Рішення

від 22.10.2008 по справі 47/320-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2008 р.                                                           

Справа № 47/320-08

вх.

№ 6897/5-47

Суддя

господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі

судового засідання Малахова О.В.

за участю

представників сторін:

позивача -

ОСОБА_2. за довіреністю від04.02.2008р.  

3-ї особи не з"явився

розглянувши

справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ., с. Слатино 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю

"Камєлот", м. Південне 3-я особа Фізична особа -підприємець ОСОБА_3.,

смт. Доманівка.

про

стягнення 2970,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до суду з позовною заявою заборгованості у розмірі 2850,00грн.,

штрафу у розмірі 120,00грн., які виникли внаслідок неналежного виконання

відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору-замовлення №2708ПО-З

від 27.08.2008р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові

витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 102,00грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та

місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та

витребувані судом документи не надав.

Беручи до

уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України

обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за

статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за

наявними матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським

судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено

договір-замовлення №2708ПО-З від 27.08.2008р. (договір1) про надання

транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним

транспортом ІVЕСО НОМЕР_1 т п НОМЕР_2по маршруту м. Харків - м. Панасне - м.

Харків.

Згідно п. 9

договору  сторонами було узгоджено

вартість перевезення 2850,00 грн впродовж 2-3 банківських днів при наданні

оригіналів документів серед яких: рахунок, акт виконаних робіт, ТТН та податкова

накладна.

Як вбачається з

матеріалів справи, на виконання Договору 1 між ФОП ОСОБА_1. та ФОП ОСОБА_3.

було укладено разовий договір-замовлення (далі по тексту Договір 2) про

перевезення вантажу автомобільним транспортом 

ІVЕСО НОМЕР_1 п/п НОМЕР_2 по маршруту м. Харків - м. Панасне -м. Харків.

ФОП ОСОБА_1.

відповідно до узгодженого Договору 1 надав ТОВ "Камєлот"

транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 2850,00грн.

Виконання

перевезення підтверджується надісланими ФОП ОСОБА_3. на адресу ФОП ОСОБА_1.

товарно-транспортними накладними № ХС-002238 від 27.08.2008р., № ХС-002237 від

27.08.2008р.

Відповідно до

договору 1 оплата послуг здійснюється відповідачем 12.09.2007р.

Як свідчать

матеріали справи відповідачем не було сплачено суму наданих ФОП ОСОБА_1 .

послуг по Договору 1 - внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2850,00

грн.

Відповідно до

ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому

одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)

певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші

тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника

виконання його обов'язку.

Зобов'язання

виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Відповідно до

ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до

вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є

будь-які фактичні дані, на підставі  яких

господарський   суд   у 

визначеному  законом  порядку 

встановлює наявність  чи  відсутність 

обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші

обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до

ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та

заперечень.

Згідно ст.43

Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази

за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом.

Як вбачається з

матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких

обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого

законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими

задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 2850,00грн.

Правові

наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу

України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання

настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата

неустойки.

Згідно п. 12

договору 1 сторонами було узгоджено, що у випадку перевищення маси вантажу

замовник зобов"язаний сплатити штраф експедитору у розмірі 100,00грн. за

кожну перевезену тонну.

Відповідно до

товарно-транспортних накладних №ХС-002238 від 27.08.2008р., №ХС-002237 від

27.08.2008р. загальна маса вантажу складає 21,20т.

Враховуючи

вищевикладене та те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок,

встановлений договором  позовні вимоги в

частині стягнення штрафу в сумі 120,00грн. відповідають вимогам договору та

діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до

статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у

розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про

державне мито”, що становить 102,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського

процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від

29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого

спір доведено до суду.

Враховуючи

вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 611 Цивільного кодексу України,

статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою

Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44,

49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

ВИРІШИВ:

1. Позов

задовольнити повністю.

2. Стягнути з

Товариства з обмеженоювідповідальністю "Камєлот" (62461, Харківська

область, м. Південне, вул. Українська, б. 44-А, р/р26005022450080 в Філії

"Слобожанське РУ" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО

350697, код 35407824) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ,

р/р НОМЕР_3 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код НОМЕР_4 )

заборгованості у розмірі 2850,00грн., штрафу у розмірі 102,00грн., держмито у

розмірі 102,00грн.  та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

Рішення

підписано 23.10.2008р.

Суддя                                                                                            Светлічний

Ю.В.