Рішення

від 18.10.2012 по справі 26/116-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2012 р. Справа № 26/116-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Казенного заводу порошкової металургії, Київська обл., м. Бровари до Публічного акціонерного товариства «Кранобудівна фірма «Стріла», Київська обл., м. Бровари про стягнення 5 759,45 грн., за участю представників:

позивача:Руденко О.В., довіреність № 12-1544 від 05.07.2012 року; відповідача:Голембіовський Ю.І., довіреність № 1/20 від 01.02.2012 року; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 5 383,62 грн. основного боргу, 205,86 грн. 3% річних, 169,97 грн. пені, а загалом 5 759,45 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором на приймання промзливових стічних вод № 32-Е від 01.11.2007 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.10.2012 року.

У судовому засіданні 18.10.2012 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому повідомив про сплату суми основного боргу в розмірі 5383,62 грн., що підтверджується копією виписки банку з рахунку відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 року між Казенним заводом порошкової металургії (КЗПМ) та Відкритим акціонерним товариством «Кранобудівна фірма «Стріла»(абонент), правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Кранобудівна фірма «Стріла»укладено договір на приймання промзливових стічних вод № 32-Е, за умовами якого Казенний завод порошкової металургії надає послуги абоненту шляхом приймання в свої мережі промзливової каналізації з території абонента умовно чисті промзливові стічні води орієнтовно в кількості 21,616 тис. м 3 на рік або 1,801 тис. м 3 щомісяця (додаток №1).

Цей договір укладається з 01.11.2007 року і діє до 31.12.2008 року, а в частині взаєморозрахунків до повного погашення заборгованості. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не надійде заява однієї з сторін про розірвання договору або його перегляду (п. 8.2 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 2.4 договору остаточний розрахунок за фактичну кількість стоків (п.п. 4.4.1.1, 4.4.1.2 договору) здійснюється шляхом оплати абонентом платіжних документів КЗПМ на протязі 5-ти банківських днів на підставі складених двосторонніх актів.

На виконання умов договору позивач в період з травня 2009 року по серпень 2012 року надав відповідачу послуг на загальну суму 5 429,73 грн., що підтверджується актами надання послуг з приймання промзливових стоків, копії яких містяться в матеріалах справи, та виставив відповідачу для оплати відповідні рахунки-фактури, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач всупереч умов договору за отримані на суму 5 429,73 грн. послуги розрахувався частково, і мав заборгованість перед позивачем у сумі 5 383,62 грн.

Однак, до порушення провадження у справі відповідач перерахував на користь позивача суму основного боргу в розмірі 5 383,62 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку відповідача, копія якої міститься в матеріалах справи.

Враховуючи що сума основного боргу була сплачена відповідачем до порушення провадження у справі, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу з урахуванням частини 3 пункту 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18.

Оскільки, спір в даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір в частині позову про стягнення основного боргу, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання встановленого договором зобов'язання з оплати наданих послуг з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 205,86 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 2.5 договору у випадку несвоєчасної сплати платежів за відведення стоків абонент сплачує КЗПМ пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочки платежу відповідно з Господарським кодексом України.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені за прострочення строків оплати наданих послуг є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з порушенням статтей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у зв'язку з чим стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду в сумі 70,38 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені в позові слід відмовити.

Судовий збір, у розмірі 1 581,66 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача, пропорційно задоволених вимог..

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кранобудівна фірма «Стріла»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 1, код 01349495) на користь Казенного заводу порошкової металургії (07400, Київська обл., м. Бровари, Промвузол, код 00186192) 205 (двісті п'ять) грн. 86 коп. 3% річних, 70 (сімдесят) грн. 38 коп. пені, 1 581 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят одну) грн. 66 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 23.10.2012 р.

Суддя Т.Д. Лилак