Рішення

від 23.10.2012 по справі 6/5007/1087/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" жовтня 2012 р. Справа № 6/5007/1087/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Козак О.О. - довіреність від 30.07.2012р. за вих.№03/2422;

від відповідача: Буханевич Н.Й. - директор, наказ №29-К від 18.02.1991р.;

від прокурора: Дереча І.В. - посвідчення №125;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)

до Госпрозрахункових навчально-виробничих майстерень Житомирського технологічного коледжу (м.Житомир)

про розірвання договору оренди, та стягнення 11757,21 грн.

Заступник прокурора м.Житомира звернувся до господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі позивача з позовом до відповідача про розірвання договору оренди №641 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 25.12.2006р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир) та Госпрозрахунковими навчально-виробничими майстернями Житомирського технологічного коледжу (м.Житомир). та стягнення 11757,21 грн. заборгованості по орендній платі. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Подав заяву про збільшення позовних вимог від 18.10.12р. за №40/12р., відповідно до якої просить розірвати договір оренди №641 від 25.12.2006р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та Госпрозрахунковими навчально-виробничими майстернями Житомирського технологічного коледжу, а також стягнути з відповідача на користь позивача 15640,36грн. - основного боргу, 156,50грн. - штрафу, 887,46грн. - пені.

З врахуванням приписів ст.22 ГПК України дана заява прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.10.12р.

Представник відповідача позов визнав, щодо розірвання договору оренди не заперечував, надав докази сплати заборгованості по орендній платі в загальній сумі 16684,32грн.

Заслухавши прокурора, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець/позивач) та Госпрозрахунковими навчально-виробничими майстернями Житомирського технологічного коледжу (орендар/відповідач) було укладено договір оренди №641 нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с.22-23), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - частину нежитлового приміщення в будівлі навчально-виробничих майстерень корисною площею 205 кв.м (далі - майно), що перебуває на балансі Житомирського технологічного коледжу (далі - балансоутримувач) та знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Московська, 37. Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, здійсненим приватною фірмою "ЮрЕкс" за станом на 31.10.2006р. і становить - 166411,70грн. (п.1.1 договору).

Договір укладено строком на 364 дні, що діє з 25.12.2006р. до 23.12.2007р. включно (п.10.1 договору).

Якщо орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку договору оренди, то за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, встановлений цим договором (п. 10.6 договору).

Враховуючи, що заперечень зі сторони орендаря щодо припинення договірних відносин не було, відповідно до п.10.6 договір оренди було поновлено на 2008 рік.

Додатковими договорами №2 та №3 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.12.06р. №641, строк дії договору продовжувався до 19.12.2009р. та до 18.12.2010р. включно.

Відповідно до додаткового договору №4 про внесення змін та доповнень до договору оренди №641 від 25.12.2006р., підписаного 01.12.2010р. між тими ж сторонами, строк дії договору оренди №641 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.12.2006р., продовжено на 2 роки до 18.12.2012р. включно (а.с.27 - на звороті).

Згідно п.3.1 даного договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами та доповненнями), і становить без ПДВ 1411,73грн. за базовий місяць оренди - листопад 2006 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2006р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2006р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до договору №1 про внесення змін та доповнень до договору оренди №641 від 25.12.2006р., підписаного 29.01.2007р. між тими ж сторонами, пунк 3.1 договору викладено в такій редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 (зі змінами та доповненнями, в тому числі затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846), і становить без ПДВ 2136,31грн. за базовий місяць оренди - січень 2007 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007р.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМ України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п.3.3 договору зі змінами, внесеними додатковим договором №2 від 26.12.2008р.)

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь термін прострочення Орендарем виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені п.3.3 договору (п.3.5 договору зі змінами внесеними додатковим договором №2 від 26.12.2008р.).

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 1% від суми заборгованості (п.3.7 договору, доповненого договором №2 від 26.12.2008р.).

Пунктом 5.2 договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

На виконання п.3.1 п.3.2 договору №641 від 25.12.2006р. була нарахована орендна плата за період з січня по вересень 2012 року в сумі 17595,69 грн.

Відповідач частково сплатив орендну плату в сумі 1955,33 грн., внаслідок чого на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 15640,36грн.

12.06.2012р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №03/1809 (а.с.30-31) з вимогою сплатити борг по орендній платі, розірвати договір оренди та повернути балансоутримувачу орендоване майно, на яку було отримано відповідь про виконання вимог претензії в разі надходження коштів від виконання договорів на виготовлення продукції (а.с.32).

Оскільки відповідачем орендна плата не сплачена, позивач просить розірвати договір оренди №641 та стягнути з відповідача орендну плату в сумі 15640,36 грн., а також 887,46 грн. пені та 156,50грн. штрафу.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 15640,36грн. обґрунтовані.

Пунктом 5.2 договору оренди та ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, розмір пені складає 887,46 грн., розмір штрафу - 156,50 грн. (а.с.59-64).

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що після звернення позивача з позовом до суду, а саме 22.10.2012р. відповідач здійснив погашення заборгованості в сумі 16684,32грн., що підтверджується платіжним дорученням №53 від 22.10.2012р. на суму 15640,36грн., платіжним дорученням №54 від 22.10.2012р. на суму 887,46грн. та платіжним дорученням №55 від 22.10.2012р. на суму 156,50грн. (а.с.66-67).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16684,32грн. підлягає припиненню.

Згідно з п.1 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 8.3 Договору оренди сторони погодили, що Договір може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Як зазначалось вище, позивач 12.06.2012р. направив претензію з пропозицією сплати боргу та розірвати договір оренди №641 від 25.12.2006р., яка залишена без задоволення (а.с.30-31).

Пунктом 10.3 договору оренди №641 визначено, що зміни до цього договору або його розірвання допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

За невиконання або неналежне виконання орендарем зобов'язань, вказаних у даному договорі, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством (п.9.1 договору).

Згідно ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є, зокрема: орендна плата.

Як передбачено ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку в наявності істотне порушення умов договору, оскільки істотною умовою договору оренди є його оплатність. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди №641 від 25.12.2006р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов визнав, на день розгляду справи договір оренди не розірвано, борг по орендних платежах та штрафні санкції орендодавець сплатив повністю.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в частині розірвання договору оренди №641 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 25.12.2006р., укладений між сторонами. Провадження у справі в частині стягнення 16684,32 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору, який нараховується з немайнової вимоги в сумі 1073,00грн., та майнової вимоги в сумі 1609,50грн, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди №641 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 25.12.2006р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир) та Госпрозрахунковими навчально-виробничими майстернями Житомирського технологічного коледжу (м.Житомир).

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 16684,32 грн. заборгованості.

4. Стягнути з Госпрозрахункових навчально-виробничих майстерень Житомирського технологічного коледжу (10001, м.Житомир, вул.Московська, 37, код 00274660)

- на користь Державного бюджету України - 2682,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.10.2012р.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати: 1 - в справу