Рішення

від 05.11.2008 по справі 47/321-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2008

р.                                                           

Справа № 47/321-08

вх.

№ 6911/5-47

Суддя

господарського суду  

при секретарі

судового засідання

за участю

представників сторін:

позивача -

Нагаєць Д.В. за довіреністю №Д-080908/01 від 08.09.2008р.;  відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю від

22.10.2008р.

розглянувши

справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД

Пересічанський МЕЗ", м. Харків 

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків  

про

стягнення 873574,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості

у розмірі 677000,00грн., відсотки за користування грошовими коштами у сумі

12932,08грн., штрафу у розмірі 46500,00грн., пені у розмірі 137142,03грн., які

виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на

підставі  договору №070208/2 від

02.02.2008р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати,

у вигляді сплаченого держмита у розмірі 8735,34грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Позивач надав

суду уточнений розрахунок суми позову, відповідно до якого розмір пені, який

необхідно стягнути з відповідача складає суму у розмірі 97090,65грн.     

Розглянувши

матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що між

позивачем та відповідачем було укладено договір постачання товару № 070208/2

від 02.02.2008р. Відповідно до умов даного договору, відповідач зобов'язався

поставити  позивачеві товар (насіння

соняшника), покупець у свою чергу зобов'язався прийняти товар та сплатити його

на умовах передбачених цим договором.

Як свідчать

матеріали справи, позивач відповідно до ст. 531 ЦК України 07.02.2008р. виконав

свої зобов'язання з оплати товару достроково у розмірі 1087500,00грн., що

підтверджується платіжним дорученням №114 від 08.02.2008р., а відповідач у свою

чергу проти дострокової сплати товару не заперечував та попередню оплату прийняв.

Згідно п. 2.3.

та 3.3. вищезазначеного договору, зобов'язання відповідача з постачання товару

мають розмір у кількості 250т. на строк виконання до 21.02.2008р.

Як вбачається з

матеріалів справи, відповідач порушив свої договірні зобов'язання та поставив

товар 07.04.2008р. у розмірі 64т., що підтверджується накладною №7/4 від

07.04.2008р.

Відповідно до

ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому

одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)

певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші

тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника

виконання його обов'язку.

Зобов'язання

виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Відповідач, у

зв'язку з неможливістю подальшого виконання договору повернув позивачу

попередню оплату у розмірі 132100,00грн., що підтверджується платіжними

дорученнями №51 від 22.07.2008р. та №56 від 14.08.2008р., а решту грошових

коштів не повернув.

Відповідно до

ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового

обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з

матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких

обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого

законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими

задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 677000,00грн.

Відповідно до

ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір

процентів не встановлений договором або законом. 

Зважаючи на

вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що

становить суму у розмірі 12932,08грн. підтверджуються матеріалами справи та

відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Правові

наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають

правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.2.

договору поставки товару № 070208/2 від 07.02.2008р. за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від загальної

вартості  не поставленого товару за

кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи

вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність

за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може

перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що

відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін,

встановлений договором  позовні вимоги в

частині стягнення пені в сумі 97090,65грн. відповідають вимогам договору та

діючому законодавству України, та підлягають задоволенню, а в іншій частині

стягнення пені у розмірі 40051,38грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Позовні вимоги

позивач в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі  46500,00грн. не підлягають задоволенню,

оскільки позивачем не було надано доказів 

відмови відповідача від подальшої поставки товару згідно п. 6.2. даного

договору.

Відповідно до

статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у

розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про

державне мито”, що становить 7869,86грн. та згідно зі статтею 44 Господарського

процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від

29.03.2002р. № 411  судові витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 106,31гривень слід

покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи

вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, ч.2 ст. 625, 611

Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про

державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411,

статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в АКБ „Форус” ХФ, МФО 350772) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Пересічанський МЕЗ” (м.

Харків, вул.. Ревкомівська, 62-А, р/р 260023011639 у першій Харківській філії

АКБ „Базис”, м. Харків, МФО 351599, код ЄДРПОУ 35588156) заборгованості у

розмірі 677000,00огрн., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 12932,08грн.,

пені у розмірі 97090,65грн., держмита у розмірі 7869,86грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 106,31грн.

Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

В решті частини

позову у сумі 86551,38грн. відмовити.

Рішення

підписано 07.11.2008р.

Суддя