданні суду брали участь:

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.08.2012р. по 05.09.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство «Донецька залізниця», м.Донецьк, в особі Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державного закладу Міністерства охорони здоров'я України «Санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці», м.Донецьк, про стягнення 141 012,67 грн., у тому числі 140 091,53грн. суми основного боргу, 921,14грн. пені.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на простроченні виконання грошового зобов'язання Відповідачем, яке виникло з договору №11/Т/В від 01.10.2011р. про постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування штрафних санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання теплової енергії №11/Т/В від 01.10.2011р., рахунки-фактури, акти огляду замірного вузла з обліку тепла №б/н від 16.11.2011р., №б/н від 15.12.2011р., №б/н від 16.01.2012р., №б/н від 16.02.2012р., №б/н від 15.03.2012р., №б/н від 17.04.2012р., розрахунок суми позову, а також постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунікаційних послуг №33 від 03.08.2012р.

10.07.2012р. представником Відповідача суду представлено відзив на позовну заяву, у якому підтверджено факт укладання договору №11/Т/В на постачання теплової енергії, а також зазначено що сума заборгованості за теплопостачання складає 113 222 грн., у підтвердження чого надав платіжні доручення та акт звірки розрахунків станом на 01.07.2012р. підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками. При цьому, Відповідач зазначив, що заборгованість за 2012 рік, не погашена у зв'язку з існуванням певних обґрунтованих обставин, що пов'язані із наявністю технічної помилки у платіжних реквізитах та значним часом витраченим на її усунення. Разом із відзивом до матеріалів справи долучено копії, зокрема, акту звіряння взаємних розрахунків станом на 01.07.2012р., платіжних доручень №582 від 23.11.2011р., №617 від 26.12.2011р., №761 від 27.12.2011р, листів №2045-03/534 від 13.04.2012р., №2045-03/701 від 16.05.2012р., №2045-03/673 від 10.05.2012р., №2045-03/735 від 24.05.2012р., №2045-01/734 від 23.05.2012р., №206-2173 від 15.06.2012р, №2045-03/977 від 03.07.2012, №2045-03/431 від 26.03.2012р., №25 від 04.04.2012р, попередження №6 від 05.07.2012р., №7 від 05.07.2012р., а також копію договору №11/Т/В від 29.03.2012р.

01.08.2012р. Позивачем до матеріалів справи додано уточнення до позовної заяви №2534 від 01.08.2012р., за змістом якого останній визначає, що Відповідачем не здійснена оплата теплової енергії наданої у період з січня 2012р. по квітень 2012р., з огляду на що у резолютивній частині даної заяви фактично просить стягнути суму основного боргу з Відповідача у розмірі 113 222,00 грн. та 744,47 грн. пені.

Проаналізувавши дану заяву суд розцінює її як зменшення позовних вимог, та, керуючись ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України, приймає її і розглядає справу з урахуванням даного.

Ухвалою від 01.08.2012р. продовжено строк розгляду справи по 06.09.2012р. за наявності клопотання Позивача у порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

05.09.2012р. представником Позивача надано клопотання №2009-1/1442 від 04.09.2012р., відповідно до якого, останній клопоче про припинення провадження по справі у зв'язку з повним погашенням суми основного боргу Відповідачем, а також Позивачем зазначено, що з наслідками припинення провадження ознайомлений. До матеріалів справи долучено копії виписок по рахунках від 28.08.2012р., від 31.08.2012р.

Через канцелярію суду 05.09.2012р. Державним закладом Міністерства охорони здоров'я України «Санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» разом із супровідним листом №2045-03/1290 від 05.09.2012р. надано копії: акту звірки взаєморозрахунків станом на 03.09.2012р., що підписаний та скріплений печатками обох сторін, платіжних дорученнь №167 від 28.08.2012р. на суму 75 860,00 грн., №426 від 28.08.2012р. на суму 34 000,00грн., №474 від 31.08.2012р. на суму 3 362,00 грн., що разом становить 113 222,00грн.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням клопотання №2009-1/1442 від 04.09.2012р., у частині стягнення пені наполягає.

Представник Відповідача підтвердив свою правову позицію викладену у відзиві №2045-03/1006 від 06.07.2012р.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення сторін, господарський суд встановив:

01.10.2011р. між сторонами був підписаний договір №11/Т/В про постачання теплової енергії, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати теплову енергію до розподільчого вузла, вказаного власником будинку, за адресою: м.Донецьк-18, вул.Сіверська, 18. Позивач зобов'язується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Загальна опалювальна площа 3302,0 кв.м. (п.2.5.5 договору).

Факт наданння послуг з постачання теплової енергії за адресою: м.Донецьк-18, вул.Сіверська, 18, у період з січня 2012р. по квітень 2012р. підтверджуеться актами огляду замірного вузла з обліку тепла за адресою визначеною у договорі №11/Т/В від 01.10.2011р.

Згідно з п.п.В п. 3.3. Договору №11/Т/В від 01.10.2011р., визначено що тариф на момент підписання договору за 1Гкал відпущеної теплової енергії скрадає 450, 71грн. (без ПДВ). Разом з цим, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунікаційних послуг №33 від 03.02.2012р. з 01.03.2012р. встановлено тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ - 689,09 грн. за ! Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів (крім населення) - 689,09 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Так, вразховуючи навдені обставини та на їх підставі Позивачем виставлено рахунки-фактури №8 від 16.01.2012р., №8 від 16.02.2012р., №8 від 16.03.2012р., №8 від 17.04.2012р. Зазначені рахунки містять відмітку про їх отримання представником Відповідача.

Отже, як вбачається, у відповідності до умов вказаного договору, Позивачем протягом січня 2012р. по квітень 2012р. було поставлено Відповідачу теплову енергію на суму 113 222,00 грн. (27 513,14 грн. за січень 2012р., 40 023,04 грн. за лютий 2012р., 30 305,34 грн. за лютий-березень 2012р., 15 380,48 грн. за квітень 2012р.).

Означене під час розгляду справи учасниками процесу не спростовано та у судових засіданнях підтверджено.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.3.2 договору №11/Т/В від 01.10.2011р. оплата здійснюється відповідачем щомісячно на підставі пред'явлених рахунків не пізніше 3-х днів після отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки отримані Відповідачем у дату їх складання, про що свідчить підпис уповноваженого на це представника Державного закладу Міністерства охорони здоров'я України «Санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці».

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем з оплати теплової енергії поставленої у січні 2012р.-квітні 2012р. у встановлені договором строки не виконано.

Відповідач заперечень проти позову не надав. У відзиві на позовну заяву останнім визначено про наявність заборгованості за січень-квітень 2012р. у розмірі 113 222,00 грн.

Як свідчать обставини справи, остоточне погашення заборгованості за період січень-квітень 2012р. відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, а саме згідно платіжних доручень №167 від 28.08.2012р. у сумі 75 860,00, №426 від 28.08.2012р. на сумі 34 000,00грн., №474 від 31.08.2012р. у сумі 3 362,00грн., що разом становить 113 222,00грн.

Дане також відображено у акті звірки взаємних розрахунків складеним та підписаним між сторонами станом на 03.09.2012р., копія якого представлена суду.

Таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами, а також враховуючи клопотання Позивача, зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, приймаючи до уваги, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 22.06.2012 року) заборгованість у розмірі 113 222,00грн. не була погашена, судові витрати, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, у цій частині покладаються на Відповідача.

Одночасно, Позивачем, з урахуванням зменшення позовних вимог у частині основного боргу, заявлені вимоги щодо стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 744,47грн. за періоду у 32 календарних дні з 21.04.2012р. по 22.05.2012р.

При нарахуванні даних штрафних санкцій Державне підприємство «Донецька залізниця», в особі Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління посилається на п.4.3. договору №11/Т/В від 01.10.2011р.

Преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Статтею 1 даного Закону визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, неустойка, мова про яку йдеться у наведеному Законі, є договірною, тобто такою, що визначається сторонами та повинна бути ними передбачена в укладеному правочині.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено обмеження щодо нарахування пені: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, наведені положення Закону не передбачають встановлений розмір неустойки, та у разі якщо договором не обумовлена відповідальність сторін, не можуть бути застосовані.

Як слідує зі змісту укладеного між сторонами правочину, сторони за договором на постачання теплової енергії №11/Т/В від 01.10.2011р. домовились про відповідальність у разі несплати рахунку у зазначений строк у вигляді пені у розмірі 0,01%, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня.

Перевіривши підстави застосування спірних штрафних санкцій, їх арифметичний розрахунок та період нарахування, з огляду на встановлену суму боргу у розмірі 113 222,00грн., суд дійшов висновку щодо наступного.

По-перше, щодо помилкового визначення періоду прострочення стосовно кожного з представлених суду рахунків у частині визначення його початку.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, приймаючи до уваги приписи означеної норми матеріального права щодо розрахунку пені, а також встановлений граничний строк оплати вартості отриманої теплової енергії у січні 2012р. - квітні 2012р., вірним початком періоду прострочення оплати рахунку №8 від 16.01.2012р. (сума боргу 27 513,14 грн.) є з 20.01.2012р., №8 від 16.02.2012р. (сума боргу 40 023,04 грн.) з 20.02.2012р., №8 від 16.03.2012р. (сума боргу 30 305,34 грн.) з 20.03.2012р., №8 від 17.04.2012р. (сума боргу 15 380,48 грн.) з 21.04.2012р.

По-друге, як вже було зазначено, правочином передбачений розмір пені, який визначений на рівні 0,01% за кожний день прострочення від суми боргу. При цьому встановлені обмеження, що полягають у не перевищенні подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на період, за який нараховується пеня.

Здійснивши розрахунок штрафних санкцій із застосуванням розміру пені у 0,01% за кожний день прострочення від суми боргу, у період від дня, коли зобов'язання мало бути виконано по 22.05.2012р. (строк розрахунку пені визначений Позивачем), судом не встановлено перевищення передбачених договором обмежень.

Таким чином, правомірним є прийняття означеного судом розрахунку, за яким з 20.01.2012р. по 22.05.2012р. із застосуванням 0,01% від 27 513,14 грн. пеня становить 341,16грн., з 20.02.2012р. по 22.05.2012р. із застосуванням 0,01% від 40 023,04 грн. пеня становить 372,21грн., з 20.03.2012р. по 22.05.2012р. від 30 305,34 грн. - 193,95 грн. та з 21.04.2012р. по 22.05.2012р. від 15 380,48 грн. - 49,22 грн. Загалом - 959,54 грн., що є більшим ніж заявлено Позивачем.

Проте, з дотриманням меж позовних вимог, дані позовні вимоги, за таких обставин, підлягають задоволенню у розмірі визначеному Державним підприємством «Донецька залізниця», м.Донецьк, в особі Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління, м.Донецьк.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на відповідача.

При цьому, випадки та порядок сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір», що набув законної сили 01.11.2011р.

Так, ст.7 означеного нормативного акту встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог.

За роз'ясненнями наданими у Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 в редакції від 23.03.2012р. абзаці 5 п.4.6 зазначено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», передбачено повернення судового збору ухвалою у разі, закриття провадження по справі.

Враховуючи роз'яснення надані у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 в редакції від 23.03.2012р. п. 4.12. визначено, у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у зменшеній частині позовних вимог судові витрати підлягають поверненню ухвалою суду відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», як і судовий збір в частині припинення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, п. 1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, положеннями Закону України «Про судовий збір», зважаючи на п.4.6 , п.4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. у редакції від 23.03.2012р., суд , -

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження в частині позовних вимог Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, в особі Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління, м.Донецьк, до відповідача, Державного закладу Міністерства охорони здоров'я України «Санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці», м.Донецьк, про стягнення 113 222,00 грн. основного боргу.

2.Позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, в особі Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління, м.Донецьк, до відповідача, Державного закладу Міністерства охорони здоров'я України «Санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці», м. Донецьк, про стягнення 744,47грн. пені, задовольнити.

3.Стягнути з Державного закладу Міністерства охорони здоров'я України «Санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» (83018, м.Донецьк, вул.Сіверська, б.18, ЄДРПОУ 01112149, р/р35228001000526 УГК у Донецькій обл., р/р35215003000526 УГК у Донецькій обл., МФО 834016) на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, в особі Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління (83018, м.Донецьк, Київський район, вул.Артемівська, б.47, ЄДРПОУ 26019959, р/р26001000000712 у ПАО «ВБР», МФО 380719) пеню у розмірі 744,47грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 14,89грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Після набрання рішенням законної сили постановити ухвалу про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 2805,36 грн.

6.В судовому засіданні 05.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

8.Повний текст підписано 10.09.2012р.

Суддя Соболєва С.М.