Рішення

від 22.10.2012 по справі 5011-53/12418-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/12418-2012 22.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.А.Р.С"

про стягнення 14 569,17 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Заліський Д. Ю. -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.А.Р.С" заборгованості за Договором № 6575 від 23.09.2010 заборгованості в розмірі 13291,78 грн. основного боргу, 557,73 грн. пені, 719,66 грн. 20% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов Договору про надання транспортно-експедиційних послуг відповідач не розрахувався за надані на його користь послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/12418-2012, розгляд справи призначено на 01.10.2012.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 01.10.2012 представник відповідача розгляд справи було відкладено на 22.10.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 22.10.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 12.07.2012 та ухвала суду від 01.10.2012 були направлена відповідачу за адресою, вказаною у позивачем у позовній заяві та у Витязі з ЄДРЮОФОП, однак Ухвала суду про порушення провадження у справі від 12.07.2012 останнім не отримана, у зв'язку із закінченням строку зберігання, що підтверджується довідкою поштової установи.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.10.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.09.2010 товариством з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "С.Т.А.Р.С" (замовник) укладений договір № 6575 про надання транспортно-експедиторських послуг (далі -договір).

Згідно договору виконавець надає транспортно-експедиторські послуги замовнику, згідно його замовлення та експрес-накладної на умовах, що вказані у цьому договорі (п. 1.1.).

За надані послуги замовник сплачує виконавцю винагороду, згідно діючих у виконавця тарифів та додатково 0,5% комісійних від оголошеної вартості вантажу. Тарифи можуть змінюватися при зміні цін на паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергію та при інфляції, про що письмово інформується замовник (п. 1.2.).

Розділом 2 договору визначені обов'язки сторін, відповідно до яких виконавець зобов'язався, зокрема, своєчасно доставити вантаж, згідно з експрес-накладною замовника та умовами даного договору (п. 2.1.); дотримуватись умов перевезення вантажу, вказаних замовником письмово (п. 2.3.); представити замовнику документи для оплати наданих виконавцем послуг з перевезення вантажу (акт надання послуг, рахунок-фактуру, податкову накладну) (п. 2.4.).

Замовник згідно із вказаним договором, оплата вартості послуг з перевезення вантажу відбувається за діючими у виконавця тарифам, шляхом внесення замовником на рахунок виконавця плати у розмірі 100% від вартості наданих послуг, після виконання замовлення, протягом 2-х банківських днів (п. 4.1 договору).

Замовник протягом 2 робочих днів підписує надані виконавцем 2 примірники Акта про надання послуг та повертає виконавцю 1 примірник підписаного акта або надає виконавцю письмову мотивовану відмову, не пізніше 1 робочого дня, з дня отримання акта від виконавця. Не підписання замовником акта протягом 2 робочих днів без мотивованих причин відмови, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем своїх зобов'язань визначених цим договором (п. 4.1.1.).

Оплата виставленого виконавцем рахунку-фактури за надані послуги, в порядку визначеному п. 4.1. цього договору, здійснюється шляхом внесення замовником вказаної в рахунку-фактурі суми протягом 2 банківських днів з дня отримання рахунку-фактури, на поточний рахунок виконавця, визначений в статті 11 цього договору (п. 4.2.).

На виконання договору, позивач, на підставі доручення відповідача, надав транспортно-експедиторські послуги. Вказані послуги були прийняті відповідачем без зауважень, про що свідчать підписані та скріплені печаткою: товарно-транспортні накладні №№ 56201000154855 від 11.11.2011, 56083000064693 від 08.11.2011, 56998002246125 від 07.11.2011, 56201000167166 від 02.12.2011, 56201000167158 від 02.12.2011, 56998002491127 від 01.12.2011, 5616000008607 від 15.12.2011, 56083000312181 від 15.12.2011, 56998002526793 від 06.12.2011, 56201000186019 від 28.12.2011, 56083000323970 від 16.12.2011, 56201000179245 від 20.12.2011, 56083000594518 від 26.01.2012, 56083000585620 від 25.01.2012, 56083000610700 від 28.01.2012, 56201000216428 від 15.02.2012, 56201000216439 від 15.02.2012, 56201000210202 від 07.02.2012, 56201000214137 від 13.02.2012, 56201000216427 від 05.02.2012, 56201000193492 від 13.01.2012, 56083000859474 від 28.02.2012, 56201000218093 від 17.02.2012, 56201000223370 від 24.02.2012, 56083000859487 від 28.02.2012, 56201000235261 від 09.03.2012, 562010002299834 від 02.03.2012, 10004682614 від 05.03.2012, 10004472158 від 11.02.2012, 56201000229838 від 02.03.2012, 56201000220295 від 21.02.2012, 56201000253829 від 29.03.2012, 56201000251313 від 27.03.2012, 56201000251324 від 27.03.2012, 56201000240625 від 15.03.2012 та акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № НП/20-002764 від 22.11.2011, № НП/20-002850 від 30.11.2011, НП/20-002971 від 08.12.2011, № НП/20-003056 від 16.12.2011, № НП/20-003137 від 22.12.2011, № НП/20-003196 від 27.12.2011, № НП/20-003306 від 30.12.2011, № НП/20-000024 від 12.01.2012, № НП/20-000139 від 31.01.2012, № НП/20-000425 від 20.02.2012, № НП/20-000630 від 29.02.2012, № НП/20-000499 від 01.03.2012, № НП/20-000662 від 13.03.2012, НП/20-00731 від 15.03.2012, № НП/20-000817 від 26.03.2012, № НП/20-00952 від 30.03.2012 на загальну суму 13291,78 грн.

На оплату за надані послуги відповідач виставляв рахунки- фактури: № НП/20-002764 від 22.11.2011, № НП/20-002850 від 30.11.2011, НП/20-002971 від 08.12.2011, № НП/20-003056 від 16.12.2011, № НП/20-003137 від 22.12.2011, № НП/20-003196 від 27.12.2011, № НП/20-003306 від 30.12.2011, № НП/20-000024 від 12.01.2012, № НП/20-000139 від 31.01.2012, № НП/20-000425 від 20.02.2012, № НП/20-000630 від 29.02.2012, № НП/20-000499 від 01.03.2012, № НП/20-000662 від 13.03.2012, НП/20-00731 від 15.03.2012, № НП/20-000817 від 26.03.2012, № НП/20-00952 від 30.03.2012.

Оплата за надані послуги відповідачем здійснена не була.

Матеріалами справи підтверджується що позивач звертався до відповідача з претензією № 574 від 20.06.2012 про оплату заборгованості. Відповідач відповіді на претензію не надав.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення взятих зобов'язань, надані послуги у визначені договором строки не оплатив і на момент звернення з позовом до суду за відповідачем існує заборгованість в сумі 13291,78 грн.

Також заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 13291,78 грн. підтверджується актом звірки підписаний обома сторонами у справі.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Частина 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов'язок підтвердити належними доказами факт оплати вартості наданих послуг в повному обсязі та у встановлені строки покладається на відповідача.

Сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг (п. 4.1. договору).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання суду не надав.

Таким чином, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості по договору в сумі 13291,78 грн.

Отже, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 13291,78 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

За невиконання зобов'язання позивач також наполягає на стягненні з відповідача 826,90 грн. пені.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість сторін про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 5.4. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення вимог в частині пені у розмірі 557,73 грн. за розрахунком позивача.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 719,66 грн. 20 % річних.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 20% річних, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги в частині стягнення 20% річних в сумі 719,66 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 2 , 4 3 , 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.А.Р.С" (03150, м. Київ, вул. Горького, 97; ЄДРПОУ 37120092) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57; ЄДРПОУ 31316718) 13291,78 грн. (тринадцять тисяч двісті дев'яносто одна гривня 78 коп.) основної заборгованості, 557,73 грн. (п'ятсот п'ятдесят сім гривень 73 коп.) пені, 719,66 грн. (сімсот дев'ятнадцять гривень 66 коп.) 20 % річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 24.10.2012