Рішення

від 22.10.2012 по справі 5011-36/12370-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/12370-2012 22.10.12

За позовом Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в

інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду

державного майна України по м. Києву

До Товариства з обмеженою відповідальністю «АЦС»

про стягнення 4 041, 80 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури Діброва В.С. -по дов. №006645 від 27.09.2012р.

Від позивача Гнатюк О.В. -по дов №53 від 01.10.2012р.

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЦС» 4041,80,10 грн., із яких: 3 612,09 основного боргу по договору №5702 від 29.12.2010р., 273,89 грн. пені, 46,43 грн. -інфляційні та 108,39 штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2012р. порушено провадження у справі №5011-36/12370-2012, розгляд справи призначено на 22.10.2012р.

В судовому засіданні 22.10.2012р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 11.09.2011 року.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 29.09.2012р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

14.12.2010р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (наді позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЦС»(далі -відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5702, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 14,50 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 50, на шостому поверсі.

Майно передається в оренду для розміщення офісу.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Сторонами погоджено строк дії договору 2 роки 11 місяців та діє з 14.12.2010 року по 14.12.2013р.

14.12.2010р. між сторонами був підписаний акт прийому -передачі приміщення.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.95р. №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) -вересень 2010 року: 1 303, 52 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до умов договору №5702, орендар зокрема зобов'язаний:

п.5.3. своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату;

п.3.6. перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітними з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету: 30% орендної плати перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувачу;

п. 3.7. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу визначеному в п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

п. 3.8 у разі якщо на дату сплати заборгованість становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

п. 5.9 Орендар подає регіональному відділенню ФДМ України по м. Києву копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до державного бюджету України та на розрахунковий рахунок Балансоутримувача до 15 числа кожного місяця, наступного за звітним. Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на директора та головного бухгалтера Орендаря.

Спір по справі виник внаслідок того, що на думку прокуратури, відповідач в порушення умов договору, не виконав обов'язку орендаря, орендну плату до державного бюджету не сплатив в повному обсязі за період з квітня 2011 року по листопад 2011 року, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, складає 3 613,09 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач у зазначений період користувався нежитловим приміщенням, а тому зобов'язаний згідно Договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати до держаного бюджету України становить 3 613,09 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором №5702 від 14.12.2010р. виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі суду не надав.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3 613,09грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Прокуратурою заявлені вимоги про стягнення з відповідача 273,89 грн. пені за прострочку платежу, 46, 43 грн. -інфляційні та 108,39 грн. штраф.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В п. 3.7 договору сторони передбачили, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.3.6. перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітними з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету: 30% орендної плати перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувачу.

Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням приписів ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 59 грн. 31 коп. В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН" та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 46,43 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована спірний період, а отже, підлягає стягненню з відповідача у розмірі 46,43 грн.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань встановлений судом та по суті відповідачем не оспорений , вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 46,43 грн. та підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

За порушення строків оплати орендних платежів з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 108, 39 грн., відповідно до п. п. 3.8 договору.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЦС» (03150, м. Київ, вул.Бубнова, 6/6, кв. 37, код ЄДРПОУ 35379326) на користь Державного бюджету України на рахунок №31111094700011, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 27995466, банк одержувача - ГУ ІКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва -плата за оренду іншого майна 3 613 грн. 09 коп. основного боргу, 46 грн. 43 коп. -інфляційні, 108 грн. 39 коп. штраф та 59 грн. 31 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтранс» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5А, код ЄДРПОУ 31027415) судовий збір в розмірі 1 609 грн. 50 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.2012р.

СуддяТрофименко Т.Ю.