Постанова

від 25.10.2012 по справі 5009/2381/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.10.2012 р. справа №5009/2381/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від скаржника: від кредитора:не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі№ 5009/2381/12 /суддя Юлдашев О.О./ за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Медіан Гранд" м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія "Партнер-Трейд" м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі №5009/2381/12 про банкрутство, з врахуванням особливостей банкрутства відсутнього боржника.

В доводах ДПІ посилається на невстановлення судом першої інстанції відсутності боржника за його місцезнаходженням, також вважає, що в матеріалах справи немає доказів, які б свідчили про відсутність підприємницької діяльності боржника. Крім цього апелянт стверджує, що визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури унеможливлює встановлення податкових зобов'язань по сплаті податків. На підставі цього ДПІ просить скасувати постанову суду від 11.07.2012р. та припинити провадження у справі № 5009/2381/12.

Апеляційна скарга ухвалою від 28.08.2012р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням , або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

В постанові від 11.07.2012р. підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону як відсутнього боржника господарський суд Запорізької області визначає, що заборгованість у сумі 24000грн. підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: простим векселем серія АА № 2468142 від 04.05.2012р. на суму 24000грн., протестом про неоплату векселя №640 від 17.05.2012р., виконавчим написом нотаріуса №641 від 17.05.2012р. Для примусового виконання виконавчий напис нотаріуса було направлено для виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ. 11.06.2012р. Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням та майна, на яке можливо звернути стягнення. Викладене підтверджується актом державного виконавця від 11.06.2012р.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання виконавчого документу.

Відсутність боржника підтверджується наступним.

В матеріалах справи є повідомлення ТОВ "Українська компанія "Партнер-Трейд", адресоване ініціюючому кредитору. Цим листом повідомлялось про припинення господарської діяльності ТОВ "Українська компанія "Партнер-Трейд " та про неможливість погашення боргу за простим векселем у сумі 24000грн. через тяжкий фінансовий стан. Лист в оригіналі підписаний директором ТОВ "Українська компанія "Партнер-Трейд" та скріплений печаткою підприємства.

До вказаного листа доданий протокол №23 загальних зборів учасників ТОВ "Українська компанія "Партнер-Трейд" від 23.05.2012р., в якому зафіксовано про прийняття рішення про припинення діяльності товариства та призначення ліквідаційної комісії. Протокол в оригіналі підписаний учасником боржника та скріплений печаткою товариства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Тому вказані оригінали документів Донецький апеляційний господарський суд приймає як належні докази у цій справі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів дійшла висновку, що протокол з рішенням засновників про припинення підприємницької діяльності боржника є належним та допустимим доказом в порядку ст. 52 Закону інших ознак, що свідчать про відсутність його підприємницької діяльності на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що боржник не виконав рішення засновника та у період після 23.05.2012р. (дата прийняття рішення згідно протоколу № 23 загальних зборів ТОВ "Українська компанія "Партнер-Трейд") здійснював підприємницьку діяльність.

Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ТОВ "Медіан Гранд" про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ "Українська компанія "Партнер-Трейд" господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також колегія суддів вважає, що порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону можливе не лише у випадку встановлення відсутності місцезнаходження боржника. За змістом ст. 52 Закону допускаються альтернативні підстави для порушення провадження у справі за спрощеною процедурою, визначеною диспозицією зазначеної норми. Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 15.09.2010р. у справі №45/116б.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи , зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи ; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Донецьким апеляційним господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з ЄДР станом на 18.10.2012р. № 14921544, в якому міститься інформація про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та про знаходження юридичної особи в стані припинення підприємницької діяльності . Тобто у справі №5009/2381/12 є докази, які підтверджують факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юридичної особи - боржника та про припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені та приймаються судом до уваги як належні докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

На підставі ст. 52 Закону та наявності достатньої кількості доказів у матеріалах справи господарський суд Запорізької області 11.07.2012р. виніс постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором у справі ініціюючого кредитора.

Статтею 104 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 передбачено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом, та вважає, що заявником надані належні докази наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора та відсутності підприємницької діяльності боржника, відсутності боржника за місцезнаходженням.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі № 5009/2381/12 -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі №5009/2381/12 про банкрутство залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 6 прим.:

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1.ДАГС

1.до справи

1.ГСЗО