Постанова

від 04.10.2012 по справі 2а-6525/12/0170/9

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-6525/12/0170/9 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 04 жовтня 2012 р. (10:00) Справа №2а-6525/12/0170/9    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді  Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС      до  Приватного акціонерного товариства "Джемієт"      про стягнення  117207,32 грн. Сторони явку представників не забезпечили. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джемієт", в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за землю в сумі 117207,32 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач припустив несплату самостійно задекларованих зобов'язань за податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 94349,52грн., у зв'язку із чим відповідачем було нараховано пеню в розмірі 3690,48грн. Крім того, за відповідачем значиться заборгованість з штрафних (фінансових) санкцій в розмір 21903,11грн. В добровільному порядку податковий борг відповідачем сплачений не був, у зв'язку з чим позивач просить стягнути суму заборгованості в розмірі 117207,32 грн. примусово. У запереченнях на адміністративний позов, що надійшли до суду 12.07.2012р., відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити. Як на підставу для відмови в позові відповідач зазначив, що позовна заява подана не до того відповідача, та позивачем не вірно визначено розмір узгодженого податкового зобов'язання. Відповідач зазначив, що сума яка підлягає сплаті за чотири місяці 2011р. дорівнює 94349,52грн., тоді як позивач у позові вказав що заборгованість за вересень-грудень 2011р. складає 98040,00грн. Таким чином відповідач вважає, що сума, що вказана в позові перевищує реальну суму на 3690,48грн. Також відповідач, як на підставу для відмови в позові посилається на те, що податкові вимоги пред'являлися позивачем у 2009році, тобто більш ніж за півтора роки до початку проведення перевірки за якою було здійснено донарахування штрафних санкцій. Ухвалою суду від 18.09.2012р. замінено первинного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Джемієт" належним відповідачем – Приватним акціонерним товариством "Джемієт". До суду надійшли уточнення позовних вимог, у яких позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 119943,11грн. Розглянувши наведену заяву та розрахунки суми позову щодо стягнення податкового боргу судом з'ясовано, що позивачем при зазначенні суми позову у позовній заяві було допущено арифметичну помилку. Тобто суми недоїмки, пені та штрафу, що вказані у розрахунку, що наданий до позову та у розрахунку, що наданий до уточнених позовних вимог не змінилися (94349,52грн.+3690,48грн.+18206,46грн.+1,00грн.+3695,65грн.), але складання цих сум дорівнює 119943,11грн., тоді як у позові помилково вказано, що складання цих сум дорівнює 117207,32 грн.   Вищенаведена заява прийнята судом. Позивач у судове засідання 04.10.2012р. не з'явився, однак від нього надійшло клопотання, в якому просить провести судове засідання без участі його представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними в справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд                                                           ВСТАНОВИВ: Відповідно до п. 15.1. та 16.1 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зокрема зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Джемієт" є правонаступником Спільного українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу"Джемієт". Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції  в м. Ялта АР Крим. Згідно п. 286.2. ст. 286 ПК України платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Судом встановлено, що 26.01.2011 року відповідачем до Державної податкової інспекції  в м. Ялта АР Крим  було подано  податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 рік №2614, відповідно до якої орендна плата за землю щомісячно склала 23587,38грн., а всього 283048,56грн. (а.с.11). Однак, відповідачем сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю за період  вересень-грудень 20011р. сплачена не. На час звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість за період  вересень-грудень 20011р склала 94349,52грн.  У зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем орендної плати за земельну ділянку позивачем нараховано пеню за період з 16.11.2010р. по 02.02.2011р. в розмірі 3690,48грн. На вимогу норм пунктів 36.1., 36.2., 36.3. статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Так, виконанням податкового обов'язку за правилами п. 38.1. статті 38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. На вимогу п. 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Судом з'ясовано, що на підставі Акту перевірки від 21.09.2011р. №2701/15-3/19451923 ДПІ у м. Ялті прийняті податкові повідомлення – рішення від 14.11.2011р. №0007671503 на суму 1,00грн, №0007681503 на суму 3695,65грн., №0007661503 на суму 18206,46грн., які вручені відповідачу 22.11.2011р. (а.с.12). У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що вищенаведені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог діючого законодавства,  доказів їх оскарження або сплати. За правилами п. 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно пп.14.1.153. Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який втратив чинність з 01.01.11р.), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Судом з'ясовано, що позивачем відповідачу надіслані перша податкова вимога від 27.10.2009 р. №1/698 та друга податкова вимога від 14.02.2009 р. №2/795 (а.с.14). Що стосується посилання відповідача на те, що податкові вимоги пред'являлися позивачем у 2009році, тобто більш ніж за півтора роки до початку проведення перевірки за якою було здійснено донарахування штрафних санкцій, суд зазначає наступне. На вимогу приписів п. 59.5. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 12.04.12р. №1044/11/13-12, ні ПК України, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу. Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги. Відповідно до п. 95.3. та п. 95.4 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед бюджетом становить 119943,11грн., з яких: 94349,52грн. – податкові зобов'язання, 3690,48грн. – пеня, 21903,11грн. - штрафні санкції, що підтверджується матеріалами справи. За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову виготовлено 09.10.2012 року. Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд -                                                         ПОСТАНОВИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство "Джемієт" (98652, АРК, м. Ялта, с.м.т.Восход, вул. Аврори, б. 28; ЄДРПОУ 19451923) 119943,11грн. в доход місцевого бюджету м. Ялта на р/р 33217812700039, код платежу 13050200 (орендна плата з юридичних осіб) в УДК в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 38027563.  Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     Суддя                                                                         Гаманко Є.О.