Постанова

від 09.10.2012 по справі 2а-10510/12/0170/25

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2012 р. Справа №2а-10510/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Зайцевої М.О., представника відповідача Телкової Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушті АР Крим

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим звернулося з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, в якому просить стягнути з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушті АР Крим заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсії по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року у відношенні 4 пенсіонерів у сумі 3276,61 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що УПФ в м. Алушта проводить виплату пенсій по інвалідності громадянам м. Алушта, нарахованих внаслідок нещасного випадку на виробництві. Відповідно ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання", Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує страхові виплати і надає соціальні послуги певної категорії осіб, за наявності необхідного переліку документів. Якщо потерпілою особою документи не передані до Фонду соціального страхування від нещасного випадку, він продовжує отримувати суми пенсії, що належить йому з Пенсійного фонду України, після чого між фондами надалі проводяться відповідні розрахунки. Між тим, Фонд соціального страхування не прийняв до відшкодування суми витрат на виплату і доставку пенсію у розмірі 3276,61 грн., виплачену позивачем пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період часу з березня по серпень 2012 року. ПФУ вважає відмову відповідача відшкодувати зазначені суми безпідставною, та такою, що порушує вимоги законодавства та завдає шкоди інтересам держави в особі позивача.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог за тих підстав, що постановою правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України "Про затвердження Порядку відшкодування Фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" від 04.03.2003 року Фондом провадяться відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою зазначених пенсій, однак в пенсійних справах пенсіонерів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутні належні документи, які б підтверджували, що вони є особами, які мають право на отримання пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві. Пенсіонерка ОСОБА_3 взагалі не мала права на отримання даного виду пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, оскільки на день смерті свого чоловіка ОСОБА_3 була працездатною. Даний факт вже встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Між позивачем та відповідачем підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за період березень-серпень 2012 року (а.с. 6-11).

Під час підписання актів виникла розбіжність у сумі 3276,61 грн., причиною якої стала незгода відповідача відшкодовувати виплату витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Перевіряючи наявність підстав для відшкодування УПФУ в м. Алушта АР Крим витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, судом було встановлено наступне.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Відповідно до статті 12 Основ, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надається, зокрема, пенсія за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, зокрема, надається пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого, а також чи передавалися цими підприємствами особові справи потерпілих до Фонду.

В матеріалах справи мається акти про нещасні випадки, згідно яких ОСОБА_4 (а.с. 38) та ОСОБА_5, дійсно отримали травми внаслідок нещасних випадків на виробництві, внаслідок чого їм були встановлена третя та перша групи інвалідності відповідно (а.с. 37, 49).

В матеріалах справи також наявний акт про нещасний випадок на виробництві ОСОБА_6 (а.с. 24) та копія його свідоцтва про смерть (а.с. 25), в результаті чого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи інвалідом з дитинства (а.с. 26), отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника (а.с. 27).

Таким чином, вказані пенсіонери отримують пенсію як потерпілі від нещасного випадку на виробництві або у зв'язку з втратою годувальника, та страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві, а в разі здійснення таких виплат органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Посилання відповідача на абз.1 ч.2 ст.7 Закону №2272-ІІІ від 22.02.2001р., відповідно до якої Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку є необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.7 Закону №2272-ІІІ від 22.02.2001р., встановлено, що потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Посилання позивача та відповідача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4 (далі Порядок №5-4/4), як на підставу своїх вимог та заперечень є необґрунтованим з наступних підстав.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 5-4/4 визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Суд зазначає, що зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, тому позивач обґрунтовано звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим для вирішення спірних відносин.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності пенсіонерам ОСОБА_2 у розмірі 563,52 грн., ОСОБА_4 у розмірі 907,14 грн. та ОСОБА_5, у розмірі 905,95 грн., а всього 2376,61 грн., що також підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не прийнятих до заліку за цій період, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно відшкодування витрат на виплату пенсії ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Згідно акту про нещасний випадок від 1999 року ОСОБА_7 отримав травми на виробництві не сумісні з життям (а.с. 31-32), у зв'язку з чим ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника (а.с. 34).

Проте судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АРК від 15.04.2010 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог Управлінню ПФУ в м. Алушта до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АРК про стягнення невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій внаслідок втрати годувальника ОСОБА_3 у розмірі 1132,26 грн. (а.с. 91-93).

Постановою суду від 15.04.2010 року було встановлено, що ОСОБА_3 на день смерті її чоловіка в результаті нещасного випадку на виробництві була працездатною, на утриманні у потерпілого не знаходилась, а відтак права на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника вона не мала.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року вказана постанова Окружного адміністративного суду АРК була залишена без змін (а.с. 94-96).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, постановою суду від 15.04.2010 року, яка набрала законної сили, встановлено, що пенсія по втраті годувальника була призначена ОСОБА_3 неправомірно, а тому позовні вимоги в частині відшкодування Управлінню ПФУ витрат на виплату і доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника в результаті нещасного випадку на виробництві пенсіонерці ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.

В судовому засіданні 09.10.2012 року проголошено вступну та резолютивні частини судового рішення, повний текст постанови складено 15.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 121, 161, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного Фонду України в м. Алушта задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АРК на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Алушта витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року у сумі 2376 (дві тисячі триста сімдесят шість) гривень 61 копійку на рахунок в КРУ ВАТ "Державний ощадний банк України" р/р 25600010044401, ОКПО 22275393, МФО 324805.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення десятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова