Ухвала

від 03.10.2012 по справі 2а-325/10/0770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 р. Справа № 33999/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Берегівського міжрайонного управління водного господарства на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області до Берегівського міжрайонного управління водного господарства про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В :

управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі Закарпатської області звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Берегівського міжрайонного управління водного господарства в якому просило стягнути з відповідача 7369, 56 грн. заборгованості.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з Берегівського міжрайонного управління водного господарства заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 7369, 56 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Берегівське міжрайонне управління водного господарства оскаржило його в апеляційному порядку, вважає що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд не звернув увагу на суттєві розбіжності в адміністративному позові та в листах управління Пенсійного фонду України в Берегівському районі до Берегівського МУВГ, а саме в позовній заяві вказано на те , що «громадянка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала у Берегівському МУВГ в шкідливих умовах праці повний робочий день, що підтверджено відповідною довідкою про пільговий стаж та копією трудової книжки. Вказані обставини дали їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах». А в листі № 583/06 від 15 лютого 2010 р. УПФУ навпаки стверджує, що стаж роботи ОСОБА_1 на зазначених роботах станом на 01 січня 1992 р. складає лише 09 років 09 місяців та 20 днів, таким чином вона не мала право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Теж саме УПФУ підтверджує ще одним листом № 1022/06 від 12 березня 2010 р., що ОСОБА_1 не мала право на призначення пільгової пенсії.

Управління ПФУ не поставило до відома Берегівське МУВГ, що пільгова пенсія ОСОБА_1 буде призначатися за рахунок підприємства навіть коли працівники УПФУ неодноразово перевіряли всі необхідні документи для призначення пенсії ОСОБА_1, а лише в лютому 2010 року Берегівському МУВГ стало відомо, коли УПФУ направило розрахунок за шість місяців з липня 2009 року про призначення пільгової пенсії за рахунок підприємства.

Берегівське МУВГ звернулося до управління Пенсійного фонду в Берегівському районі з листом № 33 від 02 лютого 2010 року, про те що таке призначення є помилковим, так як, Берегівське МУВГ є державною, бюджетною, неприбутковою організацією, бо фінансується з державного бюджету у відповідності до затвердженого кошторису, згідно кодів економічної класифікації видатків. В кошторисах підприємства не передбачається виплата пільгових пенсій, в такому випадку виплата пільгової пенсії за рахунок бюджетних коштів не передбачена.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 937 від 18 липня 2007 р. пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету).

На підставі вище наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Берегівське міжрайонне управління водного господарства є юридичною особою і зареєстроване в управлінні ПФУ в Берегівському району, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Розглядаючи спір суд першої інстанції правильно вказав, що згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно Тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформатизації України №166 від 22.07.2004 року, становлять для міста 0.79% від суми пенсії, для села 1.56% від суми пенсії.

Громадянка ОСОБА_1. 1959 р н. працювала у БМУВГ в шкідливих умовах праці повний робочий день, шо підтверджено відповідною довідкою про пільговий стаж та копією трудової книжки. Вказані обставини дали їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12). Даній особі була призначена пенсії на пільгових умовах в розмірах, що вказані у довідці.

Судом першої інстанції встановлено, що за січень 2010 року управлінням ПФУ в Берегівському районі проведено виплату громадянці ОСОБА_1 пільгової пенсії на загальну вартість суму 7369,59 грн. Пенсія виплачувалась через відділення банку, а отже відсутні витрати на доставку такої пенсії.

Згідно п.6 Інструкції від 19.12.2003 року №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України місячну суму зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким відповідно до ст.6 п.6.4. Інструкції розмір сум відшкодування на поточний рік визначається щорічно.

Оскільки, в порушення зазначених вимог Берегівське МУВГ не відшкодувало суми виплаченої пільгової пенсії, в зв'язку з чим за січень 2010 року виникла заборгованість перед управлінням ПФУ в Берегівському районі на загальну суму 7369,59 грн., а в добровільному порядку відповідач не погасив заборгованість до управління ПФУ в Берегівському районі, то суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що позовні вимоги слід задовольнити. .

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Берегівського міжрайонного управління водного господарства - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року у справі № 2а-325/10/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк