Рішення

від 23.10.2012 по справі 5015/4014/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.12 Справа№ 5015/4014/12

За позовом: Приватного підприємства „Пріма транс логістик", смт Тересва Закарпатської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Буспостач", м.Львів

про: стягнення 17 709,50 грн.

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: Климишин І.П. -представник

від відповідача: не з'явився

Суть спору: приватне підприємство "Пріма транс логістик" (смт Тересва Закарпатської області) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Буспостач" (м.Львів) про стягнення 16100,00 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не оплатив наданих послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні згідно договору № 01/10 від 01.02.2011 р.

Ухвалою суду від 27.09.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.10.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 79057 0170522 8.

Ухвали суду від 27.09.2012 р. та від 09.10.2012 р. надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між приватним підприємством „Пріма транс логістик" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Буспостач" укладено договір на транспортне - експедиторське обслуговування № 01/10 від 01.02.2011 р та заявка до договору від 12.10.2011р. (надалі-договір).

Згідно п.8.1. даного договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Укладення цього договору підтверджується складенням перевізного документа відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом переказу гроових коштів на поточний розрахунковий рахунок перевізника. Розрахунки по договору між сторонами проводяться в гривнях.

Умовами договору передбачено, що замовник зобов'язується оплатити надані відповідно до заявок перевізника послуги протягом 14 днів з моменту отримання вантажу (зарахування на склад) та не раніше 4 банківських днів після отримання замовником оригіналів документів на оплату (заявка завірена печаткою, рахунок-фактура, акт виконаних робіт, податкова накладна, CMR, TTH, тощо) (п.4.4 договору).

Міжнародне перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом державний реєстраційний номер АО 5794 АХ/ АО 9096 ХХ на виконання заявки відповідача від 12.10.2011 р. за маршрутом м. Гйор (Угорщина) -м. Львів (Україна), підтвердженням чого є акт прийняття наданих послуг №20 від 24.10.2011 р., підписаний та скріплений печаткою замовника без застережень (копія акту міститься в матеріалах справи).

13 березня 2012 року позивач направив на адресу відповідача досудовий лист-претензію № 1/03, але відповідь від замовника не одержав, рахунку №20 від 17.10.2011 р. не оплатив.

Свій обов'язок щодо остаточного розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу відповідач не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 16100,00 грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобо'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

До договору перевезення застосовуються загальні положення про надання послуг, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України закріплено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором №01/10 від 01.02.2011 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за послуги перевезення, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 16100,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами у відповідності до ст. 4 3 ГПК України.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих послуг перевезення згідно з договором №01/10 від 01.02.2011 р. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 4 3 , 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буспостач" (79057, м.Львів, вул. Антоновича, 115-Б, кв. 3, ідентифікаційний код 37277732) на користь Приватного підприємства „Пріма транс логістик" (90564, Закарпатська область,Тячівський район, селище міського типу Тересва, вул. Горького,будинок 121, ідентифікаційний код 34982255) 16100,00 грн. основного боргу та 1609,5 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 25.10.2012 р.

Суддя Король М.Р.