Рішення

від 23.10.2012 по справі 5011-7/12992-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/12992-2012 23.10.12

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон меблів «Русанівка»

про стягнення 73 041,46 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Решетниченко О.С. -довіреність б/н від 26.12.2011;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон меблів «Русанівка» про стягнення 73 041,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за комунальні послуги згідно Договору № 33/420 про надання послуг від 03.10.2011.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 69 033,25 грн. - основного боргу, 2 701,51 грн. -пені, 1 306,70 грн. -3 % річних, 1 609,50 грн. -судового збору.

Ухвалою від 24.09.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.10.2012.

В судове засідання 23.10.2012 представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 23.10.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 23.10.2012 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а також зазначив що не заперечує проти розстрочення заборгованості строком на три місяці.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 23.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2011 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі по тексту -позивач, «Підприємство») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Салон меблів «Русанівка»(далі по тексту -відповідач, «Споживач») укладено Договір № 33/420 про надання послуг (далі по тексту -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору «Підприємство»на підставі укладених договорів з Виробниками комунальних послуг (Постачальна організація) зобов'язується: - транспортувати по внутрішньо будинкових мережах «Споживачу», що є власником нежилого приміщення, загальною площею 1190,3 кв. м., за адресою м. Київ, вул. Ентузіастів, 5, комунальні послуги;

Згідно з п. 1.2. Договору «Споживач»у відповідності до Даного Договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Як слідує з п. 2.2. Договору «Споживач»до 10 числа поточного місяця повинен сплатити: - рахунки за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення) минулого місяця; - 4%, які пов'язані з нарахуванням, збором, розщепленням та обліком платежів і перерахуванням коштів Виробникам комунальних послуг (розпорядження КМДА № 758 від 30.06.2009 p.);

Відповідно до п. 2.3. Договору платежі за комунальні послуги вносяться «Споживачем»на рахунок «Підприємства», згідно рахунків, що надсилаються.

Згідно з п. 3.1.1. Договору «Споживач»зобов'язується: щомісячно до 10-го числа поточного місяця надавати показники засобів обліку гарячої та холодної води (в разі їх наявності) до відповідного структурного підрозділу «Підприємства»(ЖРЕО № 420).

Строк дії Договору встановлений з 03.10.2011 по 01.10.2016р. (п. 5.5. Договору).

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за комунальні послуги за період з 01.11.2011 по 01.09.2012.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду платіжні вимоги-доручення які повинен був сплатити відповідач в якості оплати за отримані комунальні послуги (копії платіжних вимог-доручень містяться в матеріалах справи), а також Акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами (копія Акту звірки взаємних розрахунків міститься в матеріалах справи), на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Листом від 07.05.2012 відповідач повідомив позивача, що визнає заборгованість в розмірі 77 694,95 грн. та зобов'язується сплатити її, але у зв'язку із скрутним становищем просить розстрочити сплату заборгованості на три місяці, однак до теперішнього часу заборгованість залишилася не сплачено.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договори укладені між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавав комунальні послуг за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач не виконав умови Договору щодо внесення плати за отримані комунальні послуги.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 69 033,25 грн. -основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 4.1.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 2 701,51 грн.

Відповідно до п. 4.1.2. Договору за несвоєчасну сплату платежів, передбачених п.2.2. Договору, «Споживач» сплачує на користь «Підприємства»пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 2 701,51 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості по комунальних платежах позивачем було нараховано 3% річних в розмірі 1 306,70 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 306,70 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Також, враховуючи твердження позивача в судовому засіданні 23.10.2012 про не заперечення розстрочити виконання рішення на 3 місяці, що зумовлено складним фінансовим становищем відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, відстрочка або розстрочка виконання судових рішень можлива лише при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 2 роз'яснень Вищого Арбітражного Суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України» від 12.09.1996 р. № 02-5/333 (зі змінами і доповненнями), вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання (постанова Вищого господарського суду України від 21.11.2006 р. у справі № 10/294 ).

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги ст. 121 ГПК України, господарський суд приходить до висновку про розстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва на 3 місяці починаючи з 23.10.2012.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон меблів «Русанівка»(02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 5, код ЄДРПОУ 16394662) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) 69 033 (шістдесят дев'ять тисяч тридцять три) грн. 25 коп. -основного боргу, 2 701 (дві тисячі сімсот одну) грн. 51 коп. -пені, 1 306 (одну тисячу триста шість) грн. 70 коп. -3% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору. Розстрочити виконання рішення строком на три місяці починаючи з 23.11.2012, визначивши сплату боргу рівними частками щомісячно в наступному порядку:

23.11.2012 -23 011 (двадцять три тисячі одинадцять) грн. 08 коп. -основного боргу, 900 (дев'ятсот) грн. 51 коп. -пені, 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 57 коп. -3% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

23.12.2012 - 23 011 (двадцять три тисячі одинадцять) грн. 07 коп. -основного боргу, 900 (дев'ятсот) грн. 50 коп. -пені, 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 57 коп. -3% річних.

23.01.2013 - 23 011 (двадцять три тисячі одинадцять) грн. 07 коп. -основного боргу, 900 (дев'ятсот) грн. 50 коп. -пені, 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 56 коп. -3% річних.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 24.10.2012р.